Постанова 4857 № 300/8579/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2026 рокуСправа № 300/8579/25 пров. № А/857/19419/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р. М., суддів Димарчук Т. М.,Сала П. І., розглянув в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року (головуючий суддя Остап`юк С.В., м. Івано-Франківськ) у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, - ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог До Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) з такими вимогами: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не проведення з 01.02.2023 року перерахунку пенсії, призначеної ОСОБА_1 , на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01.02.2023 року провести перерахунок та виплату пенсії, призначеної ОСОБА_1 , на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби), старший інспектор з режимно-секретної роботи управління в Івано-Франківській області, виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №5к/вих/4.2/10361 від 29.09.2025 року, з урахуванням виплачених сум. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Суд першої інстанції постановив рішення, яким задоволено повністю адміністративний позов, а саме суд: - визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 29.09.2025 за №5к/вих./4.2./10361 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі відомостей довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 29.09.2025 за №5к/вих./4.2./10361 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції керувався частиною третьою статті 43, статтею 51, 63 Закону № 2262, статтею 9 Закону № 2011 та Постановами № 704 та № 103 та дійшов до висновку, що з 01.01.2023 у зв`язку зі зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для збільшення грошового забезпечення, з якого розраховується розмір пенсії позивачки, тому підстави для перерахунку розміру пенсії на підставі згаданої довідки виникли з 01.02.2023 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії). Зазначив, що перерахунок пенсії може здійснюватися не лише на підставі прийнятого Кабінетом Міністрів України рішення, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють Пенсійний Фонд України і його територіальні органи, а й на підставі заяви пенсіонера та поданих ним додаткових документів. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Відповідач оскаржив рішення першої інстанції до Восьмого апеляційного адміністративного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення ним норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове, про відмову у задоволенні позову. На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт покликається на те, що алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45, не змінився. При цьому, вказав, що довідка сама по собі не породжує у позивача підстав на перерахунок пенсії, адже підставою для перерахунку є нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України. Крім того, зазначив, що Кабінет Міністрів України не приймав жодних рішень про зміну розміру видів грошового забезпечення військовослужбовців за відповідною посадою, як і не були введені для них нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення. З огляду на викладене, вважає, що у відповідача відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивачці на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2023. Крім того, апелянт зазначив, що позивачка пропустила строк звернення до суду із цим позовом, встановлений у статті 122 КАС України, оскільки пенсія є щомісячним періодичним платежем, її розмір відомий особі, яка її отримує, тому у спорах щодо перерахунку пенсії застосовується загальний шестимісячний строк. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи: Позивачка правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. Суд на підставі частини четвертої статті 304 КАС України дійшов висновку, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Обставини справи, які встановив суд першої інстанції та перевірив суд апеляційної інстанції: Позивачка отримує пенсію за вислугу років підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ). На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 у справі №300/2954/25 Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції виготовило довідку від 29.09.2025 за №5к/вих./4.2./10361 про розмір грошового забезпечення позивачки за нормами, чинними станом на 01.01.2023 за відповідною/аналогічною його штатній посаді на дату звільнення зі служби. Позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про проведення перерахунку та виплату пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивачки. Відповідач за результатом розгляду заяви позивача надіслав лист від 24.11.2025 № 0900-0202-8/58723, яким повідомив про відмову у перерахунку пенсії позивачки, оскільки незважаючи на скасування рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/3858/18 від 12.12.2018 пунктів 1, 2 Постанови №103, Кабінет Міністрів України не прийняв будь-якого рішення щодо умов та розмірів перерахунку пенсій, тому відсутні підстави для перерахунку пенсії заявника згідно відомостей довідки. Норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини: спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ та інших прирівняних до них осіб, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 за №2262-XII (далі - Закон № 2262-XII). Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно з частиною 18 статті 43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Відповідно до статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Із аналізу наведених вище норм права вбачається, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Частинами 2, 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі, також - Закон № 2011-XII) передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв Постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі- Постанова № 704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року. Згідно з пунктом 2 цієї постанови, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції на дату прийняття) передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Закон України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000 № 2017-III (надалі, також - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій. Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону України № 2017-III). Кабінет Міністрів України 21.02.2018 прийняв Постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 6 якої внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». Постанова № 103 набула чинності 24 лютого 2018 року. Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 в справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №

704. Відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України, частини 1 статті 14, статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду (частина 2 статті 265 КАС України). Таким чином, з 29.01.2020 в законодавстві відсутня норма, яка б передбачала обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. Позиція суду апеляційної інстанції Суд апеляційної інстанції, перевіряючи в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність і обґрунтованість рішення, погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на такі мотиви: суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов висновку, що підставою для перерахунку пенсії є не лише прийняте Кабінетом Міністрів України рішення, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють Пенсійний Фонд України і його територіальні органи, а й заява пенсіонера та подані ним додаткові документи. У зв`язку зі зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для збільшення грошового забезпечення, з якого розраховується розмір пенсії позивачки. Як наслідок, підстави для перерахунку розміру пенсії на підставі згаданої довідки виникли з 01.02.2023, тобто з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Аргументи апелянта зводяться до того, що пенсія позивачці обчислена виходячи із розміру грошового забезпечення, обчисленого на виконання Постанови №

704. Оскільки визначений Порядком № 45 алгоритм проведення перерахунку пенсій не змінився, а Кабінет Міністрів України не приймав рішення про збільшення грошового забезпечення військовослужбовців (порівняно із Постановою № 704 в редакції Постанови №103), то підстав для перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2023 немає. Отже, для вирішення цього спору слід відповісти на запитання, чи є заява особи про перерахунок розміру пенсії на підставі відомостей довідки про грошове забезпечення за відповідною посадою станом на 01.01.2023 самостійною підставою для перерахунку пенсії позивачки відповідно ст.ст. 43, 63 Закону № 2262-ХІІ. Відповідно до частини п?ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду щодо релевантних норм права та їх застосування до спірних правовідносин, викладені в постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 (дубльовані у постановах від 12.09.2022 у справі №500/1813/21, від 19.10.2022 у справі № 400/6214/21, від 16.11.2022 у справі №120/648/22а): «(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів; (2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). (3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.». Суд при оцінці аргументів апелянта також враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 у справі № 400/6254/24 (№ в ЄДРСР 126486062) виснувала, що зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, має наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу) на 1 січня календарного року та є підставою для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям відповідно до статей 43, 63 Закону №2262-XII; такий перерахунок пенсії виник на підставі, встановленій нормативно-правовим актом. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1). Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії. Проаналізувавши наведене вище правове регулювання, Верховний Суд виснував, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що уповноважені державні органи повідомляють орган Пенсійного фонду України (постанова від 17.12.2019 у справі №160/8324/19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020). Враховуючи наведені висновки касаційного суду, колегія суддів враховує, що заява пенсіонера разом із доданою до нею довідкою про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня відповідного календарного року є підставою для вчинення відповідачем дій, спрямованих на перерахунок раніше призначеної пенсії на підставі Закону № 2262. Аргументи апелянта про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі згаданої довідки за своїм змістом фактично зводяться до заперечення наведених вище висновків Верховного Суду, тому суд їх відхиляє. Водночас апеляційний суд констатує, що суд першої інстанції при вирішенні спору належно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та надав їм правову оцінку, що відповідає усталеним висновкам Верховного Суду щодо застосування в аналогічних спорах статей 43, 63 Закону № 2262-XII, Порядку № 45, пункту 4 Постанови № 704 та Постанови №103. З огляду на це суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відмова відповідача у проведенні з 01.02.2023 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивачки є протиправною та призводить до порушення законних інтересів особи, за захистом яких вона звернулася до суду. Щодо посилань апелянта на Постанову Кабінету Міністрів України від 17.05.2023 № 481, то суд апеляційної інстанції зазначає, що Постанова № 481 набрала чинності 20.05.2023, отже не застосовується до спірних правовідносин. Вирішуючи питання щодо строків звернення до суду з цим позовом суд апеляційної інстанції зазначає таке. Частинами 2, 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Верховний Суд у постанові від 24 листопада 2020 року справа №815/460/18 (провадження №К/9901/57261/18) вказав, що частиною третьою статті 51 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Суд враховує, що після 29.01.2020 (дана набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 про визнання протиправним пункту 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704) ані Пенсійний Фонд України, ані уповноважені державою органи не вживали передбачених Порядком №45 дій для ініціювання та проведення так званого «автоматичного» перерахунку пенсій колишніх військовослужбовців та прирівняних осіб. Щодо позивача, то він не зміг отримати довідку для перерахунку пенсії в уповноваженого державного органу та був змушений звертатися до суду із позовом про спонукання видати довідку для перерахунку пенсії (справа №300/8579/25), без якої не мав можливості звертатися до ГУ ПФУ про перерахунок пенсії. За таких обставин суд не бачить підстав для застосування строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з вини відповідного суб`єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція стосовно застосування процесуального строку у спорах, пов`язаних із захистом права на соціальний захист, викладена у постановах Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 164/1904/14-ц, Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17, Верховного Суду, зокрема, від 24 квітня 2018 року у справі №646/6250/17, 30 жовтня 2018 року у справі №493/1867/17, 22 січня 2019 року у справі №201/9987/17(2-а/201/304/2017), 29 листопада 2019 року у справі №642/7479/16-а, 30 січня 2020 року у справі №554/5119/16-а, 23 липня 2020 року у справі №761/28365/16-а. Оскільки позивачка звернулася до суду в межах шестимісячного строку з моменту отримання відмови відповідача у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої лише після набрання відповідним рішенням суду законної сили, строк для звернення до суду з цією позовною заявою позивачкою не пропущений. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки апеляційний суд визнав доводи апеляційної скарги помилковими та такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції, то апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. З огляду на висновок по суті апеляційної скарги суд покладає понесені апелянтом судові витрати на нього. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року у справі № 300/8579/25 без змін. Понесені апелянтом судові витрати покласти на нього. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення постанови. Головуючий суддя Р. М. Москаль судді Т. М. Димарчук П. І. Сало Повне судове рішення складено 22.05.26