Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/6894/25
від 22.04.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 22 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/6894/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року (суддя Конєва С.О.) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0719010708 від 20.11.2024 р.,- ВСТАНОВИВ: ФОП ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0719010708 від 20.11.2024 р. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року позов задоволено. Суд вирішив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0719010708 від 20.11.2024р. Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначено, що наказ ГУ ДПС у Рівненській області №2230-п від 18.09.2024 «Про проведення фактичної перевірки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 », складений з дотриманням норм чинного законодавства, а тому висновки про протиправність наказу і, як наслідок, незаконність проведення такої перевірки є безпідставними. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 21.03.2024р. зареєстрований як фізична особа підприємець за адресою: АДРЕСА_2 , видом економічної діяльності позивача є 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний), перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Криворізька північна ДПІ (Саксаганський р-н м. Кривий Ріг). 18.09.2024р. ГУ ДПС у Рівненській області було прийнято наказ за №2230-п «Про проведення фактичної перевірки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , ТРЦ «Нappi Mall» з метою перевірки: дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі на виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) відповідно до п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України, а саме: провести фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , з 19 вересня 2024 року, терміном 10 діб (п.1 наведеного наказу). У пункті 1 згаданого наказу, встановлено, що період діяльності, що перевіряється згідно статті 102 ПКУ. На підставі вищенаведеного наказу, 19.09.2024р. о 12 год. 59 хв. (початок перевірки) 28.09.2024р. 15.45 (закінчення перевірки) посадовими особами контролюючого органу було проведено фактичну перевірку господарської одиниці магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ТРЦ «Нappi Mall», де здійснює свою діяльність суб`єкт господарської діяльності ОСОБА_1 за результатами якої був складений акт №14671/Ж5/17-00-07-05-17/ НОМЕР_1 від 28.09.2024 р. За висновками згаданого акту фактичної перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР, а саме: у ході проведення фактичної перевірки в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , ТРЦ «Нappi Mall», де господарську діяльність здійснює ФОП ОСОБА_1 , за пунктом 4 якого встановлено порушення ведення у порядку, встановленому законодавством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. Відповідно до наявної інформації із системи обліку даних РРО встановлено реалізацію через ПРРО №4000975545 21.09.2024р. о 15 год. 92 хв. Та 23.09.2024р. о 18 год. 37 хв. технічно складних побутових товарів на загальну суму 65 998,00 грн. (додаток 4 до акта). Документи на товар, що було реалізовано (у паперовій чи електронній формі), що підтверджують їх облік та походження, до перевірки надано не було. Також у цьому акті зазначено, що в доповнення до п.4: 28.09.2024р. додатково надано завірені копії акта приймання-передачі товарів від 19.03.2024р. до договору комісії №ЗО-02-09-24-30 від 02.09.2024р. та копію форми ведення обліку товарних запасів. На підставі наведених висновків акту перевірки, 20.11.2024р. ГУ ДПС у Дніпропетровській області було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «С» за №0719010708 за змістом якого видно, що за порушення пункту 12 ст.3 Закону №265/95-ВР -не ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, на підставі ст.20 Закону №265/95-ВР за платежем «штрафні санкції за поруш. законод. про патентув., норм регул. обігу готівки та заст. реєстраторів», до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 65998,00 грн. Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив про недоведеність відповідачем фактичних підстав для призначення перевірки, передбачених пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України, та дійшов висновку щодо необґрунтованості правових підстав призначення фактичної перевірки. Також судом зазначено про відсутність у листі ДПС України №19312/7/99-00-07-04-02-07 від 03.07.2024 податкової інформації та/або фактів про ймовірні порушення вимог податкового законодавства саме позивачем, що були обрані підставами для призначення та проведення фактичної перевірки позивача за п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України згідно наказу від 18.09.2024р. №2785-п. В наказі про призначення перевірки взагалі відсутнє визначення платника стосовно якого таку перевірку призначено та буде проведено. За висновками суду першої інстанції протиправність призначення відповідачем перевірки призводить не лише до визнання незаконною перевірки, але й відсутності правових наслідків такої (незаконність прийнятих контролюючим органом за наслідками проведення перевірки рішень). Також суд зазначив, що контролюючим органом було допущено порушення процедури прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, встановленої п.86.5, п.86.7, п.86.8 ст.86 ПК України, а саме: акт фактичної перевірки відповідачем на адресу позивача засобами поштового зв`язку не направлявся, спірне рішення прийняте до спливу строку подачі позивачем заперечень проти висновків акту перевірки, а, відтак, прийняте з порушенням встановлених правил та процедур, прийняте передчасно - без дотримання права позивача на подачу та розгляд його заперечень, що є передумовою для прийняття спірного рішення, у зв`язку з чим є таким, що прийняте з порушенням закону, а тому таке податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, як передчасно прийняте. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Право на проведення перевірки, в тому числі фактичної перевірки, визначено положеннями пункту 75.1. статті 75 та підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України). Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України. Вимоги до змісту наказу керівника контролюючого органу про проведення фактичної перевірки встановлені абзацом 3 пункту 81.1 статті 81 ПК України, відповідно до якого в наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу. ПК України закріплює таку обов`язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, а також необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом, а відтак під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної особи, суд має надати оцінку достатності змісту наказу в контексті зазначення платника податків, який має перевірятися. Наказ ГУ ДПС у Рівненській області від 18.09.2024 №2230-п не містить найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється, а також рнокпп такої особи). Наказ містить адресу об`єкта - магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: Рівненська область, м. Рівне, ваул. Сергія Бачинського 5, ТРЦ Happy Mall, . Суд апеляційної інстанції враховує, що у посадової особи контролюючого органу виникає право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення та за умови пред`явлення направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення, оформлених відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України. При цьому одним із обов`язкових реквізитів наказу є зазначення суб`єкта господарювання, щодо якого призначається перевірка. Оскільки найменування суб`єкта господарювання - фізичної особи, який підлягає перевірці є обов`язковими реквізитами наказу керівника контролюючого органу про проведення фактичної перевірки, відсутність в наказі про проведення фактичної перевірки найменування суб`єкта господарювання - фізичної особи не надає можливості ідентифікувати суб`єкта підприємницької діяльності, який повинен бути інспектований, та є підставою для висновку про протиправність такого наказу про призначення фактичної перевірки. Верховним Судом в постанові від 22 вересня 2020 року в справі № 520/8836/18 висловлена правова позиція, відповідно до якої оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо порядку проведення фактичної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. В цьому випадку висновки акту перевірки не відповідають принципам обґрунтованості, оскільки такі висновки ґрунтуються на недопустимому доказі, яким є акт фактичної перевірки, адже фактична перевірка проведена на підставі наказу, дефектність якого позбавляла контролюючий орган повноважень на проведення фактичної перевірки саме позивача, тобто за відсутності підстав, встановлених Податковим кодексом України. Таким чином, відповідачем допустимими доказами не доведено склад правопорушень, за які застосовані штрафні санкції оскарженим позивачем податковим повідомленням-рішенням. Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0719010708 від 20.11.2024 р. залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 22 квітня 2026 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш