Постанова Запорізький апеляційний суд № 336/8438/25

Дата документу 29.04.2026 Справа № 336/8438/25 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 336/8438/25 Провадження №22-ц/807/1179/26 Головуючий в 1-й інстанції Звєздова Н.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2026 року місто Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В., суддів:Кочеткової І.В., Онищенка Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2026 року, постановлену у м. Запоріжжі у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку та її витребування з незаконного володіння,- В С Т А Н О В И В: У вересні 2025 року представник позивача адвокат Сердюченко В.В., звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

1. Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:07:021:0069, категорія земель землі житлової та громадської категорії, вид використання 02.01 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площа земельної ділянки 0,0544 га, місце розташування: АДРЕСА_1 .

2. Витребувати від ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:07:021:0069, категорія земель землі житлової та громадської категорії, вид використання 02.01 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площа земельної ділянки 0,0544 га, місце розташування: АДРЕСА_1 .

3. Судові витрати по справі, у т.ч. витрати позивача на професійну правничу допомогу, покласти на відповідача. 17.10.2025 на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 за первісним позовом надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ДП «Сетам», Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просив визнати недійсними електронні торги, проведені ДП "СЕТАМ" 03.01.2020 р. з реалізації арештованого майна за лотом № 389379, а саме - житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, площею 193,7 кв.м, розташованого на земельній ділянці площею 518 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати протокол № 458535 проведення електронних торгів від 03.01.2020 р. з реалізації арештованого майна за лотом № 389379 недійсним. Визнати свідоцтво № 126, видане приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Білоусовою В.О., від 22.01.2020 р. про належність ОСОБА_2 на праві власності житлового будинку літ. А площею 60,7 кв.м з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , недійсним. Стягнути з відповідачів всі понесені мною судові витрати. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2026 року, відмовлено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного підприємства «»Сетам», Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання недійсними електронних торгів, визнання протоколу проведення електронних торгів недійсними, визнання недійсним свідоцтва про належність на праві власності житлового будинку. Закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про визнання права власності на земельну ділянку та її витребування з незаконного володіння. Призначено справу до судового розгляду по суті о 09.00 годині 19 травня 2026 року у залі Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд.117-А, каб.

24. Зустрічну позовну заяву повернуто відповідачу. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу суду в частині відмови у прийнятті зустрічного позову, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що первісний позов ґрунтується виключно на набутті позивачем права власності на житловий будинок, а за зустрічним позовом таке право оспорюється. В такому разі задоволення вимог зустрічного позову повністю виключає задоволення первісного позову. Провадження у справі ЄУН 336/5077/20 відбувалося за позовом іншої особи і з інших підстав. В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Відмовляючи у прийнятті зустрічного позову та повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що незважаючи на те, що, обидва позови стосуються одних і тих же сторін, вивчення змісту первісного та зустрічного позову свідчить про те, що фактично вони обґрунтовані різними підставами, до позовних заяв додані різні докази, предмет доказування є різним. Крім того, в провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя вже перебувала справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав зазначених в зустрічній позовній заяві (справа №336/5077/20). Рішенням суду від 30.08.2023 в задоволенні позовних вимог відмовлено, рішення суду набрало законної сили 28.02.2024 року. Задоволення зустрічного позову в даному випадку не доводить відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову, який за наявності визначених законом підстав, також може бути задоволеним. Так само і відмова в задоволенні одного з позовів не свідчитиме про наявність підстав для автоматичного задоволення іншого позову. Ухвалення рішень за кожним з позовів залежатиме від того, чи будуть доведені сторонами обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог. Тому ризик ухвалення суперечливих або взаємовиключних рішень в даному випадку відсутній. Отже в даному випадку об`єднання вимог за первісним та зустрічним позовами може ускладнити розгляд справи. Проте, колегія суддів апеляційного суду, не погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України та ст. 15 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина друга статті 12 ЦПК України). Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з ч. 1 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом (п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України). Зустрічний позов - це позов, який подається відповідачем до позивача у тому самому судовому процесі задля захисту проти первісних позовних вимог. Метою пред`явлення зустрічного позову є спільний розгляд позовів у інтересах процесуальної економії, а в ряді випадків - уникнення постановлення суперечливих судових рішень. Спеціальні вимоги щодо змісту зустрічного позову та умов його прийняття до спільного розгляду з первісним позовом визначені частиною другою статті 193 ЦПК України. За змістом ч. 1-3 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер, і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом. Разом із тим, недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу. Підставою первісного позову ОСОБА_2 є визнання права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:07:021:0069, площе 0,0544 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 у відповідності до вимог ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, оскільки ОСОБА_2 набуто право власності на житловий будинок за вказаною адресою. При цьому за зустрічним позовом право власності на вказаний будинок оспорюється. Таким чином у разі задоволення вимог зустрічного позову виключаються підстави первісного позову, що вказує на взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним. Посилання на справу ЄУН №336/5077/20 є необґрунтованим зважуючи на те, що позивачем у справі була інша особа і підстави позову були відмінні від підстав за зустрічним позовом. Зважуючи на викладене, колегія суддів вважає, що доцільним є сумісний розгляд первісного та зустрічного позову, оскільки це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. На підставі вищезазначеного, ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою, тому відповідно ст.379 ЦПК України вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,- УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2026 року у цій справі в частині відмови у прийнятті зустрічного позову та його повернення відповідачу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду процесуального питання. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 29 квітня 2026 року. Головуючий, суддя-доповідач С.В. Кухар Судді: І.В. Кочеткова Е.А. Онищенко