Постанова 4801 № 127/19168/25

Справа № 127/19168/25 Провадження № 22-ц/801/1090/2026 Категорія: 39 Головуючий у суді 1-ї інстанції Березовська О. А. Доповідач:Міхасішин І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 травня 2026 рокуСправа № 127/19168/25м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В. суддів: Матківської М.В., Стадника І.М. розглянувши матеріали цивільної справи № 127/19168/25 у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бездітної Тетяни Вячеславівни на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 10 березня 2026 року про зупинення провадження, постановлену у приміщенні суду у м. Вінниці за головування судді Березовської О. А. встановив: В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу. 29.01.2026 та 18.02.2026 від відповідача ОСОБА_2 на електронну адресу суду надійшли клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з перебуванням відповідача ОСОБА_2 на військовій службі до моменту видачі Указу Президента України про демобілізацію та до його демобілізації. Клопотання підписані відповідачем кваліфікованим електронним підписом та обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 отримав повідомлення в додатку «Дія» про призначення судового засідання у судовій справі 127/19168/25. Відповідач мобілізований до Збройних Сил України 01.03.2022 ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться в районі бойових дій; оперативно відповідати на запити суду не має можливості, бо часто відсутній зв`язок, про що він повідомляв неодноразово. У додатку до клопотання надана фотокопія довідки Формою 12 (видається військовослужбовцям та членам їх сімей) №940/47513 від 30.12.2025 та №940/6504 від 17.02.2026, які за своїм змістом є ідентичними, з яких вбачається, що молодший сержант ОСОБА_2 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України: у період з 10.03.2023 по 23.03.2023, з 03.04.2024 по 27.09.2024, з 27.09.2024 по 08.02.2025, з 17.02.2025 по 01.03.2025, з 11.03.2025 по 21.04.2025, з 01.05.2025 по 21.05.2025, з 31.05.2025 по 11.06.2025, з 21.06.2025 по 02.07.2025, з 12.07.2025 по 01.08.2025, з 10.08.2025 по 01.09.2025, з 10.09.2025 по 01.10.2025, з 10.10.2025 по 13.10.2025, з 22.10.2025 по 01.11.2025, з 11.11.2025 по 01.12.2025, з 11.12.2025 по 21.12.2025, з 31.12.2025 по 21.01.2026, з 30.01.2026 по 01.02.2026, з 10.02.2026 по 17.02.2026 приймав участь в захисті держави проти збройної агресії російської федерації та довідка за Формою 5 (видається військовослужбовцям) №940/47465 від 30.12.2025 та №940/6494 від 17.02.2026, які за своїм змістом є ідентичними, з яких вбачається, що молодший сержант ОСОБА_2 перебуває на військовій службі відповідно до Указу Президента України про загальну мобілізацію №69/2022 від 24.02.2022 у військовій частині НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 . Наказ про зарахування до списків військової частини №64 від 05.03.2023 по теперішній час. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 березня 2026 року у даній цивільній справі зупинене провадження до припинення, у тому числі призупинення, перебування відповідача ОСОБА_2 на військовій службі у складі Збройних Сил України під час дії воєнного стану в Україні або припинення воєнного стану в України. У апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бездітна Т.В.просить ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 10 березня 2026 року скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду. Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції не врахував, що відповідач бере активну участь у розгляді справи за допомогою підсистеми «Електроний суд». Також на думку апелянта вище зазначене клопотання вже було предметом розгляду. 07 квітня 2026 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, просив суд залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Зупиняючи провадження в цій справі до перебування відповідача у складі Збройних Сил України, суд першої інстанції виходив з того, що відповідача було мобілізовано і він проходить військову службу в складі Збройних Сил України. Колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність підстав для зупинення провадження у справі з огляду на наступне. Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 перебуває на військовій службі відповідно до Указу Президента України про загальну мобілізацію №69/2022 від 24.02.2022 у військовій частині НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 . Наказ про зарахування до списків військової частини №64 від 05.03.2023 по теперішній час. Згідно довідки Форма 12 (видається військовослужбовцям та членам їх сімей) №940/47513 від 30.12.2025 та №940/6504 від 17.02.2026, які за своїм змістом є ідентичними, з яких вбачається, що молодший сержант ОСОБА_2 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України: у період з 10.03.2023 по 23.03.2023, з 03.04.2024 по 27.09.2024, з 27.09.2024 по 08.02.2025, з 17.02.2025 по 01.03.2025, з 11.03.2025 по 21.04.2025, з 01.05.2025 по 21.05.2025, з 31.05.2025 по 11.06.2025, з 21.06.2025 по 02.07.2025, з 12.07.2025 по 01.08.2025, з 10.08.2025 по 01.09.2025, з 10.09.2025 по 01.10.2025, з 10.10.2025 по 13.10.2025, з 22.10.2025 по 01.11.2025, з 11.11.2025 по 01.12.2025, з 11.12.2025 по 21.12.2025, з 31.12.2025 по 21.01.2026, з 30.01.2026 по 01.02.2026, з 10.02.2026 по 17.02.2026 приймав участь в захисті держави проти збройної агресії російської федерації. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25) зазначила, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України). В пунктах 81, 82 та 83 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду зазначає, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм. Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на таке. Системне тлумачення пункту 2 частини першої статті 251 та статті 254 ЦПК України дозволяє зробити висновок про те, що підставами для поновлення зупиненого на підставі цієї процесуальної норми права провадження у справі можуть бути: припинення, у тому числі призупинення, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань під час дії воєнного стану в Україні; припинення воєнного стану в Україні, навіть якщо відповідні особи продовжують військову службу у певній військовій частині, якщо тільки ця військова частина не залишається переведеною на воєнний стан через запровадження / збереження цього стану для певної території України або не залучена до проведення антитерористичної операції. Отже, беручи до уваги факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану, який підтверджений належними та допустимими вище зазначеними доказами, який є об`єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, і відсутність беззастережної волі відповідача, який є військовослужбовцем, щодо продовження розгляду справи, провадження по справі слід зупинити до припинення, у тому числі призупинення, перебування відповідача ОСОБА_2 на військовій службі у складі Збройних Сил України під час дії воєнного стану в Україні або припинення воєнного стану в Україні. Доказів, які б спростовували встановлені судом першої інстанції обставини, апелянтом ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції надано не було. Сама по собі наявність у відповідача процесуальних прав, передбачених статтею 43 ЦПК України, не може вважатися підставою, що перешкоджає зупиненню провадження в справі, оскільки така сторона в силу об`єктивних та не залежних від неї обставин обмежена у можливості повномірно здійснювати ті процесуальні права, якими вона наділена, у тому числі користуватися правом на професійну правничу допомогу. У зворотному випадку продовження розгляду справи призведе до порушення принципів процесуальної рівності та змагальності сторін. Предмет спору в цій справі також не є критерієм, який підлягає урахуванню судом при вирішенні питання про зупинення провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, оскільки обов`язок суду зупинити провадження у справі, у випадку, що розглядається, виникає незалежно від предмету спору, значення такого спору для сторін тощо. Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21жовтня 2010 року). Відсутні підстави вважати, що судом першої інстанції було необґрунтовано зупинено провадження в цій справі, що виключає можливість стверджувати про затягування розгляду справи і порушення судом положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Доводи представника позивача про те, що відповідач приймає активну участь через підсистему «Електронний суд», а тому має можливість брати участь у засіданнях. Проте, згідно з позицією Великої Палати ВС, ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця. Норма п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є спеціальною захисною гарантією. Обов`язок суду зупинити провадження відсутній лише тоді, коли військовослужбовець сам наполягає на розгляді справи без його участі чи висловлює власну волю проти зупинення. Відповідачем до суду першої інстанції було подано клопотання про зупинення провадження, чим було чітко виражено волевиявлення щодо неможливості продовжувати судовий розгляд під час проходження служби. Суд першої інстанції констатував «відсутність беззастережної волі відповідача, який є військовослужбовцем, щодо продовження розгляду справи», що повністю відповідає практиці ВП ВС.

4. Щодо нібито повторного розгляду клопотання (Res Judicata). Твердження представника позивача про те, що питання зупинення провадження у справі вже було вирішено 13.10.2025 року і не підлягало повторному розгляду, є хибним. Цивільний процесуальний кодекс України не обмежує учасників справи у праві подавати клопотання про зупинення провадження на різних стадіях процесу, особливо коли обставини (перебування на службі) є триваючими. Відповідачем надано оновлені довідки з військової частини від 30.12.2025 року та 17.02.2026 року, що підтверджує його безперервну військову службу на момент постановлення ухвали. Апеляційна скарга позивача не спростовує правильних висновків суду першої інстанції. Ухвала про зупинення провадження в цій справі постановлена з дотриманням норм процесуального права на підставі правильно встановлених обставин справи, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. Підстав для скасування ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду немає. За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бездітної Тетяни Вячеславівни залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 10 березня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий І.В. Міхасішин Судді: М.В. Матківська І.М. Стадник