Постанова Київський апеляційний суд № 759/25731/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 759/25731/25 Головуючий 1-ї інстанції: Кравець В.М. Провадження №33/824/914/2026 Доповідач: Яковлева В.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Яковлева В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Сіренка Максима Юрійовича на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605, 60 гривень. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, захисник - адвокат Сіренко М.Ю., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. На обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що зазначена постанова є незаконною та підлягає скасуванню. В доводах апеляційної скарги, апелянт вказує, що судом першої інстанції допущено спрощений підхід до розгляду зазначеної справи, не надано правової оцінки тим доказам, які надано поліцейським, не взято до уваги доводи сторони захисту, внаслідок чого було винесено незаконне рішення. Крім того, захисник зазначає, що знаходження в транспортному засобі чи поряд з транспортним засобом, який не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані) не доводить факту керування транспортним засобом. Так, враховуючи вищенаведене, захисник вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, так як його вину поліцейським не доведено належним чином, а обґрунтовано на припущеннях, що є неприйнятим та суперечить, як нормам національного законодавства, так і міжнародного. Апелянт та його захисник були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у спосіб, передбачений законом. Разом з тим, 10 квітня 2026 року на електронну адресу суду надійшло клопотання адвоката Сіренко М.Ю. про розгляд справи за відсутності сторін. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності учасників процесу. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Судом першою інстанцією встановлено, що 09.10.2025 о 19:50 у м. Києві по вул. Зв`язківців, буд.5, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Volvo FH», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом марки «Koegel», д.н.з. НОМЕР_3 , при виникненні небезпеки для руху та перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, був не уважним, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований на узбіччі транспортний засіб марки «MAN TGX 18.440», д.н.з. НОМЕР_4 , з напівпричепом марки «Krone», д.н.з. НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_2 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. п. 2.3.б, 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР), за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП. Крім того, 09.10.2025 о 19:50 у м. Києві по вул. Зв`язківців, буд.5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volvo FH», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом марки «Koegel», д.н.з. НОМЕР_3 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного приладу Драгер Alcotest 6820. Результат 1,86 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Приймаючи рішення про визнання винним ОСОБА_1 у порушенні п. п.2.9а, 2.3.б, 12.3 ПДР та вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з наявних в матеріалах справи доказів, зокрема: даних протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 478742 від 09.10.2025 року та ЕПР1 № 478765 від 09.10.2025 року; даних чеку приладу Drager Alcotest 6820 ARHK-0527, тест 3997, результат 1,86 проміле; даних акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; даних схеми місця ДТП від 09.10.2025; письмових пояснень учасників ДТП; даних направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.10.2025; відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, на якому зафіксовані обставини викладені в протоколах. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги захисника про незаконність постанови суду першої інстанції є безпідставними та не спростовують правильності висновків суду. Твердження про спрощений підхід суду до розгляду справи не знаходять свого підтвердження, оскільки зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що судом першої інстанції були досліджені всі наявні у справі докази, надано їм належну оцінку в сукупності та встановлено фактичні обставини події. Висновок про винуватість ОСОБА_1 ґрунтується не лише на протоколах про адміністративні правопорушення, а й на інших доказах, зокрема акті огляду на стан алкогольного сп`яніння, результаті тестування приладом «Drager», схемі місця дорожньо-транспортної пригоди, письмових поясненнях учасників пригоди та відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції, які узгоджуються між собою та підтверджують обставини, викладені у протоколах. Посилання захисника на те, що перебування особи біля нерухомого транспортного засобу саме по собі не підтверджує факту керування, є безпідставними, оскільки у даному випадку факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом безпосередньо підтверджується сукупністю доказів у справі. Зокрема, матеріалами справи встановлено, що саме під керуванням ОСОБА_1 транспортний засіб здійснив наїзд на припаркований автомобіль, після чого працівниками поліції було виявлено у нього ознаки алкогольного сп`яніння та проведено огляд у встановленому законом порядку. Отже, висновки захисника про відсутність доказів керування транспортним засобом спростовуються дослідженими судом доказами. Доводи про те, що вина особи ґрунтується на припущеннях, також є необґрунтованими, оскільки наявний у справі результат огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820», який становив 1,86 проміле, підтверджений відповідним актом огляду та відеофіксацією проведення такого огляду, є належним та допустимим доказом у розумінні ст. 251 КУпАП. Будь-яких доказів, які б свідчили про порушення процедури проведення огляду або недостовірність його результатів, стороною захисту не надано. Таким чином, доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди сторони захисту з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції, однак не містять обставин, які б свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП, або про істотні порушення закону під час розгляду справи. Керуючись ст.ст. 294 КУпАП,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Сіренка Максима Юрійовича - залишити без задоволення. Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду В.С. Яковлева