Постанова Київський апеляційний суд № 759/6814/21

Справа №759/6814/21 Головуючий в суді І інстанції - Войтенко Ю.В. Провадження №33/824/2873/21 оповідач - Габрієль В.О. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 червня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Габрієля В.О., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Шимка А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його захисника Шимка А.О. на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 18 травня 2021 року, - В С Т А Н О В И В : Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 18 травня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі (1000) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік Відповідно до постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 27 березня 2021 року о 09 год. 30 хв. на автодорозі М06 10 км в напрямку м. Київ керував транспортним засобом «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору «Alcotest 6810» прилад №2244 у присутності двох свідків, що підтверджується тестом №4530 від 27.03.2021, результат огляду становить 0,99 % проміле. З результатом огляду гр. ОСОБА_1 не погодився. Пройти огляд погодився у найближчому медичному закладі, стан сп`яніння позитивний, що підтверджується висновком на стан алкогольного сп`яніння №62 від 27.03.2021 о 10 год. 35 хв. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 та його захисник Шимко А.О. подали апеляційну скарги, у якій вони просять скасувати постанову Святошинського районного суду Київської області від 18 травня 2021 року та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Мотивуючи свої вимоги зазначають, що справа була розглянута судом з грубим порушення основних засад судочинства, а постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню. Обгрунтовуючи апеляційну скаргу апелянти вказують, що відносно ОСОБА_1 не заповнено до кінця акт медичного огляду, який не містить заключного діагнозу та підпису. Використаний бланк за формою згідно додатку 3 до інструкції, яка втратила чинність. Твердження суду першої інстанції стосовно того, що графа 25 Висновку не має бути заповнена, оскільки ОСОБА_1 не заперечував проти результатів огляду проведеного у закладі охорони здоров`я, а тому необхідність проведення лабораторних тестів відпала, не відповідає дійсності. ОСОБА_1 відразу після прибуття до лікарні повідомив, що бажає здати кров, що підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписах. Однак, натомість огляд у медичному закладі було проведено лише за допомогою спеціального приладу, тобто у такий же спосіб, як це було зроблено працівниками поліції на місці зупинки, з результатами якого апелянт не був згодний та просив направити його до медичного закладу. Також вказують, що згідно п.3 розділу ІІІ інструкції огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно чинного законодавства. Як вбачається з висновку, огляд ОСОБА_1 було проведено лікарем ортопедом-травмотологом ОСОБА_2 , а не лікарем-наркологом. Жодних відомостей, стосовно наявності у лікаря ОСОБА_2 відповідної кваліфікації, навичок та знань необхідних для встановлення наявності стану сп`яніння в обстежуваної особи до суду надано не було. Що викликає сумнів щодо належності результатів огляду та складеного висновку. Апелянти зазначають, що суд першої інстанції, під час розгляду справи не звернув уваги на те, ким було проведено огляд, а також той факт, що деякі відомості, зазначені в акті огляду повністю спростовуються наявними у матеріалах справі відеозаписами, хоча спираючись саме на відеозаписи працівників поліції, суд прийняв рішення про наявність вини ОСОБА_1 . Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_1 та його захисника Шимка А.О. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до п.2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Правовими положеннями ст.266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Проведення огляду на стан сп`янiння в закладах охорони здоров`я i оформлення його результатів визначено «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858 (далі - Інструкція). Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками районного суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, правильності кваліфікації дій за вказаною статтею, оскільки зазначене підтверджуються зібраними у справі доказами. Так, у відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №306337 від 27.03.2021, ОСОБА_1 27.03.2021 року о 10 год. 40 хв. на автодорозі М06 10 км в напрямку м. Київ керував автомобілем «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», в присутності двох свідків. Результат тестування - 0,99‰. З результатом огляду гр. ОСОБА_1 не погодився. Пройти огляд погодився у найближчому медичному закладі, стан сп`яніння позитивний, що підтверджується висновком на стан алкогольного сп`яніння №62 від 27.03.2021 о 10 год. 35 хв. Із роздруківки результатів проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу - алкотесту 6810 «Drager» (а.с.2) вбачається, що проба огляду позитивна та дорівнює 0,99 ‰. Згідно акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Використано технічний засіб для вимірювання вмісту етилового спирту видихуваного повітря Газоалізатор «Alcotest 6820 ARLJ-0600» чинний до 23.04.2021 року, результат обстеження - 0.76‰. Отже, враховуючи вказане вище, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що викладені у постанові висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованими. Крім того, слід зазначити, що Інструкції не містить вимоги про те, що огляд особи на стан сп`яніння повинен проводитися лише лікарем-наркологом, а передбачає, що такий огляд може бути проведений лікарем або фельдшером закладу охорони здоров`я, якому надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв. Таким чином, доводи апелянтів про те, що огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 був проведений не уповноваженою особою є безпідставними. Щодо доводів апелянтів про те, що стан сп`яніння ОСОБА_1 не підтверджений допустимими та достатніми доказами, оскільки зразки біологічного середовища не відбиралися та лабораторні дослідження не проводилися, то вони є необґрунтованими з огляду на те, що відповідно до вищевказаної Інструкції проведення лабораторних досліджень є обов`язковим тільки для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини або якщо особа перебуває у несвідомому стані чи з тяжкими травмами. Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду щодо необґрунтованості доводів захисника про недопустимість висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 . Оскільки дійсно, бланк висновку проведеного огляду ОСОБА_1 від 27 березня 2021 року, який передбачений Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №400/666 від 09.09.2009 року, яка на момент проведення медичного огляду втратила чинність, однак він містить всі відомості, що передбачені «Додатком 4» до Інструкції №1452/735. Отже, порушень вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» під час огляду щодо виявлення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 апеляційним судом не встановлено. Таким чином, доводи зазначені в апеляційній скарзі, а також висловлені ОСОБА_1 та його захисником Шимком А.О. в суді апеляційної інстанції, не впливають на законність постанови та не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9а ПДР України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Попри доводи апеляційної скарги, зазначені вимоги закону судом першої інстанції, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладенні на нього стягнення були дотримані у повній мірі. Посилання в апеляційній скарзі на невинуватість ОСОБА_1 , відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та істотні порушення закону під час винесення оскаржуваної ухвали, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки вони повністю спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Із огляду на вищезазначене постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв`язку з чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його адвоката Шимка Андрія Олександровича залишити без задоволення. Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 18 травня 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду В.О. Габрієль