Постанова 4807 № 334/5938/23

Дата документу 09.06.2026 Справа № 334/5938/23 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №334/5938/23 Головуючий у 1-й інстанції:Філіпова І.М. Провадження №22-ц/807/517/26 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2026 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого,судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Кухаря С.В., Онищенка Е.А., Волчанової І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2025 року про визнання неподаною та повернення заяви-звернення про перегляд за виключними обставинами рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 серпня 2023 року у справі №334/5938/23 за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, - В С Т А Н О В И В: У липні 2023 року Концерн «Міські теплові мережі» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії. В обґрунтування позову зазначено, що Концерн «МТМ» діє на підставі статуту, який знаходиться у загальнодоступного місці на офіційному сайті Концерну «МТМ». ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлове приміщення №37, площею 34,6 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи знаходження в багатоквартирному будинку та відсутність документів на підтвердження відключення від мережі опалення, вказане приміщення є опалювальним. В період з 01.11.2021 по 30.06.2023 Концерн «МТМ» надано відповідачу послугу з постачання теплової енергії на загальну суму 17 655,62 грн. Позивачем сформовані та надані споживачу рахунки на оплату споживчої послуги. Відповідач свої обов`язки згідно договору по сплаті за надану послугу у зазначений період не виконав, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 17 655,62 грн. На підставі вищевикладеного позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 17 655,62 грн та судові витрати в розмірі 2684 грн. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 серпня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» суму заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії в розмірі 17 655,62 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір в сумі 2684 грн. У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою-звернення про перегляд за виключними обставинами рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 серпня 2023 року у справі №334/5938/23, яка за наслідками автоматизованого розподілу справи між суддями передана в провадження колегії суддів у складі (головуючого судді-доповідача) Філіпової І.М., суддів Фетісова М.В. та Козлової Н.В.. ( т. 2 а.с.88). В обгрунтування заяви-звернення зазначає, що відповідно до ст. 423 ЦПК України підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є, в тому числі встановлена Конституційним судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішення справи, якщо рішення ще не виконано. Рішенням Конституційного суду України від 22 листопада 2023 року пункти 1,5 ч. 6 ст. 19 ЦПК України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконститувційними), пункти 1, 5, ч. 6 ст. 19 ЦПК України, утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Отже, обставиною для перегляду судового рішення від 22 серпня 2023 року за виключними обставинами є висновки Конституційного суду України у рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-рц ( 11)/2023, якими встановлено, що п.п.1,5 ч. 6 ст. 19 ЦПК України суперечать ч. 1 ст. 8 та ч. 2 ст. 24 Конституції України, та є належними засобами регулювання процесуальних відносин. Враховуючи пріоритет захисту прав людини, в тому й числі і права людини на забезпечення реалізації конституційного судового захисту права споживача та користувачів надр безпосередньо на підставі ст. ст. 1, 3, 8, 13, 19, 24, 27, 32, 40, 42, 55, 57, 64, 92, 124, 129-1, 151-2 Конституції України та в порядку змін ч.6 ст.19 ЦПК України є підстави про перегляд рішення від 22 серпня 2023 року у цивільній справі №334/5938/23 у зв`язку з виключними обставинами та скасування останнього з підстав визнання п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України таким, що не відповідає Конституції України. З огляду на зазначене в заяві-звернення ОСОБА_1 прохав: 1) Заяву-звернення на захист прав споживачів та користувачів надр безпосередньо на підставі ст.ст. 1,3,8,13,19,24,27,32,40,42,55,57,64,92,124,129-1,151-2 Конституції України та в порядку змін ч.6 ст.19 ЦПК України про перегляд рішення від 22.08.2023 року у цивільній справі №334/5938/23 у зв`язку з виключними обставинами та скасування останнього з підстав визнання п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно якого було здійснено судовий розгляд для відновлення та реалізації конституційного забезпечення невід`ємного права людини на життя, як і всіх інших прав і свобод людини і громадянина в Україні, наділених верховенством, та для забезпечення умов для їх повної реалізації, як головного обов`язку держави, враховуючи пріоритет захисту прав людини, в т.ч. і права людини на забезпечення реалізації конституційного судового захисту прав споживача, гарантованого ст.ст.8, 13, 42 Конституції України, прийняти до розгляду; 2) Розглянути заяву-звернення на захист прав споживачів та користувачів надр безпосередньо на підставі ст.ст. 1,3,8,13,19,24,27,32,40,42,55,57,64,92,124,144,151-2 Конституції України та в порядку змін ч.6 ст.19 ЦПК України про перегляд рішення від 22.08.2023 року у цивільній справі №334/5938/23 у зв`язку з виключними обставинами та скасування останнього з підстав визнання п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України таким, що не відповідає Конституції України, згідно якого було здійснено судовий розгляд для відновлення та реалізації конституційного забезпечення невід`ємного права людини на життя, як і всіх інших прав і свобод людини і громадянина в Україні, наділених верховенством, та для забезпечення умов для їх повної реалізації, як головного обов`язку держави, враховуючи пріоритет захисту прав людини, в т.ч. і права людини на забезпечення реалізації конституційного судового захисту прав споживача, гарантованого ст.8 та ст.42 Конституції України на засадах верховенства права відповідно Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч.2 ст.10 ЦПК України); 3) Скасувати рішення від 22.08.2023 року по справі №334/5938/23, як таке, що ухвалено із застосуванням при розгляді неконституційних норм з посиланням на ч.6 ст.19 ЦПК України та відмовити у задоволенні позову неналежному позивачу; 4) Застосувати при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.10 ЦПК України). Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 квітня 2025 року справу передано у провадження головуючої судді Філіпової І.М., склад колегії суддів: Фетісов М.В., Козлова Н.Ю. ( т. 2 а.с.88). Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 серпня 2024 року у справі №334/5938/23 залишено без руху для усунення недоліків. 05 травня 2025 року ОСОБА_1 надав до суду першої інстанції заяву про відвід колегії суддів: Філіпова Т.Є., Фетісов М.В., Козлова Н.Ю.. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2025 року передано процесуальне питання про відвід головуючого судді Філіпової І.М., суддів члена колегії Кохлової І.М., Фетісова М.В. на розгляд іншому судді, що не входить до складу колегії суддів, якого визначено в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів відмовлено. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2025 року вищезазначену заяву-звернення визнано неподаною та повернуто заявнику. Не погоджуючись із ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2025 року скасувати та прийняти відповідне рішення. Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду від 10 листопада 2025 року у цій справі є помилковою як така, що порушує норми ЦПК України, оскільки ОСОБА_1 не отримував ухвалу про залишення заяви без руху від 12 травня 2025 року, до суду повернувся конверт. Просить врахувати, що розгляд справи відбувався на підставі норм ЦПК України, яка визнана неконституційною, що є підставою для перегляду судових рішень за виключними обставинами, що може бути виправлено за допомогою повторного судового провадження. Держава має забезпечити ефективне поновлення прав через можливість повторного розгляду справи, під час якого суд загальної юрисдикції, зважаючи на рішення Конституційного Суду України, повинен переглянути судове рішення, яке ґрунтувалося на неконституційних положеннях закону, відповідно до закону, який узгоджується з Конституцією України. Вважає, що ухвалою суду першої інстанції його заяву залишено без руху з формальних підстав, тому суд неправомірно визнав заяву неподаною. Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст. 360 ЦПК України, до суду не надходило. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Концерн «Міські теплові мережі», будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, а саме шляхом надсилання судової повістки-повідомлення в електронний кабінет підсистеми « Електронний суд» до апеляційного суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив будь яких клопотань про відкладення розгляду справи не надав. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Зважаючи на вказане, колегія у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України ухвалила здійснювати апеляційний розгляд у відсутності Концерн «Міські теплові мережі Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення зазначеним вимогам не відповідає. Повертаючи заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 серпня 2024 року у справі №334/5938/23, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 не усунув недоліки, зазначені в ухвалі суду від 02 травня 2025 року про залишення заяви без руху, оскільки у наданий судом строк заявник не надав оформлену заяву у відповідності до вимог ст. 426 ЦПК України із зазначенням посилання на докази, що підтверджують наявність виключних обставин, додання до заяви доказів, що підтверджують наявність виключних обставин, та клопотання (заяви) про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду із заявою про перегляд рішення за виключними обставинами, із наведенням поважних причин пропуску цього строку та доказів на їх підтвердження. Отже, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, заява вважається неподаною і підлягає поверненню заявнику. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного. Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 423 ЦПК України, підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. Стаття 426 ЦПК України передбачає форму і зміст заяви. Так, відповідно до ч. 1 ст. 426 ЦПК України заяви про перегляд судових рішень суду за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції . У заяві зазначаються: 1) найменування суду, якому адресується заява; 2) ім`я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) інші учасники справи; 4) дата ухвалення і зміст судового рішення, про перегляд якого подано заяву; 5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; 6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин (ч.2 ст. 426 ЦПК України). До заяви додаються: 1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу; 2) документ про сплату судового збору; 3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин; 4) документ, що підтверджує повноваження представника особи, яка подає заяву, - якщо заява підписана таким представником; 5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 423 цього Кодексу; 6) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення (ч. 3 ст. 426 ЦПК України). Частиною 1 статті 427 ЦПК України передбачено, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді або колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу. Частиною 2 статті 427 ЦПК України передбачено, що протягом п`яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 426 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Частиною 3 статті 427 ЦПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Судом встановлено, що у липні 2023 року Концерн «Міські теплові мережі» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, в якій позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 17 655,62 грн та судові витрати в розмірі 2684 грн. Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 липня 2023 року постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 серпня 2023 року позов Концерн «Міські теплові мережі» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» суму заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії в розмірі 17 655,62 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір в сумі 2684 грн. У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою-звернення про перегляд за виключними обставинами рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 серпня 2023 року у справі №334/5938/23, яка за наслідками автоматизованого розподілу справи між суддями передана в провадження колегії суддів у складі (головуючого судді-доповідача) Філіпової І.М., суддів Фетісова М.В. та Козлової Н.В. (т.2 а.с.75-83). Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 02 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 серпня 2023 року у справі №334/5938/23 залишено без руху. Так, згідно ухвали про залишення заяви без руху, заява не відповідала вимогам ст.426 ЦПК України, оскільки заява про перегляд рішення суду за виключними обставинами не містила посилання на докази, що підтверджують наявність виключних обставин відповідно до пункту 1 частини третьої статті 423 ЦПК України. Крім того, до заяви не додано доказів, що підтверджують наявність вказаних обставин згідно з пунктом 1 частини третьої статті 423 ЦПК України, та подана заявником з пропуском строку. При цьому, заявником не додано до заяви клопотання про поновлення пропущеного строку на її подання. У зв`язку з цим заявнику було запропоновано надати суду відповідне клопотання з усуненими недоліками разом із доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку на звернення до суду із заявою (т.2 а.с.89). Дана ухвала була направлена ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 (т.2 а.с.91). Така адреса зазначена ОСОБА_1 у заяві про перегляд судового рішення за виключними обставинами, а також в апеляційній скарзі. В матеріалах справи наявні два конверти з рекомендованим поштовим відправлення про вручення з вкладенням із поштовою відміткою «адресат відсутній» (а.с.99,100). Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2025 року вищезазначену заяву-звернення визнано неподаною та повернуто заявнику (а.с.103). Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що будучи обізнаним про наявність ухвали суду від 02 травня 2025 року про залишення його заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, заявник недоліки указані в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху не усунув. Водночас в матеріалах справи, наявні два конверти з рекомендованим поштовим відправленням із трекінг номером №069106571886 та №0691006573250, адресовані ОСОБА_1 направлені за зазначеною ним в заяві адресою ( АДРЕСА_2 . Дані конверти 28 травня 2026 року повернулися до суду першої інстанції із поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 2 а.с.99,100). Проте, на поштовому повідомленні (конверті), що були адресовані судом першої інстанції ОСОБА_1 відсутня відмітка відповідального працівника суду першої інстанції щодо опису вкладення судових документів, які були направлені останньому, а саме відсутня відмітка про направлення Дніпровським районним судом м. Запоріжжя ухвали суду від 02 травня 2025 року про залишення заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення суду без руху для усунення недоліків, що не є доказом належного інформування учасника справи. Отже, відсутність опису вкладення (або відмітки на ньому) свідчить про те, що офіційно підтвердити вміст конверта неможливо. Згідно з процесуальним законодавством та практикою Верховного Суду, такий відправлений лист не є належним доказом того, що адресату було направлено саме необхідні процесуальні документи, а саме ухвала Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 02 травня 2025 року про залишення без руху заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 серпня 2023 року у справі №334/5938/23. Таким чином, повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 з підстав не усунення недоліків, суд першої інстанції не врахував, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження вручення копії ухвали судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 02 травня 2025 року про залишення заяви без руху заявнику ОСОБА_1 , а наявність двох поштових конвертів без зазначення опису вкладення направлених документів, які повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» не вважається належним повідомленням сторони про процесуальні дії відповідного суду. З огляду на зазначене, за відсутності даних про направлення ОСОБА_1 ухвали Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 02 травня 2025 року про залишення заяви про перегляд за виключними обставинами рішення суду без руху та її отримання заявником, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення заяви на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України є необґрунтованим, оскільки доказів про обізнаність останнього про наявність даної ухвали, матеріали справи не містять. Крім того, слід зауважити, що згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 квітня 2025 року справу передано у провадження головуючого судді Філіпової І.М. , склад колегії суддів: Фетісов М.В., Козлова Н.Ю. Водночас ухвала Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2025 року, якою заяву-звернення про перегляд за виключними обставинами рішення суду визнано неподаною та повернуто заявнику підписано одноособово суддею Філіповою І.М., а не колегією суддів, які визначені в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України та входили до складу колегії станом від 29 квітня 2025 року. Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала про повернення заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення суду у зв`язку із не усуненням недоліків не ґрунтується на нормах процесуального права. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду. Так, у справі "Bellet v. France" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З огляду на вище викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає нормам процесуального права, а тому згідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Аргументи апеляційної скарги частково є виправданими. Прохання апеляційної скарги щодо ухвалення нового рішення не може бути задоволено, оскільки згідно з Цивільним процесуальним кодексом України повноваження апеляційної інстанції суворо обмежені та апеляційний суд не ухвалює «нове рішення» на стадії розгляду заяв і не наділений правом підміняти собою суд першої інстанції для їх розгляду. Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2025 року скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повна постанова складена 10 червня 2026 року. Головуючий, суддя СуддяСуддя Подліянова Г.С.Кухар С.В. Онищенко Е.А.