Постанова 4805 № 278/595/26

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №278/595/26 Головуючий у 1-й інст. Дубовік О. М. Номер провадження №33/4805/914/26 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 травня 2026 року м.Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., з участю секретаря Кошиль О.Ю., захисника Мамедова А.В. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , встановив: Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 06 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн. Відповідно до постанови, ОСОБА_1 31 березня 2026, о 15 год. 35 хв., у с. Дубовець по вул. Польова, ст. Дубовецьке, 65, керував транспортним засобом «ВАЗ 2101» з д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди, в установленому законом порядку на місці зупинки за допомогою алкотестеру «Драгер 6810», проба позитивна 0,52 проміле, з результатом тестування погодився, від проходження додаткового огляду на стан сп`яніння в медичному закладі водій відмовився. На постанову суду захисником Мамедовим А.В. подано апеляційну скаргу, в якій порушується питання про скасування постанови суду та прийняття нової постанови, якою закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, оскільки не були досліджені докази у справі, а дослідженим доказам не надана оцінка. Зазначає, що з дев`ятнадцятої секунди запису технічним засобом 858284 зафіксовано, що поліцейський підходить до припаркованого автомобіля, який не здійснював рух та відчиняє водійські двері. Під час відкриття поліцейським водійських дверей автомобіля, який не здійснював рух на місці водія сидів ОСОБА_1 . Вказує, що із відеозапису нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та переривається, тому його не можна вважати належним та допустим доказом по справі. Стверджує, що зроблені працівниками поліції відеозаписи «WhatsApp Video…mp4» з особистих мобільних телефонів та/або інших пристроїв, не можуть бути належними доказами у даній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, і протиправно прийняті судом першої інстанції, як належний та допустимий доказ. Заслухавши пояснення захисника Мамедова А.В. на підтвердження доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Суд першої інстанції при розгляді даної справи всебічно та повно дослідив всі наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В п. 7 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 визначено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується, доказами, а зокрема: - постановою про накладення адміністративного стягнення №580069 від 31.01.2026 року; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, що результат позитивний 0,52 %; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 31.01.2026 року; - розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статями 55,56,59,63 Конституції України та ст. 268 КУпАП від 31.01.2026 року за підписом водія ОСОБА_1 ; - розпискою про роз`яснення ОСОБА_1 порядку застосування Драгера від 31.01.2026 року за його підписом; - розпискою про ознайомлення ОСОБА_1 з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП за підписом ОСОБА_1 ; - постановою №6595450 від 31.01.2026 року про накладення адміністративного стягнення за порушення п.2.3.в, 2.1.а, 9.2.б ПДР; - свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки; - відеозаписом події. На переконання апеляційного суду зазначені докази є належними та допустимими, оскільки відповідають вимогам зазначеним у ст. 251 КУпАП, повністю підтверджують правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідають фактичним обставинам справи. Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 керував транспортним засобом 31.01.2026 року о 15 год. 35 хв. у с.Дубовець, по ву.Польова. На вимогу поліцейського не зупинився, намагався втекти, а у подальшому був зупинений працівниками поліції біля в`їзду до домоволодіння, де йому було повідомлено про наявні у нього ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, тремтіння кінцівок пальців рук. ОСОБА_2 погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу алкотестеру «Драгер». У результаті якого було зафіксовано результат у 0,52 проміле та йому було запропоновано пройти додатковий огляд у медичному закладі, на що він відмовився, погодившись із результатом, зафіксованим за допомогою алкотестеру «Драгер». За таких обставин, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції вважає правильними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами і будь-яких сумнівів щодо цих доказів не вбачає. Доводи апеляційної скарги захисника Мамедова А.В. про відсутність безперервного відеозапису не знайшли свого підтвердження. Так, право поліцейського на фото та відеофіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (статті 31, 40) та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/32999. З відеозапису, на якому зафіксовано процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, вбачається, що його здійснено працівниками поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення, із застосуванням портативного відеореєстратора №858284, що прямо передбачено Інструкцією. Відповідно до п. 5 розділу ІІ та п. 2 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозаписів, засобів фото і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. При цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки. Як вбачається з технічного відеозапису з портативного відеореєстратора працівників поліції, всі значимі обставини для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП були зафіксовані. Таким чином, на диску, наявному в матеріалах справи, містяться чотири відеозаписи, два з яких зафіксовані портативним відеореєстратором №858284., а інші на мобільний телефон працівника поліції. Саме на цих двох відеозаписах, які зафіксовані портативним відеореєстратором відображено процедуру проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, що повністю узгоджується з вимогами закону. На інших відеозаписах, що фіксувалися на мобільний телефон, відображено рух та зупинка транспортного засобу «ВАЗ 2101» з д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Стосовно доводів апелянта, що відеозапис не є належним доказом у справі, оскільки зафіксований на мобільний телефон, то слід зазначити, що даний відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки фіксує лише обставини керування транспортним засобом ОСОБА_1 , які відносяться до зазначеної у протоколі події та не містить ознак фальсифікації. Отже, вказаними відеозаписами належним чином зафіксовано факт керування транспортним засобом та процедуру проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. Зважаючи на викладене, відеозаписи наявні в матеріалах справи, є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено статтею 251 КУпАП. Підстав для визнання недопустимими доказів, якими суд обґрунтував свої висновки апеляційний суд не вбачає, а відповідні доводи апелянта вважає голослівними та необґрунтованими. За таких обставин, апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її зміни чи скасування. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- постановив: Апеляційну скаргу захисника Мамедова Андрія Вагіфовича залишити без задоволення, а постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 06 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Житомирського апеляційного суду В.В. Ляшук