Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/4512/26

Справа № 991/4512/26 Провадження 1-кс/991/4525/26 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 травня 2026 року м.Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури стосовно невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою від 01.05.2026, ВСТАНОВИВ: До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, у якій заявник просить зобов`язати уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) внести за його заявою від 01.05.2026 відомості доЄдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 374, ст. 366, ст. 384, ст. 364 КК України. В обґрунтування скарги заявник зазначив, що ним 01.05.2026 до САП подано заяву в якій просив, в тому числі, внести відомості до ЄРДР, однак відомості, викладені у вказаній заяві, не внесені та досудове розслідування не розпочато. Розгляд скарги призначено на 07.05.2026, про що належним чином повідомлено учасників. Однак у судове засідання учасники не з`явились. До початку судового розгляду від ОСОБА_3 надійшла заява, в якій просив розглянути скаргу за його відсутності. Від представника САП пояснень, заперечень, заяв чи клопотань до суду не надходило. Враховуючи вимоги ст. 306 КПК України слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності уповноваженої особи, бездіяльність якої оскаржується та за відсутності заявника скарги, з огляду на повідомлення про дату, час та місце розгляду поданої скарги. Дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків. Зі змісту скарги вбачається, що заявник звернувся до САП 01.05.2026 із заявою в якій просив внести відомості до ЄРДР. На підтвердження такого факту заявник не додав до скарги жодного підтверджуючого документу. З огляду на викладене, слідчим суддею не виявилось можливим встановити, чи дійсно надходила зазначена скаржником заява від 01.05.2026 до САП та чи була там зареєстрована. У заяві ОСОБА_3 посилається на обставини можливого вчинення кримінальних правопорушень прокурором САП ОСОБА_4 та детективом НАБУ ОСОБА_5 , передбачених ст. 374, ст. 366, ст. 384, ст. 364 КК України. Враховуючи, що відомості за вказаною заявою до ЄРДР внесені не були, заявник звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність у порядку ч. 1 ст. 303 КПК України. Згідно зі ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України. Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Статтею 33-1 КПК України встановлено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті. За наведеного вбачається, що належність кримінального правопорушення до підсудності Вищого антикорупційного суду визначається сукупністю вимог до його предметної підсудності (умов підсудності), які встановлені ч. 1 ст. 33-1 КПК України, а саме: - стаття кримінального закону, за якою здійснюється кримінальне провадження, належить до переліку корупційних, передбачених приміткою до ст. 45 КК України, або передбачена ч. 1 ст. 33-1 КПК України; - наявна хоча б одна з умов, передбачених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, які визначають особливості суб`єктного складу та предмету таких кримінальних правопорушень. Положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України визначено, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень кримінальним процесуальним законом. Так, у своїй скарзі ОСОБА_3 просить зобов`язати уповноважену особу САП внести до ЄРДР відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 374, ст. 366, ст. 384, ст. 364 КК України, у той же час, слідчий суддя звертає увагу, що кримінальні правопорушення, передбачені ст. 374, ст. 366, ст. 384 КК України, не належать до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, а відповідно і до сфери здійснення судового контролю слідчими суддями Вищого антикорупційного суду, відповідно до вимог ч. 1 ст. 33-1 КПК України, таким чином, у слідчого судді відсутні повноваження давати оцінку діям уповноважених осіб щодо невнесення відомостей про них у ЄРДР. Із наведеного переліку кримінальних правопорушень лише кримінальне провадження щодо злочину, передбаченого ст. 364 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, підсудне Вищому антикорупційному суду. Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Порядок внесення таких відомостей врегульований ч. 5 ст. 214 КПК України та розділом ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року. Відповідно до вимог п. 1 Розділу ІІ зазначеного Положення, до Реєстру вносяться відомості, зокрема про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а також попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4-5 ч. 5 ст. 214 КПК України. Як значив Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2021 року в справі № 556/450/18, слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР. Із наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Слідчий суддя зазначає, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у заяві (повідомленні) про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості заяви (повідомлення) та створює можливості їх перевірки. Встановлений ст. 214 КПК України порядок початку досудового розслідування надає кожній особі право заявляти про вчинення кримінального правопорушення та очікувати, що за відповідними фактами буде розпочате розслідування, та в тій же мірі забезпечує можливість здійснювати досудове розслідування виключно за фактами вчинення кримінальних правопорушень, захищаючи тим самим інших осіб від необґрунтованого кримінального переслідування та процесуального примусу. Слідчий суддя звертає увагу, що лише наявність у заяві про кримінальне правопорушення конкретних та об`єктивних відомостей, які свідчать про вірогідність вчинення кримінального правопорушення, створює у слідчого/прокурора обов`язок внести їх до ЄРДР. Саме по собі твердження заявника про існування кримінальних правопорушень, за відсутності таких відомостей, не є достатньою підставою для ініціювання досудового розслідування. Поряд з цим, досліджена заява про вчинення кримінального правопорушення від 01.05.2026 не містить фактичних відомостей та об`єктивних даних, які б вказували на наявність у діях зазначених заявником осіб ознак кримінальних корупційних чи інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НАБУ. Викладені у заяві відомості, що за доводами заявника свідчать про наявність у діях зазначених осіб ознак вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, зводяться лише до висунення загальних припущень та домислів заявника без будь-якого посилання на діяння та обставини, які можна перевірити (підтвердити чи спростувати) в ході досудового розслідування та які були б достатні для попередньої кваліфікації реєстратором ЄРДР діяння саме як кримінального правопорушення. Зазначене позбавляє уповноважених осіб органу досудового розслідування провести необхідну попередню оцінку (аналіз) змісту заяви про вчинене кримінальне правопорушення на предмет наявності ознак складу саме кримінальних правопорушень. На переконання слідчого судді, викладені в заяві від 01.05.2026 твердження про вчинення кримінальних правопорушень є занадто абстрактними та неконкретними, а наведені відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння за певними статтями КК України. Окрім того, відомостей про отримання заяви від 01.05.2026 уповноваженою особою САП слідчому судді не надано. За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що з інформації, яка міститься у заяві від 01.05.2026, не вбачається наявності обов`язкових ознак (зокрема об`єктивної сторони) кримінальних правопорушень, а тому не викликає в слідчого/прокурора обов`язку вносити відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР та розпочинати досудове розслідування. Крім того, слідчому судді не доведено, що заява від 01.05.2026 була зареєстрована в САП. За наведеного, на переконання слідчого судді, бездіяльність уповноважених осіб САП, яка може бути оскаржена до слідчого судді в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України, в даному випадку не встановлена. Керуючись статтями 9, 214, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ: В задоволенні скарги відмовити. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Слідчий суддя ОСОБА_1