Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/5175/25

Справа № 344/5175/25 Провадження № 22-ц/4808/392/26 Головуючий у 1 інстанції Кіндратишин Л. Р. Суддя-доповідач Луганська ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2026 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Луганської В.М. суддів Девляшевського В.А., Мальцевої Є.Є., за участю секретаря - Кузів А.В. учасники справи позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Пасічна-ІФ» відповідач ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2025 року, ухвалене в складі судді Кіндратишин Л.Р., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пасічна-ІФ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті житлово-комунальних послуг, в с т а н о в и в: У березні 2025 ТОВ «Пасічна-ІФ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті житлово-комунальних послуг. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що житловий будинок АДРЕСА_1 знаходиться в управлінні ТОВ «Пасічна-ІФ». Послуга з управління багатоквартирним будинком охоплює: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання прибудинкової території, обслуговування внутрішньо будинкових систем, утримання ліфтів; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 по вказаній адресі та споживачем житлово-комунальних послуг. Внаслідок невиконання обов`язку по сплаті коштів за утримання будинку та прибудинкової території у ОСОБА_1 виникла заборгованість в період з 01.04.2017 по 01.03.2025 у розмірі 18 930,92 грн. Боржник прострочив виконання своїх зобов`язань, тому є підстави для стягнення 3% річних у сумі 684,63 грн з урахуванням періоду прострочення зобов`язань 441 день з 01.01.2024 до 16.03.2025 та інфляційних втрат в сумі 2693,98 грн. Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Пасічна-ІФ» заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг за період з 01.04.2017 по 01.03.2025 у розмірі 18 930,92 грн, 3 % річних у сумі 684,63 грн, інфляційні втрати в сумі 2 693,98 грн, всього 22 309,53 грн Стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Пасічна-ІФ» заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг за період з 01.04.2017 по 01.03.2025 у розмірі 18 930, 92 грн, 3 % річних у розмірі 684,63 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 693,98 грн, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн, та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 грн. Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та норм матеріального права, неправильне встановлення обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2025 року та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що судом не застосовано положення ч.ч. 1-2 статті Закону України №1875-IV, які б мали бути застосовані при вирішенні цього спору, відповідно до якого ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. З прийняттям Закону України №2189-VI, який набрав чинності 09 червня 2018 року, тариф на утримання багатоквартирного житлового будинку визначається виключно за погодженням сторін шляхом укладення відповідного договору. Судом не враховано, що між ним та позивачем відсутній договір про надання житлово-комунальних послуг з утримання багатоквартирного будинку, а відтак відсутнє погодження відповідних тарифів. ТОВ «ПасічнаІФ» не направляло йому договір про утримання багатоквартирного будинку. Суд у рішенні виснував,що відповідно до договору про передачу об`єкта завершеного будівництва від 12.03.2010 року ТОВ «Промбудсервіс» передає зі сплатою всіх комунальних та інших обов`язкових платежів, а ТОВ «Пасічна ІФ» приймає на свій баланс будинок по АДРЕСА_1 . Суд фактично поширив на нього положення договору стороною якого він не є, чим порушив ст.629 ЦК України. Станом на момент укладання договору між ТОВ «Промбудсервіс» та позивачем про передачу об`єкта завершенного будівництва діяв Закон №1875-IV, стаття 19 якого зобов`язувала позивача ТОВ «Пасічна ІФ» вжити заходів щодо укладення договору із споживачем в сфері надання послуги з утримання багатоквартирного житловогобудинку. Судом не вірно встановлені обставини, які мають суттєве значення для справи. Суд дійшов висновку, що згідно розрахунку заборгованості по квартирі відповідача у період з 01.04.2017 року по 01.03.2025 року наявна заборгованість в розмірі 22678, 78 грн. Тариф вартості з утримання будинку та прибудинкової території становив з 01.04.2017 по 01.02.2019 2, 08 грн за кв.м., з 01.02.2019 року по 01.06.2021 становив 2, 44 за кв.м., з 01.06.2021 по 01.05.2024 становив 3, 17 грн за кв.м., з 01.05.2024 року становив 4,29грн за кв.м. Скаржник не погоджується з такими висновками суду, оскільки вони суперечать вимогам Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Статтею 10 вказаного Закону встановлено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Управитель по будинку на конкурсній основі не визначався, а тому розмір тарифу з утримання будинку та прибудинкової територіїповинен визначатися за домовленістю сторін. Скаржник згоди на зміну розміру тарифу свої згоди не давав. А позивач жодного разу не прозвітував про отримані платежі та здійснені видатки на утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Посилається на те, що суд не звернув уваги на те, що прибудинкова територія, за обслуговування якої позивач просить відповідну оплату, не оформлена у власність чи користування співвласників будинку. Між ним та ТОВ «Пасічна ІФ» відсутнє договірне погодження меж такої земельної ділянки, об`єднання співвласників будинку не існує. Тому судом, при вирішенні спору, не застосовано положення абз.8 ч.3 ст.10 Закону №2189-VIII, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку щодо правомірного нарахування позивачу оплати за прибудинкову територію. Судом не надано оцінки листу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22.10.2025 року №9494, відповідно до якого речове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером№2610100000:01:010:0195 площею 0,3492 за позивачем не зареєстроване та не застосовано абз.8 ч.3 ст.10 Закону №2189-VIII, ст.19 Закону України «Про оренду» та ч.4 ст.334 ЦК України. Оскільки тарифи для ТОВ «Пасічна-ІФ» в період з 2015 року по теперішній час не затверджувались, то застосування судом п.1-2 Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням є безпідставним. Висновок суду про те, що єдиними підставами для перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком є її ненадання, надання не в повному обсязі або зниження її якості, є помилковим, оскільки такою підставою є також надання виконавцем інформації споживачам про фактично понесені витрати, обсяг запланованих і виконаних робіт. Судом не застосовано положення п.п.6-10 Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі Вважає, що не підлягали застосуванню правові позиційї викладені у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року у справі №6-2951цс15, постанові Великої палати Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі №751/3840/15-ц, оскільки стосуються інших правовідносин. Крім того, звертає увагу суду, що позивачем заявлялися вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн, а суд стягнув 2000, 00 грн. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 лютого 2026 року відкрито апеляційне провадження та роз`яснено позивачу право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу. Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги ТОВ «Пасічна-ІФ» отримало через систему «Електронний суд» 13 лютого 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. Відзиву на апеляційну скаргу не подано. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на доводи викладені в апеляційній скарзі. Предстааник ТОВ «Пасічна ІФ» -Чекайло В.М. апеляціну скаргу не визнав, вважає, що відсутні підстави для її задоволення. Заслухавши доповідача, учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків. Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні. Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідач є співласником багатоквартирного будинку, маючи у власності квартиру АДРЕСА_3 зобов`язаний оплачувати надані позивачем послуги з утримання будинку та прибудинкової території, однак належним чином зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим утворилася за період з 01.04.2017 по 01.03.2025 рік заборгованість у сумі 18 930,92 грн . Суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для нарахування та стягнення 3 % річних за 2024 ріку розмірі 684, 63 грн та інфляційних втрат всумі 2693,98 грн за період з 01.01.2024 року по лютий 2025 року. Також суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат за надання правничої допомоги у розмірі 2000 грн. Колегія суддів вважає, що такі висновки суду не в повній мірі відповідають вимогам закону та встановленим по справі обстаивнам, виходячи з наступного. Судом встановлено, що відповідно до договору про передачу об`єкта завершеного будівництва від 12.03.2010 ро ТзОВ «Промбудсервіс» передало зі сплатою всіх комунальних та інших обов`язкових платежів, а ТОВ «Пасічна-ІФ» прийняло на свій баланс багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 . Відповідно до пункту 3.2 вказаного договору ТОВ «Пасічна-ІФ» зобо`язано: надавати споживачам послуги відповідної якості згідно законодавства (п. 3.2.1); розробити правила експлуатації житлових і нежитлових приміщень, утримання прилеглої території, протипожежної безпеки (пункт 3.2.3); укласти договори з відповідними службами на електро, водопостачання об`єкту та призначити відповідних осіб (пункт 3.2.3). Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 67,9 кв.м., житловою 32,9 кв.м., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. ТОВ «Пасічна-ІФ» надавалися відповідачу житлово-комунальні послуги з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. Згідно розрахунку заборгованості, який надано позивачем, по квартирі АДРЕСА_3 ОСОБА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1 ) з 01.04.2017 по 01.03.2025 року заборгованість складає 18930,92 грн. Згідно наданої інформації позивачем тариф вартості з утримання будинку та прибудинкової території з 01.03.2017 по 01.02.2019 становив 2,08 за кв.м, з 01.02.2019 по 01.06.2021 2,44 за кв.м., з 01.06.2021 по 01.05.2024 3,17 грн. за кв.м., з 01.05.2024 4,29 грн. за к.в.м. Відповідно до відповіді виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 28.10.2025 за №9500, наданої ОСОБА_1 , будинок АДРЕСА_1 не був об`єктом конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку на території Івано-Франківської міської територіальної громади. Згідно інформації виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22.10.2025 року №9494 на підставі п. 2 додатку 8 рішення 29 сесії 8 демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 09.09.2022 №164-29 між Івано-Франківською міською радою, ТОВ «Пасічна-ІФ» та ПП «Пасічнаміськбуд» був укладенийдоговір оренди кадастровий номер 2610100000:01:010:0029, площею 0,5922 за адресою АДРЕСА_4 , для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, речове право зареєстроване 27.12.2022 року. Рішенням Івано-Франківської міської ради від 20.06.2024 №159-43, затверджено технічну документацію щодо поділу такої земельної ділянки, а новостворені земельні ділянки передаються у користування, а саме: земельна ділянка кадастровий номер 2610100000:01:010:0194, площею 0,3492 га передана в орендуТОВ «Пасічна-ІФ» на 10 років, речове право оренди землі не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав, а земельна ділянка кадастровий номер 2610100000:01:010:0195, площею 0,2430 га на 10 років ПП «Пасічнаміськбуд». Згідно рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 24.09.2013 року №517 «Про тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються ТОВ «Пасічна-ІФ», тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території по будинкупо АДРЕСА_1 складає -1.13 грн за м.кв. Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі Закон №417-19) власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку (спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 382 ЦК України. Відповідно з ч. 1 ст. 7 Закону №417-19 співвласники зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку. В частині першій статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Згідно із частиною першою статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Відповідно до статті 11 Закону України №417-19 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за згодою сторін та зазначається у договорі з управителем. Умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Відповідно до статті 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» до визначення співвласниками багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, форми управління багатоквартирним будинком, але не більше одного року із дня набрання чинності цим Законом, послуги з утримання такого будинку надає суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у багатоквартирному будинку до набрання чинності цим Законом. У разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб`єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом. У такому разі ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, а договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна зі сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. У період від оголошення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку до моменту визначення переможців конкурсу і укладення договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій продовжують надавати у відповідних багатоквартирних будинках виконавці таких послуг, які надавали відповідні послуги до початку проведення конкурсу. Якщо протягом дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного за результатами конкурсу, співвласники приймуть рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя, співвласники мають право достроково розірвати такий договір, попередивши про це управителя, призначеного на конкурсних засадах, не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору. Відповідно до пункту 6 Порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13 червня 2016 року № 150, протягом п`яти календарних днів з дня прийняття виконавчим органом місцевої ради рішення про призначення управителя з переможцем конкурсу укладається договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. Договір про надання послуги за кожним багатоквартирним будинком, що входив в об`єкт конкурсу, строком на один рік від імені співвласників багатоквартирного будинку підписує уповноважена особа виконавчого органу місцевої ради, за рішенням якого призначається управитель. Інформація про управителя, з яким укладено договір про надання послуги, доводиться до відома співвласників багатоквартирного будинку шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та в кожному конкретному будинку (на прибудинковій території), зокрема на інформаційних стендах у під`їздах будинків та біля них, відповідного оголошення. Оголошення має містити інформацію про повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) управителя, його контактні телефони, номер та дату укладання договору, ціну послуги. Системний аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що законодавець розмежовує розгляд питань щодо прийняття рішень щодо управління багатоквартирними будинками залежно від того, чи утворено у багатоквартирному будинку об`єднання співвласників; до затвердження Кабінетом Міністрів України Типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком сторони укладають договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за формою та на умовах, погоджених між управителем та співвласниками, а в разі визначення управителя органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах - виконавчим органом місцевої ради; ціна послуги з управління визначається за домовленістю сторін, а у разі визначення управителя на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради - на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу, при цьому сторони договору можуть включити в договір управління умови про зміну ціни. Відповідно до ч.3 ст.10 закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає:1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін. Згідно пунктів 3-1розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені з виконавцями таких послуг або з управителями, визначеними згідно із цим Законом, до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі щодо вивезення побутових відходів - за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо такими договорами передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах. З дати введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, зміна будь-яких умов договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, додатків і кошторисів (цін/тарифів) до них забороняється та вважається нікчемною. Виконавець таких послуг або управитель має право достроково розірвати відповідний договір, попередивши про це споживачів не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору Судом встановлено, що відповідно до договору про передачу об`єкта завершеного будівництва від 12.03.2010 року ТзОВ «Промбудсервіс» передало, а ТОВ «Пасічна-ІФ» прийняло на свій баланс багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 . ТОВ «Пасічна-ІФ» здійснює послуги з управліняння багатоквартирним будиноком АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 67,9 кв.м., житловою 32,9 кв.м. Договір про надання послуг з управлінн будинком між ТОВ «Пасічна ІФ» та відповідачем відсутній. Відповідач посилається на те, що розмір тарифу з утримання будинку та прибудинкової території повинен визначається за домовленістю сторін, однак такої домовленості між ним та позивачем не існує та посилається на те, що зміна тарифу у період з 01.04.2017 року по 01.05.2024 року позивачем здіснена з порушенням вимог Закону, крім того його не було повідомлено про зміну тарифів. Позивачем на підтвердження вартості послуг з утримання будинків та прибудинкової території суду надано розрахунок вартістості послуг з утримання будинків та прибудинкової території по АДРЕСА_1 ,який складає: з 01 березня 2017 року - 2, 08 грн; з 01 лютого 2019 року - 2, 44 грн; з 01 червня 2021 року 3, 17 грн; з 01 травня 2024 року 4, 29 грн. Вказані розміри тарифу затверджкні директором ТОВ «Пасічна-ІФ». Позивач також надав докази публікації вказаних тарифів в газеті «Західний кур`єр» та інформацію про розміщення оголошень біля будинку. Як встановлено судом, будинок АДРЕСА_1 не був об`єктом конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку на території Івано-Франківської міської територіальної громади, що підтверджуєтьсяінформацією виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 28.10.2025 за №9500, наданої ОСОБА_1 . Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону 2004 року послуга з утримання будинків надається відповідно до тарифу, встановленого рішенням органу місцевого самоврядування. Чинною редакцією Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ч.3 ст.10 встановлено, що ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, тобто за домовленістю сторін. Отже, послуги з утримання будинків надаються за тарифом затвердженим рішенням органу місцевого самоврядування, а послуги з управління будинком за домовленістю сторін. Порядок укладання договору з управління будинком визначає Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». У той же час, відповідно до перехідних та прикінцевих положень розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, договори про надання послуг з утримання будинків зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Тобто, до укладання договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, продовжують діяти договори про надання послуг з утримання будинків та зберігають чинність на колишніх умовах за тарифом, затвердженим для них органом місцевого самоврядування. Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції для повного всестроннього розгляду справи у позивача було витребувано інформацію щодо наявності управителя багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 . Представником позивача надано суду копію протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 від 11 грудня 2021 року. Згідно данного протоколу збори співвласників будинку визначили управителя багатоквартирного будинку - ТОВ «Пасічна-ІФ» та затвердили витрати на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 3, 17 грн за кв.м. Позивачем не надано суду доказів того, що надавач послуг з утримання будинків та прибудинковою території у період з 2017 року до11 грудня 2021 року погоджував тариф з утримання будинку та прибудинкової території з співвласниками будинку. Враховуючи, що будинок АДРЕСА_1 не був об`єктом конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку на території Івано-Франківської міської територіальної громади та у період з квітня 2017 року по 11 грудня 2021 року співласники вказаного будинку не визначилися з управителем багатоквартирного будинку, а позивач надає послуги з утримання будинку в прибудинковох територіх з 2010 року, то відповідно до положень пунктів 3-1розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII позивач мав нараховувати плату за утримання будинку та прибудинкової території за останнім чинним тарифом, затвердженим органом місцевого самоврядування. Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 24.09.2013 року №517 «Про тарифи на послуги зутримання будинківі споруд та прибудинкових територій, що надаються ТОВ «Пасічна-ІФ» було затверджено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються ТОВ «Пасічна- ІФ». Згідно додатку до вказаного рішення виконавчого комітету тариф з послуги з утримання будинків і споруд по будинку по АДРЕСА_1 складає 1,13 грн за кв.м. Суд першої інстанції на ці обставини не звернув уваги та помилково погодився з розрахунком заборгованості, який надано позивачем. Колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги в цій частині. Разом з тим, відповідно пункту 5 частини другої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Обов`язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово-комунальних послуг, крім вищенаведених положень законодавства, закріплений також у статті 162 Житлового кодексу Української РСР. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13 та від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, у постанові Верховного Суду від06 листопада 2019 року у справі №642/2858/16. Стаття 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлює, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів. Колегія суддів погоджується з висновком суду, що відповідач у спірний період користувався послугами, які надавалися позивачем з утримання будинку та прибудинкової території, однак належним чином зобов`язання по оплаті посуг не виконував. Загальна площа квартири АДРЕСА_5 складає 67,9 м2. З урахуванням загальної площі квартири та визначеного рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради тарифу 1,13 заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг з 01 квітня 2017 року по 10 грудня 2021 року (55 місяці та 10 дні) складає 4244,9 грн (4220,15 грн (55 х 76,73)+24,75 грн (76,73/31х10)). Заборгованість з 11 грудня 2021 року по 28 лютого 2025 слід обчислювати з визначеного тарифу 3,17 грн за кв.м., який затверджено протоколом співласників багатоквартирного будинку про виначення управителя багатоквартирного будинку та про визщначення розміру витрат на утримання будинку та прибудикової території. Вартість послуг за місяць з 11.12.21 року по 28.02.2025 року складає 215,243 грн (67,9х3,17). За період з 11 грудня 2021 року по 28 лютого 2025 року (38 місяці та 21 дні) складає 8325,1 грн (8179,234 грн (38 х 215,243) +145,87 (215,241/31х21). Всього заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг за період з 01.04.2017 по 28.02.2025 року складає 12570 грн (4244,9 грн+8325,1), і дана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на те, що питання визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком не виносилось на голосування та рішення по цьому питанню не приймалось, оскільки спростовується протоколом зборів співласників багатоквартирного будинку від 11 грудня 2021 року. Відповідачем не надано суду належних доказів, що вказане рішення зборів співласників багатоквартирного будинку від 11 грудня 2021 року визнано недійсним. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Згідно норми ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» у редакції, яка діяла до 30.12.2023 року було установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 р. № 1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану був викладений у редакції: «Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285)». Як вбачається із матеріалів спарви, позивачем заявлено вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат з 01.01.2024 року по 16.03.2025 року. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на стягнення з відповідача за вказаний період виплат, передбачених ст.625 ЦК України. Однак з урахуванням того, що на користь позивача підлягає стягненю сума заборгованості у розмірі 12570, 00 грн, то сума 3% за період з 01 січня 2024 року по 16 березня 2025 року становить 283, 89 грн (12570,00*3/100/366*366 + 12570,00*3/100/365*74 . Інфляційні втрати за період з 01 січня 2024 року по 16 березня 2025 року складають 1256, 09 (12570,00 * 1.15944014 -12570,00). Колегія суддів не приймає доводи відповідача проте, що надані послуги надавалися неналежної якості, виходячи з наступного. Відповідно до частин 1-5 статті 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем). Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76, 77 ЦПК України). Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Положення зазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. На підтвердження надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території позивачем суду були надані акти щодо прибирання, миття сходових кліток, прибирання прибудинкової території, акти здачі приймання робіт, заяву приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричноїенергії. Відповідачем не спростовано належними доказами надання позивачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Відповідач не надав суду доказів його звернення до позивача з приводу зауважень надання вказаних послуг чи їх відсутності, надання таких послуг не в повному обсязі. Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи вищевикладене, на підставі п.п.1,4 ч.1 ст.376 ЦПК України рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2025 року необхідно змінити, стягнути ОСОБА_1 на користь ТОВ «Пасічна-ІФ» заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг за період з 01 квітня 2017 року по 01 березня 2025 року у розмірі 12570 грн, 3% річних у розмірі 289,89 грн, інфляційні втрати у розмірі 1256,09 грн. Щодо витрат на правничу допомогу колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до положень частини першої, пунктів 1,4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4ст. 137 ЦПК України). З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виокремити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20, провадження № 14-20цс22). У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5ст. 137 ЦПК України). На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 06.03.2025, додаткову угоду №2 від 02.05.2025 до договору про надання правової допомоги від 06.03.2025; акт виконаних робіт до додаткової угоди №2 від 02.05.2025 згідно якого, загальна вартість послуг складає 1000 грн: підготовка та подання позовної заяви до суду по справі №344/5175/25; платіжну інструкцію № 3185 на суму 1000 грн призначення платежу за підготовку позовних заяв згідно актів виконаних робіт до додаткової угоди №2 від 02.05.2025. Згідно п. 6 додаткової угоди №2 до договору про надання правової допомоги від 06 березня 2025 року гонорар, з врахуванням ст.137 ЦПК України, становить: підготовка та подання позовної заяви до суду по справі 1000 грн. Між тим, суд першої інстанції, помилково стягнув витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн і в цій частині доводи апеляційної скарги є слушними. Апеляційний суд враховує положення ст.141 ЦПК України та керується тим, що при частковому задоволенні позову судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру на загальну суму 22309,53 грн, а вимоги підлягають задоволенню до відповідача ОСОБА_1 на суму 14109,98 грн, що становить 63,24%, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на правничу допомогу у розмірі 632,4 (1000*63,24%). Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. ТОВ «Пасічна-ІФ» сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3080 від 14.03.2025 року (а.с.15,том.1). Позов ТОВ «Пасічна-ІФ» задоволено частково, а саме на 63,24%, тому у відповідності до ст. 141 ЦПК України понесені ТОВ «Пасічна-ІФ» судові витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі складають 1914,9 грн (3028х63,24%). За змістом ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. ОСОБА_1 відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2026 року звільнено від сплати судового збору. Оскільки апеляційну скаргу задоволено частково, а скаржника звільнено від сплати судового збору, то з ТОВ «Пасічна-ІФ» на користь держави необхідно стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1669,63 грн (3028х1,5х36,76%) . Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд по с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. РішенняІвано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2025 змінити. Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пасічна-ІФ», ЄДРПОУ 35765347,юридична адреса: 76008, вул. Галицька,100, м. Івано-Франківськ, заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг за період з 01 квітня 2017 року по 01 березня 2025 року у розмірі 12570 грн, 3% річних у розмірі 289,89 грн, інфляційні втрати у розмірі 1256,09 грн, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1914,9 грн та судові витрати по сплаті витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 632,4 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пасічна-ІФ», ЄДРПОУ 35765347,юридична адреса: 76008, вул. Галицька,100, м. Івано-Франківськ на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1669,63 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 15 травня 2026 року. Головуючий В.М. Луганська Судді: В.А. Девляшевський Є.Є. Мальцева