Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/1516/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/1516/21 пров. № А/857/10857/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Обрізка І.М. суддів Іщук Л.П., Пліша М.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року (головуючий суддя Біньковська Н.В.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в м. Івано-Франківськ, у справі №300/1516/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, в с т а н о в и в : 29 квітня 2024, ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі ГУ ПФУ, відповідач) про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області щодо виплати зменшеного розміру пенсії без урахування виконання позивачкою роботи по сумісництву у спільній акціонерній фірмі «Лісовик» з 01.01.1995 по 31.12.1999; - зобов`язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за період роботи по сумісництву у спільній акціонерній фірмі «Лісовик» з 01.01.1995 по 31.12.1999 відповідно до довідки про заробіток для обчислення пенсії, виданої САФ «Лісовик» за №6 від 07.04.2009, починаючи з 04.07.2020 та визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області щодо утримання з пенсії 20% щомісячно до повного погашення переплати в сумі 37645,82 грн. і зобов`язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області припинити стягнення з пенсії 20% щомісячно до повного погашення переплати, починаючи з 04.07.2020. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.08.2021 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2021 у справі №300/1516/21 скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій задоволено частково. Постановою Верховного Суду від 17.01.2024 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.08.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою суду заяву позивача до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області в частині позовних вимог про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області щодо виплати зменшеного розміру пенсії без урахування виконання нею роботи по сумісництву у спільній акціонерній фірмі «Лісовик» з 01.01.1995 по 31.12.1999 і зобов`язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за період роботи по сумісництву у спільній акціонерній фірмі «Лісовик» з 01.01.1995 по 31.12.1999 відповідно до довідки про заробіток для обчислення пенсії, виданої САФ «Лісовик» за №6 від 07.04.2009, за період з 04.07.2020 по 04.10.2020 та визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області щодо утримання з пенсії 20% щомісячно до повного погашення переплати в сумі 37645,82 грн. і зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області припинити стягнення з пенсії 20% щомісячно до повного погашення переплати за період з 04.07.2020 по 04.10.2020, залишено без розгляду. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківській області від 22.07.2013 за №17 про стягнення з ОСОБА_1 сум пенсій, виплачених надміру; зобов`язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області припинити з 05 жовтня 2020 відрахування з пенсії ОСОБА_1 боргу (переплати) за період з 01.01.2010 по 31.05.2013 в розмірі 37 645,82 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що статтею 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон 1058-IV) визначено вичерпний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсій, а відповідачем не надано суду жодного доказу встановлення вини позивача щодо вчинення зловживання при поданні до пенсійного органу довідки САФ «Лісовик» від 07.04.2009. Також в частині відмови в позові суд виходив з того, що відповідачем правомірно не враховано при обчисленні пенсії позивача відомостей з довідки САФ «Лісовик» від 07.04.2009 так як таку видано через три роки після скасування державної реєстрації САФ. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду першої інстанції та в позові відмовити повністю. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Запис за період роботи в САФ «Лісовик» у трудовій книжці позивача відсутній. У травні 2013 Головним управлінням проведено перевірку правильності призначення (перерахунку) та визначення розмірів пенсії окремим громадянам за довідками про заробітну плату для обчислення пенсії виданими САФ «Лісовик» за результатами перевірки складено акт від 31.05.2013. У вказаному акті зокрема вказано, що САФ «Лісовик» було скасовано державну реєстрацію акціонерної фірми в 2006, тобто за три роки до видачі довідок про заробітну плату. За наслідками співставлення задекларованих САФ «Лісовик» фондів оплати праці з довідкою про заробітну плату громадянки ОСОБА_1 встановлено, що суми нарахованої заробітної плати відображені в довідці являються більшими від загального фонду оплати праці. Звертає увагу апеляційного суду, що ОСОБА_1 ні до пенсійного органу, ні до суду не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт роботи по сумісництву у спільній акціонерній фірмі «Лісовик», також довідки № 5 та № 6 від 07.04.2009 видані спільною акціонерною фірмою «Лісовик» після скасування державної реєстрації, первинні документи, які б підтвердили факт правомірності та відповідності нарахованих сум заробітної плати протягом 1995-1999 років, відсутні. Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів. Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає. З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 31.12.2004 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.52 т.1). 15.01.2010 позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки САФ «Лісовик» за №5, виданої 07.04.2009, довідки САФ «Лісовик» про заробіток для обчислення пенсії №6 від 07.04.2009, довідки Верховинського районного споживчого товариства про заробіток для обчислення пенсії №68, виданої у квітні 2009 (а.с.55-57, 60 т.1). З 01.01.2010 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з урахуванням зазначених довідок про заробітну плату, що підтверджується розпорядженням від 18.01.2010 (а.с.52-54 т.1). Водночас, в акті перевірки від 31.05.2013 щодо правильності призначення (перерахунку) та визначення розмірів пенсії окремим громадянам, зокрема ОСОБА_1 , за довідками про заробітну плату для обчислення пенсії виданими САФ «Лісовик» зазначено, що до управління Пенсійного фонду України в Верховинському районі із заявою про призначення пенсії за віком 31.12.2004 звернулася ОСОБА_1 . Разом із заявою був наданий відповідний пакет документів необхідних для призначення пенсії, серед яких і довідка про заробіток для обчислення пенсії від 25.12.2004 №198, яка видана Устеріківським кооперативним торговим об`єднанням, за період з 01.01.1983 по 31.12.1987. Первинне призначення пенсії громадянці ОСОБА_1 здійснено з 31.12.2004. Також до управління Пенсійного фонду України в Верховинському районі 15.01.2010 від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій заявниця просила здійснити перерахунок її пенсії від більшого заробітку. До заяви були додані довідки: - про заробітну плату для обчислення пенсії від 07.04.2009 №6, яка видана спільною акціонерною фірмою «Лісовик», за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999. У відповідності до розшифровок підписів, зазначена довідка була підписана керівником ОСОБА_2 та головним бухгалтером ОСОБА_3 ; - від 07.04.2009 №5, яка видана спільною акціонерною фірмою «Лісовик», про те, що ОСОБА_1 наказом від 04.01.1995 №5 була прийнята робітником по виробництву товарів непродовольчої групи. Звільнена з роботи наказом від 30.12.1999 №16. У відповідності до розшифровок підписів, зазначена довідка була підписана керівником ОСОБА_2 та головним бухгалтером ОСОБА_3 ; - про заробітну плату для обчислення пенсії від 07.04.2009 №68, яка видана Верховинським районним споживчим товариством за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999. В ході перевірки правильності перерахунку пенсії до Державного реєстратора у Верховинському районі було направлено запит щодо встановлення дати державної реєстрації (перереєстрації) САФ «Лісовик». У відповідності до отриманої відповіді, державну реєстрацію спільної акціонерної фірми «Лісовик» було скасовано в 2006 або за три роки до видачі довідок про заробіток та стаж. За матеріалами пенсійної справи встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України у Верховинському районі 14.09.2012 на адресу Державної податкової інспекції в Верховинському районі було направлено запит щодо отримання ОСОБА_1 доходів з 1995 по 1999 роки за формою 8-ДР. Державною податкового інспекцією у Верховинському районі 20.09.2012 було надано відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів ОСОБА_1 за період з 01.01.1998 по 31.12.1999. Згідно із відповіддю, інформація про доходи фізичної особи ОСОБА_1 в ЦБД ДРФО немає. З метою співставлення сум нарахованої заробітної плати відображених у довідці від 07.04.2009 №6, виданій спільною акціонерною фірмою «Лісовик» та даними про фонди оплати праці по зазначеному підприємству, відділом обліку надходження платежів управління Фонду в районі надано довідку про задекларовані цим підприємством фонди оплати праці. За наслідками співставлення задекларованих САФ «Лісовик» фондів оплати праці з довідкою про заробітну плату ОСОБА_1 встановлено, що суми нарахованої заробітної плати відображені у довідці є більшими від загального фонду оплати праці. Під час перевірки пенсійний орган дійшов висновку, що довідка про заробітну плату від 07.04.2009 №6 є недостовірною. В рішенні управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області від 22.07.2013 №17 про стягнення сум пенсії, виплачених надміру, вказано, що за пенсійною справою №110187 ОСОБА_1 , яка одержує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.01.2010 по 31.05.2013 утворилася переплата пенсії в розмірі 37645,82 грн. Зазначена сума підлягає поверненню до управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі. Вирішено здійснити стягнення з пенсії ОСОБА_1 в розмірі 20% пенсії щомісячно до повного погашення переплати. За результатами розгляду адвокатського запиту ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом від 23.12.2020 №0900-0220-8/25765 повідомило позивача про те, що 01.10.2010 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999. За наслідками проведеної перевірки в червні 2013 було встановлено, що довідка про заробітну плату за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 №6 від 07.04.2009, яка видана САФ «Лісовик» є фіктивною. Внаслідок чого виникла переплата за період з 01.01.2010 по 31.05.2013 в розмірі 37645,85 грн. Управлінням Пенсійного фонду України у Верховинському районі було прийнято рішення №17 від 22.07.2013 про стягнення сум пенсії, виплачених надміру у розмірі 20 % пенсії ОСОБА_1 щомісячно до повного погашення. Пенсійну справу ОСОБА_1 приведено до норм згідно з чинним законодавством. За інформацією відділу опрацювання пенсійної документації управління виплати пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в області залишок переплати становить 7163,63 грн. У зв`язку із зміною розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1712,00 грн до 1769,00 грн, який передбачений Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з 01.12.2020 органами Пенсійного фонду України черговий раз проведено перерахунок пенсії. Розмір пенсії ОСОБА_1 після проведення перерахунку з 01.12.2020 становить 2259,34 грн, в тому числі: 1422,31 грн розмір пенсії за віком; 346,69 грн доплата до прожиткового мінімуму; 113,78 грн доплата за понаднормовий стаж; 376,56 грн підвищення як жителю гірського населеного пункту. Пенсія призначена та виплачується відповідно до норм чинного законодавства (а.с.30 т.1). Вважаючи дії Управління протравними, ОСОБА_1 звернулася з цим позовом до суду. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. При прийнятті рішення судом апеляційної інстанції враховано, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до частини 1 статі 4 Закону № 1058-IV, законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Водночас, механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1, у редакції постанови Правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1 зі мінами). Відповідно до пункту 1.1. Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії- додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр). Згідно пункту 1.9. Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі. За змістом пункту 17 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не можуть служити документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.01.2010 позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки САФ «Лісовик» за №5, виданої 07.04.2009, довідки САФ «Лісовик» про заробіток для обчислення пенсії №6 від 07.04.2009, довідки Верховинського районного споживчого товариства про заробіток для обчислення пенсії №68, виданої у квітні 2009 (а.с.55-57, 60 т.1). За змістом довідки САФ «Лісовик» від 07.04.2009 №6 про заробіток для обчислення пенсії заробіток ОСОБА_1 , який враховується для обчислення пенсії за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 становив 25249,1 грн. Зазначено, що довідка видана на підставі особових рахунків за 1995 1999 роки. Також довідка містить підписи керівника підприємства та головного бухгалтера. З 01.01.2010 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з урахуванням зазначених довідок про заробітну плату, що підтверджується розпорядженням від 18.01.2010. Водночас, відповідно до статті 49 Закону №1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, зокрема, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону. За змістом статті 50 Закону №1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії. Водночас законодавцем визначено, що згідно з статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав. В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров`я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку. Так, в травні 2013 пенсійним органом проведено перевірку правильності призначення (перерахунку) та визначення розмірів пенсії окремим громадянам, зокрема ОСОБА_1 , за довідками про заробітну плату для обчислення пенсії виданими САФ «Лісовик», результати якої зафіксовані в акті від 31.05.2013. В ході перевірки пенсійний орган дійшов висновку, що довідка про заробітну плату від 07.04.2009 №6 є недостовірною. По причині перерахунку ОСОБА_1 пенсії по недостовірних документах про стаж та заробітну плату в період з 01.01.2010 бюджету Пенсійного фонду України заподіяно матеріальної шкоди в загальній сумі 37645,82 грн. В подальшому, рішенням управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області від 22.07.2013 №17 про стягнення сум пенсії, виплачених надміру, вирішено здійснити стягнення з пенсії ОСОБА_1 в розмірі 20% пенсії щомісячно до повного погашення переплати. Підставою для такого стягнення слугувала обставина утворення переплати пенсії в розмірі 37645,82 грн. за період з 01.01.2010 по 31.05.2013. Так, спірна довідка за №6 видана САФ «Лісовик» 07.04.2009, водночас за відомостями акта перевірки в 2006 скасовано державну реєстрацію зазначеної фірми. Вказана інформація встановлена відповідачем на підставі відомостей, наданих Державним реєстратором у Верховинському районі у відповідь на запит органу пенсійного фонду. Отже, довідка від 07.04.2006 №6 видана через три роки після скасування державної реєстрації САФ «Лісовик». Як це зазначено судом першої інстанції, в межах перевірки відповідач звертався до податкового органу зі запитом про надання відомостей про суми виплачених доходів ОСОБА_1 за період з 01.01.1998 по 31.12.1999. Державна податкова інспекція у Верховинському районі повідомила пенсійний орган про те, що інформації про доходи ОСОБА_1 в ЦБД ДРФО немає. Також відповідачем за наслідками співставлення задекларованих САФ «Лісовик» фондів оплати праці з довідкою про заробітну плату ОСОБА_1 встановлено, що суми нарахованої заробітної плати відображені у довідці є більшими від загального фонду оплати праці. В акті перевірки вказана порівняльна таблиця фонду оплати праці за 1997 - 1999 рік, заробітної плати позивача згідно довідки, загальної суми нарахованої заробітної плати згідно довідок (зокрема й ОСОБА_1 ), за результатами співставлення яких встановлено перевищення фонду оплати праці над сумою заробітку по довідках, фонд оплати праці менший за суму заробітної плати по довідках. Так, як це правильно зазначив суд першої інстанції, вказане в сукупності свідчить про обґрунтований сумнів пенсійного органу в достовірності відомостей зазначених в довідці №6 від 07.04.2009, та як наслідок відповідачем правомірно не враховано при обчисленні пенсії позивача відомості довідки САФ «Лісовик» від 07.04.2006 №6. Водночас щодо доводів апелянта в частині задоволення позовних вимог суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно зі статтею 103 Закону №1788-ХІІ обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника. Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону №1788-ХІІ є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо. Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 у справі №686/26486/14-а та постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 у справі №340/644/15-а та від 21 лютого 2020 у справі №173/424/17(2-а/173/41/2017), від 16 червня 2020 у справі №756/6984/16-а, від 25.10.2021 у справі №554/4736/17, від 04.12.2024 у справі № 340/1173/23 Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов`язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - внаслідок зловживань з їх боку, а також страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів. Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв`язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей. Водночас, як було вказано вище, норма частини першої статті 50 Закону №1058-IV не передбачає повернення виплачених надміру сум пенсій на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду у будь якому випадку. Це можливо лише за умови, коли суми пенсії виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або ж подання страхувальником недостовірних даних. Слід також зауважити, що обставини щодо фіктивності чи підробки первинних документів про нарахування заробітної плати повинні бути перевірені пенсійним органом ще до того як ним приймається рішення про перерахунок пенсії чи про відмову у такому перерахунку. Суд апеляційної інстанції зауважує, що в матеріалах справи відсутні будь які докази факту підробки ОСОБА_1 довідки про суми заробітної плати отримуваної за роботу по сумісництву та не надано доказів звернення до правоохоронних органів та встановлення фіктивності чи підробки таких даних саме нею. Оскільки статтею 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено вичерпний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсій, а відповідачем не надано суду жодного доказу встановлення вини позивача щодо вчинення зловживання при поданні до пенсійного органу довідок САФ «Лісовик» від 07.04.2009, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішення управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківській області від 22.07.2013 №17 про стягнення з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсії за період з 01.01.2010 по 31.05.2013 в розмірі 37645,82 грн. слід визнати протиправним і скасувати, що має наслідком відновити порушене право позивача в спосіб зобов`язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області припинити з 05 жовтня 2020 відрахування з пенсії позивача боргу (переплати) за період з 01.01.2010 по 31.05.2013 в розмірі 37645,82 грн. Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію у такій категорії справ, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, чи невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення та погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача задоволені частково у визначений спосіб. Оскільки сторони не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові, то в силу приписів ст. 308 КАС України таке не є предметом апеляційного перегляду. Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні викладено підстави задоволення позовних вимог, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають. Перерозподіл судових витрат судом не здійснюється, виходячи із суті прийнятого судового рішення та з врахуванням вимог ст. 139 КАС України. Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі №300/1516/21- без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук М.А. Пліш