Постанова Тернопільський апеляційний суд № 609/897/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 609/897/25Головуючий у 1-й інстанції Катерняк О.М. Провадження № 22-ц/817/771/26 Доповідач - Костів О.З. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 червня 2026 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Костів О.З. суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М., розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників цивільну справу №609/897/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , фермерського господарства «Івашенюків» на додаткове рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 02 квітня 2026 року (ухвалене суддею Катерняк О.М., дата складення повного тексту не зазначено) в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_2 , фермерського господарства «Івашенюків», про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, В С Т А Н О В И В: У вересні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (далі - ТОВ «Західна агровиробнича компанія», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач 1, апелянт 1), фермерського господарства «Івашенюків» (далі ФГ «Івашенюків», відповідач 2, апелянт 2), про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 17 березня 2026 року позов ТОВ «Західна агровиробнича компанія» залишено без задоволення. При ухваленні рішення в суді першої інстанції не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу. 23 березня 2026 року до місцевого суду від представника ФГ «Івашенюків» - адвоката Ульченка С.О., надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі в частині стягнення з позивача понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12000.00 грн. Заява обґрунтована тим, що до закінчення судових дебатів у справі представником відповідача було заявлено клопотання про надання суду доказів щодо понесених судових витрат протягом п`яти днів з ухвалення судового рішення. 23 березня 2026 року до місцевого суду від представника ОСОБА_2 - адвоката Ульченка С.О., надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі в частині стягнення з позивача понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000.00 грн. Заява обґрунтована тим, що до закінчення судових дебатів у справі представником відповідача було заявлено клопотання про надання суду доказів щодо понесених судових витрат протягом п`яти днів з ухвалення судового рішення. Додатковим рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 02 квітня 2026 року стягнуто з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь ФГ «Івашенюків» та ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу по 3000.00 грн на кожного. Не погоджуючись із додатковим рішенням суду, ФГ «Івашенюків» та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Ульченко С.О., подали на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам. Апеляційна скарга мотивована тим, що витрати представника відповідачів, понесені у зв`язку з розглядом даної справи, у заявленому розмірі мають характер необхідних, а їх розмір є розумним та виправданим, як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат у повному обсязі стороною позивача. Однак, суд залишив поза увагою, що адвокатом, окрім відзиву на позовну заяву, підготовлено ряд інших процесуальних документів для надання правничої допомоги клієнту та обгрунтування правової позиції у справі, побудові процесуального захисту та участь у судових засіданнях. У зв`язку з викладеним просить додаткове рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 02 квітня 2026 року скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з позивача: на користь ФГ «Івашенюків» судові витрати на правничу допомогу в сумі 12000.00 грн; на користь ОСОБА_2 судові витрати на правничу допомогу в сумі 15000.00 грн. 22 травня 2026 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від позивача ТОВ «Західна агровиробнича компанія», в інтересах якого діє керівник Русин Ю.Ю., надійшов відзив на апеляційну скаргу Відзив мотивовано тим, що докази, що підтверджують розмір понесених відповідачами судових витрат, у визначений законом строк до суду першої інстанції подані не були. Звертає увагу на те, що враховуючи представництво обох відповідачів, підготовка заяв не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи. Крім того, з поданих документів вбачається фактично подвоєння послуг з огляду на однаковість послуг для обох відповідачів, як то «подвійне ознайомлення» із матеріалами єдиної для всіх позовної заяви та участь у судових засіданнях. Поданий адвокатом відповідачів відзив на позов не є складним за своїм правовим змістом та не потребує тривалого аналізу судової практики. У зв`язку з викладеним просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. За правилами частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до пунктів 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Рішення суду оскаржується в частині стягнення судових витрат, розмір яких не перевищує тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Враховуючи викладене, відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Судом встановлено наступні обставини. 21 жовтня 2025 року до місцевого суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ФГ «Івашенюків» - адвоката Ульченка С.О., в якому він просив у задоволенні позову відмовити, а судові витрати покласти на позивача в розмірі попереднього розрахунку 20000.00 грн. Також 24 жовтня 2025 року до місцевого суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Ульченка С.О., в якому він просив у задоволенні позову відмовити, а судові витрати покласти на позивача в розмірі попереднього розрахунку 25000.00 грн. 08 грудня 2025 року до місцевого суду надійшла заява від представника відповідача ФГ «Івашенюків» - адвоката Ульченка С.О., в якій він зазначив, що докази понесення цих витрат будуть подані до суду протягом 5 днів з дня ухвалення рішення у порядку ч.8 ст.141 ЦПК України. Також 08 грудня 2025 року до місцевого суду надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Ульченка С.О., в якій він зазначив, що докази понесення цих витрат будуть подані до суду протягом 5 днів з дня ухвалення рішення у порядку ч.8 ст.141 ЦПК України. 22 березня 2026 року від представника відповідача ФГ «Івашенюків» - адвоката Ульченка С.О., надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі в частині стягнення з позивача понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу адвоката у розмірі 12000.00 грн. Також, 22 березня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Ульченка С.О., надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі в частині стягнення з позивача понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу адвоката у розмірі 15000.00 грн. Представник відповідачів - адвокат Ульченко С.О., до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі долучив докази, що підтверджують розмір узгодженого гонорару за надані правові послуги, а саме копії: - ордеру на надання правничої допомоги ФГ «Івашенюків» від 10 жовтня 2025 року серії СА №1138370; - ордеру на надання правничої допомоги Бобку М.П. від 23 жовтня 2025 року серії СА №1139823; - договору про надання правничої допомоги №1-08/10/25 від 08 жовтня 2025 року, укладеного між адвокатом Ульченко С.О. та ФГ «Івашенюків»; - договору про надання правничої допомоги №1-20/10/25 від 20 жовтня 2025 року, укладеного між адвокатом Ульченко С.О. та ОСОБА_2 ; - акту прийому-передачі правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №1-08/10/25 від 08 жовтня 2025 року клієнту ФГ «Івашенюків» від 17 березня 2026 року та до нього переліку правової допомоги, наданої клієнту в період з 08 жотвня 2025 року по 17 березня 2026 року; - платіжної інструкції №3568 від 22 жовтня 2025 року про сплату ФГ «Івашенюків» 12000 грн авансового платежу, передбаченого п. 7.6 договору №1-08/10/25 від 08 жовтня 2025 року; - акту прийому-передачі правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №1-20/10/25 від 20 жовтня 2025 року клієнту ОСОБА_2 від 17 березня 2026 року та до нього переліку правової допомоги, наданої клієнту в період з 20 жовтня 2025 року по 17 березня 2026 року; - квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №1.560417683.1 від 06 березня 2026 року про сплату Бобко М.П. 15000 грн. 01 квітня 2026 року представником позивача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» - Русиним Ю.Ю. подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Із заявленими представником відповідачів сумами відшкодування витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 27000 грн не погоджується. Вважає, що таким розміром витрат на правничу допомогу порушено принцип співмірності відповідно до ціни позову як складової частини принципу розумності судових витрат. Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише «доведений» актами прийому-передачі гонорару, а й документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та відшкодуванню на користь відповідачів до 3000 грн кожному. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного. Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону). Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України). Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами(стаття 141 ЦПК України). Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року в справі №910/12876/19 суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Відповідно до правової позиції, висловленої об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України). У справі, яка переглядається апеляційний судом встановлено, що відповідачами ФГ «Івашенюків» та ОСОБА_3 на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано належним чином завірені копії договорів про надання професійної правничої допомоги №1-08/10/25 від 08 жовтня 2025 року та №1-20/10/25 від 20 жовтня 2025 року в яких сторони погодили вартість правничої допомоги та розрахунок гонорару, а також акти приймання-передачі наданих послуг від 17 березня 2026 року, докази про оплату послуг на у суму 12000.00 грн та 15000.00 грн відповідно. Таким чином витрати відповідача на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції підтверджені належними та допустимими доказами. Разом з цим, проаналізувавши наведений у заявах про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих відповідачам ФГ «Івашенюків» та ОСОБА_3 , адвокатом Ульченком С.О. послуг, а також подані документи, апеляційний суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом відповідача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та не є співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт. Колегія суддів зазначає, що розрахунок гонорару допомоги в договорі про надання правничої допомоги та акт виконаних робіт не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони. Апеляційний суд виходить з того, що розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Крім того, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що з поданих представником відповідачів документів вбачається подвоєння адвокатських послуг з огляду на однаковість таких послуг для обох відповідачів, зокрема як подвійне ознайомлення із матеріалами єдиної для всіх позовної заяви та участь у судових засіданнях, встановлення однієї правової позиції з приводу щодо захисту прав клієнтів. Таким чином, правильним є висновок місцевого суду, що зазначені у заяві представника відповідачів адвоката Ульченком С.О. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000.00 грн щодо ФГ «Івашенюків» та 15000.00 для щодо ОСОБА_3 , не є співрозмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат та не є пропорційними до предмета спору. Таким чином, правильним є висновок місцевого суду, що зазначені у заяві представника відповідачів адвоката Ульченка С.О. витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 27000.00 грн не є співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат та не є пропорційними до предмета спору. З огляду на викладене, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що згідно статті 141 ЦПК України з позивача на користь відповідачів слід стягнути понесені витрати на правову допомогу в розмірі по 3000.00 грн на кожного. Вказана сума не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару, є співмірною з наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. У відповідності до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з вимогами статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно частини другої статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність. Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно. Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено. Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , фермерського господарства «Івашенюків» залишити без задоволення. Додаткове рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 02 квітня 2026 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, оскарженню не підлягає. Дата складення повного тексту постанови 29 червня 2026 року. Головуючий О.З. Костів Судді: Б.О. Гірський Н.М. Храпак