Постанова 4817 № 609/883/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 609/883/25Головуючий у 1-й інстанції Харлан М.В. Провадження № 22-ц/817/474/26 Доповідач - Храпак Н.М. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 травня 2026 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: Головуючої - Храпак Н.М. Суддів - Костів О. З., Хома М. В., за участі секретаря - Хоміцька С.О. та представника ОСОБА_1 адвоката Ульченка С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, цивільну справу №609/883/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», інтереси якого представляє Русин Юрій Юрійович, на рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 22 січня 2026 року, ухваленого суддею Харланом М.В., повний текст якого виготовлено 22 січня 2026 року, у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , фермерського господарства «Івашенюків» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди нового орендаря, - ВСТАНОВИВ: У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (далі позивач) звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Івашенюків» (далі відповідачі) про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди нового орендаря. Позов обґрунтований тим, що 01.07.2015 між СТОВ «Агро-Лан» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі №б/н, на підставі якого СТОВ набуло право оренди земельної ділянки площею 1,67 га, кадастровий номер 6125882100:01:001:0781, розташованої на території Великозагайцівської сільської ради Шумського району Тернопільської області. 30.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», СТОВ «Агро-Лан» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору оренди від 01.07.2015, якою сторони внесли зміни, зокрема, в частині сторін Договору оренди землі, а також в частині строку його дії та розміру орендної плати. З урахуванням укладеної додаткової угоди №б/н від 30 серпня 2018 року, сторони погодили внести зміни в п.8 Договору: строк дії договору - 7 років, сплив якого починається з моменту укладання додаткової угоди….., після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. Маючи намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди землі, 22.04.2025 позивач надіслав відповідачу ОСОБА_1 лист-повідомлення. Таким чином, до закінчення строку дії договору оренди, позивач, як добросовісний орендар, маючи законні сподівання на продовження дії договору оренди землі на новий строк, у встановленому порядку звернувся до орендодавця з метою реалізації переважного права на поновлення договору, яке йому гарантоване умовами договору та положеннями вказаної норми права та запропонував підписати додаткову угоду, що підтверджується квитанцією установи поштового зв`язку про прийняття поштового відправлення та повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач зобов`язаний був протягом місяця розглянути на предмет відповідності вимогам закону, узгодити, за необхідності, істотні умови договору, а за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі, укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, однак, будь-якої відповіді на вищевказаний лист ОСОБА_1 не надав, а отже не скористався правами, передбаченими ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Зазначає, що позивач, як орендар, належно виконував свої обов`язки за договором оренди, в установлений договором та законом строк повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк та надав проєкт додаткової угоди, окрім того, зазначена земельна ділянка перебувала в оренді позивача і не вибувала з його користування протягом строку дії договору оренди землі. Натомість, відповідач ОСОБА_1 у відповідь на отриманий проєкт додаткової угоди, не надіслав повідомлення про заперечення на запропоновані умови або зустрічну пропозицію, що вказує на існування правових підстав для визнання додаткової угоди укладеною. Разом з тим, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право оренди вищевказаної земельної ділянки, проведено державну реєстрацію іншого речового права: номер запису 61359791 від 01.09.2025. Таким чином, позивач дізнався про те, що відповідач уклав договір оренди земельної ділянки, яка знаходилась в оренді у позивача, з іншим орендарем, а саме Фермерським господарством «Івашенюків». Окрім того, вказує, що договір оренди землі укладений між позивачем та ОСОБА_1 з урахуванням додаткової угоди №б/н від 30.08.2018 діє до 30.08.2025 включно, незважаючи на зазначене, договір з Фермерським господарством «Івашенюків» та останнім укладено 29.08.2025, а відповідна реєстрація проведена 01.09.2025. З урахуванням того, що ТОВ «Західна агровиробнича компанія» належно виконувало свої обов`язки за договором оренди, в установлений договором строк повідомило орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, представник позивача вважає, що позивач має право на поновлення договору на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі». На підставі вищевикладеного, представник позивача просив позовні вимоги задовольнити. Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 22 січня 2026 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Івашенюків» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди нового орендаря відмовлено повністю. Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору залишено за позивачем. Додатковим рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 02 лютого 2026 року заяву представника відповідачів ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Івшенюків» - адвоката Ульченко Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь Фермерського господарства «Івашенюків» 5000 (п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 7000 (сім тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу. В задоволенні решти вимог відмовлено. Не погоджуючись із рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 22 січня 2026 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», інтереси якого представляє Русин Ю.Ю. подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Шумського районного суду від 22.01.2026 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги представник заявника зазначив, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з підстав порушення норм процесуального права, неправильного застосування норм матеріального права, неповним з`ясуванням обставин справи та невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи. Вказує, що як вбачається з матеріалів справи, відсутні належні та допустимі докази того, що відповідач у відповідь на лист - повідомлення надіслав позивачеві свою відповідь про небажання поновлювати договір оренди землі на новий строк. Зокрема, лист від 24.02.2025 датований до дати надсилання листа позивачем, тобто вказаний лист не відповідає процедурі заперечення на поновлення договору оренди землі, встановленій ст. 33 ЗУ «Про оренду землі». До того ж вказаний лист не містять жодних обґрунтованих заперечень щодо запропонованих заявником умов, не містить посилання на отриманий лист - повідомлення, не містить аналізу проекту договору, а також не містить жодних пропозицій щодо зміни істотних умов, у тому числі щодо розміру орендної плати. Така поведінка орендодавця свідчить про ухилення від виконання покладених на нього законом обов?язків та є проявом недобросовісності. Також, з наданих орендодавцем доказів відправлення вбачається, що документами, які він подав на підтвердження направлення листа, є фіскальний чек та форма

119. Проте, чек не містить опису вкладення, не ідентифікує зміст поштового відправлення та не дозволяє встановити, що саме було направлено орендарю. За відсутності опису вкладення або інших доказів, які підтверджують зміст відправленого листа, неможливо вважати доведеним факт направлення саме листа - повідомлення про заперечення у розумінні ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Відносно форми №119 на яку посилається відповідач, як на доказ того, що позивачем було одержано 27.02.2025 відповідь від відповідача про відмову від укладення договору оренди землі на новий строк, то вказують, що як слідує з вказаної форми, остання отримана ОСОБА_2 за довіреністю, яка дійсно була співробітником товариства, але звільнена з роботи 31.03.2025, що підтверджується наказом 46/к від 31.03.2025, який є в матеріалах справи і в даному наказі візуально вбачається про відмінність підписів між наказом та формою 119, що свідчить про непідписання ОСОБА_2 даної форми та неотримання листа. Отже, наведені дії відповідача ОСОБА_1 свідчать виключно не про намір розпорядитися земельною ділянкою, яка перебуває у її власності, а фактично має місце зловживання правом та створення штучних перешкод, з метою завдання шкоди заявнику, що є порушенням вимог ст. 17 Конвенції, ст. 1 Протоколу до Конвенції, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 13, 319 ЦК України та ст. 33 ЗУ «Про оренду землі». Крім цього, ТОВ "Західна агровиробнича компанія" вказують на недобросовісність дій орендодавця, який, повідомивши про намір використовувати земельну ділянку для власних потреб, у подальшому уклав новий договір оренди цієї ж земельної ділянки з іншим, чим перешкодила реалізації його переважного права на поновлення договору оренди. Від представника ОСОБА_1 - адвоката Ульченко С.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. У відзиві посилається на те, що позивачем не надано до суду належних доказів будь яких повідомлень від позивача та отримання їх відповідачем, передбачених статтею 33 ЗУ «Про оренду землі», а відтак вважають, що дії відповідача щодо надсилання листа отриманого позивачем 27.02.2025, є проявом добросовісної поведінки, спрямованої на попередження орендаря про не продовження договору оренди, з метою уникнення збитків при поверненні земельної ділянки з оренди. При цьому, заявник діючи не добросовісно та не виконуючи умови договору, не виплачуючи вчасно орендну плату, не проводив її індексацію, намагається утримувати земельну ділянку в оренді, хоча вочевидь сам не виконував умов договору оренди та вимог статті 33 ЗУ «Про оренду землі». Отже, поведінка відповідача ОСОБА_1 є добросовісною та повністю відповідає вимогам та принципам законодавства, і не порушує будь-яких прав заявника. Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Ульченко С.О. в судовому засіданні апеляційної скарги не визнав, вважаючи її безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Представник позивача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» Андросюк І.С. в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку судової повістки до електронного кабінету. Разом з тим, на адресу суду надіслали заяву, в якій просить розгляд справи проводити без участі їхнього представника, вказавши, що апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити. Представник ФГ «Івашенюків» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку судової повістки до електронного кабінету. Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Згідно з п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи. У відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу. Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ульченка С.О., проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, яка розташована на території Великозагайцівської сільської ради Шумського (Кременецького) району Тернопільської області площею 1,67 га., кадастровий номер 6125882100:01:001:0781, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 332915 виданого 11 листопада 2009 року управлінням Держкомзему у Шумському районі Тернопільської області. 01 липня 2015 року між ОСОБА_1 та СТОВ «Агро-Лан», в особі його директора Якобчука Олексія Сидоровича, було укладено договір оренди землі № б/н, на підставі якого СТОВ набуло право оренди земельної ділянки площею 1,67 га., кадастровий номер 6125882100:01:001:0781, розташованої на території Великозагайцівської сільської ради Шумського району Тернопільської області. Відповідно до п. 8 вищевказаного договору оренди землі, Договір укладено строком на 7 років. 30 серпня 2018 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем, СТОВ «Агро-Лан», як орендарем, та ТОВ «Західна агровиробнича компанія», як новим орендарем, укладено додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди землі від 01.07.2015), відповідно до якої сторони внесли зміни, зокрема, в частині сторін договору оренди землі, а також в частині строку його дії та розміру орендної плати. Зокрема, до п. 4.1 додаткової угоди внесено зміни у договір оренди землі в п. 8 та викладено його в наступній редакції: «Договір укладено строком на 7 років, сплив якого починається з моменту укладання додаткової угоди до договору оренди землі, але в будь-якому випадку дана додаткова угода та право оренди на підставі її є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем. Після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію». 13 вересня 2018 року державним реєстратором Кременецької міської ради Костинником М.О. було зареєстровано речове право оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» за земельною ділянкою кадастровий номер 6125882100:01:001:0781 на підставі Договору оренди землі від 01.07.2015, додаткової угоди від 30.08.2018, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу: 137582000, дата формування 13.09.2018. На підтвердження виконання своїх обов`язків як орендаря, позивачем до матеріалів справи долучено, відомість на реалізацію с/г продукції (кукурудзи) за 2020 рік. В рядку № 20 зазначено прізвище ОСОБА_1 , кількість 1300 кг, вартість - 7683 грн, в графі 9 міститься підпис про одержання останнім вищевказаної продукції, відомість на реалізацію с/г продукції (пшениці) за 2020 рік. В рядку № 22 зазначено прізвище ОСОБА_1 , кількість 400 кг, вартість 2822,40 грн, в графі 9 міститься підпис про одержання останнім вищевказаної продукції, відомість на реалізацію с/г продукції (цукор) за 2020 рік. В рядку № 22 зазначено прізвище ОСОБА_1 , кількість 100 кг, вартість 1625,00 грн, в графі 9 міститься підпис про одержання останнім вищевказаної продукції, видатковий касовий ордер від 24 листопада 2021 року на виплату орендної плати в розмірі 8287,14 грн, копії платіжних інструкцій у національній валюті № 2473205236 від 28 грудня 2022 року на суму 11000,16 грн, призначення платежу: орендна плата по договору оренди землі за 2022, отримувач: ОСОБА_1 , № 1666413939 від 04 серпня 2023 року на суму 11000,16 грн, призначення платежу: орендна плата по договору оренди землі за 2023, отримувач: ОСОБА_1 , № 1940410065 від 10 вересня 2024 року на суму 11000,16 грн, призначення платежу: орендна плата по договору оренди землі за 2024, отримувач: ОСОБА_1 , № 2958896560 від 16 грудня 2024 року на суму 561,02 грн., призначення платежу: орендна плата по договору оренди землі за 2024, отримувач: ОСОБА_1 . У відповідності до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу відповідача ОСОБА_1 . Вбачається, що у період дії договору позивачем сплачена орендна плата (без відрахування податків) в таких розмірах у відповідні роки: 2018 рік 9695,65 грн; 2019 рік 3,73 грн.; 2020 рік 4449,31 грн.; 2021 рік 20329,59 грн.; 2022 рік 13664,80 грн.; 2023 рік 13664,80 грн.; 2024 рік 14361,71 грн. 22 квітня 2025 року за вих. № 2607 ТОВ «Західна агровиробнича компанія» сформувало лист-повідомлення про намір продовжити дію Договору оренди землі № б/н від 30.08.2018 р., вжиття власником землі заходів для забезпечення виконання вимог ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» та недопущення права землекористувача, а також проєкт додаткової угоди №б/н до Договору оренди землі №б/н від 30.08.2018 р. Вищевказаний лист та проєкт додаткової угоди направлено на адресу відповідача ОСОБА_1 05.05.2025, що підтверджується копією фіскального чека Укрпошти. 25 лютого 2025 року на адресу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» відповідачем ОСОБА_1 , було надіслано заяву датовану 24 лютого 2025 року, за змістом якої, орендодавцем було повідомлено орендаря про намір надалі не продовжувати Договір оренди землі, термін дії якого закінчується 29.08.2025, вказане підтверджується копією вищевказаної заяви та копією фіскального чека Укрпошти № 215600426655 долучених до відзиву на позовну заяву. Відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення представник позивача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» отримав вищевказану заяву відповідача ОСОБА_1 27.02.2025 року. 29 серпня 2025 року між ОСОБА_1 та ФГ «Івашенюків» був укладений Договір оренди землі щодо земельної ділянки: площею 1,67 га. кадастровий номер 6125882100:01:001:0781, яка розташована на території с. Великі Загайці Кременецького району Тернопільської області, згідно з яким, останній передав ФГ «Івашенюків» в оренду земельну ділянку терміном на 10 років. 01.09.2025 за заявою Богоміла В.М. державним реєстратором Кременецької міської ради було припинено речове право оренди за земельною ділянкою кадастровий номер 6125882100:01:001:0781 у ТОВ «Західна агровиробнича компанія». 01.09.2025 державним реєстратором Кременецької міської ради Іванюком О.В. було зареєстровано речове право оренди ФГ «Івашенюків» за земельною ділянкою кадастровий номер 6125882100:01:001:0781 на підставі Договору оренди землі від 29.08.2025 р., що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав, індексний номер витягу: 442185948, дата та час формування 04.09.2025 р. Відповідно до копії довідки №6695, виданої 16 грудня 2025 р. ТОВ «Західна агровиробнича компанія» вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6125882100:01:001:0781 знаходиться в межах поля №107-5167, перебуває в користуванні вищевказаного підприємства та засіяна соняшником під урожай 2025 р. Збір урожаю на земельній ділянці здійснено 13.10.2025 р., вказане підтверджується копією шляхового листа № 00000111887. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Західна агровиробнича компанія», суд першої інстанції виходив з того, що після закінчення строку дії договору оренди між ТОВ «Західна агровиробнича компанія», як орендарем, і ОСОБА_1 , як орендодавцем, не досягнуто згоди щодо продовження дії договору оренди, а тому, переважне право первинного орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки не є порушеним, оскільки немає однієї зі складових юридичних фактів, що надають позивачу право претендувати на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі», а саме - відсутня воля орендодавця ОСОБА_1 на укладення такого договору, який повідомив орендаря про небажання поновлювати договір оренди землі або укладати новий. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, з огляду на таке. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Частиною четвертою статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. У частині першій статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно із статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі». Оскільки договір оренди спірної земельної ділянки укладено 01 липня 2015 року, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час укладення договору. Відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі - в редакції, чинній на момент укладення договору оренди) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У частині шостій статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється, зокрема із власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частини восьма, дев`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»). Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України. Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків. Таким чином, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення. Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору. Такий правовий висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц. У разі незгоди орендодавця у поновленні договору оренди, направленої орендарю у місячний строк до закінчення строку його дії, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28 вересня 2020 року у справі № 272/440/18. Наведене також узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (провадження № 14-72цс21), відповідно до яких норми про переважне право орендаря на поновлення договору спрямовані лише на забезпечення пріоритету його інтересів перед інтересами інших осіб. Будь-якого іншого змісту переважне право не має. Воно не може трансформуватися у право на спонукання орендодавця до укладення договору на новий строк за відсутності його згоди зі зміненими умовами (пункт 8.26 вказаної постанови). У справі, що переглядається, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та СТОВ «Агро - Лан» укладено Договір оренди землі № б/н від 01.07.2015, додаткову угоду № б/н (якою визначено нового орендаря ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та внесено зміни до договору) від 30.08.2018, щодо земельної ділянки площею 1,67 га, кадастровий номер земельної ділянки 6125882100:01:001:0781, розташованої на території Великозагайцівської сільської ради Шумського району Тернопільської області (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), строком на 7 років (а.с.45-46, 48). Пунктом 4.1 додаткової угоди сторони домовилися внести наступні зміни у Договір оренди землі в п.8 та викласти його в наступній редакції: договір укладено строком на 7 років, сплив якого починається з моменту укладення додаткової угоди до договору оренди землі, але в будь-якому випадку дана Додаткова угода та право оренди на підставі її є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Відповідно у позивача право оренди земельної ділянки закінчувалось 30.08.2025. 05 травня 2025 року ТОВ «Західна агровиробнича компанія» засобами поштового зв`язку (цінним листом із описом вкладення) надіслало ОСОБА_1 лист-повідомлення від 22 квітня 2025 року за №2607 про намір продовжити дію договору оренди землі б/н від 30.08.2018, вжиття власником землі заходів для забезпечення виконання вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі» та недопущення порушення права землекористувача, з проханням підписати додані до данного листа два примірники угоди на продовження дії договору оренди земельної ділянки б/н від 30.08.2018 (а.с.50). Зазначений лист повідомлення отримано ОСОБА_1 13 травня 2025 року, що стверджується трекінгом відстеження поштового відправлення №0505292930172 (а.с. 57). Разом з цим, 25 лютого 2025 року на адресу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» відповідачем ОСОБА_1 , було надіслано заяву датовану 24 лютого 2025 року, за змістом якої орендодавцем було повідомлено орендаря про намір надалі не продовжувати Договір оренди землі, термін дії якого закінчується 29.08.2025, вказане підтверджується копією вищевказаної заяви та копією фіскального чека Укрпошти № 215600426655 долучених до відзиву на позовну заяву(а.с.96 96 зворіт). Відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення представник позивача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» отримав вищевказану заяву відповідача ОСОБА_1 27.02.2025 року(а.с.96). Таким чином, встановивши, що договір оренди землі укладено 01 липня 2015 року та додаткову угоду до нього укладено 30 серпня 2018 року, ТОВ «Західна агровиробнича компанія» направило орендодавцю лист-повідомлення про намір поновити договір, однак ОСОБА_1 25.02.2025 повідомив про небажання продовжувати орендні правовідносини, а також зважаючи на відсутність погодженої сторонами додаткової угоди про поновлення договору на тих самих умовах, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки передбачене статтею 33 Закону України «Про оренду землі» переважне право відповідача на укладення договору оренди землі на новий строк припинилося. Доводи апеляційної скарги ТОВ «Західна агровиробнича компанія» про те, що лист орендодавця є необґрунтованим, так як не містить жодних обґрунтованих заперечень, не містить аналізу проекту договору, а також не містить жодних пропозицій щодо зміни чи покращення істотних умов договору, з огляду на те, що зміст зазначеного листа свідчить про чітко виражене небажання орендодавця продовжувати орендні правовідносини з ТОВ «Західна агровиробнича компанія». При цьому, положення статті 33 Закону України «Про оренду землі» не встановлюють спеціальної форми чи вичерпного змісту такого заперечення, а тому вирішальним є саме наявність однозначного волевиявлення власника земельної ділянки щодо відмови у поновленні договору, а не назва документа чи ступінь деталізації наведених у ньому мотивів. Крім того, чинне законодавство не покладає на орендодавця обов`язку мотивувати своє рішення про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки приватної власності. Відсутність у орендодавця наміру поновлювати договір оренди землі виключає можливість покладення на неї обов`язку погоджувати нові умови договору чи досягати з орендарем домовленості щодо його поновлення. Оскільки орендодавець відмовилася поновлювати договір оренди землі на попередніх умовах, суд першої інстанції правильно констатував відсутність за таких обставин справи порушення переважного права орендаря, адже переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі. Для пролонгації відносини оренди та реалізації переважного права на укладення договору оренди на новий строк необхідною є згода обох сторін, одного лише волевиявлення орендаря недостатньо. Також безпідставними є доводи апеляційної скарги, про недобросовісність дій орендодавця, який повідомив про намір використовувати земельну ділянку для власних потреб, у подальшому уклав новий договір оренди цієї ж земельної ділянки з іншим, чим перешкодив реалізації його переважного права на поновлення договору оренди. Переважне право орендаря не є абсолютним і не може підміняти собою право власника земельної ділянки на вільне розпорядження нею після припинення попередніх орендних правовідносин. Оскільки право оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» припинилося 30 серпня 2025 року, а підстав для його поновлення не встановлено, укладення нового договору оренди із ФГ «Івашенюків» не свідчить про недобросовісну поведінку ОСОБА_1 та порушення прав позивача. При цьому, колегія суддів враховує, що право оренди ФГ «Івашенюків» виникло на підставі державної реєстрації договору оренди землі від 29 серпня 2025 року, 01 вересня 2025 року, тобто після припинення попереднього зареєстрованого права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», інтереси якого представляє слід залишити без задоволення, а рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 22 січня 2026 року залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст.ст.35, 259, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», інтереси якого представляє Русин Юрій Юрійович, залишити без задоволення. Рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 22 січня 2026 року, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст судового рішення виготовлено 08 травня 2026 року. Головуюча: Н.М. Храпак Судді: О.З. Костів М.В. Хома