Ухвала КГС ВС № 910/441/25

УХВАЛА 15 травня 2026 року м. Київ cправа № 910/441/25 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Потенціал-Полісся» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Потенціал-Полісся» до 1) Державної служби геології та надр України; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Амберкінг Юкрейн»; 3) Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України»; 4) Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання недійсним договору, визнання недійсним дозволу, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Потенціал-Полісся» (далі - ТОВ «Потенціал-Полісся», скаржник) 12.05.2026 через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 у справі №910/441/25 (повний текст постанови складено 23.04.2026) скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2026 для розгляду касаційної скарги у справі №910/441/25 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), суддів Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У поданій касаційній скарзі ТОВ «Потенціал-Полісся» визначає підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає про те, що під час розгляду справи суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме частину другу статті 19, пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України, статті 13, 14, 16, 19, 24, частину першу статті 39, 56 Кодексу України про надра, статті 203, 215 Цивільного кодексу України, порушили норми процесуального права, а саме приписи статей 2, 4, 13, 73-86, 269 ГПК України та Порядок державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2013 №263; судами першої та апеляційної інстанцій не враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, від 28.09.2022 у справі №483/448/20, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі №908/976/19 (пункт 5.6), від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 (пункт 63), від 21.09.2022 у справі №908/976/19 (пункт 5.6) від 04.07.2023 у справі №233/4365/18 (пункт 29), від 15.09.2022 у справі №910/12525/20, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.05.2023 у справі №905/77/21 та постановах Верховного Суду від 03.12.2025 у справі №910/3479/24, від 16.01.2025 по справі №922/405/24. З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ «Потенціал-Полісся» подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України. Отже, не є очевидно не прийнятною за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір». Підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми. Згідно з частиною першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду). Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025» (на момент подання позову) прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року визначений у розмірі 3 028 грн. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Як вбачається зі змісту судових рішень з цієї справи, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, предметом розгляду Господарського суду міста Києва є позовні вимоги ТОВ «Потенціал-Полісся» про визнання недійсним договору від 23.01.2024 №6/1-24 та про визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами від 25.01.2024 №5610 (з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі №910/441/25, якою закрито провадження у справі в частині інших позовних вимог). Господарський суд міста Києва рішенням від 27.08.2025 у справі №910/441/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026, у позові відмовив повністю. У поданій касаційній скарзі ТОВ «Потенціал-Полісся» просить, зокрема, рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 у справі №910/441/25 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. З огляду на наведене, беручи до уваги те, що сплата судового збору залежить від вимог касаційної скарги, ураховуючи 2 вимоги немайнового характеру, подання касаційної скарги в електронній формі через Електронний суд, скаржник у цьому випадку мав сплати судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8, у сумі 9 689,60 грн (3 028 грн х 2 вимоги немайнового характеру х 200% х 0,8). Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Відповідний доказ не зазначено скаржником і у додатках касаційної скарги. Ураховуючи викладене вище, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущеного недоліку оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у сумі 9 689,60 грн, який має бути перерахований за актуальними реквізитами, щодо сплати судового збору за подачу касаційної скарги до Верховного Суду на час вчинення такої дії. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити. З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ «Потенціал-Полісся» підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначеного недоліку, шляхом надання документа на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги, ураховуючи 2 немайнові вимоги, у сумі 9 689,60 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом (Касаційним господарським судом), які розміщені на сайті «Судова влада України» та є актуальними на час вчинення дії. Матеріали з усуненням недоліку касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в установлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи, ураховуючи приписи статей 6, 42, 291 ГПК України. Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названого недоліку або не в повному обсязі його усунення протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, виходячи з вищенаведеного. Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 291, 292, 314 ГПК України, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Потенціал-Полісся» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 у справі №910/441/25 - залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Потенціал-Полісся» строк для усунення недоліку касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліку через систему Електронний суд або поштою на адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Потенціал-Полісся», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т. Малашенкова