Постанова 4824 № 759/16254/25

справа № 759/16254/25 головуючий у суді І інстанції Твердохліб Ю.О. провадження № 22-ц/824/10621/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О. П О С Т А Н О В А Іменем України 17 червня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Фінагеєва В.О., суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., за участю секретаря Надточий К.О., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 березня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Твердохліб Ю.О., у м. Києві, повний текст рішення складено 23 березня 2026 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю про захист прав споживачів, - В С Т А Н О В И В: У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив суд: визнати дії Фірми «Т.М.М.» - ТОВ протиправними та незаконними, що виявились у наданні рахунку № 2Чаад_кв.095/4.2025, у якому зазначено тариф (ціна) 15,39 грн./кв.м. замість єдиного за домовленістю сторін письмово погодженого сторонами тарифу 3,50 грн./кв.м, що суперечить і є порушенням: пунктів 3.5, 7.5, 7.6 договору від 14 лютого 2014 року № 95ж/Ч2-13, додаткової угоди від 11 червня 2014 року № 1, частини другої статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»; зобов`язати Фірму «Т.М.М.» - ТОВ надати рахунок № 2 Чаад_кв.095/4.2025 відповідно до додаткової угоди від 11 червня 2014 року № 1 з єдиним за домовленістю сторін письмово погодженим сторонами - узгодженим тарифом (ціна) - 3,50 грн./кв.м. та відповідно до частини другої статті 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 липня 2025 року відповідачем у порядку пункту 3.1 договору № 95ж/Ч2-13 позивачу надано рахунок на житлово-комунальні послуги, у якому вказано тариф (ціна) на послуги утримання будинку в розмірі 15,39 грн./кв.м. При цьому між сторонами діє договір від 14 лютого 2014 року № 95ж/Ч2-13 та єдина письмово погоджена сторонами додаткова угода від 11 червня 2014 року № 1, за якою тариф становить 3,50 грн./кв.м. Одностороння зміна тарифу (ціни) в рахунку відбулася без письмового погодження, що є прямим порушенням договору та додаткової угоди, вимог законодавства та прав позивача як споживача. Антимонопольний комітет України листом від 11 лютого 2025 року № 60-02/1089е підтвердив, що згідно з частиною другою статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зміна тарифу можлива лише за письмовою згодою сторін. Вказаний рахунок на житлово-комунальні послуги надано з порушенням пунктів 3.5, 7.5, 7.6 договору № 95ж/Ч2-13, додаткової угоди від 11 червня 2014 року; частини другої статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; статті 627, 651 ЦК України; частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 23 березня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано дії Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю протиправними та незаконними, що виявились у наданні ОСОБА_1 рахунку від 06 травня 2025 року № 2Чаад_кв.095/4.2025, у якому вказано непогоджений тариф (ціна) 15,39 грн./кв.м. замість єдиного за домовленістю сторін письмово погодженого сторонами тарифу 3,50 грн./кв.м., що суперечить і є порушенням пунктів 3.5, 7.5, 7.6 договору від 14 лютого 2014 року № 95ж/Ч2-13, пункту 3 додаткової угоди від 11 червня 2014 року № 1 до договору від 14 лютого 2014 року № 95ж/Ч2-13, частини другої статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Зобов`язано Фірму «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю надати ОСОБА_1 рахунок від 06 травня 2025 року № 2Чаад_кв.095/4.2025 відповідно до додаткової угоди від 11 червня 2014 року № 1 до договору від 14 лютого 2014 року № 95ж/Ч2-13 з єдиним за домовленістю сторін письмово погодженим сторонами тарифом (ціна) 3,50 грн./кв.м. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. В апеляційній скарзі Фірма «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністюпросить скасувати рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги Фірма «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю вказує, що судом першої інстанції при винесенні рішення не застосовано норму статті 632 ЦК України з урахуванням загальних засад цивільного законодавства, а саме справедливості, добросовісності та розумності, передбачених ст. 3 ЦК України. Суд першої інстанції помилково вказав на порушення відповідачем умов Договору № 95ж/Ч2-13 від 14 лютого 2014 року. Суд першої інстанції при винесенні рішення не застосовано норми, які зобов`язують власника майна утримувати його, а саме норми ст. 322 ЦК України, ст. 319 ЦК України та ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Відповідно до приписів ст. 322 Цивільного кодексу України («Тягар утримання майна») власник зобов`язаний утримувати будь яке майно, що йому належить, і, відповідно, оплачувати комунальні та інші надані йому послуги. Стаття 322 ЦК України встановлює презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , зазначає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, не мають законодавчого обґрунтування, через що скарга не може бути задоволена, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення виходячи з наступного. Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено, що 14 лютого 2014 року між Фірмою «Т.М.М.» - ТОВ та ОСОБА_1 укладено договір № 95ж/Ч2-13 про надання житлово-комунальних послуг. Предметом вказаного договору, відповідно до пункту 1.1 є надання виконавцем споживачу послуг обумовлених даним договором у житловому будинку АДРЕСА_1 , в якому знаходиться приміщення споживача, а саме квартира АДРЕСА_2 . Пунктом 3.5. договору визначено, що вартість послуг може бути змінена сторонами із врахуванням положень законодавства, що регулюють порядок формування тарифів та інших послуг, обумовлених даним договором, у випадку таких тарифів у бік збільшення/зменшення. Пунктом 7.5 договору визначено, що умови договору № 95ж/Ч2-13 можуть бути змінені за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до договору. Відповідно до пункту 3 додаткової угоди № 1 до договору від 11 червня 2014 року № 95ж/Ч2-13 зазначено, що послуги з утримання будинку та прибудинкової території (експлуатаційні послуги) становлять 3,50 грн. З рахунку від 06 травня 2025 року № 2Чаад_кв.095/4.2025, дії щодо виставлення якого оскаржуються, вбачається, що за період з 01 до 31 квітня 2025 року позивачу нараховано експлуатаційні послуги за ціною 15,39 грн. Ухвалюючи рішення про часткове задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Київського апеляційного суду у справі № 759/3139/25 за позовом ОСОБА_1 , що набрала законної сили, встановлено, що зміна тарифу для нього на послуги з утримання будинку та прибудинкової території була проведена відповідачем в порушення пунктів 3.5, 7.5, 7.6 договору без укладення додаткової угоди. Таким чином, встановлено, що підняття оплати послуги з утримання будинку та прибудинкової території (експлуатаційні послуги), яка зазначена в рахунку від 06 травня 2025 року № 2Чаад_кв.095/4.2025, розрахована в порушення пунктів 3.5, 7.5, 7.6 договору, пунктів 3 додаткової угоди № 1 до договору від 11 червня 2014 року № 95ж/Ч2-13, частини другої статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», за відсутності згоди споживача, без укладання додаткової угоди та в порушення умов укладених угод. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Спірні правовідносини в цій справі виникли за період, коли був чинним як Закон України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 1875-IV) так і Закон України від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ «Про житлово-комунальні послуги», який уведений в дію з 01 травня 2019 року (далі - Закон № 2189-VІІІ). Відповідно частини 1 статті 13 Закону № 1875-IV до житлово-комунальних послуг відносяться комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, опалення, вивезення побутових відходів) та послуги із утримання будинків і прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо). Частиною другою статті 14 Закону № 1875-IV визначено, що ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом Згідно з частиною 1 статті 19 Закону № 1875-IV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. З огляду на положення частини 3 статті 20 Закону № 1875-IV споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 32 Закону № 1875-IV плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Невід`ємною частиною договору є копія рішення (розпорядження), яким встановлено тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій із зазначенням структури тарифу, періодичності та строків надання послуг. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством. Згідно з пунктом 6 статті 32 Закону № 1875-IV у разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги виконавець/виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів. Пунктом 2 статті 31 Закону № 1875-IV передбачено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Аналогічні положення містять пункт 1 статті 5 та частина 1 статті 9 Закону № 2189-VІІІ (чинний з 01 травня 2019 року), згідно з якими до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга з управління багатоквартирним будинком. А оплату за спожиті житлово-комунальні послуги споживач здійснює щомісяця та не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону № 2189-VІІІ, чинного на час звернення позивача до суду, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах. Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону № 2189-VІІІ). Споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач (пункт 13 частини 1 статті 1 Закону № 2189-VІІІ). Статтею 10 Закону № 2189-VІІІ визначено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Якщо управитель визначений органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах, ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу. Така ціна протягом строку дії договору управління може змінюватися виключно за погодженням сторін з підстав та в порядку, визначених таким договором. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід`ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території враховує обов`язковий перелік робіт (послуг), який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, а також періодичність виконання (надання) робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. Управитель у порядку та з періодичністю, визначеними договором, та/або на вимогу споживача зобов`язаний інформувати споживача про фактичні витрати та виконані (надані) роботи (послуги) з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території. На вимогу органу місцевого самоврядування надається інформація про кількісні та якісні показники наданих послуг з управління, їхню вартість, а також галузева звітність. У разі якщо прибудинкова територія багатоквартирного будинку не оформлена у власність або користування співвласників багатоквартирного будинку, прибирання та інші послуги з обслуговування території навколо такого багатоквартирного будинку можуть бути включені до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (у тому числі при визначенні управителя на конкурсних засадах) виключно за згодою споживачів із визначенням на договірних засадах та погодженням з органом місцевого самоврядування меж та площі території, яку співвласники згодні утримувати. Інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності здійснюється виконавцями відповідних послуг в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства. На вимогу органу місцевого самоврядування надається інформація про кількісні та якісні показники наданих комунальних послуг, їхню вартість, а також галузева звітність. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну цін/тарифів на комунальні послуги виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів. Згідно з пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Як встановлено судом, пунктом 1.1. укладеного між сторонами договору № 95ж/Ч2-13 про надання житлово-комунальних послуг, визначено, що предметом зазначеного договору є надання виконавцем (відповідач) споживачу (позивач) послуг обумовлених даним договором у житловому будинку АДРЕСА_1 , в якому знаходиться приміщення споживача, а саме квартира АДРЕСА_2 , а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим розміром, у строки та на умовах, передбачених цим договором. Згідно з пунктом 1.2 вказаного договору сторони погодили, що виконавець (відповідач) надає житлово-комунальні послуги відповідно до переліку, зазначеному у додатку № 1 до цього договору, за тарифами які розраховуються на підставі фактичних затрат на утримання житлового будинку. Інші послуги, що надаються за цим договором, розраховуються виходячи з обсягів наданих послуг за розцінками, затвердженими виконавцем. Пунктом 3.1. договору № 95ж/Ч2-13 визначено, що споживач сплачує спожиті послуги на підставі рахунку на оплату, який є одночасно актом виконаних послуг не пізніше 20-го місяця, що настає за розрахунковим. Виконавець надає рахунок в термін до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим шляхом вкидання в поштову скриньку споживача. Згідно з пунктом 3.3 договору № 95ж/Ч2-13 розцінки та тарифи на послуги, що надаються виконавцем, перелік яких вказаний у додатку до цього договору, розраховуються на підставі фактичних затрат на утримання житлового будинку. З огляду на пункт 3.5. договору № 95ж/Ч2-13, вартість послуг може бути змінена сторонами із врахуванням положень законодавства, що регулюють порядок формування тарифів та інших послуг обумовлених даним договором, у випадку таких тарифів у бік збільшення/зменшення. Як визначено пунктом 7.3 договору № 95ж/Ч2-13, його невід`ємною частиною є додаток № 2, Перелік щомісячних платежів за договором. Відповідно до пункту 7.5 умови договору № 95ж/Ч2-13 можуть бути змінені за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до договору. Пунктом 7.6 визначено, що зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки є невід`ємною частиною договору та мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані уповноваженими на те представниками та скріплені їх печатками (за умови наявності). Отже, договір прямо передбачає змінення тарифу саме за згодою сторін, а не в односторонньому порядку виконавцем. Відповідно до п. 3 додаткової угоди №1 до договору № 95ж/Ч2-13 , п. 1 договору № 95ж/Ч2-13 викладено в наступній редакції: послуги з утримання будинку та прибудинкової території (експлуатаційні послуги) становить 3,50 грн. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 651 ЦК України). Одностороння зміна відповідачем тарифу з 3,50 грн./м? на 15,39 грн./м? без укладення додаткової угоди в письмовій формі суперечить як умовам укладеного між сторонами договору, так і приписам статей 628, 632, 651 ЦК України, згідно з якими ціна договору та його зміна встановлюються за взаємною згодою сторін. Посилання в апеляційній скарзі на висновки, викладені у постанові Київського апеляційного суду від 16 червня 2022 року у справі № 759/23336/21, колегія суддів вважає помилковими, оскільки її висновки не є релевантними до даної справи, оскільки у вказаній постанові встановлені інші фактичні обставини справи. Крім того висновки викладені судом апеляційної інстанції у іншій справі не є обов`язковими для суду апеляційної інстанції, що розглядає дану справу. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та не спростовують висновків суду, а зводяться лише до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку. Судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх». Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову відповідають фактичним обставинам справи, судом повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 березня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повне судове рішення складено 18 червня 2026 року. Головуючий Фінагеєв В.О. Судді Кашперська Т.Ц. Яворський М.А.