Постанова 4852 № 160/1440/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/1440/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі №160/1440/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головне управління ДПС у Рівненській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.09.2024 № 0578470708; від 11.09.2024 № 0578460708. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної Головним управлінням ДПС у Рівненській області фактичної перевірки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , складений акт № 11824/Ж5/17-00-07-05- 17/3637308899 від 05.08.2024 про порушення норм законодавства ФОП ОСОБА_2 . На підставі цього акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: від 11.09.2024 № 0578460708 - про застосування штрафної санкції в розмірі 2040 грн. за ненадання контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю; від 11.09.2024 № 0578470708 про застосування штрафної санкції в загальному розмірі 241321,00 грн. за проведення контрольно-розрахункової операції без застосування РРО та здійснення реалізації товарів, які н обліковані в установленому порядку. Позивачем вважає, що фактична перевірка проведена контролюючим органом за відсутності правових підстав, крім того, посадові особи ГУ ДПС у Рівненській області вийшли за межі предмету перевірки та здійснили перевірку питань, не визначених у направленні на перевірку. По суті виявлених порушень позивач вважає висновки контролюючого органу помилковими, вказує, що він надав всі належні документи, які підтверджують облік та походження товарів, при цьому договір комісії та акт приймання передачі до договору комісії є належними доказами ведення обліку та походження товару. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Суд дійшов висновку про наявність правових підстав, передбачених пп.80.2.2, 80.2.7 п.80.2 ст.80 ПК України для проведення фактичної перевірки. Також суд визнав обґрунтованим застосування до позивача штрафних санкцій на підставі ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог п.12 ст.3 цього Закону з огляду на те, що до перевірки не надано квитанції (другі примірники комітентських карток, що виписуються на товар, прийнятий на комісію), відсутні ознаки комісійної торгівлі в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». За встановлених у справі обставин суд визнав обґрунтованими висновки контролюючого органу про здійснення позивачем реалізації товарів, на які не надано документи, що підтверджують їх походження та які не відображені у відповідному обліку. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду як таке, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Позивач наполягає на помилковості висновків контролюючого органу про порушення позивачем п.1, 2, 12 ст.3 Закону № 265/95-ВР. Зауважує, що квитанції (другі примірники комітентських карток, що виписуються на товар, прийнятий на комісію), про які вказує суд першої інстанції, контролюючим органом не витребовувались під час перевірки. Також доводи відповідача в частині порушення п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, які зводились до того, що до перевірки не надано первинних документів щодо отримання (походження) товару в зазначеному магазині, електрону або паперову форму обліку товарних запасів із зазначенням вартості необлікованих в установленому порядку товарів, які перебувають в реалізації на суму 240 422,00 грн., суперечать встановленим в акті перевірки обставинам. Щодо застосування до позивача штрафу в розмірі 2040 грн. за порушення п.85.2 ст.85 ПК України позивач зазначає, що належним доказом вчинення платником податку порушення вимог вказаної норми Податкового кодексу України є виключно акт про відмову платника податків надати документи. В даному випадку представники контролюючого органу під час здійснення перевірки не складали актів про відмову ФОП ОСОБА_1 надати копії документів, що належать та пов`язані з предметом перевірки в порядку, визначеному п. 85.6. ст. 85 ПК України. Крім того, позивач, який дізнався про факт проведення перевірки вже після її проведення (оскільки не був присутній в цей час в АДРЕСА_1 ), не вичиняв правопорушення, за яке до нього застосовано штраф, передбачений п. 121.1. ст. 121 ПК України. Відповідачі, кожен окремо, подали письмові відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять залишити рішення суду без змін як законне та обґрунтоване. Відповідачі вважають, що проведена перевірка проведена правомірно, за наявності для цього підстав. В ході проведення перевірки позивачем не надано документів щодо обліку та походження товару. Твердження позивача, що ним під час перевірки було надано первинні документи обліку товару не відповідають дійсності. Жодним документом, що міститься в матеріалах справи, не підтверджується наявність первинних документів в місці продажу товарів. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , згідно витягу з ЄДРПОУ, зареєстрований в установленому законом порядку 23.03.2024, номер запису 2010350010002486358. Видами діяльності позивача за КВЕД є: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний); 95.11 Ремонт комп`ютерів і периферійного устаткування; 95.12 Ремонт обладнання зв`язку; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 46.51 Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням; 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього; 47.41 Роздрібна торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпечення спеціалізованих магазинах; 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткуванням у спеціалізованих магазинах; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах. Позивач здійснює господарську діяльність, у тому числі, в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: місто Рівне, вулиця Кулика і Гудачека, 23, ТРЦ «Екватор». 24.07.2024 Головним управлінням ДПС у Рівненській області видано наказ № 1842 - п «Про проведення фактичної перевірки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 з 24.07.2024 терміном 10 діб. Метою перевірки у цьому наказі зазначено: дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі на виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Період діяльності, що перевіряється згідно ст.102 ПК України. Підставою для проведення фактичної перевірки визначено: пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України. На підставі означеного наказу від 24.07.2024 № 1842 п та направлень на перевірку №3335/ЖЗ/17-00-07-05-15 від 24.07.2024, №3337/ЖЗ/17-00-07-05-15 від 24.07.2024, №3338/ЖЗ/17-00-07-05-15 від 24.07.2024, посадовими особами Головного управління ДПС у Рівненській області проведено фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 . За результатами фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Рівненській області (відповідач-2) складений акт фактичної перевірки від 02.08.2024 № 11824/Ж5/17-00-07-05-17/ НОМЕР_1 , в якому зафіксовано виявлені в ході перевірки порушення: - п.1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1095 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не проведення розрахункових операцій через РРО без роздрукування відповідного документа встановленої форми на загальну суму 899,00 грн. Перед початком перевірки о 13:50 здійснено покупку зарядного пристрою (павербанк) вартістю 899,00 грн. Розрахункова операція на суму покупки не проведена через ПРРО, фіскальний чек не видано. Лише після ознайомлення продавця з направленнями на перевірку проведено зазначену операцію через РРО та видано фіскальний чек о 14:13; - п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1095 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на початок проведення перевірки не надано документи, які підтверджують облік та походження товарів на загальну суму 240422,00 грн. На початок проведення перевірки надано договір комісії від 22.07.2024 № СІ-22-07-24-ЯМ, відповідно до якого ФОП ОСОБА_3 - комітент, ФОП ОСОБА_1 - комісіонер; акт приймання-передачі товарів до договору комісії від 22.07.2024 № СІ-22-07-24-ЯМ, згідно якого комітент передав комісіонеру товари на загальну суму 870940,00 грн. На дану суму надано форму ведення обліку товарних запасів.; 31.07.2024 надано додаток 2 до договору комісії від 22.07.2024 № СІ-22-07-24-ЯМ, який датується 24.07.2024, про передачу товарів від ФОП ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 240422,00 грн. в кількості 32 одиниць, які були в магазині на початок проведення перевірки. Тобто встановлено факт не ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів, на загальну суму 240422,00 грн. - п. 85.2 ст.85 Податкового кодексу України, а саме: ненадання посадовим (службовим) особам органу всіх документів пов`язаних з об`єктом перевірки. 24.07.2024 особі, в присутності якої проводилась перевірка, продавцю ОСОБА_4 вручений запит про надання документів (копій документів): договір з банком на обслуговування терміналу для розрахунку банківськими картками; рух коштів по банківському терміналу за період з 01.10.2022 по 24.07.2024. Як зазначено в акті перевірки, станом на кінець перевірки 02.08.2024 витребувані документи не надано. Одночасно зафіксовано, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » встановлено відсутність банківського платіжного терміналу. На підставі акту перевірки, за фактом встановлених порушень, відповідачем-1 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкові повідомлення-рішення: від 11.09.2024 № 0578460708 - про застосування штрафної санкції в розмірі 2040 грн. за ненадання контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю (п.121.1 ст.1231 ПК України); від 11.09.2024 № 0578470708 про застосування штрафної санкції в загальному розмірі 241321,00 грн. за проведення контрольно-розрахункової операції без застосування РРО та здійснення реалізації товарів, які не обліковані в установленому порядку (899,00 грн. + 240422,00 грн - абз.1, 2, 3 п.1 ст.17, ст.20 Закону № 265/95-ВР). Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з такого. В межах доводів апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції з приводу правомірності призначення та проведення фактичної перевірки позивачем не оскаржується. Стосовно суті виявленого фактичною перевіркою порушення вимог п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР, що стало підставою застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 240422,00 грн. суд апеляційної інстанції зазначає таке. Відповідно до п. 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані зокрема вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння). Згідно статті 20 Закону № 265/95-ВР, до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За змістом наведеної норми суб`єкт господарювання несе відповідальність за (окремо або в сукупності): 1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку; 2) ненадання під час перевірки документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). У спірному випадку, позиція контролюючого органу полягає в тому, що позивач - фізична особа-підприємець ФОП ОСОБА_1 проводить діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, та відповідно зобов`язаний надати контролюючому органу на початок проведення перевірки документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу. Втім, всі первинні документи на товар, який знаходиться в реалізації та форму ведення обліку товарних запасів, надано не було. Виходячи із акту фактичної перевірки, суть виявленого порушення полягає у не наданні на початок перевірки документів, які підтверджують облік та походження товарів, що знаходилися у місці продажу, на суму 240422,00 грн. Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496 затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі також Порядок №496). У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях: документи, які підтверджують облік та походження товарів - Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі - Форма обліку), та первинні документи; первинні документи - опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб`єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб`єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару. Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Порядку № 496 облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід`ємною частиною такого обліку. Відповідно до п.2 Розділу ІІ Порядку № 496 Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі. Форма обліку має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП: прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки ФОП або серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті, податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об`єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші. Пунктом 3 Розділу ІІ Порядку № 496 передбачено, що ФОП вносить до Форми обліку відомості в такому порядку: 1) у графі 1 зазначається порядковий номер рядка, в якому здійснено відповідний запис; 2) у графі 2 - дата здійснення запису; 3) у графах 3-6 - реквізити первинного документа (вид первинного документа, дата його складання, номер первинного документа (за наявності), найменування суб`єкта господарювання - постачальника або отримувача, його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті); 4) у графі 7 - загальна вартість товару відповідно до первинного документа про надходження товару; 5) у графі 8 - загальна вартість товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів (крім даних щодо продажу через реєстратор розрахункових операцій / програмний реєстратор розрахункових операцій). Пункт 9 Розділу ІІ Порядку № 496 містить норму про заборону продажу товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об`єктах) відсутні: 1) первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку; 2) відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи; 3) первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи. Пунктом 11 Розділу ІІ Порядку №496 передбачено, що Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред`явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби). Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті) такої ФОП. Отже, виходячи з наведених положень Порядку №496 документами, які підтверджують облік та походження товарів, є Форма ведення обліку товарних запасів (Форма обліку) та первинні документи, на підставі яких внесено дані до Форми обліку. При цьому, первинними документами Порядком №496 визнаються інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару, дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару. Судом встановлено, що під час проведення перевірки уповноваженою особою позивача контролюючому органу надані, у тому числі, такі документи: договір комісії №СІ-22-07-24-ЯМ від 22.07.2024, укладений між позивачем (комісіонер) та ФОП ОСОБА_3 (комітент); акти приймання-передачі товарів до договору комісії від 22.07.2024 № СІ-22-07-24-ЯМ від 22.07.2024, згідно якому комітент передав комісіонеру товари на загальну суму 870940,00 грн.; від 24.07.2024, згідно якому комітент передав комісіонеру товари на загальну суму 240422,00 грн. Також надані Форми ведення обліку товарних запасів (додаток до Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку): дата внесення запису 22.07.2024 на підставі акту передачі товару від 22.07.2024 по договору комісії №СІ-22-07-24-ЯМ від 22.07.2024, загальна вартість товару 870940,00 грн; дата внесення запису 24.07.2024 на підставі акту передачі товару від 24.07.2024 по договору комісії №СІ-22-07-24-ЯМ від 22.07.2024, загальна вартість товару 240422,00 грн. За висновком контролюючого органу, оскільки додаток 2 до договору комісії №СІ-22-07-24-ЯМ від 22.07.2024 акт приймання-передачі товарів від 24.07.2024 на суму 240422,00 грн. наданий лише 31.07.2024, вказаний факт є свідченням не ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів, на загальну суму 240422,00 грн., що свою чергу є підставою для застосування штрафної санкції на підставі ст.20 Закону № 265/95-ВР. Суд апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією контролюючого органу, оскільки підставою для притягнення до відповідальності згідно статті 20 Закону № 265/95-ВР є здійснення реалізації товарів, не облікованих у встановленому порядку, та/або не надання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). Тобто визначальним в цьому випадку є встановлення факту, що товари, які знаходяться у місці продажу, не обліковані у встановленому порядку, про що може свідчити, в тому числі ненадання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік таких товарів, а не відсутність документів, які засвідчують цей факт, саме на момент початку фактичної перевірки, як вважає контролюючий орган. Встановлені у справі фактичні обставини не дають підстав для висновку про наявність в діях позивача складу порушення, передбаченого ст.20 Закону № 265/95-ВР. Відповідачами не спростовано, що отримані позивачем в межах укладеного ним договору комісії №СІ-22-07-24-ЯМ від 22.07.2024 товари на підставі акту приймання-передачі товару від 24.07.2024 на загальна суму 240422,00 грн. обліковані позивачем шляхом внесення відповідних записів до Форми обліку в день їх отримання 24.07.2024. Докази, які б свідчили про ненадання позивачем Форма обліку, первинних документів, які підтверджують облік та походження товарів на суму 240422,00 грн., на вимогу посадової особи контролюючого органу під час проведення перевірки, відповідачами не подані, в матеріалах справи відсутні. Відповідачами не спростовується та не заперечується, що товари, які знаходились у позивача на реалізації, отримані ним в межах укладеного договору комісії. Договір комісії №СІ-22-07-24-ЯМ від 22.07.2024 та акти приймання-передачі товарів до нього містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати походження товару, постачальника (комітент ФОП ОСОБА_3 ) та отримувача (комісіонер позивач), дату проведення операції (передання товарів, зазначених в акті, на комісію), найменування, кількість та вартість товару (найменування, кількість та вартість кожної окремої одиниці товару зазначені в актах приймання-передачі. За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що надані позивачем під час перевірки документи в повній мірі підтверджували походження товару, що знаходився у позивача на реалізації, та його облік. Стосовно застосованого штрафу за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суд апеляційної інстанції зазначає таке. Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється; 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти). Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги. В спірному випадку в акті перевірки від 02.08.2024 зафіксовано, що перед початком перевірки о 13:50 здійснено покупку зарядного пристрою PowerBank по ціні реалізації 899,00 грн. При цьому розрахункова операція на суму покупки не проведена через ПРРО, фіскальний чек не видано. Після того як продавець ознайомився з направленнями на перевірку о 13:55, проведено зазначену операцію через РРО та видано фіскальний чек о 14:13. Дослідивши наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані обставини з приводу не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій в момент покупки документально не підтверджуються. Як вбачається з матеріалів перевірки, фактична перевірка розпочата контролюючим органом 24.07.2024 о 13:55. Покупка на суму 899,00 грн. проведена о 14:13 год 24.07.2024, з роздрукуванням фіскального чеку на суму покупки, який доданий до акту перевірки. Отже, встановленими у справі фактичними обставинами спростовуються доводи відповідача про порушення позивачем п.1, 2 ст.3 Закону № 265/95-ВР. Інші докази, які б свідчили про правильність висновків контролюючого органу з цього приводу, відповідачами не надано, з матеріалів справи не вбачаються. Стосовно застосування до позивача штрафної санкції згідно податкового повідомлення-рішення від 11.09.2024 № 0578460708 на суму 2040 грн. за порушення п. 85.2. ст.85 ПК України. Відповідно до ст. 20 ПК України, з метою виконання покладених функцій, контролюючі органи мають серед інших прав, право запитувати та вивчати під час проведення будь-яких перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. В свою чергу, відповідно до пп.16.1.15 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний забезпечувати надання посадовими (службовими) особами платника податку письмових пояснень на письмовий запит контролюючого органу з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документального підтвердження. Відповідно до ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки (абз.1 п.85.2 ст.85 ПК України). При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки (п.85.4 ст.85 ПК України). У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (п.85.6 ст.85 ПК України). Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису (п.85.7 ст. 85 ПК України). Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності)- п.85.8 ст. 85 ПК України. Відповідно до п.121.1 ст.121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень. Отже, відповідальність у вигляді штрафу для платника податків настає у разі ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тобто, якщо платник податків не виконав свій обов`язок, встановлений ст.85 ПК України, стосовно надання документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки. З матеріалів фактичної перевірки, вбачається, що 24.07.2024 особі, в присутності якої проводилась перевірка, продавцю ОСОБА_4 вручений запит про надання документів (копій документів): договору з банком на обслуговування терміналу для розрахунку банківськими картками; рух коштів по банківському терміналу за період з 01.10.2022 по 24.07.2024. В акті перевірки зафіксовано, що станом на кінець перевірки 02.08.2024 витребувані документи не надано. В той й час контролюючим органом зазначено, що в магазині «Ябко» встановлено відсутність банківського платіжного терміналу. Отже, за таких обставин ненадання контролюючому органу витребуваних ним документів не може свідчить про порушення позивачем п.85.2 ст.85 ПК України. Інші запити про надання документів (копій документів), що належать або пов`язані з предметом перевірки, позивачу (його уповноваженій особі) не вручались. Висновки про ненадання позивачем первинних документів обліку товарів акт перевірки не містить. За наведеної в поданих суду заявах по суті справи позицією відповідача-1 (Головного управління ДПС у Дніпропетровській області), застосовуючи до позивача штрафну санкцію в розмірі 2040,00 грн., він виходив з того, що на час проведення фактичної перевірки суб`єктом господарювання не було надано саме первинних документів (в розумінні Порядку № 496), які підтверджують походження товару, зокрема, опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, отарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару тощо. Суд апеляційної інстанції вважає, що таке мотивування відповідача-1 жодним чином не відповідає ані матеріалам перевірки та суті виявлених відповідачем-2 порушень, ані нормам чинного законодавства. Відповідачем-2 в акті перевірки не викладено жодних аргументів щодо недостатності та/або не прийняття наданих позивачем документів на підтвердження обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. Будь-яких зауваження щодо порядку ведення Форми обліку товарних запасів з боку відповідача-2 були відсутні, а договір комісії та акти приймання-передачі товарів до нього містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати походження товару, постачальника та отримувача товару, дату проведення операції (передання товарів, зазначених в акті, на комісію), найменування, кількість та вартість товару (найменування, кількість та вартість кожної окремої одиниці товару зазначені в актах приймання-передачі). Надані під час перевірки документи, як встановлено вище, в повній мірі підтверджували походження товару у позивача та облік позивачем товару, який знаходися у нього на реалізації, враховуючи, що реалізацію товару у спірному випадку позивач здійснював на підставі укладеного ним договору комісії від 22.07.2024 № СІ-22-07-24-ЯМ як комісіонер. До того ж, суд зауважує, що виходячи із правового змісту п.121.1 ст.121 ПК України ненадання в повному обсязі витребуваної інформації та її документального підтвердження не може бути підставою для притягнення до відповідальності відповідно до наведеної норми п.121.1 ст.121 ПК України. Також в даному випадку контролюючим органом відповідно до п. 85.6. ст. 85 ПК України не складався акт про відмову платника податків у наданні документів, що витребувані та пов`язані із предметом перевірки, тобто контролюючим органом належними та допустимими доказами не доведено факт не надання позивачем на письмовий запит контролюючого органу документів, що стосуються предмета перевірки, про які вказує відповаідач-1. Суд апеляційної інстанції враховує, що Верховний Суд неодноразово вказував, що факт відмови надання платником податків документів під час податкової перевірки повинен фіксуватися у визначений законом спосіб, а саме: шляхом складання акта про відмову у наданні документів (постанови від 26 січня 2021 року у справі № 814/3617/14, від 03 березня 2021 року у справі № 824/638/18-а, від 08 вересня 2022 року у справі № 640/26351/20, від 11 липня 2023 року у справі № 822/554/17, від 10 січня 2023 року у справі № 814/876/16 тощо). З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що матеріали фактичної перевірки не є свідченням вчинення позивачем податкового правопорушення, за яке настає відповідальність на підставі п.121.1 ст.121 ПК України. Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та їх скасування. Судом першої інстанції не в повному обсязі з`ясовані обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, і відповідно до ст.317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову. Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до статті ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Приймаючи до уваги обсяг задоволених позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що підлягають компенсації всі судові витрати, понесені позивачем у вигляді судового збору. Судом встановлено, що позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 4844,80 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 7267,20 грн. за подання апеляційної скарги, які підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. Керуючись ст.311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі №160/1440/25 скасувати, ухвалити нове рішення. Позов задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.09.2024 № 0578470708, від 11.09.2024 № 0578460708. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 12112,00 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко суддя А.В. Суховаров