Постанова Полтавський апеляційний суд № 524/13585/25

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/13585/25 Номер провадження 33/814/624/26Головуючий у 1-й інстанції Пальчик О. О. Доповідач ап. інст. Корсун О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2026 року м. Полтава Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М., за участю: секретаря судового засідання Пархоменко Ю.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його представника адвоката Пшеничного О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за спільною апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його представника адвоката Пшеничного О.Л., на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчук від 03 квітня 2026 року, ВСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Цією ж постановою ОСОБА_1 визнано винуватим за ч.4 ст.121 КУпАП. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.121 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП. Стягнуто з ОСОБА_1 665 гривень 60 копійок судового збору. За постановою місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні ним адміністративних правопорушень за таких обставин. 08 жовтня 2025 року о 20 годині 40 хвилин по просп. Лесі Українки, буд.18 у м. Кременчук ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП, діючи повторно протягом року, порушуючи вимоги п.31.4.7 «е» ПДР України, керував автомобілем «Mazda 6», н.з. НОМЕР_1 , з технічною несправністю, а саме тріщиною на лобовому склі та за відсутності передбаченого конструкцією бризковика спереду з правої сторони. 08 жовтня 2025 року о 20 годині 40 хвилин по просп. Лесі Українки, буд.18 у м. Кременчук ОСОБА_1 в порушення вимог п.2.5 ПДР України керував автомобілем «Mazda 6», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння у вигляді: підвищеної жвавості мови, вираженого тремтіння пальців рук, та відмовився від проходження відповідно до встановленого законодавством порядку на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі шляхом ухилення від здачі біологічної речовини для дослідження. При цьому, місцевий суд, встановивши, що на час прийняття постанови закінчилися строки накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, дійшов висновку про необхідність закриття провадження в цій частині на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП. У спільній апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , і його представник адвокат Пшеничний О.Л., просять скасувати постанову Автозаводського районного суду м. Кременчук від 03 квітня 2026 року та закрити провадженні у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Свої вимоги мотивують тим, що суд першої інстанції не врахував те, що: ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, відразу погодився пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я, при цьому, проходження огляду на місці ОСОБА_1 не пропонувалось; ОСОБА_1 не мав ознак сп`яніння, тим більше враховуючи надану суду медичну довідку про наявність у ОСОБА_1 фізіологічних особливостей у вигляді тремтіння рук; фізіологічна неможливість здати один із біологічних зразків не може свідчити про відмову від проходження огляду, здати інший біологічний зразок, зокрема, кров ОСОБА_1 не пропонувалось; ОСОБА_1 самостійно пропонував здати зразки крові для аналізу (відібрання яких є обов`язковим), але лікарем йому було повідомлено, що в Полтавській області немає державних лабораторій, які досліджують кров на аналіз вмісту наркотичних речовин, і в протоколі зазначив, що сеча не була ним здана через те, що йому не надали часу; лікар, зазначаючи про неможливість надання медичного висновку, не вказав про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного чи алкогольного сп`яніння; поліцейськими не надано суду доказів щодо того, що модель автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , за технічними характеристиками повинна мати передні бризковики, й те, що вони є такими, які передбачені конструкцією транспортного засобу; невелика тріщина на лобовому склі керованого ОСОБА_1 автомобіля не знаходилася в зоні роботи склоочисника; інкриміновані ОСОБА_1 порушення: тріщина лобового скла поза зоною роботи склоочисника й відсутність бризковика, не впливали на безпеку дорожнього руху. Суд апеляційної інстанції заслухав думку адвоката та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підтримку апеляційної скарги, вивчив матеріали справи, проаналізував доводи апеляційної скарги та дійшов висновку про таке. Статтею 294 КУпАП регламентовано, що судове рішення суду першої інстанції переглядається в межах доводів апеляційної скарги. Виходячи з положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно зі ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною 1 ст.121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів. За ч.4 ст.121 КУпАП відповідальність настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті. Згідно з вимогами п.31.4.7 «е» ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у випадку відсутності на них передбаченого конструкцією бампера або заднього захисного пристрою, грязезахисних фартухів і бризковиків. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП - відмови ним як особою, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, ч.4 ст.121 КУпАП повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, а саме керування ним як водієм транспортним засобом, що мав технічну несправность, з якою відповідно до встановлених правил експлуатація даного транспортного засобу заборонялась, підтверджується наявними в матеріалах справи належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв`язаними доказами. Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №475676 06 жовтня 2025 року о 22 годині 43 хвилини по вул. Вадима Пугачова, 14 у м. Кременчук Полтавської обл. водій ОСОБА_1 в порушення вимог п.2.5 ПДР України керував транспортним засобом «Mazda 6», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння у вигляді: підвищеної жвавості мови, вираженого тремтіння пальців рук, та відмовився від проходження відповідно до встановленого законодавством порядку медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі шляхом ухилення від здачі біологічної речовини для дослідження (а.с.1). Наведені вище обставини об`єктивно підтверджуються даними відеозаписів, записаних на технічних носіях інформації, з яких установлено те, що 06 жовтня 2025 року приблизно о 22 годині 43 хвилини по вул. Вадима Пугачова, 14 у м. Кременчук Полтавської обл. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mazda 6», н.з. НОМЕР_1 , та був зупинений поліцією. На місці зупинки поліцією встановлено наявність підстав уважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп`яніння, повідомлено йому про виявлені в нього ознаки наркотичного сп`яніння у вигляді: підвищеної жвавості мови, вираженого тремтіння пальців рук. Але в медичному закладі ОСОБА_1 своїми діями та поведінкою умисно відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, здійснював спроби затягнути такий огляд, безпідставно не надавши для здійснення огляду на вимогу лікаря біологічний матеріал - сечу, протягом проміжку часу, який був тривалим (сплинуло більше 2 годин із моменту зупинки ОСОБА_1 поліцією до початку оформлення медичного висновку лікарем, з яких більше 1 години 40 хвилин ОСОБА_1 перебував у медичному закладі), впродовж якого людина (за відсутності певних захворювань) здатна надати необхідний об`єм сечі для проведення лабораторного дослідження на стан наркотичного сп`яніння, особливо у випадку додаткового застосування стимулювання сечовиділення (наприклад, пиття води). Так, ще на початку перебування в медичному закладі ОСОБА_1 було запропоновано й надано можливість випити води для стимуляції сечовиділення. Менше ніж через 10 хвилин по прибуттю в заклад охорони здоров`я ОСОБА_1 розпочав вживання води, затим здійснював це періодично й неодноразово в значній кількості (випив декілька великих стаканів води), неодноразово виходив на вулицю на свіже повітря і йому необмежену кількість разів надавалася можливість здати сечу протягом зазначеного вище тривалого часу. При цьому, ОСОБА_1 лікарю та поліції не навів об`єктивних відомостей, у тому числі щодо наявності в нього хвороб, які би могли перешкодити виконанню вказаного вище лабораторного етапу (надання необхідного об`єму сечі). Надаючи медичний висновок про неможливість здійснення огляду ОСОБА_1 через відсутність біологічного матеріалу сечі, лікар, який є компетентним фахівцем у сфері проведення оглядів на стан сп`яніння, врахував те, що ОСОБА_1 , який попередньо вживав воду, було надано повністю порожню ємність, що надавалась йому для здачі сечі, та визнав достатнім час, який надавався ОСОБА_1 для здачі зразків біологічного середовища. Поведінка ж та дії ОСОБА_1 в медичному закладі, перебіг обставин не викликають сумніву в тому, що його позиція полягала в умисній і цілеспрямованій відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння (а.с.7). Зазначені вище докази узгоджуються з медичним висновком №557 від 07 жовтня 2025 року, в якому лікар підтвердив неможливість надання висновку щодо огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння через відсутність сечі для аналізу (а.с.3). У ході ж апеляційного розгляду ОСОБА_1 та його представником не надано та перевіркою матеріалів справи не встановлено об`єктивних медичних чи інших доречних даних, які би свідчили про неможливість проходження ОСОБА_1 лабораторного етапу огляду на стан наркотичного сп`яніння (надання необхідної кількості біологічного матеріалу - сечі). Таким чином, аналіз сукупності наведених вище обставин поза розумним сумнівом доводить те, що ОСОБА_1 , який як водій мав усвідомлювати та усвідомлював наявний у нього передбачений законодавством (п.2.5 ПДР України) обов`язок пройти на вимогу поліцейського огляд на стан наркотичного сп`яніння і наслідки відмови від огляду, було створено умови, за яких він протягом такого тривалого часу (більше 2 годин), вживши вже на початку перебування в закладі охорони здоров`я воду, вживаючи її неодноразово й періодично в значній кількості, відповідно стимулювавши сечовиділення (шляхом вживання води), з урахуванням фізіологічних потреб людини в аспекті достатньої тривалості часу, що сплинув, та відсутності об`єктивних медичних чи інших доречних даних, які би свідчили про неможливість проходження ним лабораторного етапу огляду на стан наркотичного сп`яніння (надання необхідної кількості біологічного матеріалу - сечі), мав можливість надати необхідну кількість біологічного матеріалу (сечі) для здійснення огляду на стан наркотичного сп`яніння. Натомість, дії та поведінка ОСОБА_1 були умисними й полягали в цілеспрямованій відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, спробі затягування такого огляду та уникнення в наведений спосіб адміністративної відповідальності, а не пов`язані з фізичною неспроможністю пройти огляд, що спростовує доводи апеляційної скарги. Аргументи ж апелянтів на те, що під час огляду в ОСОБА_1 не відбиралися зразки крові, не спростовують наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки визначення необхідних у кожному конкретному випадку методів і способів медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння обстежуваної особи та достатність даних для надання відповідного висновку належить до виключної компетенції лікаря. Разом із тим, порушень порядку застосування лікарем методів і способів такого огляду ОСОБА_1 в закладі охорони здоров`я в аспекті дотримання приписів Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, що об`єктивно ставили би під сумнів факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп`яніння, не виявлено. Так, відповідно до п.11 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Виходячи зі змісту п.12 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки вказаних вище біологічних середовищ. Таким чином, обов`язковість використання крові для дослідження біологічного середовища наявна лише в тих випадках, коли в особи неможливо взяти інші зразки біологічного середовища (наприклад, якщо водій внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами), тобто за обставин, незалежних від поведінки та волевиявлення обстежуваної особи, а не у випадку її ухилення від лабораторного етапу огляду. При цьому, посилання апелянтів на положення п.п.9 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, в контексті обов`язковості за будь-яких умов відібрання в ході огляду зразків крові є неспроможними, оскільки дана норма лише визначає порядок відбирання, зберігання та кількість конкретних видів зразків біологічних середовищ, у залежності від того, який зразок біологічного середовища відбирався, і не вказує на безальтернативну обов`язковість відбирання лікарем того, чи іншого зразка біологічного середовища. ОСОБА_1 як обстежувана особа мав виконувати вказівки лікаря в ході огляду та його відмова від проходження лабораторного етапу огляду на стан наркотичного сп`яніння є відмовою від здійснення такого огляду в цілому, оскільки унеможливлює надання висновку щодо наявності чи відсутності стану наркотичного сп`яніння та свідчить про ухилення ОСОБА_1 від огляду. Згідно з п.12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, в разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Такий висновок ґрунтується й на тому, що, як передбачено приписами п.п.6-7 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Таким чином, ураховуючи викладене вище, зважаючи на обов`язковість проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, яке проводиться в закладах охорони здоров`я, огляд на стан наркотичного сп`яніння здійснюється лише в медичному закладі, а не також і на місці зупинки транспортного засобу. Тому поліцейським було обґрунтовано висунуто ОСОБА_1 вимогу щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відразу в медичному закладі, що спростовує доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не пропонувалось проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, визначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Саме ці дискреційні повноваження поліцейського дають йому право самостійно визначати наявність чи відсутність підстав для проведення огляду водія на стан сп`яніння. Як убачається з матеріалів провадження, поліцією було встановлено наявність підстав уважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп`яніння з ознаками такого стану. Відповідно до відеозаписів на місці події поліцією було повідомлено ОСОБА_1 про виявлені в нього ознаки наркотичного сп`яніння у вигляді: підвищеної жвавості мови, вираженого тремтіння пальців рук, у контексті підстав для проведення його огляду на стан названого сп`яніння. Наявність у ОСОБА_1 цих же ознак наркотичного сп`яніння зафіксовано й у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1). У силу приписів ст.130, ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України проходження водієм огляду на стан наркотичного сп`яніння на вимогу поліцейського, який установив наявність підстав для висновку про перебування водія в стані наркотичного сп`яніння, відповідно до встановленого законодавством порядку є безумовним обов`язком водія. Отже, з урахуванням викладених вище обставин і вимог закону, суд апеляційної інстанції не вбачає належних і достатніх підстав для висновку про безпідставність висування поліцією ОСОБА_1 вимог щодо проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння чи наявності тих істотних порушень вимог законодавства, які би нівелювали обов`язок виконання цих вимог, ставили би під сумнів наявність у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Наявність же ознак наркотичного сп`яніння не є тотожним наявності стану наркотичного сп`яніння, який можливо встановити лише за результатами відповідного огляду на стан названого сп`яніння, та згадані ознаки не вказують на перебування особи, яка керувала транспортним засобом, у цьому стані, але є однією з передумов, які на вимогу поліцейського зобов`язують особу, яка керувала транспортним засобом, пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння відповідно до встановленого законодавством порядку. Однак у порушення вимог закону ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився. Також доводи апеляційної скарги про те, що лікар, зазначаючи про неможливість надання медичного висновку, не вказав про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного чи алкогольного сп`яніння, позбавлені підстав, оскільки положеннями законодавства не передбачено обов`язку зазначення в медичному висновку ознак сп`яніння. Що стосується долучених стороною особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, медичного висновку №388/І від 07 жовтня 2025 року (а.с.18) та медичного висновку від 08 жовтня 2025 року (а.с.15), у яких зазначено про те, що в ОСОБА_1 не виявлено ознак сп`яніння, слід зазначити наступне. З аналізу змісту відеофіксації та вказаних вище медичних матеріалів убачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд у медичному закладі, за результатами якого надано висновок №388/І від 07 жовтня 2025 року, після складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення самостійно на підставі власної заяви (за відсутності поліцейського, в порядку самозвернення). Адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, що полягає у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, є закінченим з моменту відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відповідно до встановленого порядку (в закладі охорони здоров`я). За змістом п.6 розділу Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, в разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду (на стан сп`яніння) в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення. У п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року також передбачено, що, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Таким чином, із моменту відмови водія ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння ним було вчинено закінчене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, після чого поліцейський із дотриманням нормативних положень обґрунтовано зафіксував фактичні обставини цього правопорушення в протоколі серії ЕПР1 №475676. Тому проходження ОСОБА_1 самостійно огляду в закладі охорони здоров`я (за результатами якого надано висновок №388/І від 07 жовтня 2025 року) вже після закінчення вчиненого ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і, більше того, після його фіксації у відповідному процесуальному документі суб`єктом владних повноважень, не спростовує наявність у діях ОСОБА_1 події та складу вказаного вище адміністративного правопорушення. Окрім того, названий вище огляд у медичному закладі не відповідає порядку такого огляду, визначеного в ст.266 КУпАП, положеннях Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, оскільки здійснений без направлення і доставлення ОСОБА_1 для огляду поліцейським (проведено огляд на підставі власної заяви ОСОБА_1 ), а також огляд у медичному закладі й складення висновку №388/І від 07 жовтня 2025 року за результатами огляду проведено без залучення поліцейського, присутність якого при огляді є обов`язковою. До того ж, вимогами п.9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, передбачено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. За змістом ч.4 ст.266 КУпАП огляд осіб на стан наркотичного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. У той же час, ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я з метою здійснення його огляду на стан сп`яніння звернувся із заявою після спливу двох годин із моменту встановлення поліцейським підстав для проведення його огляду на стан наркотичного сп`яніння та висування поліцією вимоги щодо проходження такого огляду в установленому порядку, що підтверджується відеозаписами та змістом медичного висновку №388/І від 07 жовтня 2025 року (а.с.18). Тобто цей огляд було проведено без урахування установленого законодавством строку, а тому вказаний вище результат медичного огляду не відображає актуальних відомостей для даного провадження за ч.1 ст.130 КУпАП. Щодо медичного висновку від 08 жовтня 2025 року (а.с.15), то огляд ОСОБА_1 , за результатами якого надано цей висновок, було здійснено 08 жовтня 2025 року після 22 години, тобто більше ніж через 1 добу 23 години з моменту зупинки транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_1 , яка мала місце 06 жовтня 2025 року до 23 години, через це названий висновок апріорі не містить актуальних відомостей щодо події 06-07 жовтня 2025 року та даний огляд ОСОБА_1 теж пройдено після вчинення ним закінченого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і його фіксації поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення. В аспекті викладеного вище апеляційний суд також зауважує, що місцевим судом у межах протоколу про адміністративне правопорушення притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, а за відмову від проходження відповідно до встановленого законодавством порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння особою, яка керувала транспортним засобом, що є порушенням вимог п.2.5 ПДР України та утворює самостійну альтернативну форму об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Отже, наявність у матеріалах провадження зазначених вище медичного висновку №388/І від 07 жовтня 2025 року (а.с.18) та медичного висновку від 08 жовтня 2025 року (а.с.15) не впливає на необхідність і правильність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Окрім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №477651 08 жовтня 2025 року о 20 годині 40 хвилин по просп. Лесі Українки, буд.1-В у м. Кременчук Полтавської обл. водій ОСОБА_1 , будучи особою, щодо якої 04 квітня 2025 року було винесено постанову серії ЕНА №4427623 за ч.1 ст.121 КУпАП, діючи повторно протягом року, порушуючи вимоги п.31.4.7 «е» ПДР України, керував транспортним засобом «Mazda 6», н.з. НОМЕР_1 , з технічною несправністю, а саме тріщиною на лобовому склі та за відсутності передбаченого конструкцією бризковика спереду з правої сторони (а.с.33). Наведені вище обставини об`єктивно підтверджуються даними відеозаписів, записаних на технічних носіях інформації, з яких установлено те, що 08 жовтня 2025 року приблизно о 20 годині 40 хвилин по просп. Лесі Українки, буд.1-В у м. Кременчук Полтавської обл. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mazda 6», н.з. НОМЕР_1 , в якого спереду з правої сторони (зі сторони сидіння пасажира) був відсутній бризковик у відповідному, передбаченому конструкцією автомобіля, місці, призначеному для його кріплення, спереду ж із лівої сторони (зі сторони водія) бризковик був наявним (1:03:58-1:04:19 відеозапису №1 на а.с.39). Зазначений вище автомобіль, під керуванням ОСОБА_1 було зупинено поліцією та у зв`язку із вчиненням зазначеного вище правопорушення складено щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.121 КК України (а.с.39). При цьому, посилання апелянтів на те, що інкриміноване ОСОБА_1 порушення у вигляді відсутності бризковика не впливало на безпеку дорожнього руху, є неспроможними, оскільки вимогами п.31.4.7 «е» ПДР України прямо заборонено експлуатацію транспортного засобу у випадку відсутності на ньому передбаченого бризковика. Відсутність бризковика може призвести до викиду бруду і каміння з-під коліс рухомого транспортного засобу в невизначеному напрямку, й таким чином, створити небезпеку для інших учасників дорожнього руху, а тому експлуатація автомобіля без цього передбаченого елементу захисту законодавцем заборонена в п.31.4.7 «е» ПДР України. Доводи апеляційної скарги про те, що поліцейськими не надано суду доказів щодо того, що модель автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , за технічними характеристиками повинна мати передні бризковики, й те, що вони є такими, які передбачені конструкцією транспортного засобу, підлягають відхиленню, оскільки з долучених поліцією відеозаписів убачається, що на момент руху й зупинки в транспортного засобу «Mazda 6», н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , спереду з правої сторони (зі сторони сидіння пасажира) бризковик був відсутнім у відповідному, передбаченому конструкцією автомобіля, місці, призначеному для його кріплення. Спереду ж із лівої сторони (зі сторони водія) бризковик був наявним на даному автомобілі (1:03:58-1:04:19 відеозапису №1 на а.с.39). Це спростовує наведені вище доводи апелянтів. За постановою поліції серії ЕНА №4427623 ОСОБА_1 04 квітня 2025 року притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, із накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, а саме за те, що він 04 квітня 2025 року о 22 годині 25 хвилин по просп. Лесі Українки, 120 в м. Кременчук Полтавської обл. у порушення вимог п.31.4.3 «в» ПДР України керував транспортним засобом «Mazda 6», н.з. НОМЕР_1 , який мав несправності зовнішніх світлових приладів у темну пору доби, що підтверджується витягом із адміністративної практики та довідкою ВАП БПП у м. Кременчук УПП у Полтавській області ДПП (а.с.36-37). Таким чином зазначене вище правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 04 квітня 2026 року, утворює кваліфікуючу ознаку повторності протягом року у справі, що є предметом апеляційного розгляду. Даних щодо оскарження та скасування зазначеної вище постанови поліції матеріали справи не містять та апелянтами не надано. Тобто вчинене ОСОБА_1 08 жовтня 2025 року о 20 годині 40 хвилин по просп. Лесі Українки, буд.1-В у м. Кременчук Полтавської обл. порушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, а саме те, що він, порушуючи вимоги п.31.4.7 «е» ПДР України, керував автомобілем «Mazda 6», н.з. НОМЕР_1 , із технічною несправністю, а саме в даного транспортного засобу був відсутній передбачений конструкцією бризговик спереду з правої сторони, в межах справи, що є предметом апеляційного розгляду, було повторним протягом року, у зв`язку з чим такі дії ОСОБА_1 охоплюються диспозицією ч.4 ст.121 КУпАП і були правильно кваліфіковані місцевим судом за цим законом. Отже, викладені вище докази підтверджують зміст один одного й безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.4 ст.121 КУпАП, та об`єктивних обставин не довіряти їм немає. Підстав для висновку про недопустимість, недостовірність чи неналежність цих доказів перевіркою матеріалів справи не встановлено. Однак, що стосується посилань у протоколі та постанові місцевого суду на технічну несправіність транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , у вигляді тріщини на лобовому склі, слід зауважити наступне. Пунктом 31.4 ПДР України передбачено вичерпний перелік технічних несправностей і невідповідностей наведеним у цьому пункті вимогам, за яких забороняється експлуатація транспортних засобів. Даний перелік поділений на ряд підпунктів, які стосуються: гальмових систем, рульового керування, зовнішніх світлових приладів, склоочисників і склообмивачів вітрового скла, коліс і шин, двигуна, інших елементів конструкції. Наявність тріщини на лобовому склі не віднесено до зазначеного вище переліку технічних несправностей і невідповідностей установленим вимогам, за наявності яких забороняється експлуатація транспортного засобу. Фактично наявність вказаного дефекту скла свідчить про його пошкодження, а не про технічну несправність автомобіля. За змістом п.6 розділу 4 глави ІІ Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України №710 від 26 листопада 2012 року, на вітровому склі колісних транспортних засобів не дозволено наявність сколів чи тріщин в зоні роботи склоочисника з боку водія. У інших зонах вітрового скла допускаються незначні пошкодження, основні види і максимальні розміри яких наведені у відповідній таблиці. Разом з тим, наявні в матеріалах справи докази, в тому числі відеозаписи не підтверджують наявність тріщини на лобовому склі транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , саме в зоні роботи склоочисника з боку водія, як і не містять конкретної інформації щодо виду й розміру такої тріщини. Не зазначено й у фабулі протоколу відомостей про конкретне місце тріщини на лобовому склі (чи знаходиться вона в зоні роботи склоочисника з боку водія), її вид і розміри. Ураховуючи наведене вище, посилання місцевого суду при встановленні фактичних обставин вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, на технічну несправність транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , у вигляді тріщини на лобовому склі автомобіля, є безпідставним і необгрунтованим, а тому вказане посилання належить виключити з мотивувальної частини оскаржуваної постанови шляхом її зміни. Зазначена вище зміна в цілому не впливає на доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, і необхідність кваліфікації його дій за цією нормою закону, враховуючи допущене ОСОБА_1 інше порушення вимог ПДР України, а саме п.31.4.7 «е» цих Правил. Таким чином, підстави для закриття провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, про що порушується питання в апеляційній скарзі, є відсутніми. Водночас суд апеляційної інстанції, керуючись ч.7 ст.294 КУпАП, зауважує наступне. Місцевий суд, установивши відповідні фактичні обставини, дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 в жовтні 2025 року у вечірній час доби в м. Кременчук у порушення вимог п.2.5 ПДР України керував автомобілем «Mazda 6», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння у вигляді: підвищеної жвавості мови, вираженого тремтіння пальців рук, та відмовився від проходження відповідно до встановленого законодавством порядку на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі шляхом ухилення від здачі біологічної речовини для дослідження. Разом з тим, суд першої інстанції при вказівці у фабулі правопорушення точних дня, часу й вулиці з номером будинку, за яких мало місце керування ОСОБА_1 автомобілем при вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, припустився помилки, адже як убачається з наведених вище доказів ОСОБА_1 , вчиняючи дане правопорушення, керував автомобілем 06 жовтня 2025 року о 22 годині 43 хвилини по вул. Вадима Пугачова, 14 у м. Кременчук Полтавської обл. Аналогічної за змістом помилки суд першої інстанції припустився при зазначенні у фабулі правопорушення номеру будинку в адресі місця, в якому ОСОБА_1 керував транспортним засобом при вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, оскільки вказаний факт виконання ним функцій водія мав місце по просп. Лесі Українки, буд.1-В (а не буд.18) у м. Кременчук Полтавської обл. Наведені вище помилки підлягають виправленню судом апеляційної інстанції та обумовлюють необхідність зміни оскаржуваного судового рішення у відповідних частинах. Також суд апеляційної інстанції, керуючись ч.7 ст.294 КУпАП, вважає, що постанова місцевого суду підлягає зміні в частині накладеного на ОСОБА_1 стягнення. Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є водієм із посвідченням водія серії НОМЕР_2 , що підтверджується даними довідки ВАП БПП у м. Кременчук УПП у Полтавській області ДПП (а.с.6). Із урахуванням положень ст.23, 33 КУпАП, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про необхідність накладення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП. Водночас апеляційний суд зауважує, що згідно з положеннями ст.27 КУпАП штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Санкцією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено накладення стягнення на водіїв (осіб, які керували транспортними засобами) у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Положення КУпАП, які регулюють порядок заміни на штраф інших видів стягнень теж розраховують таку заміну, виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Тобто зазначені вище положення КУпАП сформульовано однозначно, вони чітко й послідовно вказують на єдиний вимір розміру стягнення у вигляді штрафу - неоподатковуваний мінімум доходів громадян. При ухваленні оскаржуваної постанови місцевий суд наклав на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень із позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік, проте не вказав про кратний розмір штрафу у співвідношенні до неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, як того вимагають приписи КУпАП. Тобто при накладенні стягнення суд першої інстанції неправильно застосував норму матеріального права, що є підставою для зміни судового рішення судом апеляційної інстанції у відповідній частині. Отже, оскаржувану постанову в частині накладеного на ОСОБА_1 стягнення належить змінити та вважати його притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною. Аналогічний підхід викладено в постанові Верховного Суду від 16 грудня 2025 року у справі №707/1509/24 (провадження №51-178км25), яка, з огляду на логіку та зміст правозастосування, є релевантною для врахування у справі, що є предметом апеляційного розгляду. Наведена вище зміна постанови місцевого суду у відповідних частинах не впливає на доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень сукупністю викладених вище доказів по справі, необхідність кваліфікації його дій за ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП і застосування щодо нього стягення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, не погіршує його становище, а тому визначені законодавством підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні. Отже, апеляційну скаргу належить задовольнити частково. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Спільну апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його представника адвоката Пшеничного О.Л., задовольнити частково. Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчук від 03 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 змінити. Виключити з наведених у мотивувальній частині оскаржуваної постанови фактичних обставин вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, посилання місцевого суду на технічну несправність транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , у вигляді тріщини на лобовому склі. У другому абзаці мотивувальної частини оскаржуваної постанови вважати правильним твердження про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 06 жовтня 2025 року приблизно о 22 годині 43 хвилини по вул. Вадима Пугачова, 14 у м. Кременчук Полтавської обл. У першому абзаці мотивувальної частини оскаржуваної постанови вважати правильним твердження про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом по просп. Лесі Українки, буд.1-В у м. Кременчук Полтавської обл. Вважати ОСОБА_1 притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням на нього стягнення за цим законом у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без зміни. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду О.М. Корсун