Постанова 4855 № 320/13535/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/13535/21 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 червня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого: Бєлової Л.В. суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міського голови Броварської міської ради Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - В С Т А Н О В И В: У жовтні 2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив: - визнати протиправними дії сесії Броварської міської ради Київської області, пов`язані із прийняттям рішення від 25.03.2021 року, щодо заяви позивача від 17.02.2021, п.2 "

2. Розглянувши заяву громадянина ОСОБА_1 від 17.05.2021 року №9-5-Л-338, відмовити у наданні та у відведенні в пільговому порядку земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10га, в зв`язку з тим, що до клопотання не додані графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування земельної ділянки, що не відповідає нормам статей 118, 123 Земельного кодексу України; - скасувати пункт 2.1 пов`язаний із прийняттям рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 25.03.2021 року, щодо заяви позивача від 17.02.2021 року №9-5-Л-338 п.2 "

2. Розглянувши заяву громадянина ОСОБА_1 від 17.02.2021 року №9-5-Л-338, відмовити у наданні в пільговому порядку земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10га, в зв`язку з тим, що до клопотання не додані графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування земельної ділянки, що не відповідає нормам статей 118, 123 Земельного кодексу України; - зобов`язати Броварську міську раду Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.02.2021 №9-5-Л-338 відповідно до вимог; "Прошу розглянути на черговій сесії Броварської міської ради питання надання в пільговому порядку земельної ділянки заявнику для індивідуального житлового будівництва в розмірі до 0.10 гектара, відповідно діючи як суб`єкти владних повноважень, згідно ст. 16, 22, 58 Конституції України п.2. пп.6 п. 6. ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч.2 п. 18 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та міждержавної угоди "Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців", Закону України "Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду", п.20.20. Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому що заявник ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни II групи, також прирівняний до осіб з інвалідністю внаслідок ВВВ III групи, та має право на пільги і переваги встановлені законодавством СССР для інвалідів Великої Вітчизняної війни, також відселений із території зараження від ЧАЄС, тому має право на пільгове відведення земельної ділянки згідно Законів та Конституції України, та відвести дану земельну ділянку протягом року з часу надання даної заяви (або надання графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою в м. Бровари)"; - визнати протиправними дії сесії Броварської міської ради Київської області, пов`язані із прийняттям рішення від 25.03.2021 року, щодо заяви позивача від 17.02.2021 року №9-5-Л-338 п.2.2 "2.2 Розглянувши заяву громадянина ОСОБА_1 від 17.05.2021 №9-5-Л-338, відмовити у наданні графічного матеріалу з позначеною земельною ділянкою, в зв`язку з тим, що до повноважень Броварської міської ради Київської області, відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; - скасувати пункт 2.2 пов`язаний із прийняттям рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 25.03.2021 року, щодо заяви позивача від 17.02.2021 №9-5-Л-338 п.2"2.2 Розглянувши заяву громадянина ОСОБА_1 від 17.05.2021 №9-5-Л-338, відмовити у наданні графічного матеріалу з позначеною земельною ділянкою, в зв`язку з тим, що до повноважень Броварської міської ради Київської області, відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; - зобов`язати Броварську міську раду Київської області надати докази, що до їх повноважень не належить надання графічного матеріалу з позначеною земельною ділянкою, то повідомити до кого належать дані повноваження, повідомити правові підстави розгляду заяви позивача яка не належить до повноважень відповідачів, та правові підстави не повернення даної заяви позивачу, згідно ст. 7 Закону України "Про звернення громадян". - визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області, за порушення ст.15. 20 Закону України "Про звернення громадян", яка не розглянула заяву ОСОБА_1 від 17.02.2021 року №9-5-Л-338 на сесії міської ради, яка змінила предмет та підстави звернення Позивача та розглянула за його відсутності, без надання можливості додатково обґрунтувати свої вимоги та примушенням надавати графічні матеріали до заяви, який не передбачений законодавством про відведенні земельної ділянки, відповідно заяви позивача та не надала відповіді з посиланням на норми законодавства та порядку оскарження наданої відповіді та надання недостовірної інформації за розгляд заяви позивача у частині наданні графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою, зважаючи що відповідачі повідомляють, що надання графічного матеріалу не належить до повноважень відповідачів 1 та 2, але дану заяву не передали до іншого органу, до повноважень якого належить надання графічного матеріалу або не повернули позивачу, що фактично позбавило позивача розгляду заяви позивача у частині наданні графічного матеріалу вповноваженою особою. - зобов`язати Броварську міську раду Київської області, розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.02.2021 року №9-5-Л-338 відповідно до Закону України "Про звернення громадян", за присутності позивача та наданням відповіді з посиланням на норми законодавства та порядку оскарження наданої відповіді та надання достовірної інформації щодо порядку відведення земельної ділянки пільговим категоріям громадян та передачу заяви позивача у частині наданні графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою, до вповноваженої особи. - визнати протиправними дії та бездіяльність міського голову м. Бровари Броварської міської ради, м. Бровари. Київської області. Сапожко Ігор Васильовича , який не розглянув заяву ОСОБА_1 від 17.02.2021 року №9-5-Л-338 , особисто та за присутності позивача та ненадання повної відповіді на заяви позивача, з посиланням на норми законодавства та роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення та надання недостовірної інформації за розгляд заяви позивача у частині наданні графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою, зважаючи що відповідачі повідомляють, що надання графічного матеріалу не належить до повноважень відповідачів 1 та 2, але дану заяву не передали до іншого органу, до повноважень якого належить надання графічного матеріалу або не повернули позивачу, що фактично позбавило позивача розгляду заяви позивача у частині наданні графічного матеріалу вповноваженою особою. - зобов`язати міського голову м.Бровари Броварської міської ради м.Бровари. Київської області Сапожко Ігор Васильовича розглянути заяву Позивача від 17.02.2021 року №9-5-Л-338 особисто та в присутності позивача, відповідно Закону України " Про звернення громадян" та відповідно Рішення Конституційного Суду України 27 лютого 2020 року, Рішення Конституційного суду України від 17.07.2018 року, справа № 1-11/2018(3830/15), Постанови Касаційного адміністративного суду від 02.07.2020 року справа №361/4237/17, п. 2 ч. 6 п. 6 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п.20. ст..20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду", п. 18 ст. 13. ч.2.п.15.ст.15. Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", міждержавної угоди " Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців", ст. ст. 3. 16. 22. 40. 55. 56. 57.58. Конституції України, Статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з підстав та предмету звернення Позивача, з посиланням на норми законодавства та роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення та передачу заяви позивача у частині наданні графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою, до вповноваженої особи. - зобов`язати Броварську міську раду Київської області, відшкодувати матеріальні збитки ОСОБА_1 в розмірі 2 000000 гривен (два мільйони гривен), та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2000000 гривен (два мільйони гривен); - зобов`язати Броварську міську раду Київської області, відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 розмірі 2000000 гривен (два мільйони гривен), та стягнути з відповідача кошти в розмірі 200000 гривен (два мільйони гривен); - зобов`язати Броварську міську раду Київської області надати звіт про виконання судового рішення, згідно ст. 129-1 Конституції України; "Стаття 129-1. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Міського голови Броварської міської ради Київської області Сапожка Ігоря Васильовича та Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - повернуто позивачу з усіма доданими до неї документами. Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права. Зокрема, апелянт вважає відсутнім у нього обов`язок надавати копії сторінок паспорту до суду, а також зазначає, що оцінка доказам завдання моральної та матеріальної шкоди має встановлюватись в ході розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження у справі. Щодо висновку суду про використання позвачем образливих висловлювань, то апелянт вказує, що вислови позивача не містять жодних образливих висловів та неодноразово застосовуються в текстах судових рішень. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міського голови Броварської міської ради Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної та моральної шкоди та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи. 10 лютого 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Броварської міської ради Київської області, в якому відповідач повністю підтримує правову позицію суду першої інстанції та просить залишити без змін оскаржувану ухвалу суду. 15 лютого 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла відповідь ОСОБА_1 на відзив Броварської міської ради Київської області, в якій позивач наводить доводи, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, а також посилається на судову практику. Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та відповіді на відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Міського голови Броварської міської ради Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року позовну заяву залишено без руху та визначено протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху необхідність усунути недоліки позовної заяви, а саме: - надати уточнену позовну заяву з урахуванням зауважень суду (з доданням копій відповідно до кількості учасників справи); - надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску такого строку (з доданням копій відповідно до кількості учасників справи); - надати суду обґрунтований розрахунок суми матеріальної та моральної шкоди, заявленої до відшкодування (з доданням копій відповідно до кількості учасників справи); - надати копії усіх заповнених сторінок паспорту громадянина України ОСОБА_1 (з доданням копій відповідно до кількості учасників справи). Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Міського голови Броварської міської ради Київської області Сапожка Ігоря Васильовича та Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - повернуто позивачу з усіма доданими до неї документами. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач неодноразово використав у своїй заяві принизливі, глумливі, образливі висловлювання щодо судді та такі дії явно не спрямовані на ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача від імовірних порушень з боку відповідача, а тому суперечать завданню адміністративного судочинства та є зловживанням процесуальними правами. Суд першої інстанції розцінив такі дії позивача як зразковий приклад зловживання учасником процесу наданими йому процесуальними правами та вважав за необхідне вжити заходи для запобігання зловживанню позивачем процесуальними правами та застосувати відповідний наслідок у вигляді повернення позовної заяви. Крім того, суд також звернув увагу на те, що недоліки позовної заяви, про існування яких було вказано в ухвалі від 01.11.2021, позивачем у повному обсязі усунуті не були. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Такі вимоги визначені статтею 160 КАС України. Так, згідно приписів цієї норми, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. В позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника. У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору. За правилами, встановленими статтею 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо. Згідно із статтею 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України). Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку подання. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що, беручи до уваги завдання суду забезпечити розгляд і вирішення справи в розумний строк, суд може не залишати позовну заяву без руху, якщо недоліки є неістотними, можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду і не впливають на оцінку обставин, які є підставою для відкриття провадження у справі. Подання доказів можливе на наступних стадіях процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року позовну заяву залишено без руху та визначено протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху необхідність усунути недоліки позовної заяви, а саме: - надати уточнену позовну заяву з урахуванням зауважень суду (з доданням копій відповідно до кількості учасників справи); - надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску такого строку (з доданням копій відповідно до кількості учасників справи); - надати суду обґрунтований розрахунок суми матеріальної та моральної шкоди, заявленої до відшкодування (з доданням копій відповідно до кількості учасників справи); - надати копії усіх заповнених сторінок паспорту громадянина України ОСОБА_1 (з доданням копій відповідно до кількості учасників справи). Згідно з супровідним листом, 02 листопада 2021 року копію вищевказаної ухвали було направлено позивачу засобами електронної пошти та засобами поштового зв`язку. Також, в матеріалах справи містить зворотнє повідомлення про вручення поштового відпрвлення, згідно з яким 15 листопада 2021 року позивач отримав копію ухвали Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року (а.с. 20). 08 листопада 2021 року до Київського окружного адміністративного суду надійшла «заява на виконання нікчемної ухвали суду від 01.11.2021 щодо усунення неіснуючих недоліків позовної заяви та позбавлення позивача доступу до суду» (процитовано), до якої також було додано заяву про поновлення строку звернення з позовною заявою. У зареєстрованій 08 листопада 2021 року заяві ОСОБА_1 «на виконання нікчемної ухвали суду від 01.11.2021 щодо усунення неіснуючих недоліків позовної заяви та позбавлення позивача доступу до суду», позивач вказував, що нормами процесуального права не передбачено надавати до суду копії паспорта до суду та до відповідачів. Щодо заявлених вимог про відшкодування відповідачами матеріальних збитків у розмірі 2 000 000 грн. та моральної шкоди в сумі 2 000 000 грн., позивач вказав, що саме в таку суму оцінює завдану відповідачами шкоду. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Міського голови Броварської міської ради Київської області Сапожка Ігоря Васильовича та Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - повернуто позивачу з усіма доданими до неї документами. Щодо висновків суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви з огляду на необхідність вжиття заходів для запобігання зловживанню позивачем процесуальними правами, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. На переконання колегії суддів, нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це, вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України. Такі висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.03.2019 року у справі №9901/34/19. Подання до суду документів, які містять образливі вислови та формулювання щодо очевидної неповаги особи до суду виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, цей Суд, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Судом враховується, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у вже згаданому вище рішенні, ч. 2 ст. 45 КАС України не містить вичерпного переліку обставин, що можуть бути розцінені судом як зловживання процесуальними правами. Натомість, суд звертає увагу, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України). А неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (п. 9 ч. 3 ст. 2 КАС України). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2021 року у справі №9901/23/21 звернула увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отож, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (зокрема, образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції), така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України. Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує її процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя. У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (Аналогічні висновки висловлені Великої Палатою Верховного Суду й у постановах від 13.03.2019 року у справі № 199/6713/14-ц, від 14.03.2019 року у справі № 9901/34/19, від 07.11.2019 року у справі № 9901/324/19.). Їхня наявність є достатньою для того, щоби суд відразу застосував наслідки, передбачені ч. 3 ст. 45 КАС України (повернення, залишення без розгляду передбачених § 1 і § 2 глави 1 розділу ІІ КАС України заяв, скарг, клопотань). Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заява ОСОБА_1 «на виконання нікчемної ухвали суду від 01.11.2021 щодо усунення неіснуючих недоліків позовної заяви та позбавлення позивача доступу до суду», зареєстрована судом 08 листопада 2021 року, містить образливі та некоректні висловлювання на адресу головуючого судді та судової влади в цілому, з використанням безтактовних та зневажливих словосполучень («нікчемна ухвала суду», «неналежна юридична кваліфікація судді», «суддя перебував під впливом медичних чи наркологічних засобів», «злочинна судова влада» та ін.). Відтак, зазначення ОСОБА_1 у документі «заява на виконання нікчемної ухвали суду від 01.11.2021 щодо усунення неіснуючих недоліків позовної заяви та позбавлення позивача доступу до суду» висловлювань та фраз щодо очевидної неповаги особи до головуючого судді та судової влади, на переконання суду, свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними правами, що отримали своє відображення у поданому до суду документі. В той же час, за правилами ч. 3 ст. 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Частиною четвертою цієї ж статті визначено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. Колегія суддів наголошує, що приписи вищевикладеної стаття свідчать про те, що у випадку, зокрема, визнання заяви зловживанням процесуальними правами, безпосередньо відповідна заява залишається без розгляду або повертається. Однак, повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Міського голови Броварської міської ради Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд першої інстанції вказав, що вважає за необхідне вжити заходи для запобігання зловживанню позивачем процесуальними правами та застосувати відповідний наслідок у вигляді повернення позовної заяви. Вищевикладене свідчить про порушення судом першої інстанції приписів процесуального права, оскільки, встановивши зловживання процесуальними правами та некоректні висловлювання саме у заяві, поданій на усунення недоліків позовної заяви (зареєстрованій 08 листопада 2021 року), суд першої інстанції наділений повноваженнями повернути без розгляду саме цю заяву, що містить відповідні вислови (зареєстровану 08 листопада 2021 року), однак, не саму позовну заяву. Таким чином, апеляційний суд погоджується з встановленням факту зловживання процесуальними правами позивачем у заяві на усунення недоліків, (зареєстрованій 08 листопада 2021 року), оскільки в останній допущені висловлювання, що дискредитують головуючого суддю та судову владу в цілому, однак, вважає помилковим застосування процесуального наслідку у вигляді повернення позовної заяви, а не повернення безпосередньо заяви на усунення недоліків, що відповідало б приписами частини третьої статті 45 КАС України. Лише після належного застосування процесуальних наслідків ч. 3 ст. 45 КАС України та повернення без розгляду заяви позивача на усунення недоліків, яка містить образливі та некоректні висловлювання, судом першої інстанції могло в подальшому бути вирішення про наявність підстав для повернення позовної заяви. До того ж, щодо висновку суду першої інстанції про неусунення в повному обсязі недоліків, визначених ухвалою про залишення позовної заяви без руху, а саме ненаведення позивачем обґрунтованого розрахунку сум моральної та матеріальної щкоди, про яку заявлено у позовних вимогах та ненадання копії паспорту громадянина України на підтвердження адміністративної процесуальної правосуб`єктності, апеляційний суд вказує наступне. Так, відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень (п. 3); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п. 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. 5). Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач вказував розмір моральних та матеріальних збитків, завданих, на його думку, протиправними діями відповідачів та зазначав про перенесені ним захворювання, тривалі лікування, надавав довідки про захворювання, та зазначав, що саме на відповідні суми оцінює загальні втрати від захворювань. Стверджуючи про те, що ОСОБА_1 не було наведено жодного письмового розрахунку чи доказу на обґрунтування розміру заявленої суми моральної шкоди, суд першої інстанції не врахував, що приписи ч. 4 ст. 161 КАС України закріплює обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. На переконання позивача, всі необхідні докази ним було додано до позовної заяви, а розрахунок визначеного ним розміру моральної та матеріальної шкоди наданий саме в тому обсязі, наскільки позивач розцінює завдану йому шкоду. Колегія суддів звертає увагу, що приписами ч. 4 ст. 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Таким чином, на переконання колегії суддів, повернення позовної заяви з підстав ненадання позивачем доказів, якими останній обґрунтовує розмір заявленої до стягнення суми моральної шкоди та за умови, що позивачем вказано на те, що всі необхідні, на його думку, докази, ним додано до позовної заяви, не узгоджується з наведеними вище положеннями ч. 4 ст. 9 та ч. 4 ст. 161 КАС України. У свою чергу, оцінка доказів у розрізі заявлених позовних вимог надається судом при ухваленні рішення по суті спору (ст. 244 КАС України). Щодо твердження Київського окружного адміністративного суду про необхідність надання копії паспорту громадянина України як належного доказу наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб`єктності, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Приписи ст. ст. 160, 161 КАС України, які закріплюють вимоги до позовної заяви та документів, що до неї додаються, не встановлюють для позивача обов`язку з подання документу, що посвідчує особу (у випадку подання позовної заяви особисто, а не через представника), обмежуючись необхідністю зазначення ім`я (прізвища, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) та реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України. Відтак зазначення та подання особою інших, ніж визначені в указаних нормах, відомостей і документів, у тому числі з метою перевірки її адміністративної процесуальної дієздатності, процесуальним законом не вимагається. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», №35787/03, п. 29). При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25). Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»). Враховуючи, що судом першої інстанції, встановивши зловживання процесуальними права у заяві про усунення недолків, було помилково застосовано процесуальний наслідок у вигляді повернення бепосередньо позовної заяви, а також те, що оцінка доказам щодо розміру моральної та матеріальної шкоди має бути надана під час розгляду справи по суті. А надання копії паспорту громадянина Українипроцесуальними нормами не передбачена, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала зумовила утворення перешкод особі у доступі до правосуддя, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Міського голови Броварської міської ради Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог частини першої статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та відповіді на відзив, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду. Керуючись ст. 243, 315, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року - задовольнити. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року - скасувати та направити справу до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді В.О. Аліменко, А.Ю. Кучма