Постанова 4857 № 300/6958/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/6958/25 пров. № А/857/4027/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Глушка І.В., суддів: Затолочного В.С., Судової-Хомюк Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Репала Олексія Олександровича на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року у справі №300/6958/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , Комунального некомерційного підприємства «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення дій,- ВСТАНОВИВ: 29 вересня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів - Гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , Комунального некомерційного підприємства «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради, в якому просив визнати дії протиправними щодо зазначення причини захворювання та причини нвалідності «Захворювання, Так, пов`язано з проходженням служби», зобов`язати військово-лікарську комісію Військової частини НОМЕР_1 встановити причини захворювання «Захворювання, Так, пов`язано із захистом Батьківщини», зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради видати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи із зазначенням причини інвалідності «Захворювання, Так, пов`язано із захистом Батьківщини». Доводи позовної інстанції зводяться до неправильного трактування відповідачами причини захворювання позивача, оскільки такі виникли внаслідок виконання обов`язків військової служби в умовах бойових дій, тобто є прямий причинно-наслідковий зв`язок із захистом Батьківщини. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року в задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції, висновуючи про необґрунтованість вимог позивача щодо допущення порушень під час проведення медичного обстеження військово-лікарською комісією, виходив з того, що питання встановлення причинного зв`язку захворювання є повноваженнями військово-лікарської комісії та не входять до компетенції суду при вирішенні адміністративної справи. Водночас зазначив, що при складанні оскаржуваної постанови військово-лікарською комісією враховано діагностовані стани здоров`я позивача, що безпосередньо відображено у довідці від 20.03.2024. Враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16, суд вказав на те, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі. Також суд першої інстанції врахував, що Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби. Зауважив, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. В свою чергу, позивачем не надано жодних доказів порушення відповідачем процедури медичного огляду та порядку прийняття відповідної постанови, як і доказів подання Відповідачу-1 довідок від 12.03.2024 за №1645 та №1646. Рішення суду в іншій частині позовних вимог, що стосується правомірності зазначення причини інвалідності, мотивоване тим, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів "Інструкції про встановлення груп інвалідності", "Положення про медико-соціальну експертизу" та "Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності". Судом першої інстанції враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 26.09.2018 у справі №817/820/16, від 17.12.2018 у справі №819/3211/15, від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а, від 30.04.2021 у справі №160/12235/19 та наголошено, що в постанові від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від вищевикладених правових висновків. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач через свого представника оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову. Зокрема в апеляційній скарзі вказує на неврахування судом доводів позивача, що при винесення постанови №1339 Гарнізонною ВЛК ВЧ НОМЕР_1 від 20.03.2024 не було оцінено зазначені в довідках та виписках відомості щодо погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 , відомості щодо його участі в бойових діях, що призвело до неправильного формування причинного зв`язку захворювання. Також поза увагою суду залишились вимоги пп. «д» п.21.5 Наказу №402: відповідачем не дотримано процедури прийняття спірного висновку. Військова частина НОМЕР_1 скористалась правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 року №887 затверджена форма довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Такою довідкою підтверджується і пов`язується причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв. Дослідивши надану позивачем документацію встановлено відсутність відповідної довідки на момент прийняття спірного висновку. Також вказує на визначення Постановою №402 чіткого порядку і послідовності дій у разі незгоди із висновком ВЛК. Зауважує, що позивач вказував в позовній заяві, що він не звертався до 16 Регіональної ВЛК для перегляду висновку, як це передбачено п. 2.4.10 Порядку №402, а тому звернення до суду, на переконання Військової частини НОМЕР_1 , є передчасним. Комунальне некомерційне підприємство «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалось, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав. Судом першої інстанції достовірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив військову службу з 17.02.2020 та у періоди з 17.02.2020 по 03.11.2021 та з 05.03.2022 по 10.02.2024 брав безпосередню участь у бойових діях. У період з 07.02.2024 по 06.03.2024 у зв`язку з погіршенням стану здоров`я проходив обстеження та перебував на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров`я. 20.03.2024 гарнізонною військово-лікарською комісією при військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України проведено медичний огляд штаб-сержанта ОСОБА_1 , за наслідками якого винесено постанову за №1339 (а.с.33). За змістом вказаної постанови, військово-лікарською комісією встановлено, що виявлені під час огляду захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби, а також визначено ступінь придатності позивача до військової служби. В подальшому, рішенням Коломийської міжрайонної МСЕК від 10.04.2024 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності із зазначенням причини - ТАК, пов`язане з проходженням військової служби (а.с.30). Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради за № 78/25/3198/Р від 12.06.2025 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, причини інвалідності: "Захворювання, одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку". ОСОБА_1 , вважаючи дії відповідачів протиправними, звернувся до суду за захистом свого порушеного права. Надаючи юридичну оцінку таким висновкам суду та обставинам справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон № 2232-XII. Згідно зі статтею 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2232-XII передбачено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває по теперішній час. Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України. Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення №

402. Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 Положення № 402 у редакції, в редакції, чинній на час проведення медичного огляду, Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. В розумінні п.1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом та інших категорій осіб, передбачених цією нормою. Так, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, у мирний та воєнний час (пункту 1.1 глави 1 розділу II Положення №402). Згідно з абзацами 1-4 пункту 2.1 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону. Згідно з положеннями підпункту 2.5.1, 2.5.4 пункту 2.5 розділу І Положення № 402 2.5.1. до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК. Згідно з абзацами 1, 2, 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії) Збройних Сил України; За приписами підпункту 2.3.5 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку. Відповідно до абзаців 1, 2 та 5 підпункту 2.4.5 пункту 2.4 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК. Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10. пункту 2.4 розділу І Положення № 402). Згідно з підпунктом 3.3. та 3.4 глави 3 розділу І Положення № 402 Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення». Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК. Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК. У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд. Вказане у сукупності свідчить про те, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.1 розділу І Положення № 402, , за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду. Позивач пройшов медичний огляд ВЛК при ВЧ НОМЕР_1 , однак матеріали справи не містять доказів звернення позивача зі скаргою до регіональної ВЛК. Разом з тим, Положення № 402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови штатних (позаштатних) ВЛК (в даному випадку ВЛК при ВЧ) у судовому порядку. Перевірка рішення штатної ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК. Оскільки остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, ВЛК регіону чи ЦВЛК в межах спірних правовідносин не приймали, позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду. Аналогічна правова позиція щодо оскарження висновків штатних (позаштатних) ВЛК відповідно до Положення № 402 викладені у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2025 року у справах № 600/3273/22-а, № 240/13173/22, яка відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Доводи скаржника про те, що ним оскаржується рішення ВЛК з підстав порушення процедури проведення медичного огляду не спростовують висновків суду, оскільки перевірка рішення штатної ВЛК комісією вищого рівня здійснюється, зокрема, на предмет дотримання всіх вимог, передбачених Положенням № 402, у тому числі щодо процедури прийняття відповідного рішення, що виключає можливість його самостійного судового оскарження. З урахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині. Крім того, позивач також вважає протиправним рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради за №78/25/3198/Р від 12.06.2025, яким ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, причини інвалідності: "Захворювання, одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку". На думку позивача, протиправність оскаржуваного рішення Відповідача-2 полягає також у неврахуванні комісією факту безпосередньої участі позивача у бойових діях у період з 17.02.2020 по 03.11.2021 та з 05.03.2022 по 10.02.2024. Так, за приписами ст. 12 Закону України № 2011-ХІІ від 20 грудня 1991 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначені Законом України № 2961-IV від 06.10.2005 «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон № 2961-IV) За визначеннями ст. 1 Закону № 2961-IV особа з інвалідністю - повнолітня особа зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність; інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Статтею 7 Закону № 2961-IV встановлено, що залежно від ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, спричиненого стійким обмеженням повсякденного функціонування особи, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, при взаємодії із зовнішнім середовищем, особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності. Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії встановлення інвалідності затверджуються Кабінетом Міністрів України з обов`язковим проведенням консультацій з громадськістю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, яким визначено основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди, Положення № 1338, набрання чинності із 26.11.2024, 01.01.2025 набрання чинності окремими положеннями, в редакції на час виникнення спірних правовідносин). Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" визначено, що до введення в дію Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи: з 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою; проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою. Датою початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та її складової - Реєстру осіб, направлених на проведення оцінювання повсякденного функціонування, є дата оприлюднення відповідного повідомлення про це на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров`я, яке здійснюється після впровадження відповідного програмного забезпечення та забезпечення технічної можливості щодо його функціонування (п. 3 Постанови № 1338). Основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи визначає Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Положення про експертні команди, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин). Згідно з положеннями п. 24 Положення про експертні команди експертні команди формуються та функціонують у кластерних та/або надкластерних закладах охорони здоров`я, а також за потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону в закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров`я). Експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи". Експертні команди у своїй роботі керуються Конституцією України, Законом України "Про запобігання корупції", іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами. Відповідно до п. 6 Положення № 1338 оцінювання проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи; експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я. Згідно із нормами п. 7 Положення № 1338 визначене наступне: Права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи за рішенням МОЗ покладаються на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ, та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Згідно із п. 8 Положення № 1338, Центр оцінювання функціонального стану особи: 1) надає організаційно-методичне консультування експертним командам; 2) проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних. Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова; 3) здійснює обмін інформацією з питань, пов`язаних з організацією проведення оцінювання, відповідно до Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженого МОЗ; 4) узагальнює, аналізує та інформує МОЗ та правоохоронні органи про випадки необґрунтованого прийняття рішень експертними командами; 5) перевіряє під час оскарження рішення експертних команд обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У такому випадку оцінювання за рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, куди направлено особу Центром оцінювання функціонального стану особи, але обов`язково з урахуванням екстериторіального принципу. Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Порядок проведення оцінювання, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин). Згідно п. 3 Порядку проведення оцінювання направлення на оцінювання у зв`язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю проводиться з метою визначення необхідності продовження тимчасової непрацездатності або встановлення інвалідності. Проведення оцінювання організовується у закладі охорони здоров`я, в якому затверджено перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання (п. 7 Порядку проведення оцінювання). Оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди) (п. 8 Порядку проведення оцінювання). Склад експертних команд формується індивідуально для кожного випадку. Після появи технічної можливості склад експертних команд формується за допомогою електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - електронна система) з дотриманням принципу випадковості, з числа доступних лікарів за спеціалізацією, необхідною для проведення оцінювання (п. 9 Порядку проведення оцінювання). Відповідно до п. 14 Порядку проведення оцінювання, оцінювання проводиться з використанням електронної системи після початку її функціонування та електронної системи охорони здоров`я. Під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я (п. 31 Порядку проведення оцінювання). За результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства: ступеня обмеження життєдіяльності особи; потреби у продовженні тимчасової непрацездатності та у разі продовження тимчасової непрацездатності головуючий у справі формує медичний висновок про тимчасову непрацездатність відповідно до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом МОЗ; інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують; ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним, що визначаються відповідно до переліку медичних показань і протипоказань, затвердженого МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики; потреби у постійному догляді; потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації; обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації та/або медичних виробів; потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я та у разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1268 "Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров`я"; ступеня стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування; причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого. Датою встановлення інвалідності вважається дата надходження до експертної команди направлення на проведення оцінювання (п. 40 Порядку проведення оцінювання). Наказом Міністерства охорони здоров`я від 10.12.2024 №2067 "Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі Наказ МОЗ від 10.12.2024 №2067) затверджено 1) перелік відомостей, що містяться в направленні на оцінювання повсякденного функціонування особи; 2) перелік відомостей, що містяться в протоколі розгляду експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи; 3) перелік відомостей, що містяться в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; 4) перелік відомостей, що містяться в протоколі розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 5)перелік відомостей, що містяться в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 6)перелік відомостей, що містяться в протоколі розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 7)перелік відомостей, що містяться в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 8)форму направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи; 9)форму протоколу розгляду експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи; 10) форму рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; 11) форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; 12) форму рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю; 13) форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України; 14) форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів; 15) форму протоколу розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 16) форму рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 17) форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 18) форму протоколу розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 19) форму рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 20)форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії (п. 1). Пунктом 2 наказу МОЗ від 10.12.2024 №2067 встановлено, що: інформація згідно з переліками відомостей, затвердженими підпунктами 1-7 пункту 1 цього наказу, обробляється засобами електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; у разі відсутності технічної можливості використання електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи опрацювання документів, необхідних для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), та процес оцінювання здійснюються з використанням документів згідно з формами, затвердженими підпунктами 8 - 10, 15, 16, 18, 19 пункту 1 цього наказу, оформленими в паперовій формі; на вимогу особи, щодо якої проведено оцінювання, їй надається витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, згідно з формами, затвердженими підпунктами 11 та 12 пункту 1 цього наказу, в паперовій формі, засвідчені підписом особи, яка сформувала такий витяг з рішення (лікаря, який направив особу на оцінювання, адміністратора закладу охорони здоров`я, на базі якого функціонує експертна команда, що провела оцінювання щодо відповідної особи (за наявності технічної можливості), або члена зазначеної експертної команди) та печаткою (за наявності) закладу охорони здоров`я, в якому працює особа, яка сформувала витяг з рішення; на вимогу особи, стосовно якої прийнято рішення експертної команди або рішення медико-соціальної експертної комісії, щодо якого проводиться перевірка обґрунтованості, їй надається витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії згідно з формою, затвердженою підпунктом 20 пункту 1 цього наказу, в паперовій формі, засвідчений підписом уповноваженої особи (адміністратора) Центру оцінювання функціонального стану особи, яка сформувала такий витяг з рішення (за наявності технічної можливості), та печаткою (за наявності) Центру оцінювання функціонального стану особи. Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 встановлений порядок оскарження результатів оцінювання. Пунктами 57-59 Порядку проведення оцінювання визначено, що рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду. Суд першої інстанції обґрунтовано послався на практику Верховного Суду у постановах від 26.09.2018 у справі №817/820/16, від 17.12.2018 у справі №819/3211/15, від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а, від 30.04.2021 у справі №160/12235/19, де Суд висловив правову позицію про те, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів "Інструкції про встановлення груп інвалідності", "Положення про медико-соціальну експертизу" та "Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності". При цьому, в постанові від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від вищевикладених правових висновків. Відповідно до п. 8 Положення про експертні команди саме Центр оцінювання функціонального стану особи перевіряє під час оскарження рішення експертних команд обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. В матеріалах справи відсутні докази того, що експертна команда оцінювання відповідача під час огляду позивача не взяла до уваги чи не дослідила медичні документи, які містились у медичній справі та надавались позивачем під час процедури огляду, та які мають очевидні розбіжності із дослідженими документами експертною командою; матеріали справи не містять доказів порушення процедури прийняття вказаного рішення. Водночас відсутні підстави для здійснення судом власної оцінки прийняття відповідачем висновку щодо причин інвалідності, оскільки це є дискреційним повноваженням експертної команди. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині також. Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Однак, враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до переконання, що викладені судом мотиви відмови у задоволенні позовних вимог, заявлених до Гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , дають суду апеляційної інстанції підстави змінити рішення суду першої інстанції шляхом зміни мотивувальної частини рішення, як це передбачено ч.4 ст.317 КАС України. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Репала Олексія Олександровича задовольнити частково, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року у справі №300/6958/25 - змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті рішення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. В. Глушко судді В. С. Затолочний Н. М. Судова-Хомюк