LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824760/10288/21

від 06.03.2023 ·

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 березня 2023 року справа № 760/10288/21 провадження № 22-ц/824/3997/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В. розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 19 липня 2022 року, постановлену під головуванням судді Оксюти Т.Г., у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягував ОСОБА_2 , В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаною скаргою. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19 липня 2022 року подану скаргу визнано неподаною та повернуто. Не погоджуючись із ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 звернулась із скаргою на дії державного виконавця. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20 травня 2022 року подану скаргу залишено без руху у зв`язку із невідповідністю її вимогам п. 2, 4, 5, 6, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме: скаржником не зазначено статусу осіб (хто є стягувачем, боржником та невірно зазначено суб`єкт оскарження та його адресу); не конкретно викладено зміст вимог, не зазначено відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, немаєпідтвердження про те, що скаржником не подано іншої скарги (скарг) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Крім того, вказано про необхідність надати до суду копії скарги та копії усіх додатків, що додаються до неї відповідно до кількості учасників справи згідно із ч. 1 ст. 177 ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, скаргу необхідно надати до суду з її копіями та копіями усіх додатків, що додаються до неї відповідно до кількості учасників справи. 13.07.2022 року до суду надійшла нова редакція скарги. Ухвалою Солом`янського районного суду від 19 липня 2022 року скаргу визнано неподаною та повернуто скаржнику. Ухвала обґрунтована тим, що скаржник не в повному обсязі виконала вимоги ухвали від 21.12.2021 року, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України не надала копії скарги та усіх додатків, що додаються до неї відповідно до кількості учасників справи (скаржник, суб`єкт оскарження, стягував). Скаржником надано три копії скарги, а додатки до неї додані лише в двох примірниках. Згідно із ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Белле проти Франції від 04 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах Белле проти Франції від 04 грудня 1995 року та Нун`єш Діаш проти Португалії від 10 квітня 2003 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі Перес де Рада Каванилес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року). Суд першої інстанції, повертаючи скаргу у зв`язку із ненаданням копії додатків до скарги відповідно до учасників справи, припустився надмірного формалізму. Крім того, частиною 2 статті 127 ЦПК України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Разом із тим, судом першої інстанції не застосовано вищенаведене положення Закону. З урахуванням вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали суду від 19 липня 2022 року, та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Пунктом 6 частини 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 19 липня 2022 рокускасувати. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач Судді

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»