Постанова 4819 № 650/4947/25

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 650/4947/25 Головуючий в І інстанції: Хомик І.І. Номер провадження: 22-ц/819/805/26 Доповідач: Базіль Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2026 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді (судді-доповідача): Базіль Л.В., суддів: Бездрабко В.О., Приходько Л.А., секретар судового засідання: Сорокіна В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 18 лютого 2026 року, ухвалене під головуванням судді Хомик І.І., відомості про дату складення повного рішення відсутні, у справі № 650/4947/25 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , від імені яких діє представник, адвокат Іщук Надія Ростиславівна до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості по виплаті орендної плати,- ВСТАНОВИВ: Стислий зміст позовних вимог. У серпні 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , від імені яких діє представник, адвокат Іщук Н.Р. звернулася до суду із позовною заявою до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості по виплаті орендної плати. В обґрунтування позовних вимог представник позивачів посилалася на те, що позивачам на праві спільної часткової власності належить земельна ділянка площею 9.03 га., з кадастровим номером 6520686700:03:015:0021, яка розташована за межами села Степне, Новорайської ОТГ, Бериславського району Херсонської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Крім того ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 0.5998 га., з кадастровим номером 6520686700:03:021:0379, яка розташована за межами села Степне, Новорайської ОТГ, Бериславського району Херсонської області. 13.04.2017 року на підставі додаткової угоди до договору оренди землі від 01.11.2010 року, в зв`язку з переоформленням спадщини, як нові співвласники земельної ділянки площею 9,03 га з кадастровим номером 6520686700:03:015:0021 та орендодавці ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 вступили у орендні відносини з ПП "ЮТС - АГРОПРОДУКТ ПЛЮС". 28.12.2017 року сторони на підставі додаткової угоди №1100108 до договору оренди залучили нового орендаря, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», виклавши договір оренди у новій редакції. Відповідно до нової редакції договору оренди строк дії договору продовжено до 31 грудня 2027 року. Згідно п. 4.1. додаткової угоди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5.91% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, за один рік оренди. Нормативна грошова оцінка на момент укладення додаткової угоди складала 308539.65 грн. Орендна плата обчислюється з урахуванням індексів інфляції і вноситься орендарем з 01 серпня по 31 грудня кожного року. 06.01.2021 року ОСОБА_1 передала в оренду ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» строком на 10 років, належну їй на праві власності земельну ділянку площею 0.5998 га, кадастровий номер 6520686700:03:021:0379, зі сплатою орендної плати в розмірі 2312 грн за 1 га., за рік оренди, внесення якої визначили у строк до 31 грудня кожного року. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3983.83 грн. У подальшому ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі договору відчуження права оренди від 17.04.2025 року №1704/25-17 передав право оренди вказаних земельних ділянок новому орендарю ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». Незважаючи на умови договору, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не здійснило сплати орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки в зв`язку з чим заборгованість по обох земельних ділянках склала 58864.28 грн. Звернення позивачів до відповідача з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати дотепер залишилося не вирішеним. У зв`язку з викладеним, позивачі вважають, що допущене відповідачем систематичне невиконання договірних обов`язків, а саме несплата орендної плати протягом кількох бюджетних періодів, не нарахування інфляційних втрат свідчить про істотне порушення умов договорів оренди. На підставі викладено представник позивачів просила суд: 1.розірвати договір оренди землі від 01.11.2010 за № 4АА002128-041071500040 (зі змінами) в редакції згідно додаткової угоди від 28.12.2017 року № 1100108, укладений між орендодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) та орендодавцями співвласниками: ОСОБА_1 2/8 частки, ОСОБА_5 3/8 частки, ОСОБА_2 3/8 частки з урахуванням переходу права оренди, згідно договору від 17.04.2025 № 1704/25-17 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» та припинити право оренди земельної ділянки (номер запису в Державному режстрі речових прав про інше речове право 19170577), яка належить позивачам площею 9,03 га з кадастровим номером 6520686700:03:015:0021, що розташована за межами села Степне Новорайської ОТГ Бериславського району Херсонської області; 2.розірвати договір оренди землі від 06.01.2021 року № 1100374, укладений між орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та орендодавцем ОСОБА_1 з урахуванням переходу права оренди, згідно договору від 17.04.2025 №1704/25-17 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» та припинити право оренди земельної ділянки (номер запису в Державному реєстрі речових прав про інше речове право 42244399), яка належить позивачу ОСОБА_1 площею 0.5998 га з кадастровим номером 6520686700:03:021:0379, яка розташована за межами села Степне, Новорайської ОТГ, Бериславського району Херсонської області; 3.стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» заборгованість з орендної плати за землю та судові витрати на користь: ОСОБА_1 13679,01 грн; ОСОБА_3 20519,01 грн; ОСОБА_4 20519,01 грн; 4.стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" заборгованість з орендної плати за землю та судові витрати на користь ОСОБА_1 у розмірі 4160,21 грн згідно договору оренди землі. Стислий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 18 лютого 2026 року вирішено: Розірвати договір оренди землі від 01.11.2010 року, зареєстрований за № 4АА002128-041071500040, зі змінами в редакції додаткової угоди від 28.12.2017 року №1100108, номер запису в Державному реєстрі речових прав про інше речове право 19170577, укладений між співвласниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТС - АГРОПРОДУКТ" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:015:0021, загальною площею 9.03 га. , з урахуванням договору відчуження права оренди, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТС - АГРОПРОДУКТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА - ПЛЮС" від 17.04.20225 року № 1704/25-17; Розірвати договір оренди землі від 06.01.2021 року № 1100374, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» щодо земельної ділянки загальною площею 0.5998 га., з кадастровим номером 6520686700:03:021:0379, номер запису в Державному реєстрі речових прав про інше речове право 42244399, з урахуванням договору відчуження права оренди, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» від 17.04.2025 року №1704/25-17. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті орендної плати за 2023-2024 роки в сумі 11892.77 грн та судові витрати на сплату судового збору в сумі 968,96 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_2 заборгованість по виплаті орендної плати за 2023-2024 роки в сумі 13679.51 грн та судові витрати на сплату судового збору 968.96 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_3 заборгованість по виплаті орендної плати за 2023-2024 роки в сумі 13679.51 грн та судові витрати на сплату судового збору 968.96 грн. Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про стягнення заборгованості по виплаті орендної плати за 2022 рік. Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про припинення права оренди земельної ділянки загальною площею 9.03 га., кадастровий номер 6520686700:03:015:0021. Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС - АГРОПРОДУКТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА - ПЛЮС" про припинення права оренди земельної ділянки загальною площею 0.5998 га, кадастровий номер 6520686700:03:021:0379. Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договорів оренди, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами склалися договірні відносини з приводу оренди земельних ділянок, та відповідач в порушення існуючих договорів оренди не сплатив орендну плату позивачам за 2023-2024 роки, і не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у порушенні цього зобов`язання та прийняття заходів направлених на його виконання. Суд не погодився з наведеними у відзиві доводами представника відповідача щодо звільнення його від виконання зобов`язань зі сплати орендної плати на підставі ч.6 ст.762 ЦК України. Суд вважав, що надані відповідачем на обґрунтування своїх заперечень докази не підтверджують, що орендовані земельні ділянки позивачів не могли бути використані відповідачем протягом 2023-2024 років за їх цільовим призначенням через їх забруднення вибухонебезпечними предметами, оскільки висновків про замінування та фактичний стан орендованих земельних ділянок надані відповідачем докази не містять. За таких обставин судом зроблено висновок про те, що оскільки ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» систематично не сплачував позивачам орендну плату за землю, а саме в 2023-2024 роках, то наявні правові підстави для стягнення заборгованості з орендної плати за 2023-2024 рік та розірвання договорів оренди землі на підставі п. «д» ст.141 ЗК України. При цьому суд вказав, що заборгованість по орендній платі підлягає стягненню без врахування податків та зборів, передбачених чинним законодавством, оскільки у матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем обов`язку податкового агента щодо утримання та перерахування податків із суми орендної плати, яка належить до сплати позивачу. У частині вирішення позовних вимог про стягнення орендної плати за 2022 рік, суд врахував ту обставину, що упродовж 2022 року відповідач не міг належно використовувати орендовану земельну ділянку, оскільки територія на якій вона розташована у 2022 році перебувала під тимчасовою окупацією рф, і відповідно відповідач не міг провести посівну кампанію та кампанію по збору врожаю. Тому за встановлених обставин, керуючись ч. 6 ст. 762 ЦК України суд дійшов висновку, що відповідач звільняється від сплати оренди за весь час, протягом якого земельна ділянка не могла використовуватися через обставини, за які він не відповідає. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про припинення права оренди земельних ділянок, суд вказав, що припинення права оренди є правовим наслідком розірвання договору оренди землі і не потребує самостійного вирішення судом як окремого предмета спору. Вимоги та узагальнюючи доводи апеляційної скарги. В апеляційній скарзі представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Журик А.Л. просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов передчасних висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог, не звернув уваги, що такі докази, як рішення Херсонської обласної ради від 23 грудня 2022 року №491 «Про наявність обставин непереборної сили та затвердження переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин», та відповідні рішення/розпорядження місцевих органів самоврядування та військових адміністрацій про надання пільг в зв`язку з неможливістю обробляти земельні ділянки є належними та достатніми для звільнення відповідача від обов`язку виконувати умови договору оренди протягом 2022 та 2023 роки на підставі ст.617, ст.762 ЦК України, про що наголошує у своїх постановах Верховний Суд. Зазначає, що товариство не відмовляється від своїх зобов`язань, але наголошує на неможливості їх виконання у період тимчасової окупації, ліквідації її наслідків та до моменту повного розмінування земельних ділянок, що унеможливлює безпечне ведення господарської діяльності. Вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які вбачає в порушенні порядку розгляду заяви про відвід судді та щодо розгляду судом в порядку спрощеного позовного провадження справи, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Щодо відзиву на апеляційну скаргу Правом на подання відзиву позивачі не скористалися. Явка учасників справи в судове засідання. Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи учасники справи та їх представники в судове засідання не з`явилися. Згідно ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на вказане апеляційний суд вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи на наявних матеріалах справи. Позиція апеляційного суду. Відповідно до ч.1,2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Аналіз доводів апеляційної скарги свідчить про те, що скаржник не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог. Предметом апеляційного перегляду є рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог щодо розірвання договорів оренди та стягнення орендної плати. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. В процесі розгляду справи судом встановлено, що земельна ділянка, що розташована за межами села Степне Новорайської ОТГ Бериславського району Херсонської області площею 9,03 га з кадастровим номером 6520686700:03:015:0021 належить на праві спільної часткової власності позивачам, а саме ОСОБА_1 -2/8 частки, ОСОБА_3 - 3/8 частки, ОСОБА_2 -3/8 частки. 13.04.2017 року на підставі додаткової угоди до договору оренди землі від 01.11.2010 року, в зв`язку з переоформленням спадщини, як нові співвласники земельної ділянки площею 9,03 га з кадастровим номером 6520686700:03:015:0021 та орендодавці ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 вступили у орендні відносини з ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС». 28.12.2017 року сторони на підставі додаткової угоди №1100108 до договору оренди залучили нового орендаря, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», виклавши договір оренди у новій редакції. Відповідно до нової редакції договору оренди строк дії договору продовжено до 31 грудня 2027 року. Згідно п.4.1. додаткової угоди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5.91% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за один рік оренди. Нормативна грошова оцінка на момент укладення додаткової угоди складала 308539.65 грн. Орендна плата обчислюється з урахуванням індексів інфляції і вноситься орендарем з 01 серпня по 31 грудня кожного року. Доказів того, що орендна плата сплачувалась орендарем впродовж 2023-2024 років матеріали справи не містять. Враховуючи встановлені обставини та умови укладеного договору оренди землі, суд констатував, що орендар заборгував по сплаті орендної плати ОСОБА_1 9119,34 грн; ОСОБА_3 13679,00 грн, ОСОБА_2 13679,00 грн. Крім того, судом встановлено, що 06.01.2021 року ОСОБА_1 передала в оренду строком на 10 років ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» належну їй на праві власності земельну ділянку загальною площею 0.5998 га. з кадастровим номером 2336270565206, яка розташована на території села Степне Новорайської ОТГ Бериславського району Херсонської області. Орендна плата за умовами договору складає 2312 грн за 1 га., за рік оренди, яка вноситься орендарем у строк до 31 грудня кожного року. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3983.83 грн. Оскільки відповідач не спростував доводи ОСОБА_1 щодо несплати їй орендної плати за 2023 та 2024 роки, суд констатував, що орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» заборгував перед орендодавцем 2773,46 грн. У подальшому ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі договору відчуження права оренди від 17.04.2025 року №1704/25-17 передав право оренди вказаних земельних ділянок новому орендарю ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». Відповідно до листа-довідки Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області №01-11/1052/25 від 12 травня 2025 року станом на 09.05.2025 року земельні ділянки, що перебувають в оренді ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не використовуються, їх обробіток не здійснюється. Крім того, в листі зазначено, що безпосередньо представниками Новорайської СВА огляд (обстеження) вищевказаних земельних ділянок не проводилося, вищевказані земельні ділянки не віднесені до ділянок, які забруднені/імовірно забрудненні вибухонебезпечними предметами. За наявною інформацією Новорайська сільська військова адміністрація також повідомляла, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не приймало участі у обстеженні та розмінуванні земельних ділянок, що перебувають в оренді підприємства. Обстеження та очищення земельних ділянок здійснювалося відповідними військовими групами із розмінування за ініціативою Херсонської ОВА в рамках гуманітарного розмінування території громади. Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечував факту не виплати позивачам орендної плати за 2023 та 2024 роки, проте наголошував на неможливості виконання своїх договірних зобов`язань у період тимчасової окупації, ліквідації її наслідків та до моменту повного розмінування земельних ділянок. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог покликався на факт відкритого кримінального правопорушення за фактом викрадення та знищення майна підприємства, на лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області, відповідно до якого земельна ділянка, яка є предметом договору оренди землі, щодо якого подано позов, є потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами, лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1, яким офіційно засвідчено, що військова агресія російської федерації проти України, яка стала підставою для введення воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, визнається форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили)., розпорядження Херсонської обласної ради від 01.03.2023 року «Про доповнення переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, відповідно до якого ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» внесено до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок непереборної сили; розпорядження місцевих органів самоврядування щодо встановлення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» податкових пільг з місцевих податків та зборів за землю. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права. Відповідно до ст.263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Правовідносини з оренди землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України «Про оренду землі, а також договором оренди землі. Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі. Положеннями частини першої статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку. Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт (частина друга статті 25 Закону України «Про оренду землі»). Відповідно до спеціальної норми частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. Відповідно до статті 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду у разі істотного порушення його умов однією зі сторін. Істотним вважається таке порушення, яке призводить до того, що інша сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору. Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати. Верховний Суд неодноразово у своїх постановах у подібних правовідносинах звертав увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Виходячи із аналізу зазначених норм права слідує, що підставою для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки є два та більше випадків несплати орендної плати, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа. Згідно з ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За приписами ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України). Відповідно до ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (п. 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19). Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №522/16724/16 (провадження №61-28810св18) зробив наступний правовий висновок: «обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі». Тягар доказування обставин, необхідних для спростування невиплати орендної плати покладається на орендаря. Вбачається, що відповідач не заперечував факту несплати ним орендної плати позивачам за користування їх земельними ділянками за 2023 та 2024 роки, проте стверджував, що таке порушення спричинено форс-мажорними обставинами, які перешкоджали виконати передбачений договором обов`язок із виплати орендної плати за вказаний період. На підтвердження цих обставин покликався на факт відкритого кримінального правопорушення за фактом викрадення та знищення майна підприємства, на лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області, відповідно до якого земельна ділянка, яка є предметом договору оренди землі, щодо якого подано позов, є потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами, лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1, яким офіційно засвідчено, що військова агресія російської федерації проти України, яка стала підставою для введення воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, визнається форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили)., розпорядження Херсонської обласної ради від 01.03.2023 року «Про доповнення переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, відповідно до якого ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» внесено до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок непереборної сили; розпорядження місцевих органів самоврядування щодо встановлення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» податкових пільг з місцевих податків та зборів за землю. Дослідивши надані відповідачем докази, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, суд першої інстанції вказав про те, що надані стороною відповідача докази не підтверджують, що орендовані земельні ділянки позивачів не могли бути використані відповідачем протягом 2023-2024 років за їх цільовим призначенням через їх забруднення вибухонебезпечними предметами, оскільки висновків про замінування та фактичний стан орендованих земельних ділянок надані відповідачем докази не містять, не надано таких доказів і під час апеляційного перегляду справи. Суд правильно зазначив, що відповідач не надав жодного документа, що підтверджував би факт реального забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, а лише відображають потенційний (ймовірний) ризик такого забруднення. Таким чином, оскільки судом першої інстанції встановлено, що відповідач не виплатив у строки та у розмірі, визначених умовами договору, орендну плату в 2023 та 2024 роках в загальній сумі 39251,79 грн, та не спростував нарахованої позивачами суми, колегія суддів погоджується з висновком суду про обґрунтованість заявлених позовних вимог та їх задоволення. Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду в зазначеній частині не спростовують, а тому на увагу не заслуговують. Посилання представника ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на врахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у справі 650/3776/24, є неприйнятними, оскільки суд у кожній справі виходить з конкретних обставин та доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності. Слід звернути увагу, що скаржник, покликаючись на ймовірне забруднення орендованих земельних ділянок вибухонебезпечними предметами, як на обставину неможливості їх використання за цільовим призначення, в той же час не надає суду доказів оформлення запитів до компетентних органів на перевірку фактичного стану земельних ділянок, повідомлення позивачів про наявність вказаних перешкод та звільнення відповідача у зв`язку з цим від сплати орендної плати тощо, що могло б свідчити про здійснення відповідачем дій щодо доведеності наявності дійсних обставин щодо неможливості виконання зобов`язання, що, в свою чергу, могло б розглядатися як підстава для застосування частини шостої статті 762 ЦК України. Відповідачем не доводилося, що в межах реалізації Закону України« Про протимінну діяльність в Україні», товариство зверталося до уповноважених органів щодо проведення процедури очищення території (земельної ділянки), та повідомляло орендодавця про неможливість використання земельних ділянок та неможливості сплати орендної плати. Сама по собі підозра відповідача про те, що земельна ділянка може бути замінованою, без належних на те доказів, не є підставою для звільнення орендаря від виконання договірних обов`язків в частині належної та своєчасної сплати орендної плати. Факт замінування орендованих земельних ділянок повинен бути підтверджений відповідними технічними висновками або іншим належним доказовим матеріалом, який у справі відсутній. Не є доказом реальної неможливості обробітку конкретної земельної ділянки та звільнення орендаря від виконання зобов`язань за договором оренди і посилання скаржника на дані Інтерактивної карти ДСНС, оскільки інтерактивна карта містить зазначення щодо потенційної можливості забруднення, а не фактичного забруднення. За таких обставин колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо відсутності вини відповідача у невиконанні обов`язку зі сплати орендної плати за 2023-2024 роки за договорами оренди земельних ділянок. Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм процесуального права також не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Вбачається, що суд першої інстанції ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 10 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі. Розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з огляду на відсутність підстав для загального позовного провадження, передбачених ч. 4 ст. 274 ЦПК України ( а.с.62). Згідно із частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини. Оскільки ціна позову у цій справі не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день подання позову ( 757000,00 грн), тому ця справа могла бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження. Щодо доводів апеляційної скарги про розгляд справи неповноважним складом суду, а саме суддею Хомик І.І., якій було заявлено відвід і який, на думку скаржника, було вирішено з порушеннями вимог процесуального законодавства, колегія суддів вважає такі доводи неприйнятними з огляду на те, що заявлений відвід судді вирішено судом першої інстанції в порядку, визначеному статтею 44 ЦПК України. За змістом частини третьої зазначеної статті, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. З огляду на відсутність обставин, які б неуможливлювали розгляд справи суддею Хомик І.І. підстав для скасування рішення з зазначених апелянтом підстав не має. Інші доводи апеляційної скарги, як такі, що не впливають на правильність прийнятого судом рішення, та не містять в собі підстав для його скасування, слід залишити поза увагою. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду в оскаржуваній частині ухвалено судом з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача відсутні. Розподіл судових витрат в порядку частини тринадцятої статті 141 ЦПК України не здійснюється у зв`язку із залишенням апеляційної скарги ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» без задоволення. Повний текст постанови складено 25.05.2026 року. Керуючись статтями 374,375,381-384 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» залишити без задоволення. Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 18 лютого 2026 року в оскаржуваній частині залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Л.В. Базіль Судді: В.О. Бездрабко Л.А. Приходько