Ухвала КАС ВС № 320/7112/21

УХВАЛА 04 липня 2023 року м. Київ справа №320/7112/21 адміністративне провадження № К/990/21561/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Рибачука А.І. суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В., перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2022, рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 у справі № 320/7112/21 за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області та міського голови м. Бровари Київської області Сапожка Ігоря Васильовича про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,- УСТАНОВИВ: 16.06.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2022, рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 у справі № 320/7112/21. З матеріалів касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 повернуто позовну заяву позивачу в частині позовних вимог про: - зобов`язання Броварської міської ради Київської області відшкодувати матеріальні збитки ОСОБА_1 в розмірі 2000000 грн (два мільйони грн), та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2000000 грн (два мільйони грн); - зобов`язання Броварської міської ради Київської області відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 розмірі 2000000 грн (два мільйони грн), та стягнути з відповідача кошти в розмірі 200000 грн, (два мільйони грн). Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено. Проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов до таких висновків. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Разом з тим, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 не переглядалась в апеляційному порядку, а відповідно не може бути предметом касаційного перегляду. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 у цій справі. Стосовно оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 колегія суддів вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження виходить із такого. Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. При цьому касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції, містить лише посилання на фактичні обставини справи, судову практику, цитування змісту оскаржуваних рішень та цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами першої та апеляційної інстанції судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому, згідно із положеннями КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала. Варто зазначити, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, навести аргументи в обґрунтування своєї позиції, а також навести обставини, за яких можуть бути переглянуті судові рішення у справах незначної складності. Керуючись статтями 328, 330, 332, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 у справі №320/7112/21 за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області та міського голови м. Бровари Київської області Сапожка Ігоря Васильовича про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 у справі №320/7112/21 за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області та міського голови м. Бровари Київської області Сапожка Ігоря Васильовича про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної та моральної шкоди повернути скаржнику. Копію ухвали касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. ........................ ........................ ........................ А.І. Рибачук А.Ю. Бучик Л.В. Тацій, Судді Верховного Суду