Постанова 4854 № 420/40336/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/40336/25 Суддя першої інстанції - Єфіменко К.С. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Дегтярьової С.В., суддів Крусяна А.В., Яковлєва О.В., розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Пенсійного фонду України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року у справі №420/40336/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Центр оцінювання функціонального стану особи, Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просив: - визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонального особи №ЦО-12512 від 09 жовтня 2025 року, прийняте Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медикосоціальних проблем інвалідності МОЗ України» Центру оцінювання функціонального стану особи про не встановлення жодної групи інвалідності, відсутність підстав визнання особи з інвалідністю та скасування групи інвалідності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ); - зобов`язати Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Центр оцінювання функціонального стану особи внести дані через електронну систему охорони здоров`я в Централізований банк даних з проблем інвалідності, про встановлення другої групи інвалідності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про скасування пенсійного посвідчення ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 від 15 травня 2025 року; - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про повернення ОСОБА_1 надміру виплаченої суми пенсії в розмірі 2 156 грн; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити з 09 жовтня 2025 року пенсійні виплати за другою групою інвалідності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); - зобов`язати Пенсійний фонд України внести дані у реєстр застрахованих осіб (РЗО) функціональну підсистему Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про присвоєння статусу пенсіонера по інвалідності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року позовні вимоги задоволено. Обґрунтування апеляційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у своїй апеляційній скарзі зазначило, що з ухваленим рішенням не погоджується, оскільки суд першої інстанції при вирішенні справи по суті неправильно застосував норми матеріального права та не з`ясував всі обставини, що мають значення для справи. Апелянт вказав, що орган, на який покладається обов`язок встановлення інвалідності є державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», а отже суд першої інстанції, зобов`язуючи Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Центр оцінювання функціонального стану особи внести дані через електронну систему охорони здоров`я в Централізований банк даних з проблем інвалідності, про встановлення другої групи інвалідності ОСОБА_1 фактично порушив положення ст.2 КАС, перевищивши надані йому законом повноваження. Відносно ОСОБА_1 прийняте рішення про скасування інвалідності з 09 жовтня 2025 року та, на виконання вимог ст.34 Закону №1058, Головним управлінням припинено позивачу виплату пенсії по інвалідності. Враховуючи вищевикладене, факт скасування групи інвалідності підтверджувався офіційним висновком експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності» МОЗ України. А отже, лише після отримання офіційної інформації про скасування інвалідності, Головне управління перерахувало пенсію ОСОБА_1 та припинило її виплату, що свідчить про відсутність порушення прав позивача. За період з 09 жовтня 2025 року по 31 жовтня 2025 року виникла переплата пенсії в сумі 2156,00 грн, а тому Головним управлінням винесене рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 13 листопада 2025 року №4047, про що ОСОБА_1 повідомлено листом №1500-0404-8/188024 від 17 листопада 2025 року. Надміру виплачені суми пенсійних виплат у розмірі 2156,00 грн мали місце у зв`язку з отриманням пенсії особою, яка фактично не мала на це відповідного права. До того ж Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області наголосило, що право на пенсію по інвалідності надається лише за наявності чинного акту про інвалідність. Тому рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання Головного управління поновити з 09 жовтня 2025 року пенсійні виплати за другою групою інвалідності ОСОБА_1 суперечить ст. ст. 2, 9 КАС та практиці Верховного Суду щодо соціального захисту та пенсійного забезпечення та призводить до штучних правових підстав, замість перевірки законності рішень компетентних органів. Апелянт звернув увагу на те, що суд першої інстанції не встановив протиправності дій або бездіяльності Головного управління в частині припинення ОСОБА_1 виплати пенсії/відмови у поновленні виплати пенсії, натомість зобов`язав суб`єкта владних повноважень вчинити дії, які відповідно до чинного законодавства належать виключно до його компетенції, що свідчить про порушення судом першої інстанції норм матеріального права та призвело до неправильного вирішення спору по суті в цій частині. З урахуванням наведеного, просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року по справі № 420/40336/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Пенсійний фонд України у своїй апеляційній скарзі зазначив, що позовна вимога до Пенсійного фонду є передчасною та заявлена на майбутнє, оскільки резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє. Суд першої інстанції не надав належної оцінки позиції Пенсійного фонду, що отримання Головним управлінням витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України Центру оцінювання функціонального стану особи про відновлення статусу позивача, як особи з інвалідністю, та внесення цих даних через електронну систему охорони здоров`я в Централізований банк даних з проблем інвалідності, автоматично буде мати наслідком поновлення виплати пенсії та внесення даних в РЗО. Фактично, встановлені судом зобов`язання спонукають Головне управління та Пенсійний фонд діяти не у спосіб, що передбачений законодавством України, без дотримання визначених законом повноважень, тому зміст судового рішення суперечить принципам законності та правової визначеності. Пенсійний фонд України просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року у справі №420/40336/25 та прийняте нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України відмовити у повному обсязі. У відзиві на апеляційні скарги ОСОБА_1 вказав, що його позов стосувався відновлення права на пенсійні виплати та повернення статусу особи з інвалідністю другої групи. Суд першої інстанції вказав, що Центр оцінювання функціонального стану особи виніс незаконне рішення №ЦО-12512 від 09 жовтня 2025 року, яке безпідставно припинило виплати пенсії ОСОБА_1 , а тому вимога ОСОБА_1 до Головного управління є похідною та не потребує встановлення у межах розгляду даної справи факту протиправності їх дій або бездіяльності. Вказує, що резолютивна частина рішення суду першої інстанції не прогнозує майбутні порушення, а відновлює статус позивача як особи з інвалідністю ІІ групи. Це не є «на майбутнє», а є логічним наслідком скасування протиправного акту, який спричинив порушення прав. Посилання апелянта на Порядок №10-1 не спростовує обов`язку Пенсійного фонду вчинити дії після скасування рішення експертної комісії. Навпаки, відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку №10-1, дані до РЗО вносяться зокрема на підставі електронних пенсійних справ та звернень громадян. Відтак, суд обґрунтовано зобов`язав ПФУ відновити дані про статус ОСОБА_1 у РЗО. Щодо посилання на автоматичність поновлення виплати пенсії після внесення до електронної системи охорони здоров`я відомостей про статус інвалідності, ОСОБА_1 зазначає, що такі аргументи не відповідають фактичним обставинам справи. Наявність інформації в Централізованому банку даних з проблем інвалідності сама по собі не гарантує поновлення виплати пенсії без відповідних дій Пенсійного фонду. Саме орган ПФУ приймає індивідуальне рішення про поновлення або припинення виплат і вносить зміни до РЗО, що і було предметом судового розгляду. Отже, доводи апелянта про відсутність підстав для судової оцінки дій ПФУ є безпідставними, оскільки саме вони становили предмет спору, а суд, діючи в межах своїх повноважень, дав їм належну правову оцінку. ОСОБА_1 просить залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення без змін. Рух справи До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року у справі №420/40336/25. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року апеляційна скарга залишалась без руху та ухвалою від 18 лютого 2026 року повернута апелянту. До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшли апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року у справі №420/40336/25. Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року апеляційні скарги залишені без руху та надано строк для усунення недоліків. 16 лютого 2026 року недоліки усунуто. Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року відкриті апеляційні провадження за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року у справі №420/40336/25. 24 лютого 2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшли відзиви на апеляційні скарги. 25 лютого 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду. 20 березня 2026 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження. Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подані апеляційні скарги підлягають задоволенню, з наступних підстав. Встановлені обставини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку в Головному управлінні та з 25 квітня 2022 року отримував пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю ІІ групи, відповідно Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вперше ОСОБА_1 встановлено II групу інвалідності з 29 березня 2022 року по 01 квітня 2023 року на підставі довідки до Акту МСЕ серії 12 ААВ №523734 від 29 березня 2022 року, причина загальне захворювання. Пенсійним фондом України видано Пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 від 28 квітня 2022 року, терміном дії до 31 березня 2023 року. При черговому огляді, на підставі довідки до Акту МСЕ, серії 12 ААГ №454035 від 20 березня 2023 року, ОСОБА_1 повторно встановлено II групу інвалідності строком до 01 квітня 2025 року. Пенсійний фонд України видав посвідчення № НОМЕР_3 , серії НОМЕР_5 від 01 травня 2023 року, терміном дії до 31 березня 2025 року. 16 квітня 2025 року за черговістю ОСОБА_1 пройшов оцінювання повсякденного функціонування особи експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» прийняте Рішення №128/25/719/Р (Витяг № 128/25/719/В). Йому продовжено статус інваліда на 2 роки. Дата повторного оцінювання була встановлена на 16 квітня 2028 року. На підставі цього рішення Пенсійний фонд України видав ОСОБА_1 посвідчення № НОМЕР_3 , серії НОМЕР_2 від 15 травня 2025 року, терміном дії до 30 квітня 2028 року. На підставі постанови від 03 лютого 2025 року у кримінальному провадженні №12023160000001137 від 18 серпня 2023 року експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії проведена перевірки обґрунтованості рішення за період з 26 лютого 2025 року по 09 жовтня 2025 року. Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №ЦО-12512 від 09 жовтня 2025 року, команда вивчила надану медико-соціальну документацію та прийшла до висновку, що ІІ група, загальне захворювання, строком на 2 роки встановлена необґрунтовано. При оцінюванні ступенів функціональних порушень та ступенів обмеження життєдіяльності ОСОБА_1 мають місце незначні патологічні зміни з боку серцево-судинної, ендокринної, нервової систем, які не відповідають критеріям встановлення жодної групи інвалідності та не дають підстави визнати ОСОБА_1 особою з інвалідністю. Група скасована 09 жовтня 2025 року. Після отримання інформації про скасування інвалідності, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області припинило йому її виплату з 09 жовтня 2025 року, перерахувало пенсію та прийняло суму переплати пенсії на облік рішенням від 13 листопада 2025 року №4047, про що ОСОБА_1 повідомлено листом №1500-0404-8/188024 від 17 листопада 2025 року. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 30 жовтня 2025 року повідомило ОСОБА_1 про необхідність повернення паперового пенсійного посвідчення. Нормативно-правове обґрунтування Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. За приписами статті 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно з частиною першою-другою статті 6 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом. Особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року. У подальшому строк дії воєнного часу продовжений та триває станом на час розгляду справи. Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30 серпня 2023 року «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», введеним в дію Указом Президента України від 12 вересня 2023 року № 576/2023, зокрема, визначено Кабінету Міністрів України у тримісячний строк провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні (тобто, з 24 лютого 2022 року). У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень, ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи. Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (далі - Рішення РНБО від 22 жовтня 2024 року), що введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року №732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення. На виконання Рішення РНБО від 22 жовтня 2024 року, Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 25 жовтня 2024 року №1207 та 08 листопада 2024 року №1276, якими внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317 «Питання медико-соціальної експертизи». Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» 19 грудня 2024 року №4170-IX (далі за текстом - Зміни №4170-IX), внесені зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності. Згідно з абзацом першим пункту 1 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Змін №4170-IX, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2025 року (окрім деяких пунктів). Пунктом 3 розділу ІІ Змін №4170-IX, установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України припиняються 31 грудня 2024 року. З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України. 15 листопада 2024 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова №1338), якою затверджено: - Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; - Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; - критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; - Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; - критерії встановлення інвалідності. Згідно пункту 6 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи оцінювання проводиться: - Центром оцінювання функціонального стану особи; - експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я. Абзацом 2 п.3 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи передбачено, що експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи. Згідно пункту 9 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи експертні команди, зокрема, встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів, планують та проводять повторні оцінювання. Пунктом 8 п.п.2 Положення встановлено, що Центр оцінювання функціонального стану особи, в тому числі, проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями: - на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду; - за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Якщо за результатами перевірки обґрунтованості прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинне бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, щодо якого проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та необхідних досліджень, проведених на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова; Так, пунктом 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи встановлено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи, переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком. За пунктом 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, зокрема, на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду. Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється. Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, або рішенні, ухвалі суду від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями. Згідно пункту 53 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв`язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування). Відповідно до пункту 54 та 55 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи відомості про результати проведеного оцінювання надсилаються до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери шляхом електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів Трембіта. Електронні дані, на підставі яких формується витяг з рішення, передаються в порядку електронної інформаційної взаємодії з електронної системи до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери. Пунктом 57 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій можуть бути оскаржені особами, стосовно яких їх прийнято (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або в судовому порядку. Законом, що регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів з Закону України "Про адміністративну процедуру" від 17 лютого 2022 року №2073-IX (далі за текстом - Закон №2073-IX) . Згідно пункту 2 статті 1 Закон №2073-IX, дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають, зокрема, під час конституційного провадження, кримінального провадження, судового провадження, виконавчого провадження (крім виконання адміністративних актів), оперативно-розшукової діяльності, розвідувальної діяльності, контррозвідувальної діяльності, вчинення нотаріальних дій, виконання покарань, застосування законодавства про національну безпеку і оборону, громадянство, надання притулку в Україні, захист економічної конкуренції. Мотиви суду апеляційної інстанції Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український Державний Науково-Дослідний Інститут Медико-Соціальних Проблем Інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №ЦО-12512 від 09 жовтня 2025 року, яким скасовано групу інвалідності ОСОБА_1 з 09 жовтня 2025 року, прийнятого Центром оцінювання функціонального стану особи в процедурі перевірки обґрунтованості рішення на підставі постанови слідчого в кримінальному провадженні №12023160000001137 від 18 серпня 2023 року. Суд першої інстанції визнав рішення експертної команди протиправним з огляду на ненадання відповідачем ОСОБА_1 інформації про його права та обов`язки в адміністративній процедурі, не повідомлення його про право на участь у такому провадженні, а також про право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи. Інших підстав в рішенні суду першої інстанції не вказано. Колегія суддів вважає такий висновок помилковим в зв`язку з наступним. Чинне законодавство не встановлює безумовного обов`язку забезпечення усіма суб`єктами владних повноважень особистої участі особи у процесі прийняття рішення в публічних правовідносинах. Більш того, певні публічно-правові відносини між суб`єктом владних повноважень та особою регулюються спеціальним законодавством у відповідній галузі, за чіткою процедурою, правилами та формами, а тому адміністративна процедура в кожному конкретному випадку має свою специфіку у певних аспектах та інститутах, що виключає підстави стверджувати про регулювання її виключно Законом №2073-IX без застосування спеціального законодавства у відповідних правовідносинах. Відповідно до ст.3 Закону №2073-IX адміністративна процедура визначається Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Законом можуть бути встановлені особливості адміністративного провадження для окремих категорій адміністративних справ. Так, відповідно до ст.69-1 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" в редакції Змін №4170-IX, оцінювання повсякденного функціонування особи або його окремі етапи можуть проводитися: за участі особи (очно), без особистої присутності особи (заочно), з використанням методів і засобів телемедицини або за місцем перебування/лікування особи відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених Кабінетом Міністрів України. Так, в даному випадку, потреба в перевірці законності отримання ОСОБА_1 інвалідності ІІ групи постала в кримінальному провадженні №12023160000001137, яка реалізована за постановою слідчого та здійснена Центром оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український Державний Науково-Дослідний Інститут Медико-Соціальних Проблем Інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» за нормативним регулюванням та процедурою, передбаченими Змінами №4170-IX та Постановою №1338, якою затверджені, зокрема, Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критерії встановлення інвалідності. Постанова в кримінальному провадженні в силу норм Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи є безумовною підставою для проведення перевірки Центром оцінювання функціонального стану особи прийнятого рішення про інвалідність, що позивачем не заперечувалось. Натомість, вказані Положення та Порядок передбачають особисту присутність особи в процедурі лише у випадку якщо прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання. В такому випадку про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності). Дана норма узгоджується і з легітимною можливістю Центру оцінювання функціонального стану особи, після попереднього опрацювання медичної історії особи, визначитись у якій саме формі буде розглядатись справа та прийматись рішення - за особистої присутності особи, заочно, з використанням методів і засобів телемедицини або за місцем перебування або лікування особи. Не заперечуючи того, що одним із принципів адміністративної процедури, відповідно до пункту 12 статті 4 Закону №2073-IX, є гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні, колегія суддів бере до уваги той факт, що процес перевірки законності отримання ОСОБА_1 інвалідності ІІ групи здійснено в кримінальному провадженні №12023160000001137 та проведено за процедурою Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. В ході оцінювання комісією вивчалась медична документація позивача, на підставі якої встановлювалась інвалідність, та приймалось рішення саме за результатом її оцінювання. Центр оцінювання функціонального стану особи рішення про особисту присутність ОСОБА_1 не приймав, а тому обов`язок викликати позивача та роз`яснювати його права був відсутнім. З приводу посилання на порушення принципу стабільності правовідносин та погіршення становища, колегія суддів звертає знову увагу на те, що перевірка законності отримання ОСОБА_1 інвалідності ІІ групи здійснювалась в кримінальному провадженні №12023160000001137, врегульованій законом процедурі, що не перебуває під дією принципу стабільності правовідносин кримінального провадження та підлягає оцінці як обставина в кримінальній процедурі, а перевірки у встановленому порядку медичного висновку експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи позивач перед судом не ініціював. Таким чином, колегія вважає, що перевірка обґрунтованості рішення, прийнятого медико-соціальною експертною комісією відносно позивача проведена у відповідності до вищезазначених нормативно-правових актів, так як наявні підстави такої перевірки, з дотриманням процедури проведення. Така перевірка відповідає меті Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів». З приводу позовних вимог до органів Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області колегія суддів, вказує наступне. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що всі позовні вимоги до вказаних суб`єктів владних повноважень є похідними. Згідно частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Тобто підставою для звернення особи до суду є порушення права. У витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №ЦО-12512 від 09 жовтня 2025 року вказано, що перевірялось рішення від 21 березня 2023 року (дія якого продовжена до 16 квітня 2028 року), а датами перевірки його обґрунтованості є період з 26 лютого 2025 року по 09 жовтня 2025 року, що охоплює дату здійснення оцінювання 16 квітня 2025 року. В рішенні вказано, що ОСОБА_1 скасовано групу інвалідності з 09 жовтня 2025 року. Тобто позивач втратив статус інваліда саме цієї дати, а тому посилання на те, що він має підстави для отримання пенсії по інвалідності після 09 жовтня 2025 року відсутні. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області маючи документальні докази того, що підстави отримання пенсії по інвалідності відпали, правомірно прийняв відповідне рішення про припинення її виплати позивачеві та, на підставі пункту 4 Порядку оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 03.11.2017 № 26-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2017 року за № 1464/31332, скасував пенсійне посвідчення ОСОБА_1 , а також визнав суму пенсії, виплаченої з 09 жовтня 2025 року по 31 жовтня 2025 року в розмірі 2156,00 грн як отриману, без наявності підстав. Не порушуючи перед судом позовної вимоги про визнання протиправним рішення про припинення виплати пенсії по інвалідності, ОСОБА_1 просив суд визнати протиправним рішення про скасування пенсійного посвідчення та рішення про прийняття суми переплати на облік. Колегія суддів вважає, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за наявності доказів скасування ОСОБА_1 групи інвалідності з 09 жовтня 2025 року, були наявними легітимні підстави для припинення виплати пенсії та, як наслідок, для скасування пенсійного посвідчення і прийняття суми переплати за період з 09 жовтня 2025 року по 31 жовтня 2025 року на облік, що виключає факт порушеного права позивача у даному випадку. Що стосується позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити позивачу з 09 жовтня 2025 року пенсійні виплати за ІІ групою інвалідності та зобов`язання Пенсійного фонду України внести дані у реєстр застрахованих осіб (РЗО), функціональну підсистему Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про присвоєння статусу пенсіонера по інвалідності, колегія суддів зазначає таке. Чинне законодавство передбачає чіткий алгоритм дій як поновлення виплат пенсії по інвалідності, так і внесення даних про це у реєстр застрахованих осіб (РЗО), функціональну підсистему Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Такі дії можуть відбутися лише за наявності у вказаних органів відповідних документальних доказів про це. Розглядаючи позов в цій частині суд першої інстанції не взяв до уваги того факту, що такі вимоги позивач заявив на майбутнє, тобто за відсутності порушеного права на день звернення до суду, що виключало правові підстави стверджувати про те, що вони є похідними по відношенню до позовної вимоги про визнання протиправним рішення про скасування групи інвалідності з 09 жовтня 2025 року, а тому в задоволенні таких позовних вимог належало відмовити. Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Керуючись статтями 2, 5, 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - У Х В А Л И В: Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України задовольнити, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, відмовити у повному обсязі. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню. Повний текст судового рішення складений 24 березня 2026 року. Суддя доповідач С.В. Дегтярьова Судді А.В. Крусян О.В. Яковлєв