Ухвала КАС ВС № 320/3492/19

УХВАЛА 26 квітня 2023 року м. Київ справа № 320/3492/19 адміністративне провадження № К/990/12971/23 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О., перевіривши касаційну скаргу Броварської міської ради Броварського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року у справі №320/3492/19 за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області, міського голови Броварської міської ради Київської області Сапожка Ігоря Васильовича про визнання протиправними дій, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Броварської міської ради Київської області (далі - відповідач 1), міського голови Броварської міської ради Київської області Сапожка Ігоря Васильовича (далі - відповідач 2), в якому просив: - визнати протиправними дії міського голови Броварської міської ради Сапожка І.В. та Броварської міської ради за передачу скарги ОСОБА_1 на розгляд до особи, дії якої позивач оскаржував, щодо відмови повідомити позивача про день, час та місце розгляду його скарги, та відповідно позбавлення позивача права захищати свої права особисто, щодо надання умисно недостовірної інформації, щодо викладених в скарзі фактів, за відмову перевірити викладені в скарзі факти неправомірних на думку позивача дій юридичного відділу Броварської міської ради за надання позивачу повідомлення, що порушень при виготовленні проекту землеустрою КП «Бровари землеустрій» не було, в той час як термін його виготовлення закінчився 12.03.2018, але КП «Бровари землеустрій» ще тривалий час діяло від імені позивача, щодо ненадання доказів правомірності дій щодо надання двом особам дозволу на виготовлення проекту землеустрою, в той час як іншим особам не надавали, щодо ненадання доказів правомірності дій щодо правомірності погодження управління містобудування двох проектів землеустрою на одну земельну ділянку, в той час як іншим не погоджували, та це підтверджено рішенням суду, щодо ненадання доказів правомірності дій щодо правомірності ЦНАП Броварської міської ради на приймання від неповноважних осіб КП «Бровари землеустрій» документів від імені позивача та передачі їх до Держгеокадастру, щодо ненадання доказів правомірності дій щодо правовірності відмови надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_2 , у зв`язку з недоцільністю по двом земельним ділянкам, щодо ненадання доказів правомірності дій щодо надання неодноразових клопотань до суду, в тому числі щодо перенесення судового засідання для затвердження позивачу земельної ділянки у власність, в той час як дана земельна ділянка вже була зареєстрована за іншою особою, щодо підробки документів, щодо яких ніхто не звертався за земельними ділянками, нікому не надавали дозволу на виготовлення проекту землеустрою та відповідно його не погоджували, в той час як дві земельні ділянки були у власності інших осіб та вже одна з них перепродана, щодо ненадання доказів правомірності дій щодо правомірності не винесення погодженого проекту землеустрою позивача на сесію міської ради, протягом п`яти місяців, щодо ненадання доказів правомірності дій не розгляду заяви позивача від 25.05.2017 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою в передбачений термін щодо земельних ділянок по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , за ненадання доказів правомірного використання інформації, для надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_3 , інформацію отриману за запитом міської ради до Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області та Відділу Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, за заявою позивача від 25.05.2017, з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 ; - визнати протиправними дії міського голови Броварської міської ради Сапожка І.В. та Броварської міської ради за передачу скарги ОСОБА_1 на розгляд до особи, дії якої позивач оскаржував, щодо відмови повідомити позивача про день, час та місце розгляду його скарги, за незабезпечення позивача права на розгляд його скарги особисто керівником органу, до якого звертався позивач, щодо винесення на сесію Броварської міської ради 21.06.2018 року проектів рішення щодо передачі у власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 зважаючи на наявний конфлікт інтересів працівника Броварської міської ради та наявні два погоджених проектів землеустрою на одну земельну ділянку, зважаючи, що позивачу міським головою Сапожко І.В. 25.05.2017 року в пільговому порядку було надано графічний матеріал з позначеною земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , як особі з інвалідністю в наслідок війни ІІ групи, як особі прирівняної до осіб з інвалідністю внаслідок ВВВ ІІІ групи, та особі відселеної із зони зараження від ЧАЕС ІІІ категорії та відповідно міська рада мала забезпечити дане відведення позивачу в позачерговому, першочерговому та протягом року з часу звернення терміну, чого не було зроблено відповідачем, відведено дану земельну ділянку іншій особі, яка на півроку пізніше звернулась із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, що порушує принцип черговості отримання земельних ділянок пільговими категоріями громадян, за надання недостовірної інформації у відповідях від 17.04.2018 року та 02.05.2018 року, та незабезпечення позивача земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , щодо якої міський голова Сапожко І.В. 25.05.2017 року особисто надав графічний матеріал, як пільговій особі для забезпечення позивача земельною ділянкою в пільговому порядку, неповідомлення позивача про проект рішення сесії міської ради від 23.05.2018 року щодо набуття земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , що порушило права позивача знати всю інформацію та можливості захистити свої права в судовому порядку через відсутність часу для звернення до суду, та наданням позивачу недостовірної інформації, що дана земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , відведена ОСОБА_3 не є земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , яку мають надати позивачу; - зобов`язати Броварську міську раду відшкодувати матеріальні збитки ОСОБА_1 в розмірі 6 000 000, 00 грн. та стягнути з Броварської міської ради кошти в розмірі 6 000 000,00 грн.; - зобов`язати Броварську міську раду відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 в розмірі 6 000 000,00 грн. та стягнути з Броварської міської ради кошти в розмірі 6 000 000,00 грн.; - зобов`язати Броварську міську раду надати звіт про виконання рішення суду. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року, залишений без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії голови Броварської міської ради Київської області Сапожка Ігора Васильовича, вчинені під час розгляду скарги ОСОБА_1 від 26 грудня 2018 року. Стягнуто з Броварської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з такими судовими рішеннями, Броварська міська рада Броварського району Київської області звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: - 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України); - 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України). Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем). Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. З урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній відсутнє посилання на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень та не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Натомість касаційна скарга містить опис обставин справи, цитування норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини та загальні формулювання незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями з посиланням на норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини. Інші наведені скаржником доводи стосуються здебільшого оцінки встановлених судом першої та апеляційної інстанцій обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з підставами касаційного оскарження судових рішень - пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України. Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту. Посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права зводяться до незгоди із висновками суду першої та апеляційної інстанції щодо обставин справи та наполяганні на переоцінці наявних у справі доказів, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України. По тексту касаційної скарги міститься посилання на постанови Верховного Суду у справах №815/7401/16, №686/10651/18, № 686/22462/18, № 686/22133/18, № 296/699/20, однак, такі посилання наведені без взаємозв`язку із конкретним підпунктом частини четвертої статті 328 КАС України, а Суд не наділений повноваженнями на власний розсуд з контексту скарги вибирати ті норми права, із застосуванням яких не погоджується скаржник. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала. Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи. На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Броварської міської ради Броварського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року у справі №320/3492/19 за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області, міського голови Броварської міської ради Київської області Сапожка Ігоря Васильовича про визнання протиправними дій - повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддяЛ.О. Єресько