Постанова 4824 № 753/17914/24

справа №753/17914/24 провадження № 22-ц/824/3841/2026 головуючий у суді І інстанції Цимбалюк І.К. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 березня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Писаної Т.О. суддів - Приходька К.П., Журби С.О. за участю секретаря судового засідання - Івкової Д.Л. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 вересня 2025 року у цивільній справі за Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністратиції) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: у вересні 2024 року позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в розмірі 19 363,83 грн, заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги централізованого опалення у розмірі 11 грн, заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 22 288,86 грн, за період з 01.11.2021 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 88 088,07 грн, заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 14 029,54 грн, заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення в розмірі 137,83 грн, заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 043,73 грн, заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання гарячої води у розмірі 526,74 грн та витрати зі сплати судового збору. В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що відповідач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 та відповідно є споживачем послуг з централізованого опалення та/або постачання гарячої води за даною адресою. Як зазначає позивач, відповідачу надавались послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, проте відповідач своєчасно не сплачувала за надані послуги, в результаті чого з 01 травня 2018 року утворилась заборгованість станом на 01.07.2024 складає 179 447, 81 грн. На підставі Договору № 602-18 про відступлення прав вимоги від 11 жовтня 2018 року, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» прийняв право вимоги до відповідачів з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води. Відповідно до Додатку №1 та/або Додатку №2 до Договору цесії позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з центрального опалення в розмірі 19 363,83 грн за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно п. 3.4.2 Договору цесії, новий кредитор має право на отримання замість кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та/або Додатку № 2, сплати заборгованостей, право вимоги до яких відступлене за цим договором. Зазначає, що надання послуг здійснювалося на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами, який опублікований 31 липня 2014 року на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06 серпня 2014 року № 111 (4511). Відповідачі від послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у встановленому законодавством порядку не відмовлялись (не відключались). З цих підстав, з урахуванням уточнення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 10 241,51 грн, заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 9 122,32 грн, заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги централізованого опалення у розмірі 50 769,78 грн, заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води в розмірі 21 288,86 грн, заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії в розмірі 7 461,55 грн, заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з гарячої води в розмірі 14 029,54 грн заборгованість за абонентське обслуговування в розмірі 1 708,30 грн, витрати пов`язані з отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 43 грн та судовий збір у розмірі 3 028 грн. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 12 вересня 2025 року позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», м. Київ, площа І.Франка, 5, ЄДРПОУ 40538421 заборгованість за період з 01.11.2021 року за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 7 461,55 грн, заборгованості за послуги гарячого водопостачання в розмірі 14 029,54 грн, заборгованості з оплати за абонентське обслуговування в розмірі 1 043,73 грн, заборгованість за абонентське обслуговування з послуг постачання гарячої води в розмірі 526,74 грн, заборгованість з внесків зі сплати за обслуговування вузла комерційного обліку в розмірі 137,83 грн, а всього стягнути 23 199 грн 39 коп. Стягнуто з ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», м. Київ, площа І.Франка, 5, ЄДРПОУ 40538421 витрати по сплаті судового збору в розмірі 596 грн. 51 коп. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із указаним рішенням директор Лопатін Костянтин в інтересах Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача про стягнення заборгованості. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що перебіг строку позовної давності зупинений пунктом 12 та 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу з березня 2020 року і по тепер, а тому строк позовної давності підлягає застосуванню відповідно до норм Закону до вимог виниклих. КП «Київтеплоенерго» звернулась з позовною заявою про стягнення заборгованості за адресою АДРЕСА_3 у вересні 2024 року під час дії воєнного стану та зупинення перебігу строку позовної давності відповідно до закону. Таким чином, КП «Київтеплоенерго» не було пропущено строк позовної давності за вимоги про стягнення заборгованості з оплати послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води з березня 2017 року відповідно до норм Закону. Апелянт звертає увагу, що оплата відповідачем платежів, яка відбулась в жовтні 2015 році за ВГВ в розмірі 40,92 грн, свідчить про те, що термін позовної давності переривався. Також відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва, ОСОБА_1 зареєстрована в даній квартирі з 06.07.2007 року. Згідно з чинним законодавством України, строки позовної давності були призупинені на період дії воєнного стану, який розпочався 24 лютого 2022 року. Ознак, відповідно до Закону України №4434-IX, підписаного Президентом України 02 червня 2025 року, з 4 вересня 2025 року строк позовної давності відновлює їх перебіг. У урахуванням того, що 4 вересня 2025 року поновлені терміни позовної давності, отже апелянт може стверджувати, що термін позовної давності до подачі позову до суду був призупинений, а тому позовні вимоги повинні бути повністю задоволенні з врахуванням інформації, поданої представником позивача про здійснення коригування. Разом з цим, долучений до матеріалів справи розрахунок заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_2 детально відображає щомісячні нарахування за кожну послугу окремо, щомісячні оплати споживача, спожиті об`єми послуг (Гкал,\ куб м води), а тому такий розрахунок є належним та допустимим та відповідає нормам ст.ст.76-81, 95 ЦПК України. Розрахунок підписаний уповноваженою особою: Начальником УПТЕ відділу розрахунків з побутовими споживачами Департаменту з продажу теплової енергії ОСОБА_6 . Таким чином апелянт звертає увагу суду що, КП «Київтеплоенерго» додано до позову розрахунки, котрі містять окреме нарахування заборгованості за заявлені до стягнення періоди, а саме спожиті до 01.05.2028 послуги з централізованого опалення, заборгованості до 01.05.2018 за послуги з централізованого гарячого водопостачання. Доводів на спростування правильності розрахунку, відповідачем не наведено, доказів на підтвердження оплати послуг у вказаний період, які не були відображені у наданому позивачем розрахунку, не надано. На переконання апелянта, КП «Київтеплоенерго» не було пропущено строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості з оплати послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, спожитих за період надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води ПАТ «Київенерго» (до 01.05.2018 по дату подачі позовної заяви (лютий 2025 року). Судом першої інстанції не враховано, що відповідач не надав всіх належних доказів та не скористувався своїм правом на коригування нарахувань та не надав належних доказів в суді першої інстанції. Також, на переконання апелянта, судом першої інстанції не враховано, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року). Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року). Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги від 9 листопада 2017 року). Отже, зобов`язання відповідача з оплати наданих послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води виникали щомісячно. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інших строк ( пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630). Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лишня 2005 року № 630). Якщо договором не встановлений інший термін, то з 21 числа кожного місяця, що слідує за розрахунковим, починається період прострочення оплати наданих у попередньому місяці послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, а отже, і перебіг позовної давності щодо відповідного щомісячного платежу, за яким споживач допустив прострочення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №712/8916/17. Матеріали справи містять розрахунок заборгованості нарахованої з жовтня 2015 року за надані послуги ПАТ «Київенерго» до 01 травня 2028 року, переданої за Договором №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018, укладеного між ПАТ «Київенерго» та Комунального підприємства (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго». Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У судове засідання призначене на 17 березня 2026 року представник Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» не з`явивсябудучи належним чином повідомленими про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду. Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання призначене на 17 березня 2026 року також не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про час, день та місце розгляду справи. Надіслана судова повістка-повідомлення на судове засідання повернулася до апеляційного суду не врученою з причини «адресат відсутній за вказаною адресою». У пункті 91-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду. За змістом пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі. Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18), від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-233гс18) та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17 (провадження № К/9901/28703/19), від 01 квітня 2021 року у справі №826/20408/14 (провадження № К/9901/16143/20), від 09 липня 2020 року у справі №751/4890/19 (провадження № 61-2583св20), від 10 листопада 2021 року у справі №756/2137/20 (провадження №61-3782св21). Керуючись ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглядати справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено, що Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв`язку із чим КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» здійснює з 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та централізоване постачання гарячої води регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №

630. Судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини та норми права, які підлягають до застосування. КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на підставі типового договору підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085). Свідченням повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов договору є факт отримання послуг споживачем. Квартира за адресою: АДРЕСА_2 під`єднана до внутрішньо-будинкової системи теплопостачання, а отже відповідач, як власник нерухомого майна, є споживачем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. Судом також встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем наданих відповідачем послуг, у підтвердження чого позивачем до позову надано Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта, відповідно до якого ОСОБА_1 значиться іпотекодавцем за договором іпотеки від 08.06.2007 року, інформацію з реєстру територіальної громади м. Києва. Крім того на підставі Договору № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року, укладеного між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та позивачем, останній прийняв право вимоги до відповідача ОСОБА_1 з оплати заборгованості за спожиті до 01 травня 2018 послуги з централізованого опалення та центрального постачання гарячої води в розмірі 19 363, 83 грн. Згідно п. 3.4.2 Договору цесії, новий кредитор має право на отримання замість кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та/або Додатку № 2, сплати заборгованостей, право вимоги до яких відступлене за цим договором. Надання послуг здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізовані опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами, який був опублікований 31 липня 2014 року на офіційному сайті ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», а також у газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 № 111 (4511). Відповідач своїх зобов`язань зі сплати послуг з центрального опалення та постачання гарячої води не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість. Відповідач ні суду першої інстанції, ні у заперечення доводів апеляційної скарги не навела жодних доводів у спростування вимог позову. Разом з тим, відповідачем заявлено про пропуск позивачем позовної давності та застосування наслідків пропуску такого строку. Судом першої інстанції встановлено, що з даним позовом позивач звернувся 13.09.2024 року про стягнення заборгованості, нарахованої за період з 01.05.2018 по 31.10.2021. Задовольняючи позовні вимоги частково суд в оскаржуваному рішенні вважав за можливе застосувати позовну давність до вимог позивача, які заявлені до 13.09.2024, оскільки останні заявлені, як вважав суд, поза межами строку позовної давності. Позивач будучи обізнаним з наявністю заборгованості відповідача, звернувся до суду з позовом лише в вересні 2024, тобто з пропуском встановленого трирічного строку. Суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що представником позивача не надано доказів того, що з запровадження карантину на території України, призвело до зупинення роботи та діяльності підприємства, що унеможливило вчасне звернення з даним позовом до суду, а тому суд застосував наслідки пропуску позовної давності до вимог за період з 01.05.2018 по 13.09.2021. Крім того вважав, що вимоги про стягнення заборгованості за період до 01.05.2018 то матеріали справи не містять розрахунок заборгованості за означений період, з чого вона утворилась, її складові, тому суд відмовляє в їх задоволенні також з підстав недоведеності. З такими висновками погодитись не можна з огляду на таке. Ст. 13 Конституції України визначає, що власність зобов`язує. Згідно з положеннями ст. 319 ЦК України власникволодіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує. Відповідно до ст. 322 ЦК України власникзобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до положеньст.32 ЦК України, повна цивільна дієздатність настає з досягненням особою вісімнадцяти років. За змістом ст. ст. 509, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог закону. Індивідуальними споживачем є фізична особа, яка на підставі договору отримує житлово-комунальні послуги та зобов`язана сплачувати їхню вартість відповідно до умов договору (ст.7 Закону № 1875-ІV). Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року за № 45визначається, що власник та наймач (орендар) квартири, з-поміж іншого, зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку (ст. 32 Закону). Правовідносини у сфері надання послуг з ЦО/ЦПГВ регулювались Законом України "Про житлово - комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-ІУ та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 (далі - постанова КМУ від 21.07.2005 року № 630). Правовідносини у сфері надання послуг з ТЕ/ПГВ регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ, Постановою КМУ від 11 грудня 2019 № 1182 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води"(далі - постанова КМУ від 11.12.2019 № 1182) та Постановою КМУ від 21 серпня 2019 року № 830 "Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії"(далі - постанова КМУ від 21.08.2019 року № 830). Відповідно до вимог вказаних вище нормативно - правових актів, послуги з ЦО/ЦПГВ та послуги з ТЕ/ПГВ, надаються споживачеві згідно з договорами, що оформлюються на основі типових договорів про надання відповідних комунальних послуг, які є договорами приєднання. На виконання вимог законодавства, КП "Київтеплоенерго", на підставі типових договорів, підготовлені та опубліковані/оприлюднені - договір про надання послуг з ЦО/ЦПГВ опублікований в газеті "Хрещатик" від 28 березня 2018 року № 34 (5085) та на офіційному веб-сайті позивача оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води (ТЕ/ПГВ). Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач) (частини перша, друга статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку (частина перша статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (частина третя статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом. Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону договір про надання послуг з центрального опалення, послуг з центрального постачання холодної води, послуг з центрального постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання. На виконання вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" КП "Київтеплоенерго" підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води (ЦО/ЦПГВ) в газеті "Хрещатик" від 28 березня 2018 року № 34 (5085) та на офіційному веб-сайті позивача за посиланням: https://kte.kmda.gov.ua/ukladannya-dogovoru-z-kp-kyyivteploen/ опубліковані договори, а саме: типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води; типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (ТЕ/ПГВ). Зміст зазначених договорів відповідає змісту типового договору, затверджених: постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 та постановою КМУ від 11 грудня 2019 року № 1182. Такі договори є договорами приєднання. Можуть бути укладені лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови. Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно зі статтею 642 ЦК Українивідповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Відповідно до норм ЦК України встановлено, що, якщо особа вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, то договір вважається укладеним. Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої воли свідчить про надання послуг позивача. Відповідачі від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялися (не відключались). Таким чином, судова колегія вважає, що позивач правомірно звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги до 01 травня 2018 року, враховуючи набуття позивачем права вимоги. Відповідачем не спростовано отримання послуг як споживача за спірною адресою, не спростовано розрахунку заборгованості. Висновки суду з приводу недоведеності вимог позову про стягнення заборгованості за період до 01.05.2018 оскільки матеріали справи не містять розрахунок заборгованості за означений період, з чого вона утворилась, її складові, є безпідставні та помилкові, оскільки згідно із наданого до позову розрахунку заборгованості слідує, що заборгованість утворилась із обов`язкових платежів, нарахованих відповідно до тарифів, розмір яких не спростовано. Відповідачем у цій справі 25.08.2025 року подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності до вимог КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", заявлених за період до 01.05.2018, та за період з 01.05.2018 - 01.06.2021 року. Згідно ст. 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID-19" визначено, що з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин. Надалі постановами Кабінету Міністрів України цей карантин на території України продовжувався та був відмінений з 30 червня 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651. Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК Україниу період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та тривав на час звернення товариства до суду з цим позовом. Тобто, виходячи з вищенаведених положень матеріального закону, пропущеною може бути позовна давність лише за вимогами, що виникли до 12 березня 2017 року. Отже, строк позовної давності за вимогами, що виникли після 12 березня 2017 року та на які поширюється загальна позовна давність у три роки, вважаються продовженим на підставі пунктів 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) а також до закінчення воєнного стану. Із надано позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість в розмірі 19363,83 грн виникла у відповідача за споживання послуг у період з жовтня 2015 року по 01 травня 2018 року, що чітко прослідковується із нархованої суми заборгованості та за відсутності інформації про сплаченні споживачем грошові кошти за користування послугою з постачання гарячої води та централізованого опалення у наведений період (тобто, позовна давність не переривалась). Відтак наслідки спливу позовної давності можуть бути застосовані лише до суми боргу за користування послугою з постачання гарячої води та централізованого опалення, які були нараховані до березня 2017 року. Відтак, заявлена позивачем сума заборгованості за спожиті відповідачем послуги до 01 травня 2018 року з централізованого опалення у розмірі 10241,51 грн підлягає зменшенню на суму 6593,56 грн, нараховану у березні 2017 року, з огляду на що підлягає до стягнення лише сума 3647,95 грн. При цьому не підлягає зменшенню сума заборгованості за спожиті відповідачем послуги з постачання гарячої води до 01 травня 2018 року, оскільки згідно з розрахунком заборгованості у березні 2017 року вихідне сальдо значилось із знаком "-", тобто була переплата. З огляду на встановлені обставини, доводи апеляційної скарги щодо помилкового застосування судом першої інстанції наслідків пропуску позовної давності за період з 01.05.2018 по 13.09.2021 та недоведеність заявленого розміру заборгованості за період до 01.05.2018 знайшли своє підтвердження, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню в частині вимог щодо скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення вимог. Оскільки рішення суду першої інстанції в частині вимог позову, які були задоволені щодо стягнення заборгованості за період з 01.11.2021 року ні позивачем ні відповідачем не були оскаржені, тому не були предметом перевірки судом апеляційної інстанції. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Як встановлено за наслідком перегляду справи в апеляційному порядку за апеляційною скаргою товариства рішення суду першої інстанції підлягає зміні, оскільки судом першої інстанції не були враховані правила пунктів 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) а також до закінчення воєнного стану. Також суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо недоведеності розміру заборгованості до 01.05.2018 року, який позивачем був наведений у розрахунку та неспростований відповідачем, що є підставою для зміни рішення відповідно до п. 3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України. Відповідно до частини 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи наведене підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача сплачений позивачем за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції судовий збір у розмірі 7470 грн пропорційно до розміру задоволених вимог. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задовольнити. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 вересня 2025 року в частині незадоволених позовних вимог та в частині судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 3647 (три тисячі шістсот сорок сім) грн 95 коп.; заборгованості за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 9122 (дев`ять тисяч сто двадцять дві) грн 32 коп.; заборгованість за період з 01 травня 2018 по 31 жовтня 2021 року за послуги з централізованого опалення у розмірі 50769 (п`ятдесят тисяч сімсот шістдесят дев`ять) грн 78 коп.; заборгованість за період з 01 травня 2018 по 31 жовтня 2021 року за послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 21288 (двадцять одна тисяча двісті вісімдесят вісім) грн 86 коп.; витрати пов`язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 43 (сорок три) грн; та судовий збір за розгляд справи у суді першої та апеляційній інстанцій у розмірі 7470 (сім тисяч чотириста сімдесят) грн. В решті рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 вересня 2025 року, яким були задоволені позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за період з 01.11.2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий Т.О. Писана Судді К.П. Приходько С.О. Журба