Постанова 4818 № 631/1000/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 травня 2026 року м. Харків справа № 631/1000/23 провадження № 22-ц/818/1280/26 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пилипчук Н.П., суддів Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю., за участю секретаря Муренченко С.А., учасники справи: позивачка ОСОБА_1 , відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроінвест Холдинг Охоче», розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника Мякоти Тетяни Миколаївни, на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 25 вересня 2025 року в складі судді Пархоменко І.О. в с т а н о в и в: У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест Холдинг Охоче» про виплату орендної плати та розірвання договору оренди землі, який в подальшому уточнила. Позовна заява мотивована тим, що вона є власником земельної ділянки кадастровий № 6324283500:02:001:0050 площею 7,2330 га в межах згідно з планом, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Старовірівської (колишньої Охоченської) сільської ради Красноградського (колишнього Нововодолазького) району Харківської області відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 16 серпня 2022 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Туревською С. О., реєстраційний № 1515. Між попереднім власником земельної ділянки, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ТОВ «Докучаєвські Черноземи» (назва юридичної особи до 16 травня 2017 року, з 16 травня 2017 року - ТОВ «Агроінвест Холдинг Охоче») укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 16 листопада 2016 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Братущак В.В., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 32378938 від 16 листопада 2016 року, номер запису про інше речове право 17449590. Договір укладено строком на 25 років, передбачені розмір, умови та строки виплати орендної плати, що складає 5 відсотків від нормативної грошової оцінки об`єкта оренди, що становить 12 237,80 грн. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції та відповідного коефіцієнту індексації. Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі згідно з умовами договору сплачувати Орендодавцю орендну плату. У разі невиплати або несвоєчасної/неповної виплати орендної плати орендарю нараховується пеня у розмірі 0,01 % від розміру грошової заборгованості з виплати орендної плати за кожен день прострочення здійснення оплати. Для виконання умов договору орендодавцем були надані банківські реквізити для перерахування орендної плати. Зазначила, що орендна плата за 2021 рік попередньому власнику земельної ділянки, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , виплачена не була. Після отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом 16 серпня 2022 року та надання відповідачу підтверджуючих документів про зміну власника земельної ділянки, орендна плата їй станом на 31 липня 2023 року не виплачена. Вказала, що нею на адресу відповідача 07 червня 2023 року направлена заява-претензія про виплату орендної плати, пені за прострочення виконання зобов`язання та розірвання договору оренди земельної ділянки, до якої була долучена угода про розірвання договору оренди. Заява-претензія отримана відповідачем 10 червня 2023 року. Станом на 31 липня 2023 року відповідь не надійшла. Отже, орендар належним чином не виконує своїх зобов`язань за договором оренди від 28 березня 2016 року, не здійснив виплату орендної плати за 2021-2023 роки з урахуванням індексації, та перерахування податкових зобов`язань за договором оренди до бюджету, допускає систематичне порушення умов договору. Просила розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 28 березня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Докучаєвські Черноземи», зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 16 листопада 2016 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Братущак В.В., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 32378938 від 16 листопада 2016 року, номер запису про інше речове право 17449590; стягнути з ТОВ «Агроінвест Холдинг Охоче» на користь ОСОБА_1 орендну плату за 2021 рік в розмірі 13583,96 грн, орендну плату за 2022 рік в розмірі 15493,05 грн, орендну плату за 2023 рік в розмірі 12776,26 грн, пеню в розмірі 773,62 грн, інфляційні втрати в розмірі 2171,31 грн, три відсотки річних 635,85 грн, всього 45434,05 грн. Стягнути з ТОВ «Агроінвест Холдинг Охоче» на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті правової допомоги в сумі 12000,00 грн та судові витрати по справі. Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 25 вересня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги, стягнути з відповідача 31500,00 грн витрат по оплаті правової допомоги та судовий збір. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не враховано, що в жодному доказі, долученому до матеріалів справи відповідачем по справі відсутнє посилання на виплату орендної плати саме за спірним договором оренди за майбутній період. Судом першої інстанції здійснена перевірка розрахунку орендної плати за договором за період з 2017 року по 2021 рік /включно/ та здійснені власні розрахунки, які не ґрунтуються на умовах договору оренди та Методиці застосування індексів інфляції, оскільки обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції та відповідного коефіцієнту індексації. Фактично у суду першої інстанції були відсутні законні та обґрунтовані підстави здійснювати зазначені розрахунки за відсутності належним чином підтверджених підстав здійснення виплат по орендній платі за майбутні періоди, а не з інших підстав. Зазначила, що у суду були відсутні підстави приймати в якості доказу про перерахування їй коштів в сумі 34698,80 грн, оскільки платіж здійснений приватною особою ОСОБА_3 готівкою через відділення Ощадбанку. Доказів отримання коштів в сумі 34698,80 з каси відповідача саме для здійснення зазначеного платежу до матеріалів справи долучено не було. Крім того, відповідачем не надані до суду докази відображення нарахування та виплати суми 34698,80 грн ОСОБА_1 як орендної плати в бухгалтерській та податковій звітності, та сплати відповідних податків та зборів. Вказала, що суд першої інстанції не врахував, що матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу, платіжних відомостей, відомостей на виплату готівки, накладної на отримання продукції, тощо, в яких було б зазначено, що спадкодавцем, ОСОБА_2 отримані кошти в 2017-2021 роках є саме орендна плата за оренду земельної ділянки кадастровий номер 6324283500:02:001:0050, в тому числі і в рахунок майбутніх періодів, як не містять доказів внесення змін до договору оренди зі спірного питання. Відповідачем по справі не надано доказів, що при виплаті орендної плати за Договором оренди сторони / попередній орендодавець ОСОБА_2 /досягали домовленості щодо виплати орендної плати наперед авансовими платежами. 22.12.2025 за допомогою системи «Електронний суд» ОСОБА_1 через свого представника подала додаткові пояснення, в яких зазначила, що суд першої інстанції не врахував, що відомості, надані ГУ ДПС у Харківській області, не містять інформації про сплату орендної плати за майбутні періоди, що відповідачем по справі листом № 2812-1 від 28.12.2023 року підтверджений факт несплати орендної плати за спірним договором оренди за 2023 рік та перерахування податкових зобов`язань, що факт систематичного невиконання договірних зобов`язань за період 2021,2022,2023 року за договором оренди від 28.03.2016 року підтверджений в повному обсязі. Зазначеними доказами також підтверджується невиплата орендної плати та не здійснення податкових відрахувань і в 2024 році. 22.12.2025 та 05.05.2026 за допомогою системи «Електронний суд» ТОВ «Агроінвест Холдинг Охоче» подало відзив на апеляційну скаргу та додаткові пояснення, в яких вважало рішення суду законним, а апеляційну скаргу необґрунтованою. Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28 березня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Докучаєвські Черноземи» укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове оплатне користування (в оренду) земельну ділянку сільськогосподарського призначення кадастровий номер 6324283500:02:001:0050, загальною площею 7,2330 га, що розташована на території Охоченської сільської ради Красноградського (колишнього Нововодолазького) району Харківської області. Відповідно до п.3.1,3.2 договору нормативна грошова оцінка об`єкта станом на 01.01.2016 складає 244756,07 грн. Розмір орендної плати на рік становить 5% від нормативної грошової оцінки об`єктів оренди, що становить 12237,80 грн. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції та відповідного коефіцієнту індексації Із суми орендної плати орендарем утримується сума податку з доходів фізичних осіб орендодавця, який останній повинен сплачувати до бюджету згідно чинного законодавства (п.3.4 договору). Пункт 3.5 договору визначає, що орендна плата сплачується орендарем орендодавцю після збору врожаю у строк з 01 вересня по 31 грудня поточного року. Факт сплати орендної плати за рахунок грошових коштів посвідчується бухгалтерськими розрахунковими документами; за рахунок передачі продукції або надання послуг відповідними актами, накладними тощо (п.3.6 договору). У разі необхідності за взаємним погодженням сторін розмір, порядок, строки та умови виплати орендної плати можуть змінюватися, що встановлюється додатковою угодою до договору (п. 3.8. договору). Згідно з п. 4.1 договору об`єкт оренди надається в оренду строком на 25 років, починаючи з моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки, що є об`єктом оренди за цим договором. Строк дії договору починається в день державної реєстрації права оренди і закінчується в день, наступний за днем закінчення строку оренди. При переході права власності на об`єкт оренди або його частину від орендодавця до іншої особи або осіб цей договір, а також всі його умови зберігають чинність для нового власника або власників (п. 4.3 договору). У разі невиплати або несвоєчасної/неповної виплати орендної плати орендарю нараховується пеня у розмірі 0,01% від розміру грошової заборгованості з виплати орендної плати за кожен день прострочення здійснення оплати (а.с.9-11 том 1). З 16 травня 2017 року змінено назву ТОВ «Докучаєвські Черноземи» на ТОВ «Агроінвест Холдинг Охоче» (а.с.25-29 том 1). ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с.8 том 1). Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Туревською С. О. 16 серпня 2022 року, зареєстрованого у реєстрі за № 1515, ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 на спадкове майно, а саме, земельну ділянку площею 7.233 га, яка розташована на території Охоченської сільської ради, Красноградського (колишнього Нововололазького) району Харківської області, кадастровий номер земельної ділянки 6324283500:02:001:0050, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.6 том 1). 07.06.2023 ОСОБА_1 направила ТОВ «Агроінвест Холдинг Охоче» заяву-претензію про виплату орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки від 05.06.2023, в якій, зокрема, повідомила про те, що вона є новим власником земельної ділянки площею 7,2330 га, кадастровий номер 6324283500:02:001:0050 та просила виконати умови договору оренди щодо виплати орендної плати за 2021-2022 роки. Дану заяву-претензію отримано товариством 10.06.2023 (а.с.16-20 том 1). З листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області № 38274/6/20-40-24-14-14 від 18 липня 2023 року вбачається, що по ОСОБА_1 за період з серпня 2022 року по березень 2023 року нарахування / перерахування орендної плати ТОВ «Агроінвест Холдинг Охоче» (попередня назва ТОВ «Докучаєвські Черноземи») код ЄДРПОУ 39421968, не проводилось. Нарахування/перерахування податку на доходи фізичних осіб з орендної плати відсутнє (а.с.22-23 том 1). 11 серпня 2023 року ТОВ «Агроінвест Холдинг Охоче» здійснило перерахування грошових коштів на користь ОСОБА_1 у розмірі 34698,80 грн, призначення платежу: орендна плата за 2021-2022 роки ТОВ «Агроінвест Холдинг Охоче» ч/з ОСОБА_3 (а.с.63 том 1). Відповідно до листа ТОВ «Агроінвест Холдинг Охоче» № 2812-1 від 28 грудня 2023 року, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з 2019 року та станом на сьогодні становить 226032,86 грн. Також повідомлено про те, що товариством встановлено наявність переплати та помилково передчасно сплачених коштів в якості орендної плати у загальному розмірі 45234,23 грн. У зв`язку з чим орендна плата за 2023 рік товариством сплачуватись не буде, оскільки вона вже сплачена (а.с.165 том 1). З інформації про доходи, отримані від податкових агентів за період з 4 кв. 2016 року по 3 кв. 2022 року щодо ОСОБА_2 вбачається, що у 2017 році ТОВ «Агроінвест Холдинг Охоче» нараховано 14906,83 грн, виплачено 12000,00 грн, з них податок 2683,23 грн; у 2018 році нараховано19875,78 грн, виплачено 16000,00 грн, з них податок 3577,64 грн; у 2019 році нараховано 22028,05 грн, виплачено 17732,58 грн, з них податок 3965,05 грн; у 2020 році нараховано 22028,05 грн, виплачено 17732,58 грн, з них податок 3965,05 грн; у 2021 році нараховано 1378,88 грн, виплачено 1110,00 грн, з них податок 248,20 грн (а.с.132-134 том 1). За розрахунком ТОВ «Агроінвест Холдинг Охоче» станом на 01.01.2024 переплата за договором оренди становить 34082,00 грн (а.с.189 том 1). Судом першої інстанції досліджено оригінал відомості на виплату готівки № 65 за 07 листопада 2018 року, оригінал платіжної відомості №00000000039 від 22 грудня 2018 року, оригінал відомості на виплату готівки №26 за 20 грудня 2019 року, оригінал відомості на виплату готівки №11 за 01 жовтня 2020 року, оригінал платіжної відомості №00000000034 від 06 листопада 2017 року, засвідчену копію податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2017 року, засвідчену копію податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2018 року, засвідчену копію податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2019 року, засвідчену копію податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2020 року, засвідчену копію відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 4 квартал 2021 року, оригінал накладної №597 (внутрішньогосподарського призначення) від 25 вересня 2017 року, оригінал накладної №446 (внутрішньогосподарського призначення) від 01 червня 2018 року, оригінал накладної №451 (внутрішньогосподарського призначення) від 01 червня 2018 року,оригінал накладної №204 (внутрішньогосподарського призначення) від 2021 року, з яких вбачається, що за договором оренди земельної ділянки від 28 березня 2016 року ОСОБА_2 за період з 2017 по 2020 рік (включно) отримав орендну плату у розмірі 78838,71 грн (63465,16 - з відрахуванням податків та зборів), а саме: 2017 рік - 14906,83 грн (з урахування податків та зборів): 10375,00 грн (в грошовій формі, платіжна відомість від 06 листопада 2017 року); 1625,00 грн (в натуральній формі, накладна внутрігосподарського призначення № 597 від 25 вересня 2017 року); 2683,23 грн (податок на доходи фізичних осіб) та 223,60 грн (військовий збір), податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2017 року; 2018 рік - 19875,78 грн (з урахуванням податків та зборів): 12200,00 грн (в грошовій формі, відомість на виплату готівки №65 за 07 листопада 2018 року); 2000,00 грн (в грошовій формі, платіжна відомість від 22 грудня 2018 року); 600,00 грн (в натуральній формі, накладна внутрігосподарського призначення № 446 від 01 червня 2018 року); 1200,00 грн (в натуральній формі, накладна внутрігосподарського призначення №451 від 01 червня 2018 року); 3577,64 (податок на доходи фізичних осіб) та 298,14 грн (військовий збір), податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2018 року; 2019 рік - 22028,05 грн (з урахуванням податків та зборів): 17732,58 грн (в грошовій формі, відомість на виплату готівки №26 від 20 грудня 2019 року); 3 965,05 (податок на доходи фізичних осіб) та 330,42 грн (військовий збір), податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2019 року; 2020 рік - 22028,05 грн (з урахуванням податків та зборів): 17732,58 грн (в грошовій формі, відомість на виплату готівки №11 за 01 жовтня 2020 року); 3965,05 (податок на доходи фізичних осіб) та 330,42 грн (військовий збір), податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2020 року. Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (стаття 10 ЦПК України). При вирішенні цивільного спору суд у межах своїх процесуальних повноважень та в межах позовних вимог установлює зміст (правову природу, права та обов`язки) правовідносин сторін, які випливають зі встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець вказує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, а ніж закон. Більш того, виходячи з положень ЦПК України, така функціональність суду має імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить своє відображення в судовому рішенні, зокрема в його мотивувальній і резолютивній частинах. Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. У частинах першій та другій статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Частинами першою та другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України зазначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Отже, законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі - систематичне невиконання умов договору, в тому числі і несплату орендної плати. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18), Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2023 року у справі № 499/793/21 (провадження № 61-8740св23), від 15 листопада 2024 року у справі № 933/602/23 (провадження № 61-9317св24), від 06 грудня 2024 року у справі № 531/1882/22 (провадження № 61-7533св24). Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди землі, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18), Верховний Суд у постановах від 20 листопада 2023 року у справі № 499/793/21 (провадження № 61-8740св23), від 08 травня 2024 року у справі № 629/2698/23 (провадження № 61-18688св 23). Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) виснував, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо). Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість у подальшому, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Такий висновок зазначений у постановах Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12, від 28 вересня 2016 року у справі № 6-977цс16, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) та постановах Верховного Суду від 01 серпня 2019 року № 527/603/17, від 04 листопада 2022 року у справі № 131/891/19-ц(провадження № 61-10510св21), від 21 червня 2024 року у справі № 158/1877/23 (провадження № 61-5616св24), від 10 квітня 2024 року у справі № 322/232/21 (провадження № 61-4898св23), від 29 листопада 2023 року у справі № 132/2265/21 (провадження № 61-11402св22), від 01 лютого 2023 року у справі № 485/1697/20 (провадження № 61-13925св21), від 04 грудня 2023 року у справі № 385/1679/21 (провадження № 61-10703св23). Положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність (див. постанови Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі № 579/1133/22 (провадження № 61-9725св23), від 27 вересня 2023 року у справі № 626/104/21 (провадження № 61-2643св23)). Згідно зі статтею 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. У постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 387/193/19 (провадження № 61-15879св19) зроблено висновок про те, що «чинне законодавство про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою». Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 321/329/17 (провадження № 61-16545св18) та від 20 листопада 2019 року у справі № 704/236/17 (провадження № 61-32303св18), від 22 червня 2021 року у справі № 364/546/19, від 24 травня 2023 року у справі № 542/51/22. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18). Матеріали справи свідчать про те, що за умовами договору оренди землі 28.03.2016 ТОВ «Докучаєвські Черноземи» наразі ТОВ «Агроінвест Холдинг Охоче» прийняло в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення кадастровий номер 6324283500:02:001:0050, загальною площею 7,2330 га, що розташована на території Охоченської сільської ради Красноградського (колишнього Нововодолазького) району Харківської області, строком на 25 років Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 5% від нормативної грошової оцінки об`єктів оренди, яка станом на 01.01.2016 складає 244756,07 грн, тобто розмір орендної плати на рік становить 12 237,80 грн; обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції та відповідного коефіцієнту індексації; із суми орендної плати орендарем утримується сума податку з доходів фізичних осіб орендодавця, який останній повинен сплачувати до бюджету згідно чинного законодавства; орендна плата сплачується орендарем орендодавцю після збору врожаю у строк з 01 вересня по 31 грудня поточного року. Отже, у спірних правовідносинах строком є виплата орендної плати саме у строк з 01 вересня по 31 грудня поточного року і невиконання відповідачем обов`язку сплатити орендну плату у строк, визначений умовами договорів, і є несплатою орендної плати. Факт систематичного порушення договору оренди щодо сплати орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору, як свідчить усталена судова практика Верховного Суду. Належними доказами сплати коштів за оренду є: видатковий касовий ордер, виписаний орендарем та підписаний орендодавцем; видаткова накладна, підписана сторонами; довідка, видана податковою інспекцією, про наявність сплати коштів із земельного податку та оренди землі, оскільки вказані документи є платіжними і з них можливо встановити періоди нарахування (постанови Верховного Суду від 23 червня 2022 року в справі № 193/805/20, від 06 вересня 2023 року у справі № 193/805/20 (провадження № 61-13263св22). Матеріали справи свідчать про те, що в період з 2017 року по 2020 рік включно відповідач перераховував орендну плату орендарю ОСОБА_2 , як у грошовій формі, так і в натуральній формі. Так, у 2017 році ТОВ «Агроінвест Холдинг Охоче» нараховано 14906,83 грн, виплачено 12000,00 грн, з них податок 2683,23 грн; у 2018 році нараховано19875,78 грн, виплачено 16000,00 грн, з них податок 3577,64 грн; у 2019 році нараховано 22028,05 грн, виплачено 17732,58 грн, з них податок 3965,05 грн; у 2020 році нараховано 22028,05 грн, виплачено 17732,58 грн, з них податок 3965,05 грн; у 2021 році нараховано 1378,88 грн, виплачено 1110,00 грн, з них податок 248,20 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , тобто до настання строку виплати орендної плати за 2021 рік, натомість у 2021 році ОСОБА_2 до смерті отримав орендну плату у розмірі 1 378,88 грн (з урахуванням сплачених податків та зборів): 1110,00 грн (у натуральній формі, накладна внутрігосподарського призначення №204 від 2021 року); податки та збори у розмірі 248,20 (податок на доходи фізичних осіб) та 20,68 (військовий збір), податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2021 року. Отже орендодавцем ОСОБА_2 з 2017 року до смерті отримано орендну плату за договором оренди земельної ділянки від 28 березня 2016 року в розмірі 64575,16 грн (з відрахуванням податків та зборів). Разом з тим, за умовами договору оренди земельної ділянки від 28 березня 2016 року орендна плата за період з 2017 по 2021 рік (включно) мала становити: 2017 рік 13914,37 грн орендна плати відповідно до п. 3.2 договору оренди (з урахуванням індексу інфляції 113,7% та коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель 1): 10901,08 грн (з відрахуванням сплачених податків та зборів); 2804,59 грн - податок на доходи фізичних осіб; 208,71 грн - військовий збір. 2018 рік 13437,10 грн орендна плата відповідно до п. 3.2 договору оренди (з урахуванням індексу інфляції 109,8% та коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель 1): 10816,86 грн (з відрахуванням сплачених податків та зборів); 2418,68 грн - податок на доходи фізичних осіб; 201,56 грн - військовий збір. 2019 рік - 12739,55 грн орендна плата відповідно до п. 3.2 договору оренди (з урахуванням індексу інфляції 104,1% та коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель 1): 10255,34 грн (з відрахуванням сплачених податків та зборів); 2293,12 грн - податок на доходи фізичних осіб;191,09 грн - військовий збір. 2020 рік 12849,69 грн орендна плата відповідно до п. 3.2 договору оренди (з урахуванням індексу інфляції 105,0% та коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель 1): 10344,01 грн (з відрахуванням сплачених податків та зборів); 2312,94 грн - податок на доходи фізичних осіб; 192,74 грн - військовий збір. Разом 42317,29 грн (з відрахуванням сплачених податків та зборів). Таким чином, станом на 01 січня 2021 року існувала переплата за договором оренди земельної ділянки від 28 березня 2016 року у розмірі 22257,87 грн, що визначена з відрахуванням сплачених податків та зборів (64575,16 грн (отримана орендодавцем ОСОБА_2 орендна плата з 2017 року до смерті) - 42317,29 грн (орендна плата, що підлягала сплаті). Відомості про наявність інших договорів оренди землі, укладених між ОСОБА_2 та відповідачем в матеріалах справи відсутні, як і відсутні докази повернення ОСОБА_2 отриманих від відповідача коштів 22257,87 грн. Таким чином зазначені платіжні відомості та відомості на виплату готівки і дії ОСОБА_2 , який за життя не звертався до відповідача з будь-якими вимогами чи питаннями щодо орендної плати, свідчать на про погодження сторонами порядку сплати орендної плати за майбутні періоди. Виходячи з наведеного колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про те, що очевидно, що отримані ОСОБА_2 від відповідача грошові кошти в сумі 22257,87 грн мають бути зараховані в якості орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою, оскільки ОСОБА_2 за життя не заперечував щодо отримання орендної плати за договором за майбутні періоди користування земельною ділянкою, що свідчить про існування між ними погодженої домовленості про виплату орендної плати авансовими платежами, тобто наперед. Посилання ОСОБА_1 на необхідність визначення розміру орендної плати з врахуванням індексів інфляції за період з моменту укладення договору оренди, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки умови договору оренди не містять таких домовленостей. Коефіцієнт інфляції мав обчислюватися для орендної плати за рік як добуток індексів інфляції з січня по грудень відповідного року, включно. Аналогічний підхід до визначення розміру заборгованості орендної плати з урахуванням індексів інфляції застосовано Верховним Судом у постановах від 26 травня 2021 року у справі № 540/544/18, від 09 червня 2021 року у справі № 948/393/20, від 15 січня 2024 року у справі № 546/775/17, від 02 липня 2025 року у справі № 613/1081/21 (провадження № 61-14065св24). Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розрахунком орендної плати, який здійснений у відповідності до вимог укладеного договору оренди. В свою чергу наданий ОСОБА_1 розрахунок не узгоджується з умовами договору оренди. Так, ст.31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України. Однак, матеріали справи свідчать про те, що прийнявши спадщину після смерті орендодавця ОСОБА_2 , його спадкоємиця ОСОБА_1 повідомила ТОВ «Агроінвест Холдинг Охоче» про зміну власника за договором оренди лише у заяві - претензії від 05 червня 2023 року. Доказів повідомлення ТОВ «Агроінвест Холдинг Охоче» про зміну власника у серпні 2022 року, як зазначено у заяві претензії, позивачкою не надано. За умовами договору оренди земельної ділянки від 28 березня 2016 року орендна плата за період з 2021 по 2022 рік (включно) мала становити: 2021 рік 13461,58 грн орендна плата відповідно до п. 3.2 договору оренди (з урахуванням індексу інфляції 110,0% та коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель 1): 10836,58 грн (з урахуванням сплачених податків та зборів); 2423,08 грн - податок на доходи фізичних осіб; 201,92 грн - військовий збір; 2022 рік 15493,05 грн орендна плата, відповідно до п. 3.2 договору оренди (з урахуванням індексу інфляції 126,6% та коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель 1): 12471,91 грн (з урахуванням сплачених податків та зборів); 2788,75 грн - податок на доходи фізичних осіб; 232,39 грн - військовий збір; Разом 23308,49 грн (з відрахуванням сплачених податків та зборів). Оскільки станом на 01 січня 2021 року існувала переплата за договором оренди у розмірі 22257,87 грн, відповідно заборгованості за 2021 рік станом на 01 січня 2022 року не могло існувати, а відтак переплата за договором станом на 01 січня 2022 року складала 11421,29 грн (22257,87 грн - 10836,58 грн), з відрахуванням сплачених податків та зборів. Оскільки орендна плата за 2022 рік становить 12471,91 грн (з урахуванням сплачених податків та зборів), то станом на 01 січня 2023 року у відповідача існувала заборгованість за договором у розмірі 1050,62 грн (12471,91 грн - 11421,29 грн). При цьому, після отримання від позивача інформації про реквізити для сплати орендної плати ТОВ «Агроінвест Холдинг Охоче» 11.08.2023 сплатило орендну плату ОСОБА_1 у значно більшому розмірі, ніж розмір заборгованості за 2022 рік, а саме 34698,80 грн. Отже, незначна заборгованість за 2022 рік у розмірі 1050,62 грн, утворилась не з вини відповідача, яка у подальшому була погашена орендарем. Таким чином, сплачена 11.08.2023 сума орендарем також покриває виплату орендної плати і за 2023 рік. Встановивши, що порушення строків виплати орендної плати за 2021 рік не було, а не значна заборгованість за 2022 рік у розмірі 1050,62 грн, утворилась не з вини відповідача, яка у подальшому була погашена орендарем, а орендна плата за 2023 рік вже сплачена у серпні 2023 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність факту систематичного порушення договору оренди щодо сплати орендної плати, оскільки одноразове порушення відповідачем умов укладеного договору оренди щодо сплати орендної плати ще й не з вини орендаря, не є підставою для розірвання договору оренди землі. Доводи ОСОБА_1 про те, що фактично у суду першої інстанції були відсутні законні та обґрунтовані підстави здійснювати розрахунки за відсутності належним чином підтверджених підстав здійснення виплат по орендній платі за майбутні періоди, а не з інших підстав, колегія суддів не заслуговують на увагу, так як суд зобов`язаний був перевірити правильність нарахування орендної плати. Посилання ОСОБА_1 на відсутність підстав приймати в якості доказу квитанції про перерахування їй коштів в сумі 34698,80 грн, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки дана квитанція є належним доказом. Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Докази та обставини, на які посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року). Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що судове рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат за перегляд справи у апеляційному порядку не вбачається. Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника Мякоти Тетяни Миколаївни, залишити без задоволення. Рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 25 вересня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Головуючий Н.П. Пилипчук Судді Ю.М. Мальований О.Ю. Тичкова