Постанова 4852 № 160/7887/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/7887/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Шлай А.В., Баранник Н.П., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2024, (суддя суду першої інстанції Озерянська С.І.), прийняте без виклику сторін у м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/7887/24 за позовом ОСОБА_1 до 46 комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Не погодившись з ухвалою суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення вимог норм процесуального права просить ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що судом першої інстанції було направлено копію ухвали про залишення без руху на електронну пошту, зазначену в позовній заяві, однак позивач не має офіційної електронної пошти, таким чином, на думку позивача копію ухвали не було надіслано належним чином. Також, позивач наголошує на тому, ним не порушено строк звернення до суду, відтак і підстави для залишення позову без руху бул відсутні. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 27.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправними дії 46 комендатури охорони та обслуговування щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 04.10.2018 року, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в розмірі 3962,51 грн. відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; стягнути з 46 комендатури охорони та обслуговування на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 04.10.2018 року, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 у розмірі 27737,57 гривень. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/7887/24 за позовом ОСОБА_1 до 46 комендатури охорони та обслуговування про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. 12.04.2024 року від 46 комендатури охорони та обслуговування до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив застосувати строки позовної давності та залишити позовну заяву без розгляду. Відзив обґрунтований тим, що з аналогічними позивними вимогами позивач звертався до суду 08.08.2023 та ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 у справі № 160/20009/23, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду позовну заяву було повернуто позивачу, у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 року, позовну заяву ОСОБА_1 до 46 комендатури охорони та обслуговування про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу строк - п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропущення. Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 року було направлено на електронну адресу позивача зазначену в позові, яку було надіслано 17.06.2024 року. У зв`язку з ненадходженням на адресу суду заяви про поновлення строку звернення до суду протягом 5 днів з дня направлення копії ухвали від 30.05.2024 суд першої інстанції залишив позовну заяву без розгляду. Залишаючи адміністративний позов без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивачем порушено строк звернення до суду з адміністративним позовом, також суд вважав, що позивачу належним чином доставлено копію ухвали про залишення позову без руху, однак клопотання про поновлення строку до суду не подано. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Віповідно до ч. 1 та 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи цивільного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог адміністративного процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. (ч. 13 ст. 171 КАС України). Аналіз зазначених норм права свідчить, що строк на усунення недоліків позовної заяви починає свій перебіг лише з дати вручення належним чином копії ухвали позивачеві. Відповідно до ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Згідно з ч. 7 ст. 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. Таким чином, стаття 251 КАС України, в редакції чинній на час її застосування судом першої інстанції, не передбачає, що день отримання повідомлення про доставку копії рішення на офіційну адресу сторони є днем вручення рішення. Фактично, судом першої інстанції застосовано редакцію ст. 251 КАС України, яка була чинна до 26.09.2023. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що офіційною у розумінні Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, є адреса електронної пошти, вказана користувачем в «Електронному кабінеті» ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 7.07.2022 у справі № 120/4298/21-а. Позивач фізична особа, не зареєстрував «Електронний кабінет`в підситемі ЄСІТС «Електронний суд», відтак не вказав в підсистемі своєї електронної адреси, також інформації про електронну адресу позивача не містить жодний державний реєстр. Про це наголошує сам позивач, вказане не спростовується матеріалами справи. В свою чергу, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 124 КАС України, судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Згідно із ч. 3 ст. 124 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу. В свою чергу, за приписами ч. 1 ст. 129 КАС України, за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві. Частиною 2 ст. 129 КАС України визначено, що учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки. Якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки (ч. 3 ст. 129 КАС України). Судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних письмових заяв позивача про надіслання йому процесуальних документів в електронному вигляді на електронну пошту. Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції безпідставно надіслав копії ухвали про залишення позовної заяви позивача на електронну пошту позивача, вказану в адміністративному позові. В свою чергу, повідомлення про доставку копії ухвали про залишення позовної заяви без руху на електронну адресу позивача не є належним підтвердження дати вручення такої ухвали. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийнято ухвалу про залишення позову без розгляду передчасно, до спливу строку на усунення недоліків адміністративного позову, оскільки копію ухвали про залишення позовної заяви без руху не вручено позивачеві належним чином. Вказане є достатньою підставою для скасування ухвали про залишення позовних вимог ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги позивача по суті обставин строку звернення до суду з адміністративним позовом, колегія суддів не розглядає, оскільки, враховуючи факт залишення позову без руху, їм має надати оцінку суд першої інстанції. З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду слід скасувати та матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 320, 321, 325 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 у справі № 160/7887/24 скасувати та матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя А.В. Шлай суддя Н.П. Баранник