Постанова 4852 № 160/30568/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/30568/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 року (суддя Букіна Л.Є., м. Дніпро, повний текст рішення складено 10.07.2025 року) в справі №160/30568/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 15.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 26.12.2022 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 26.06.2018 року виплаченої 26.12.2022 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2022 року у справі №200/4095/22; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 26.12.2022 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 26.06.2018 року виплаченої 26.12.2022 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2022 року у справі №200/4095/22. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 26.12.2022 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 26.06.2018 року виплаченої 26.12.2022 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2021 року у справі №200/4095/22. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 26.12.2022 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 26.06.2018 року виплаченої 26.12.2022 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2021 року у справі №200/4095/22. З рішенням суду першої інстанції не погодилась Військова частина НОМЕР_1 та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права. Апелянт вказував, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на корить працівника, якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Апелянт вказував, що основною умовою для виплати позивачу, передбаченої ст.2 Закону №2050-ІІІ, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. За наявності визначених Законом №2050-ІІІ умов, присуджена за рішенням суду сума підлягає компенсації у тому ж самому порядку, якщо ці умови настали у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. Підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. Апелянт вказував, що обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст.2 Закону №2050-ІІІ, є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів. За таких обставин, право на компенсацію позивач набуває після набрання законної сили судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення. Апелянт вказував, що діючим положенням про проходження служби цивільного захисту не врегульовано порядок відшкодування за час затримки розрахунку при звільнення. За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Необхідними складовими частинами настання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні є наявність належних звільненому працівникові сум при звільненні та вина роботодавця за невиплату (несвоєчасну виплату) працівникові цих сум. Для застосування до роботодавця відповідальності, необхідним є встановлення обставин невиплати працівникові на час звільнення всіх належних сум. Підставою відповідальності власника або уповноваженого ним органу є склад правопорушення, який включає два юридичні факти - порушення строків розрахунку при звільненні та вина власника чи уповноваженого ним органу. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2022 року у справі №200/4095/22 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за періоди з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року (включно) із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум та за період з 1 березня 2018 року по 26 червня 2018 року (включно) відповідно до приписів абз. 3, 4, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. 26.12.2022 року відповідачем виплачено позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 26.06.2018 року включно у сумі 98421,15 грн. з одночасним відрахуванням військового збору. Остаточний розрахунок відповідач провів не в день звільнення, та слід враховувати наявність факту невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 01.12.2015 по 26.12.2022. Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності Законом. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів; 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата). Позивач має право на виплату компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. Нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, отримання відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію у відповідь на заяву особи про виплату відповідної компенсації на підставі Закону № 2050-ІІІ не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 з 04.09.2015 року по 26.06.2018 року проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26 .06.018 року № 131, капітана ОСОБА_1 , вважати, що 26 червня 2018 року справи та посаду здав та вибув до нового місця служби АДРЕСА_1 ; з 26 червня 2018 року виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення з видачею атестатів. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.10.2022 року у справі №200/4095/22 позовні вимоги ОСОБА_1 до до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 1 грудня 2015 року по 26 червня 2018 року; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 1 грудня 2015 року по 26 червня 2018 року. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2022 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 р. у справі № 200/4095/22 змінено; абзац другий резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 р. у справі № 200/4095/22 викладено у наступній редакції: «Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року (включно) із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум та за період з 1 березня 2018 року по 26 червня 2018 року (включно) відповідно до приписів абз. 3, 4, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078». Абзац третій резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 р. у справі № 200/4095/22 викладено у наступній редакції: «Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року (включно) із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум та за період з 1 березня 2018 року по 26 червня 2018 року (включно) відповідно до приписів абз. 3, 4, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078». В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 р. у справі № 200/4095/22 залишено без змін. Отже постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2022 року у справі № 200/4095/22 набрала законної сили 15.11.2022 року. На виконання постанови суду, 26.12.2022 року відповідачем виплачено позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 26.06.2018 року включно у сумі 98421,15 грн. Згідно ст. 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. На час звільнення ОСОБА_1 26.06.2028 року з служби, спору щодо виплати або не виплати йому належного індексації грошового забезпечення не було. Такий спір ініційований та виник зверненням позивача до суду. З позовом про зобов`язання здійснити нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року (включно) із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ічень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум та за період з 1 березня 2018 року по 26 червня 2018 року (включно) відповідно до приписів абз. 3, 4, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», ОСОБА_1 звернувся не 01.12.2025 року та не 26.06.2028 року. Звернувся до суду у 2022 році, до цього спору та такого зобов`язання не ініціював. Згідно пунктів 2 - 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на

100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом. З аналізу норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги. Слід вказати, що законодавчо передбачена компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Таку компенсацію не слід плутати з відшкодуванням у зв`язку з затримкою розрахунку з працівником при звільненні. Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» регламентує інший характер відносин, встановлює необхідність виплати компенсації за втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Верховний Суд, розглядаючи справу №240/11882/19, вказував, що у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.04.2018 у справі № 822/1110/16, у постанові від 20.12.2019 у справі №822/1731/16, у постанові від 13.03.2020 у справі № 803/1565/17. У постанові від 29.04.2021 року у справі №240/6583/20 Верховний Суд вказував, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства. Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення. Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2022 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 р. у справі № 200/4095/22 змінено; абзац другий резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 р. у справі № 200/4095/22 викладено у наступній редакції: «Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року (включно) із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум та за період з 1 березня 2018 року по 26 червня 2018 року (включно) відповідно до приписів абз. 3, 4, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078». Абзац третій резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 р. у справі № 200/4095/22 викладено у наступній редакції: «Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року (включно) із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум та за період з 1 березня 2018 року по 26 червня 2018 року (включно) відповідно до приписів абз. 3, 4, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078». Рішення набрало законної сили 15.11.2022 року, та виконане 26.12.2022 року (дата валютування 26.12.2022 року). Тобто, зобов`язання виплатити належну індексацію грошового забезпечення виникло у Військової частини НОМЕР_1 15.11.2022 року. Не слід казати про бездіяльність або протиправну бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу всіх сум за період з 01.12.2015 року по 26.06.2018 року, оскільки протягом цього періоду у відповідача не було обв`язку нарахувати не те, що компенсації за несвоєчасний розрахунок, обов`язок нарахувати та виплатити належну індексацію грошового забезпечення виник після набрання рішенням суду законної сили. Встановлено, що відповідачем добровільно виплачено належну суму індексації грошового забезпечення 26.12.2022 року, тобто вина відповідача в несвоєчасній виплаті належних сум настає з 15.11.2022 року по 26.12.2022 року. Таким чином, дійсно при виплаті ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 26.06.2018 року 26.12.2022 року, відповідач мав би виплатити компенсацію за втрату частини доходу. У постанові від 21.03.2023 року у справі № 620/7687/21 Верховний Суд виклав правову позицію та вказував, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення). індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства. зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Верховний Суд дійшов висновку, що особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів. Також суд керується правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 29.03.2023 року у справі № 120/9475/21-а. Сума невиплаченої індексації грошового забезпечення перестала бути спірною та стала недоплаченою сумою з набранням законної сили рішенням суду. Відповідач як боржник та особа, яка повинна понести відповідальність за несвоєчасно виплачений дохід позивача має виплатити відповідну компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, з моменту коли дохід сума перестала бути спірною та стала обов`язковою до виплати 15.11.2022 року по день фактичного нарахування та виплати 26.12.2022 року. Суд апеляційної інстанції вважає, що сума компенсації втрати частини грошових доходів не може бути більшої ніж був розмір самої недоплаченої виплати при звільненні, у даному випадку недоплаченого грошового забезпечення. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що датою постанови Першого апеляційного адміністративного суду є 15.11.2022 року. При розрахунку з позивачем, відповідач допустився дій щодо не виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення. При нарахуванні суми компенсації лід враховувати розумність строків невиплати, остаточний розрахунок відповідача з позивачем щодо виплати грошового забезпечення. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що сума компенсації за затримку розрахунку не може бути більшої ніж був розмір самого недоплаченого грошового забезпечення на виконання рішення суду. Розрахована сума компенсації за затримку розрахунку не може бути більшої ніж був розмір самої недоплаченої виплати, слід враховувати співмірність сум та обставини затримки виплати. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції невірно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення без додержання норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, тому наявні підстави для частково задоволення апеляційної скарги та зміни рішення. Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 року задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 року у справі № 160/30568/24 змінити, шляхом викладення другого та третього абзаців резолютивної частини у новій редакції: «Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 15.11.2022 року по 26.12.2022 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 26.06.2018 року виплаченої 26.12.2022 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2022 року у справі №200/4095/22. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 15.11.2022 року по 26.12.2022 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 26.06.2018 року виплаченої 26.12.2022 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2022 року у справі №200/4095/22». У іншій частині рішення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко