Постанова Харківський апеляційний суд № 638/7743/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА Іменем України 13 травня 2026 року м. Харків справа №638/7743/25 провадження № 22-ц/818/2732/26 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В., Суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., розглянувши в порядку ст.369 ЦПК України без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» на рішення Шевченківського районного суду м.Харкова від 05 січня 2026 року, постановлене під головуванням судді Хайкіна В.М.,- в с т а н о в и в: У квітні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Абекор» звернулося до суду із позовом, в якому просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №978641 від 26.09.2024 року у розмірі 8 960,00 гривень та вирішити питання про стягнення судових витрат. Рішенням Шевченківського районного суду м.Харкова від 05 січня 2026 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ТОВ «Фінансова компанія «Абекор», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивачем не доведено обставини справи, з доданих до позову доказів не підтверджено надання кредитних коштів, та відсутні документи, що підтверджують суму заборгованості за кредитним договором, матеріали справи не містять. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне. Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що у зв`язку з не доведенням позивачем факту перерахування кредитних коштів, відсутності виписки з карткового рахунку відповідача, а також належності карткового рахунку відповідачу, а отже і обставин видачі кредитних коштів, з метою доведення виконання умов договору про споживчий кредит, а також фактичного користування відповідачем кредитними коштами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Судовим розглядом встановлено, що 26.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №978641, відповідно до умов якого: сума кредиту (загальний розмір) 5 000,00 грн.; тип кредит; строк кредиту 80 днів з кінцевим терміном повернення до 14 грудня 2024 року; кількість платежів 2 платежі; періодичність сплати платежів 1-й платіж через 30 днів, 2-й платіж через 50 днів; базова процентна ставка 0,99% в день; основна процентна ставка 0,99% в день; денна процентна ставка на дату укладення договору 0,07% в день; загальні витрати за кредитом 262,50 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка 68% річних; орієнтовна загальна вартість кредиту 5 262,50 грн. Вказаний договір разом із таблицею обчислення загальної вартості кредиту був підписаний особисто відповідачем одноразовим ідентифікатором b48619. В п. 11 вказані особисті дані позичальника. 24.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до кредитного договору №978641 від 26.09.2024 року, відповідно до якої сторони домовились продовжити строк кредиту на 80 днів та внести зміни до договору: строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту 12.01.2025 рік; кількість платежів в період пролонгації 2 платежі; періодичність сплати платежів в період пролонгації 1-й платіж через 30 днів, 2-й платіж через 50 днів; основна процентна ставка 0,99% в день; денна процентна ставка 0,43% в день; орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою 2206%; орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою 6 732,50 грн. Вказана додаткова угода разом із таблицею обчислення загальної вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту було підписано особисто відповідачем одноразовим ідентифікатором v40004. В п. 10 вказані особисті дані позичальника. 29.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до кредитного договору №978641 від 26.09.2024 року, відповідно до якої сторони домовились продовжити строк кредиту на 80 днів та внести зміни до договору: строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту 17.02.2025 рік; кількість платежів в період пролонгації 2 платежі; періодичність сплати платежів в період пролонгації 1-й платіж через 30 днів, 2-й платіж через 50 днів; основна процентна ставка 0,99% в день; денна процентна ставка 0,43% в день; орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою 2206%; орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою 6 732,50 грн. Вказана додаткова угода разом із таблицею обчислення загальної вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту було підписано особисто відповідачем одноразовим ідентифікатором b20602. В п. 10 вказані особисті дані позичальника. Із квитанції до платіжної інструкції №19992-1363-146014416 від 26.09.2024 року ТОВ ФК «Контрактний дім» вбачається, що платник ТОВ «ФК «Абекор» здійснено переказ грошових коштів на суму 5 000,00 грн, призначення платежу «кредитні кошти від ТОВ «ФК Абекор» поповнення картки МастерКард № НОМЕР_1 . Згідно картки обліку договору надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту №978641 від 26.09.2024 року заборгованість відповідача складає 8 960,00 грн, із яких: 5 000,00 грн тіло кредиту, 3 960,00 грн заборгованість по процентах. В обґрунтування позовних вимог Товариство посилалось на те, що 26.09.2024 року між позивачем та відповідачем за допомогою інформаційно телекомунікаційної системи укладено кредитний договір №978641, згідно умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн. У зв`язку з невиконанням умов договору у відповідача виникла прострочена заборгованість перед кредитом у розмірі 5 000,00 грн. тіло кредиту та 3 960,00 грн. нараховані проценти. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору вимог закону. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту. Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Відповідно до п.5 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Статтями 7 та 8 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов`язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення. Згідно зі ст.10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору. Відповідно до ч. 4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. 29.11.2024 року ОСОБА_1 підписав договір про споживчий кредит № 978641 одноразовим ідентифікатором b20602. В підписаному договорі сторони передбачили всі істотні умови кредитного договору. Строк кредитування 80 днів (п.1.3. Договору). Відповідно до п.1.4.1 Договору базова процента ставка становить 0,99 % в день, основна процентна ставка 0,99% в день. Згідно п.2.1 кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 . Відповідно до п.2.1.1 Договору сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох днів з моменту укладання цього Договору. 24.10.2024 року та 29.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» та ОСОБА_1 укладено додаткові угоди до кредитного договору №978641 від 26.09.2024 року, які підписані особисто відповідачем одноразовим ідентифікатором b20602 та v40004, відповідно. ОСОБА_1 також підписані: таблиці обчислення загальної вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту, зі змісту якого убачається ознайомлення останнього із істотними умовами кредитування. Зазначено, що кредит отримано на споживчі цілі. Згідно листа ТОВ « ФК «Контрактовий дім» вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Абекор» свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 5 000, 00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 , яка зазначена відповідачем у кредитному договорі (а.с.103). Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до положень ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Отже, у зв`язку з наявністю заборгованості за кредитним договором банк звернувся до суду з позовом саме про стягнення заборгованості за кредитним договором, що є обраним позивачем способом захисту свого порушеного цивільного права, спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України. Позивач зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а відповідач, всупереч викладеним у кредитному договорі умовам, в установлені терміни не повернув належні до сплати грошові суми, тим самим порушив встановлений графік обов`язкових платежів. ТОВ « ФК «Абекор», заявляючи позов про стягнення кредитної заборгованості, просило у тому числі, крім заборгованості за неповернутим кредитом та комісії, стягнути складову його повної вартості, зокрема й заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом. Матеріалами справи підтверджується, що у підписаному позичальником договорі та додаткових угодах визначені тип та розмір процентних ставок плати за користування кредитом. Колегія суддів звертає увагу на те, що сума заборгованості по відсотках нараховувалась в межах строку дії договору та додаткових угод з 26.09.2024 року по 17.02.2025 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком. Таким чином, оскільки відповідачем не було належним чином виконано умови кредитного договору та не спростовано будь-якими доказами правильність розрахунку заборгованості позивача, колегія суддів вважає, що заборгованість за кредитним договором складає 8 960,00 грн, яка складається із: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5 000,00 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 3 960,00 грн. Отже, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, на вищезазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову, відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі.. Таким чином стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у зазначеному розмірі 8 960,00 грн (5 000,00 грн-тіло кредиту та 3 960,00 грн -відсотки). Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. З матеріалів справи вбачається, що сума сплаченого позивачем судового збору за звернення до суду з позовом становить 2 422,40 грн, за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції становить 3 633,60 грн. (а.с. 1, 121). Сума судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь «Фінансова компанія «Абекор», становить 6 056,00 грн. Керуючись ст.ст. 367, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» задовольнити. Рішення Шевченківського районного суду м.Харкова від 05 січня 2026 року скасувати та ухвалити нове. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» заборгованість за кредитним договором в розмірі 8 960,00 грн та судовий збір в розмірі 6 056,00 грн. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова