Постанова 4851 № 520/4691/26

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2026 р. Справа № 520/4691/26 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Чалого І.С. , Семененко М.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., повний текст складено 23.03.26 по справі № 520/4691/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ: Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кандиба Т.О. звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі ГУ ПФУ в Харківській області, пенсійний орган) щодо зупинення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.05.2023; зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 01.05.2023, з проведенням її індексації за 2024-2026, та виплатити заборгованість з пенсії. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку. Встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали. 16.03.2026 до суду надійшла заява від представника позивача - адвоката Кандиба Т.О. про поновлення процесуального строку, в якій заявниця вказала, що спір в даній справі стосується триваючого порушення відповідачем прав позивача на отримання щомісячних пенсійних витрат. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 визнано підстави, викладені в заяві представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду неповажними. Позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві в частині позовних вимог, заявлених за період з 01.05.2023 по 05.12.2025. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що предметом судового спору по справі № 520/4691/26 є поновлення нарахування та виплати пенсії позивачу, яка безпідставно та незаконно не нараховується та не сплачується відповідачем з 01.05.2023. Сторона позивача наголошує, що пенсійні виплати були припинені та не проводяться до сьогоднішнього дня саме з причини винних дій відповідача, адже виплата пенсії позивачу була припинена відповідачем з 01.05.2023 на підставі листа управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області від 30.03.2023 № 02-04/759ВС у зв`язку зі зняттям з обліку внутрішньо переміщеної особи. При цьому, ч.1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка містить вичерпний перелік підстав для припинення виплати пенсії, не передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав як то, наприклад, зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи. Відповідно, у відповідача не було законних підстав припиняти нарахування та виплату пенсії позивачу. Зазначає, що до триваючого правопорушення не може застосовуватись строк позовної давності. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.11.2020 № 815/460/18. Також зазначає, що права позивача повинні були бути захищені судом з 05.09.2025 в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України. Однак суд першої інстанції розглядає вимоги позивача лише з 06.12.2025. Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 294 КАС України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові). Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що згідно позовної заяви ОСОБА_1 не згоден з не нарахуванням та не виплатою пенсії з 01.05.2023. З наведених доводів позовної заяви слідує, що суми пенсійних виплат позивачу не нараховувались. Також суд зауважує, що пенсія є періодичним щомісячним платежем. Отже, про порушення своїх прав щодо не нарахування та, відповідно, не виплати пенсії позивач мав дізнатися під час не отримання таких виплат, тобто, принаймні в червні - липні2023, а звернувся позивач до суду з зазначеним адміністративним позовом 05.03.2026. З урахуванням викладеного, позовні вимоги заявлено з порушенням строку звернення до суду, встановленого п.2 ст.122 КАС України. Доводи поданої до суду заяви про поновлення строків звернення до суду вказаних висновків не спростовують. Враховуючи наведене, суд вважає за можливе позовну заяву стосовно позовних вимог щодо не нарахування та не виплати пенсії з 01.05.2023 повернути в частині за період з 01.05.2023 по 05.12.2025, враховуючи дату звернення позивача до суду 05.03.2026. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про повернення позовної заяви, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Відповідно до частини третьої статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до пункту 8 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві також зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. За приписами частин 1, 2, 3 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Аналіз зазначених норм права свідчить, що строк на усунення недоліків позовної заяви починає свій перебіг лише з дати вручення належним чином копії ухвали позивачеві. Відповідно до ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Згідно з ч. 7 ст. 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. Частиною 6 ст. 120 КАС України визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Відповідно до частини сьомої статті 251 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку. Встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали. Згідно довідки про доставку до електронного кабінету ЄСІТС, копію ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2026, представником позивача адвокатом Кандибою Т.О. отримано : 12.03.2026 об 21:54 год. Відповідно до частини 6 статті 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Тобто, у досліджуваному випадку днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху є 13.03.2026. Водночас, відповідно до статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, тобто 14.03.2026. Отже останнім (десятим) днем на усунення недоліків позовної заяви є 23.03.2026. Відповідно до ч. 8 ст. 120 КАС України, останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Оскаржувана ухвала про повернення позовної заяви постановлена Харківським окружним адміністративним судом 23.03.2026. Тобто, судом першої інстанції всупереч положенню ч. 5 ст. 169 КАС України повернуто позовну заяву до закінчення строку на усунення недоліків. За таких обставин, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки постановлено ухвалу про повернення позовної заяви до того, як у позивача закінчився строк для усунення недоліків позовної заяви (в останній день на усунення недоліків). Апеляційний суд вважає, що позивач до 23.03.2025 (останній день на усунення недоліків), ще мав можливість доповнити чи змінити свою заяву про усунення недоліків протягом строку, встановленого судом в ухвалі від 12.03.2026 про залишення позову без руху , який станом на 23.03.2025, ще не закінчився. Колегія суддів наголошує, що статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Суд апеляційної інстанції зазначає, що метою, яку переслідує суд при залишенні позовної заяви без руху є забезпечення особі можливості усунути недоліки позову у строк та спосіб встановлений судом, фактично забезпечуючи таким чином право особи на доступ до правосуддя у спосіб визначений Законом. Суд звертає увагу, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 12.04.2012 № 9-рп/2012 ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права. Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі «Белле проти Франції»). Право на ефективний засіб юридичного захисту гарантовано ст. 13 Конвенції, в якій зазначається: кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали від 23.03.2026 про повернення позовної заяви ОСОБА_1 порушено право позивача на звернення до суду за захистом його прав, свобод та інтересів, передбачених ст. 4 КАС України. Суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню в справі. Доводи апеляційної скарги колегією суддів приймаються в якості належних. За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Враховуючи наведені вище правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про повернення позовної заяви, а тому ухвалене судове рішення на підставі вимог статті 320 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 по справі № 520/4691/26 скасувати. Справу № 520/4691/26 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий М.О. Семененко