Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/17757/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 січня 2026 р. Справа № 520/17757/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Мар`єнко Л.М., повний текст складено 15.10.25 по справі № 520/17757/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України , Державного підприємства "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 , звернулась через ЄСІТС "Електронний суд" до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи", в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 14.07.2025, просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1122/7 від 09.06.2025 "Про призначення камеральної перевірки державного реєстратора Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_1 "; 2) визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 27.06.2025 року №1839/5 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_1 "; 3) зобов`язати технічного адміністратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" - відновити доступ додержавному реєстратору Вільхівської сільської ради ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №1122/7 від 09.06.2025 "Про призначення камеральної перевірки державного реєстратора Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_1 ". Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 27.06.2025 року №1839/5 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_1 ". Зобов`язано технічного адміністратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" - відновити доступ додержавному реєстратору Вільхівської сільської ради ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (вул.Архітектора Городецького, буд.13, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (вул.Бульварно-Кудрявська, буд.4, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39787008) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок. Міністерство юстиції України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає , що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 по справі № 520/17757/25 не відповідає вказаним критеріям, оскільки при його ухваленні суд першої інстанції не повно з`ясував обставини, що мають значення для справи, зробив висновки, що не відповідають дійсним обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вважає , що судом першої інстанції не зазначено якими саме доказами спростовується позиція Мін`юсту про підстави проведення камеральної перевірки щодо позивача. Вказує , що підставою проведення камеральної перевірки позивача була перевірка відомостей, отриманих Мін`юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації на підставі розгляду листа Громадської організації «Антикорупційний центр Слобожанщини» від 14.04.2025 щодо законності реєстраційних дій державного реєстратора ОСОБА_1 , а не розгляд звернень відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Тобто, лист Громадської організації «Антикорупційний центр Слобожанщини» від 14.04.2025 вказував на наявність інформації про порушення у сфері державної реєстрації прав та їх обтяжень Позивачем, а тому Міністерство юстиції України на виконання своїх повноважень, мало право здійснювати перевірку отриманих відомостей. За результатом отриманих відомостей, викладених в листі Громадської організації «Антикорупційний центр Слобожанщини» від 14.04.2025, з метою їх належної перевірки, відповідно до статті 37 1 Закону та Порядку № 990, Мін`юстом прийнято рішення у формі наказу від 09.06.2025 № 1122/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора Вільхівської селищної ради Харківського району Харківської області» щодо реєстраційних дій за заявами, зареєстрованими в базі даних заяв Державного реєстру речових прав за №№ 65939472, 65095890, 65851303, 65631288, 65160704, 64249843, 65551470. Отримавши відомості від Громадської організації «Антикорупційний центр Слобожанщини» про можливе порушення порядку вчинення реєстраційних дій державним реєстратором ОСОБА_1., що є достатньою підставою для здійснення заходів контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації, Мін`юстом правомірно призначено камеральну перевірку та прийнято Наказ № 1122/7 про проведення такої перевірки у відповідності до вимог Порядку № 990, що узгоджується з висновками, викладеними у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі № 420/9215/23. Також, вказує , що Порядком № 990 не встановлено обов`язку Міністерства юстиції України направляти звернення, яке стало підставою для проведення перевірки. Державний реєстратор має право надавати пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки, а не пояснення з приводу підстав проведення перевірки. Вказує , що Мін`юстом вжито всіх заходів, передбачених чинним законодавством для повідомлення Позивача про проведення камеральної перевірки та правом надати пояснення з дотриманням процедуру, передбаченої Порядком №

990. Тому , вважає , що висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем порушено процедуру проведення камеральної перевірки є необґрунтованими, безпідставними та такими, що суперечать вимогам Закону та Порядку №

990. Також, вважає твердження суду першої інстанції про відсутність в Наказі № 1839/5 відомостей про порушення прав заявника необґрунтованими та такими, що спростовуються правовою позицією Верховного Суду , викладеною у постанові від 25.01.2019 у справі №820/5866/17, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного наказу. Посилаючись на висновки Верховного Суду, вказує, що фактично вмотивованість рішення Мін`юсту, прийнятого за результатами проведеної перевірки відповідно до статті 37-1 Закону, відображається в акті за результатами камеральної перевірки, оскільки саме на підставі цього акту приймається рішення, й саме акт має містити мотиви його прийняття, із посиланням на норми чинного законодавства. Крім того , вказує , що зважаючи на встановлені факти допущених порушень законодавства у сфері державної реєстрації прав, враховуючи, що до державного реєстратора ОСОБА_1. протягом останніх дванадцяти місяців не застосовувались заходи відповідальності у вигляді тимчасового блокування/анулювання доступу до Державного реєстру прав, керуючись принципами законності, обґрунтованості, рівності, розумності та пропорційності, Комісія вважала, що застосування до державного реєстратора ОСОБА_1 заходу відповідальності у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав строком на 1 (один) місяць є виправданим та співмірним ступеню вчинених порушень, а також достатнім для попередження нових порушень і зловживань у сфері державної реєстрації прав. Право вибору стягнення за порушення порядку державної реєстрації належить органу контролю - Міністерству юстиції України, йому ж надано повноваження самостійно визначати вид санкції. Вважає , що суд першої інстанції , скасовуючи оскаржуваний Наказ № 1839/5, не перевірив доводи Відповідача щодо суті виявлених за результатами проведення камеральної перевірки порушень законодавства у сфері державної реєстрації, допущених державним реєстратором ОСОБА_1., та не надав оцінку твердженням та доводам Мін`юста щодо встановлених порушень, викладених у відзиві на позовну заяву. Таким чином, суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення виходячи лише з формальних підстав, оскільки поклався виключно на позицію Позивачки про незаконність призначення камеральної перевірки. Посилаючись на обставини та обґрунтування , викладенні в апеляційній скарзі , просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 по справі № 520/17757/25 та ухвалити нове рішення в цій справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. ОСОБА_1 подала до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає рішення суду таким, що захистило її права та законні інтереси як державного реєстратора, прийняте з урахуванням усіх фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а також таким, яке в майбутньому має попередити використання Міністерством юстиції України інформації, отриманої від сумнівних організацій та забезпечити більш ретельне вивчення джерел отримання інформації з єдиних та державних реєстрів третіми особами з боку Міністерства. Державне підприємство "Національні інформаційні системи" , посилаючись на ч. 2 ст. 308 КАС України, подало до суду додаткові пояснення , в яких вказує , що ДП «НАІС» жодним чином не порушувало прав та законних інтересів Позивача; не є суб`єктом владних та між Позивачем і ДП «НАІС» не виникло публічно-правового спору. Вказує , що станом на дату винесення оскаржуваного рішення Позивачу було поновлено доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у зв`язку із закінчення строку тимчасового блокування доступу Позивача, встановленого оскаржуваним наказом, та отримання відповідного повідомлення від Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області, про що повідомлено суд першої інстанції. Вважає , що суд першої інстанції безпідставно вирішив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДП «НАІС» на користь Позивача витрати зі сплати судового збору. Посилаючись на обставини та обґрунтування, викладенні в поясненнях , просить суд задовольнити апеляційну скаргу Відповідача-1 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, у тому числі в частині вимог до ДП «НАІС» та здійснити перерозподіл судових витрат. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа. Відповідно до ч. ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи у їх сукупності вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що Наказом Міністерства юстиції України №1122/7 від 09.06.2025, відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб-підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 за №990 (зі змінами), за результатом розгляду листа громадської організації "Антикорупційний фронт Слобожанщини" від 14.04.2025 (вх.№63269-33-25 від 14.04.2025), прийнято рішення про проведення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно камеральної перевірки державного реєстратора Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_1 щодо реєстраційних дій за заявами, зареєстрованими в базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №№65939472, 65095890, 65851303, 65631288, 65160704, 64249843, 65551470, для чого було утворено відповідну комісію у визначеному складі. За результатами проведеної камеральної перевірки Комісією складено акт №2886/19.1.1/25 від 27.06.2025, в якому встановлено: 1) щодо заяви-1 про державну реєстрацію прав від 20.03.2024 за №65939472, поданої ОСОБА_2 , державним реєстратором ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.03.2025 №78015229, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі прав №3111878563120 на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу, розташований за адресою: АДРЕСА_2 та проведено державну реєстрацію права власності за заявником (номер запису 59169534). Перевіркою встановлено, що державним реєстратором ОСОБА_1. не отримано відомості з Єдиної державної системи у сфері будівництва про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна. При цьому у заяві-1 відсутні відомості об`єкта, що здійснював присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси. Крім того в Державному реєстрі прав відсутня інформація про зареєстроване право власності на земельну ділянку, на якій збудовано житловий будинок АДРЕСА_2 . Таким чином, державним реєстратором ОСОБА_1. порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 79 Порядку №1127, оскільки проведено державну реєстрацію припинення прав за відсутності відомостей про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. 2) щодо заяви-2 про державну реєстрацію прав від 08.02.2025 №65095890, поданої ОСОБА_3 , державним реєстратором ОСОБА_1. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.02.2025 №77264209, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі прав №3086888663120 на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 та проведено державну реєстрацію прав власності за заявниками (номери записів №58559678, 58559730, 58559789, 58559582). Перевіркою встановлено, що державним реєстратором ОСОБА_1. не отримано відомості з Єдиної державної системи у сфері будівництва про прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію. При цьому у заяві-2 відсутні відомості про реєстраційний номер документа та про суб`єкта, що здійснював прийняття закінченого будівництва об`єкта в експлуатацію. Крім того, державним реєстратором ОСОБА_1. зареєстровано право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 на праві спільної часткової власності за ОСОБА_3 (13/100 частки, 48/100 частки), ОСОБА_4 (13/100 частки) та ОСОБА_5 (13/100 частки) за відсутності письмової згоди або договору, укладеного між співвласниками. Таким чином, державним реєстратором ОСОБА_1. порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 80-1 Порядку №1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав: за відсутності відомостей про прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва; без письмової згоди всіх співвласників закінченого будівництвом об`єкта на проведення його реконструкції; без письмової заяви співвласників про визначення розміру часток, справжність підписів на якій засвідчується відповідно до Закону України "Про нотаріат", або договору, укладеного такими співвласниками відповідно до законодавства. 3) щодо заяви-3 про державну реєстрацію прав від 17.03.2025 №65851303, поданої ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , державним реєстратором ОСОБА_1. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.03.2025 №78029601, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі прав №3112340063120 на об`єкт нерухомого майна - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 (далі - квартира АДРЕСА_5 ) та проведено державну реєстрацію права власності за заявниками (номери записів 59180540, 59180589, 59180633) та сформовано витяги з Державного реєстру прав №№419691444, 419691895, 419692355. Перевіркою встановлено, що державним реєстратором ОСОБА_1. 17.03.2025 направлено запит про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно №58739 до органу, який проводив оформлення та/або реєстрацію прав про надання інформації, необхідної для державної реєстрації прав , що виникли до 01.01.2013. При цьому, не отримавши інформацію про зареєстровані речові права до 01.01.2013, зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_5 за заявниками. Таким чином, державним реєстратором ОСОБА_1. порушено вимоги статей 3, 10, 18 Закону, пункту 12 Порядку №1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав: без отримання інформації, необхідної для державної реєстрації прав, що виникли до 01.01.2013; поза процедурою державної реєстрації, здійснено виправлення права власності, яким порушено принцип внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом. 4) щодо заяви про державну реєстрацію прав від 05.03.2025 №65631288 (далі - заява-4), поданої ОСОБА_9 , державним реєстратором ОСОБА_1. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.03.2025 №77745458, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі прав №3102994663140 на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_6 та проведено державну реєстрацію права власності за заявником (номер запису 58951119). Перевіркою встановлено, що державним реєстратором ОСОБА_1. порушено вимоги статей 3, 10, 18, 23 Закону, пунктів 12, 14 Порядку №1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав без направлення відповідного запиту до органу, який проводив оформлення та/або реєстрацію прав про надання інформації, необхідної для державної реєстрації прав, що виникли до 01.01.2013; 5) щодо заяви про державну реєстрацію прав від 11.02.2025 №65160704 (далі - заява-5), поданої ОСОБА_12 в інтересах Вільхівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04396667), державним реєстратором ОСОБА_1. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.02.2025 №77303055, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі прав №3088250063120 на об`єкт нерухомого майна - будівлю, виробничу будівлю котельні літ. "А-1", розташовану за адресою: АДРЕСА_7 та проведено державну реєстрацію права власності за заявником-5 (номер запису 58591605). Перевіркою встановлено, що державним реєстратором ОСОБА_1. порушено вимоги статей 3, 10, 18, 23 Закону, пунктів 12, 14, 40, 49 Порядку №1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав: без направлення відповідного запиту до органу, який проводив оформлення та/або реєстрацію прав про надання інформації, необхідної для державної реєстрації прав, що виникли до 01.01.2013; без документа, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність фізичним та юридичним особам. 6) щодо заяви про державну реєстрацію прав від 28.11.2024 №64249843 (далі - заява-6), поданої ОСОБА_10 , державним реєстратором ОСОБА_1. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.12.2024 №76383486, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі прав №3054448863120 на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_8 (далі - житловий будинок АДРЕСА_8 ) та проведено державну реєстрацію права власності за заявником-6 (номер запису 57811893). Перевіркою встановлено, що державним реєстратором ОСОБА_1. порушено вимоги статей 3, 10, 18 Закону, пунктів 12, 40 Порядку №1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав: без направлення відповідного запиту до органу, який проводив оформлення та/або реєстрацію прав про надання інформації, необхідної для державної реєстрації прав, що виникли до 01.01.2013. 7) щодо заяви про державну реєстрацію прав від 28.02.2025 №65551470 (далі - заява-7), поданої ОСОБА_11 , державним реєстратором ОСОБА_1. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.03.2025 №77644933, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі прав №3099630263120 на об`єкт нерухомого майна - садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_9 та проведено державну реєстрацію права власності за заявником-7 (номер запису 58869366). Перевіркою встановлено, що державним реєстратором ОСОБА_1. порушено вимоги статей 3, 10, 18 Закону, пунктів 12, 40 Порядку №1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав: без направлення відповідного запиту до органу, який проводив оформлення та/або реєстрацію прав про надання інформації, необхідної для державної реєстрації прав, що виникли до 01.01.2013; на підставі документів, які не давали смоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Також в акті перевірки вказано про отримані пояснення від державного реєстратора ОСОБА_1 від 20.06.2025 (вх.№106646-33-25 від 23.06.2025), які, на думку Комісії, не спростовують допущені порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав. При визначенні заходу відповідальності за встановлені порушення у сфері державної реєстрації Комісія, яка проводила перевірку, виходила з того, що основними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом, а тому порушення, які полягають у недотриманні встановленого законодавством порядку і процедур належної перевірки відповідних фактів, створюють загрозу гарантіям непорушності права власності та існуючого правопорядку. Зважаючи на встановлені факти допущених порушень законодавства у сфері державної реєстрації прав, враховуючи, що до державного реєстратора ОСОБА_1 протягом останніх дванадцяти місяців не застосовувались заходи відповідальності у вигляді тимчасового блокування/анулювання доступу до Державного реєстру прав, керуючись принципами законності, обґрунтованості, рівності, розумності та пропорційності, Комісія вважає, що застосування до державного реєстратора ОСОБА_1 заходів відповідальності у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав строк на 1 (один) місяць є виправданим та співмірним ступеню вчинених порушень, а також достатнім для попередження нових порушень і зловживань у сфері державної реєстрації прав. Як наслідок, Наказом Міністерства юстиції України №1839/5 від 27.06.2025 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_1 тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць та виконання цього наказу покладено на Державне підприємство "Національні інформаційні системи". Позивач, не погоджуючись із спірним наказом №1839/5 від 27.06.2025 про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру прав на нерухоме майно, звернувся до суду за захистом порушених прав на здійснення діяльності у сфері Державної реєстрації прав та їх обтяжень на нерухоме майно. Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що призначаючи проведення камеральної перевірки реєстраційних дій без зазначення в наказі конкретної правової підстави, керуючись лише інформацією, наданої в листі громадської організації без зазначення фактів вчинення порушень законодавства, відомостей про негативні наслідки цих порушень, зокрема, про порушення прав та законних інтересів юридичних та фізичних осіб, відповідач діяв з суттєвим порушенням процедури проведення перевірки. Так , відповідачем в наказі від 09.06.2025 №1122/7, акті від 27.06.2025 №2886/19.1.1/25, наказі від 27.06.2025 №1839/5 зазначено лише посилання на ст.37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядок №990 без посилань на конкретний пункт, та відповідно підставу проведення перевірки. При цьому, позивач не отримавши копії листа громадської організації була позбавлена можливості надати обґрунтовані пояснення з приводу вчинених реєстраційних дій, а зауваження державного реєстратора щодо безпідставності призначеної перевірки проігноровано відповідачем. Наведене свідчить про порушення відповідачем, зазначених під час прийняття спірного наказу від 09.06.2025 №1122/7, критеріїв, визначених ч.2 ст.2 КАС України, тобто наказ прийнято необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Оскільки рішення про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_1 від 27.06.2025 №1839/5, яким державному реєстратору тимчасового заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, прийнято внаслідок реалізації безпідставного наказу, також не відповідає приписам чинного законодавства України, порушує права позивача та підлягає скасуванню як протиправне. Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 27.06.2025 №1839/5 про результати камеральної перевірки державного реєстратора Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_1 , відтак в даній частині позовних вимог позов підлягає задоволенню. Оскільки анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав є наслідком прийняття Міністерством юстиції України відповідного наказу, який визнаний судом протиправним, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним захистом встановленого судом порушених прав та інтересів позивача є зобов`язання технічного адміністратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" відновити доступ державному реєстратору Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулюється Законом України № 1952-IV (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно зі статтею 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до приписів частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення. Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (частина перша статті 11 Закону № 1952-IV). Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам. Порядком № 1127 визначено умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна. Стаття 37-1 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регламентує порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав. Контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав. Процедуру здійснення Мін`юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - сфера державної реєстрації), критерії, за якими здійснюється моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та визначається ступінь відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації визначає Порядок №

990. Контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом: перевірки відомостей, отриманих Мін`юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації; моніторингу реєстраційних дій в реєстрах (підпункти 4, 5 пункту 4 Порядку № 990). Під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації відповідні посадові особи Мін`юсту мають право доступу до реєстрів, зокрема до реєстраційних справ в електронній формі (пункт 5 Порядку № 990). Повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав закріплені у статті 7 Закону №1952-IV, якою передбачено, що Міністерство юстиції України: 1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав; 2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; 3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; 4) організовує роботу, пов`язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; 5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 6) забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; 7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; 9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів; 9-1) надає узагальнені роз`яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Пунктами 9 - 14 Порядку № 990 передбачено, що камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін`юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У рішенні Мін`юсту про проведення камеральної перевірки зазначаються прізвище, ім`я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, та підстава проведення камеральної перевірки. Відповідним рішенням утворюється комісія з проведення камеральної перевірки у складі не менше як трьох посадових осіб Мін`юсту (далі - комісія). Строк проведення камеральної перевірки становить не більш як п`ятнадцять робочих днів з дня прийняття Мін`юстом рішення про проведення такої перевірки. Мін`юст не пізніше ніж через два робочих дні з дня прийняття ним рішення про проведення камеральної перевірки надсилає суб`єкту державної реєстрації, у трудових відносинах з яким перебуває державний реєстратор, уповноважена особа, чи нотаріусу примірник відповідного рішення Мін`юсту в електронній формі з використанням системи електронного документообігу чи у разі відсутності такої системи - на електронну адресу, розміщену на офіційному веб-сайті суб`єкта державної реєстрації, до якого в разі потреби додається запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки. У разі відсутності на його офіційному веб-сайті інформації про електронну адресу суб`єкта державної реєстрації чи у разі прийняття рішення про проведення камеральної перевірки щодо нотаріуса засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного рішення Мін`юсту, запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки, в паперовій формі надсилаються на поштову адресу відповідного суб`єкта, нотаріуса. Відомості про проведення камеральної перевірки не пізніше двох робочих днів з дня прийняття Мін`юстом рішення про її проведення також розміщуються на офіційному веб-сайті Мін`юсту. Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанцій про невмотивованість спірного у справі наказу, колегія суддів виходить з того, що зміст зазначених вище норм Закону № 1952-IV та Порядку № 990 дає підстави стверджувати, що вони не містять прямого припису про зазначення мотивів, саме у рішенні уповноваженого органу про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора, проте вони містять припис про вмотивованість такого рішення. Вмотивоване рішення - це рішення, прийняте на підставі належної оцінки фактів та доказів, з урахуванням усіх заявлених аргументів сторін, із подальшим застосуванням відповідних норм законодавства. Тобто уповноважений орган має оцінити висновок комісії з проведення камеральної перевірки, викладений в акті перевірки у формі пропозиції, його мотивацію, обґрунтованість, і за результатами розгляду прийняти відповідне рішення. Такий же висновок у подібних правовідносинах Верховний Суд зробив у постанові від 02.07.2025 у справі № 320/11900/24. Водночас в пункті 9 Порядку № 990 зазначено, що камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін`юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Отже, призначенню перевірки передує факт виявлення визначених законами та порядком державної реєстрації речових прав порушень. Колегія суддів зазначає, що Законом №1952-IV та Порядком №990 чітко не визначено підстав для призначення камеральної перевірки державних реєстраторів. За наслідками аналізу абзацу 2 статті 37-1 Закону №1952-IV та пункту 9 Порядку №990 у їх сукупності колегія суддів доходить висновку, що призначенню камеральної перевірки під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації передує виявлення Міністерством порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав. Таким чином, сам по собі лист громадської організації "Антикорупційний фронт Слобожанщини" від 14.04.2025 (вх.№63269-33-25), в якому містяться відомості про можливе порушення державним реєстратором вимог законодавства при здійсненні реєстраційних дій, не може бути підставою для призначення камеральної перевірки. Відповідний лист може бути передумовою для контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації шляхом перевірки отриманих Мін`юстом відомостей, як це передбачено п.п.4 п.4 Порядку №990, і лише у разі виявлення уповноваженим органом порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ним може бути ініційовано питання про призначення камеральної перевірки державного реєстратора. Зазначене чітко слідує зі змісту п.9 Порядку №990 та абз.2 ст.37-1 Закону №1952-IV. Колегія суддів звертає увагу, що вказаними нормативними актами не визначено, у формі якого саме документу має бути оформлено висновок про виявлені Мінюстом порушення, що зумовлює необхідність призначення камеральної перевірки. При цьому, за змістом пункту 10 Порядку 990 у рішенні Мін`юсту про проведення камеральної перевірки зазначаються прізвище, ім`я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, та підстава проведення камеральної перевірки. Також колегія суддів враховує, що згідно з пунктом 13 Порядку № 990 під час проведення камеральної перевірки державний реєстратор, уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації мають право подавати Мін`юсту свої пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки, які додаються до матеріалів перевірки. Такий зміст пунктів 9, 10, 13 Порядку 990 свідчить, що вони застосовуються у взаємозв`язку, послідовно та передбачають обов`язок Мін`юсту зазначити у рішенні підстави перевірки (п. 10), який передує праву реєстратора подавати пояснення (п. 13), забезпечуючи, таким чином, реалізацію права на захист. Водночас невиконання наведених вимог законодавства призводить до визнання такої перевірки та рішень, прийнятих за її результатами, незаконними, оскільки обмежує право реєстратора. Як свідчать встановлені обставини у справі, що листом від 09.06.2025 вих.№81844/63269-33-25/19.1.1 Міністерство юстиції України направило на адресу Вільхівської сільської ради копію наказу від 09.06.2025 №1122/7 про призначення камеральної перевірки державного реєстратора ОСОБА_1 щодо реєстраційних дій за заявами, зареєстрованими в базі даних заяв Державного реєстру речових прав за №№ 65939472, 65095890, 65851303, 65631288, 65160704, 64249843, 65551470 та запропонувала надати письмові пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки. Позивач надіслала до Міністерства юстиції України письмові пояснення, в яких зазначила, що підстава видання наказу про проведення камеральної перевірки не відповідає вимогам чинного законодавства України, зокрема, Порядок №990 в пункті 4 містить виключний перелік підстав для проведення контролю діяльності державного реєстратора, який не містить такої підстави як лист громадської організації. Зазначила, що Громадська організація "Антикорупційний фронт Слобожанщини" не є особою, зацікавленою у жодній з заяв, які розглядаються призначеною камеральною перевіркою. Зауважила, що не отримувала копію вказаного листа, у зв`язку з чим позбавлена можливості викласти свої контраргументи відносно викладених в листі обставин. Крім того, державним реєстратором надано письмові пояснення щодо вчинення реєстраційних дій, стосовно яких призначено проведення камеральної перевірки. Так, зміст зазначеного листа не містить конкретних підстав для проведення камеральної перевірки та відомостей, які б слугували підставою для висновків про порушення позивачкою приписів законодавства, а сам наказ від 09.06.2025 №1122/7 про призначення камеральної перевірки державного реєстратора ОСОБА_1 містить лише посилання на ст.37-1 Закону №1952-IV, Порядок №990 (без вказівки на конкретну норму) та на наявність листа громадської організації "Антикорупційний фронт Слобожанщини" від 14.04.2025 (вх.№63269-33-25). З огляду на те, що підставою для проведення камеральної перевірки визначено виявлення порушень порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тому, на думку колегії суддів, саме у наказі про призначення такої перевірки Міністерство має обґрунтувати необхідність її проведення із вказівкою на виявлені порушення, які підлягають перевірці. Натомість, у спірних правовідносинах Міністерство юстиції України обмежилося посиланням в наказі від 09.06.2025 №1122/7 на лист громадської організації "Антикорупційний фронт Слобожанщини" від 14.04.2025 (вх.№63269-33-25) та призначило проведення камеральної перевірки державного реєстратора ОСОБА_1 . В матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що свідчать про проведення відповідачем перевірки відомостей, отриманих від громадської організації "Антикорупційний фронт Слобожанщини" від 14.04.2025, в порядку контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації (п.п.4 п.4 Порядку №990), що є передумовою для призначення камеральної перевірки у разі виявлення порушень. Про вказану обставину відповідач не зазначає. За такого правового регулювання та встановлених обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанцій щодо відсутності в наказі про проведення перевірки конкретних підстав для її проведення та порушень, виявлених уповноваженим органом за результатами первісного моніторингу Державного реєстру. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного суду від 30 жовтня 2025 року у справі № 160/9241/24. Отже, за таких обставин, слушними є висновки суду першої інстанції щодо фактичного позбавлення позивачки можливості надання змістовних пояснень, оскільки останній було невідомо, які саме попередні висновків Мін`юсту вона має спростувати. Відтак, відповідачем фактично було порушено встановлену процедуру проведення камеральної перевірки, оскільки комісією, яка її проводила, не вимагалось від позивачки надати пояснення по суті виявлених порушень, що мало сприяти з`ясуванню питань, які виникли у органу контролю щодо вчинення реєстраційних дій, а тому прийнятий за результатами такої перевірки оскаржуваний наказ, підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Таке порушення процедури проведення перевірки призвело до фактичного порушення прав реєстратора прийняти участь в перевірці у спосіб, визначений Порядком № 990, та в контексті вимог пункту 9 частини 2 статті 2 КАС України є самостійною підставою для скасування рішень, прийнятих за результатами перевірки. Подібні висновки щодо необхідності дотримання відповідачем процедури та порядку проведення камеральних перевірок у наближених правовідносинах зроблені Верховним Судом в постановах від 15 серпня 2019 року у справі № 826/12480/17 та від 24 вересня 2020 року у справі № 420/6709/18 та від 30 жовтня 2025 року у справі № 160/9241/24. У п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень. Описані вище порушення виключають допустимість як доказів відомостей, отриманих в ході камеральної перевірки, та, відповідно, нівелюють її результати. Оскільки камеральна перевірка призначена без законних підстав, тому колегія суддів вважає правильним не надання судом правової оцінки порушенням державним реєстратором ОСОБА_1. вимог Закону №1952-IV та Порядку №1127, встановленим за результатами такої перевірки, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки. Згідно практики ЄСПЛ, зокрема, ряду рішень Суду у справах «Мирилашвілі проти Росії», «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» при визначенні допустимості чи недопустимості доказів діє правило «отруєного дерева», «плоди отруєного дерева», або «ефект доміно», згідно з якими визнання одного доказу недопустимим тягне невизнання доказами всіх фактичних даних, одержаних на його підставі. Враховуючи наведене інші аргументи, наведені сторонами, не вимагають детального обґрунтування, оскільки не є вирішальними. Щодо позовних вимог про зобов`язання технічного адміністратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" - відновити доступ додержавному реєстратору Вільхівської сільської ради ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228 (далі - Положення №228), Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців. Пунктом 10 Положення №228 визначено, що Мін`юст у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідаю до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням. Відповідно до ст.7 Закону №1952 до повноважень Міністерства юстиції визначено забезпечення створення та функціонування Державного реєстру прав його держателем. Пунктом 83-19 Положення №228 Міністерство юстиції забезпечує створення, ведення та функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Пунктом 7 ч.1 ст.2 Закону №1952 технічний адміністратор Державного реєстру прав (далі - технічний адміністратор) - державне унітарне підприємство, визначене Міністерством юстиції України та віднесене до сфери його управління, що здійснює заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав, відповідає за його технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних цього реєстру, здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав, організовує та проводить навчання для роботи з цим реєстром. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.1999 №1272 "Деякі питання адміністрування Державних та Єдиних, реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції", розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.06.2015 №628-р "Деякі питання удосконалення системи ідентифікації особи і функціонування державних та єдиних реєстрів" та пункту 4 Положення №228, з метою оптимізації забезпечення функціонування Єдиних та Державних реєстрів, Міністерством юстиції України прийнято наказ від 25.06.2015 №1059/5 "Деякі питання щодо визначення адміністратора Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України" (далі - Наказ №1059/5 ). Згідно наказу №1059/5 державне підприємство "Національні інформаційні системи" (далі - ДП "НАІС") визначено адміністратором Єдиних та Державних реєстрів. Адміністратор Єдиних та Державних реєстрів здійснює заходи зі створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення реєстрів, відповідає за їх технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до них реєстрів, а також інші заходи (дії), передбачені законодавством. У межах адміністрування Єдиних та Державних реєстрів адміністратор здійснює створення, впровадження та супроводження, інформаційного та технічного обслуговування, модернізації вебресурсів та вебсервісів Міністерства юстиції України, надає у випадках, визначених законодавством, послуги у сфері функціонування Єдиних та Державних реєстрів, здійснює технічне та технологічне супроводження інформаційної взаємодії Міністерства юстиції України та адміністратора Єдиних та Державних реєстрів з метою оперативного вирішення питань, що стосуються функціонування реєстрів. Таким чином, ДП "НАІС", як адміністратор Єдиного державного реєстру самостійно визначає способи захисту даних реєстру в рамках Законів України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про захист персональних даних", "Про інформацію". Умови, підстави та процедуру надання ідентифікаторів доступу до Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України (далі - реєстри), уповноваженим особам суб`єктів державної реєстрації, центрів надання адміністративних послуг, утворених відповідно до Закону України "Про адміністративні послуги" (далі - центри надання адміністративних послуг), нотаріусам, їх помічникам, посадовим особам Міністерства юстиції України, його територіальних органів, державним та приватним виконавцям та іншим особам, уповноваженим відповідно до законодавства на здійснення реєстраційних дій у реєстрах (далі - користувачі) визначає Порядок надання ідентифікаторів доступу до Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 15.12.2015 №2586/5 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 грудня 2015 за №1568/28013. Згідно п.9 Порядку №2586/5 тимчасове блокування чи анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань здійснюється адміністратором реєстрів шляхом припинення доступу до вказаних реєстрів користувача у день надходження відповідного рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу з використанням системи електронного документообігу або у паперовій формі незалежно від зміни відомостей про користувача, зазначених у абзаці третьому пункту 4 цього Порядку. Після спливу строку тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань доступ до реєстрів надається за відповідним повідомленням суб`єкта, визначеного у пункті 2 цього Порядку, не пізніше наступного робочого дня з дати його отримання, але не раніше спливу строку такого блокування. У разі скасування судом рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу про тимчасове блокування чи анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань доступ до реєстрів надається не пізніше наступного робочого дня після отримання адміністратором реєстрів відповідного судового рішення, що набрало законної сили. Надання доступу державним реєстраторам до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у строки, визначені абзацами другим та третім цього пункту, здійснюється за умови підключення їх до засобу додаткової ідентифікації з використанням одноразового пароля. У разі тимчасового блокування або анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нотаріусу, йому може бути надано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з метою отримання інформації з цього реєстру у порядку, передбаченому законом. Рішення про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень, а також блокування доступу до Державного реєстру прав приймається у відповідності до вимог статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Пунктом 8 статті 37 вказаного Закону №1952 передбачено, що технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктом 4 частини сьомої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України. ДП "Національні інформаційні системи" є технічним адміністратором та реалізує приписи наказів Міністерства юстиції України у будь-якому випадку, оскільки відповідне зобов`язання для нього встановлено законодавчо. Колегія суддів враховує, що відповідно до пунктів 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язання технічного адміністратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" - відновити доступ додержавному реєстратору Вільхівської сільської ради ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильних висновків про обґрунтованість та задоволення позовних вимог. Колегія судів зазначає, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) щодо якості судових рішень на рівні рекомендацій, що мають характер норм «м`якого права», наголосила, що якість будь-якого судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. Воно не лише полегшує розуміння сторонами суті рішення, а насамперед слугує гарантією проти свавілля. Обґрунтування судового рішення загалом засвідчує дотримання національним суддею принципів, проголошених ЄСПЛ. При цьому навіть «проміжні» процесуальні рішення потребують належного викладу підстав їх прийняття, якщо вони стосуються індивідуальних свобод. Належне мотивування судового рішення - це стандарт ЄСПЛ, напрацьований за результатами розгляду заяв про порушення права на справедливий суд. Аналіз практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції свідчить, що право на мотивоване судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи. По-перше, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції. По-друге, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження. По-третє, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи. По-четверте, тільки мотивоване судове рішення забезпечує можливість здійснювати суспільний контроль за правосуддям. Суд звертає увагу, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23). Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі. Доводи апеляційної скарги є ідентичними тим, які були висловлені в суді першої інстанції та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи, інших обґрунтувань в апеляційній скарзі наведено не було. Колегія суддів зауважує, що правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду. При встановленні доцільності посилання на постанову Верховного Суду кожен правовий висновок Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів. У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів. Колегія суддів враховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20, пункт 39) конкретизувала свої висновки щодо визначення подібності правовідносин, зазначивши таке. На предмет подібності потрібно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність варто також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даній постанові. Посилання апелянта на висновки Верховного Суду , зазначені в апеляційній скарзі , колегія суддів до уваги не приймає , оскільки такі правові позиції не є релевантними до обставин цієї справи Посилання апелянта на висновки, викладені у постановах суду апеляційної інстанцій не можуть бути враховані колегією суддів, оскільки в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України ураховуються висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не у постановах суду апеляційної інстанції. Зважаючи на вказані у даній постанові судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова

позиція Верховного Суду буде незмінною. Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 по справі № 520/17757/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко