Постанова Львівський апеляційний суд № 461/9304/24

Справа № 461/9304/24 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р. Провадження № 22-ц/811/2387/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі: головуючої: Н.П. Крайник суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри при секретарі: В.В. Черевко розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 19 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Червоноградського відділу актів цивільного стану у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Пилипенко Юрій Пилипович про визнання батьківства та визнання права власності в порядку спадкування за законом, - в с т а н о в и в: 19.11.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Червоноградського відділу актів цивільного стану у Червоноградському, в якому просив визнати його батьківство відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати за ним право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом. Оскаржуваною ухвалою позов ОСОБА_1 залишено без розгляду. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 31.10.2024 року у справі № 461/8756/24 у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 згідно зі свідоцтвом про право на спадщину, серія та номер 1644, виданого 17.10.2024 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенком Ю. П. Ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Вважає її незаконною, необґрунтованою, такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи. В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд покликався на повторну неявку в судове засідання представника позивача без поважних причин. Разом з тим, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, на який суд посилався як на підставу для залишення позову без розгляду, передбачає, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його неявка не перешкоджає розгляду справи. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд не врахував, що стороною позивача було подано клопотання про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, що підтверджується матеріалами справи. Відтак, за наявності клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, суд дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду Просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. У засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 скаргу підтримав з підстав, наведених у ній, просив скаргу задоволити. Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 проти скарги заперечив. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів. Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову (заяви) без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач (заявник) повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Аналіз зазначенох норми процесуального закону свідчить про те, що залишення позову без розгляду у випадку повторної неявки позивача в судове засідання є можливим лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності. При цьому, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Таким чином, зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18 та від 28 березня 2023 року у справі № 711/7486/19. Залишаючи позов ОСОБА_1 про визнання батьківства та визнання права власності в порядку спадкування за законом без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що розгляд справи неодноразово відкладався, та у судові засідання, призначені на 29 травня 2025 року та 19 червня 2025 року належним чином повідомлені позивач та його представник ОСОБА_7 не з`явилися без поважних причин, причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи без їх участі не подавали. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується повністю. Як убачається з матеріалів справи, позивач та його представник були належним чином повідомлені про судові засідання, призначені на 29 травня 2025 року та 19 червня 2025 року, що підтверджується інформацією, зазначеною в протоколах судових засідань, призначених на 19 травня 2025 року та 05 червня 2025 року (а.с 161, 187, том 1). 29.05.2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю його участі та участі його довірителя в судовому засіданні, призначеному на 29 травня 2025 року, однак доказів на підтвердження зазначеного не надав. При цьому, у матеріалах справи відсутня заява сторони позивача про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_7 . Враховуючи, що належним чином повідомлений позивач та його представник в судові засідання, призначені на 29 травня 2025 року та 19 червня 2025 року, заяви про розгляд справи у їх відсутності не подали, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду з підстави, передбаченої п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування ухвали суду колегія суддів не вбачає. Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - у х в а л и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 19 червня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 19 травня 2026 року. Головуючий: Н.П. Крайник Судді: Я.А. Левик М.М. Шандра