Постанова 4852 № 160/10770/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/10770/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року (суддя Озерянська С.І.) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ: ФОП ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року позов задоволено. Суд вирішив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.11.2024 року №0699070708. Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Суд не врахував, що відповідно до фактичних обставин, викладених в акті перевірки посадовими особами, які проводили перевірку, вказаний вичерпний перелік документів, які були надані в ході перевірки, а саме: акти приймання передачі товарів від 02.09.2024, 04.09.2024 до договору комісії, договір комісії №ЗО-02-09-24-НД від 02.08.2024; форму обліку товарних запасів, договір суборенди нежитлового приміщення від 01.09.2024 року, договори про співпрацю від 01.09.2024. Суб`єкт господарювання не є виробником та водночас не надав первинних документів, що підтверджують походження товару, що ставить під сумнів легальність ввезення товару на територію України. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 1 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 13.09.2023 року є фізичною особою підприємцем та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області. 04.09.2024 року Головним управлінням ДПС у Івано-Франківській області, з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій та дозвільних документів, вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та відповідно підпункту 80.2.2, підпункту 80.2.7, пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України прийнято наказ № 2681-п «Про проведення фактичної перевірки» магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 з 04.09.2024 року. Для перевірки було оформлено направлення на перевірку від 04.09.2024 року №5010, №5011. 04.09.2024 року 11 год. 58 хв. розпочато фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює господарську діяльність Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 . За результатами фактичної перевірки 16.09.2024 року перевіряючими складено акт №16267/09/15/РРО/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення пунктів 1,2,12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункової операції на суму покупки без застосування РРО; не видача роздрукованого документу встановленого зразка; порушення порядку встановленого ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку. Документів щодо походження товарів до перевірки не надано. Вартість товарів, які не обліковані у встановлено порядку становить 902 537,39 грн. На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 11 листопада 2024 року № 0699070708 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, абзаців 1,2, пункту 1 статті 17, статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 (зі змінами та доповненнями) на суму 903 187,39 грн. Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, подав скаргу до Державної податкової служби України. Рішенням Державної податкової служби України залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а скаргу позивача без задоволення. Позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення не було доведено. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Суд вірно зазначив, що пункт 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов`язує суб`єктів господарювання (як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців (за виключенням перелічених в абзаці 3 цієї норми осіб)) вести облік товарних запасів і у разі проведення перевірки надати документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження тих товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). Стаття 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами, внесеними Законом №1914-IX) передбачає, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння). Як встановлено судом першої інстанції, на виконання вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про надання документів, позивачем 04.09.2024 року, на початок перевірки та до складення акту фактичної перевірки, який було оформлено 16.09.2024 року, надано до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області запитувані ним документи, у тому числі форму ведення обліку товарних запасів, договір комісії від 02.08.2024 року №ЗО-02-09-24-НД, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 , акт приймання-передачі товарів за цим договором від 02.09.2024, договір суборенди нежитлового приміщення від 01.09.2024 року, договори про співпрацю від 01.09.2024 року. Суд першої інстанції вірно врахував, що ключовим елементом норми пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР (щодо обов`язку суб`єкта господарювання надати облікові документи) та статті 20 цього Закону (щодо відповідальності за ненадання таких документів) є словосполучення «товарні запаси, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу», яке міститься у кожній з цих норм. Отже, згідно з нормами пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР платник податків зобов`язаний надати облікові документи лише щодо товарів, які безпосередньо на момент перевірки знаходились у місці продажу, а не за весь період, що охоплений перевіркою. Діючим законодавством не передбачено того, що за місцем знаходження господарської одиниці суб`єкта господарювання повинні зберігатись оригінали первинних документів на придбання товарно - матеріальних цінностей, які є підставою для бухгалтерського обліку, ведення якого відповідно до статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» покладено на уповноважену особу, і сам факт відсутності цих документів за місцем реалізації товару на час здійснення фактичної перевірки не може бути підставою для застосування штрафних санкцій, оскільки відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані, не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону №265/95-ВР. Позивачем до перевірки було надано, зокрема, форму ведення обліку товарних запасів, договір комісії від 02.08.2024 року №ЗО-02-09-24-НД, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 , акт приймання-передачі товарів за цим договором від 02.09.2024 року. Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі - Порядок № 496) визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі - ФОП), які відповідно до Закону №265/95-ВР зобов`язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті) такого ФОП. Нормами пункту 2 розділу ІІ Порядку № 496 визначено, що цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях: документи, які підтверджують облік та походження товарів - Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі - Форма обліку), та первинні документи; первинні документи - опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб`єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб`єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару; товарні запаси - сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуг). Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №496 облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід`ємною частиною такого обліку. Як було встановлено судом, між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (надалі комітент) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі комісіонер) укладено договір комісії № 30- 02-09-24-ДК від 02 вересня 2024 року (далі договір). Відповідно пунктів 1.1 та 1.2 договору, комісіонер зобов`язується за дорученням комітента, від свого імені за плату (винагороду) укладати за рахунок комітента договори щодо продажу товарів, передбачених договором. Конкретні умови договору щодо ціни, кількості, якості та асортименту продукції, а також інші умови та вказівки комітента наведено у актах приймання-передачі товарів до цього договору. Згідно з пунктом 2.1 договору комісіонер зобов`язується: прийняти у комітента призначені для продажу товари в строки, кількості та асортименті, встановлених у актах приймання-передачі товарів до цього договору, а також зберігати їх в належних умовах до моменту реалізації (передачі) третім особам або до повернення комітенту. Передання товарів комітентом комісіонеру для продажу відповідно до умов цього договору здійснюється за актом приймання-передачі товарів на таких умовах: місце передання: АДРЕСА_1 (п. 4.1. Договору). Відповідно пункту 8.1 договору товари, що надійшли комісіонеру від комітента, є власністю комітента. Право власності зберігається за комітентом до моменту передачі товарів комісіонером покупцю. Пізніший момент переходу права власності до третьої особи може бути встановлено договором, що укладається між комісіонером і покупцем. Актом від 02.09.2024р. приймання-передачі товарів до договору комісії ФОП ОСОБА_2 було передано ФОП ОСОБА_1 товару в кількості 908 шт. на загальну суму 809 440 грн. Актом від 04.09.2024р. приймання-передачі товарів до договору комісії ФОП ОСОБА_2 було передано ФОП ОСОБА_1 товару в кількості 47 шт. на загальну суму 93097,39 грн. Загальна сума отриманого товару складає 902 537,39 грн. Розмір штрафної санкції визначений контролюючим органом на підставі загальної вартості всіх товарів, що перелічені в актах приймання-передачі товарів до договору комісії від 02.09.2024 року та від 04.09.2024 року. Судом було вірно враховано, що зняття залишків товарних запасів у приміщенні, де здійснює торгівельну діяльність позивач під час перевірки не проведено, як і не проведено інвентаризацію товару, що знаходився у приміщенні, а визначення розміру штрафних санкцій відбулось без урахування можливого продажу позивачем товарів у період з 02.09.2024 року по 04.09.2024 року. Згідно наявних матеріалів справи доказів, тільки 04.09.2024 року відбувся продаж товарів на суму 650 грн. Суд вірно встановив, що відповідачем не доведено, що у період з 02.09.2024 року по 04.09.2024 року позивачем не було здійснено інших продажів товарів, що міститься в актах приймання-передачі від 02.09.2024 року та від 04.09.2024 року. Контролюючий орган під час винесення податкового повідомлення рішення про застосування штрафних фінансових санкцій використав суми, зазначені в актах приймання-передачі товарів від 02.09.2024 року та від 04.09.2024 року, сама ж перевірка відбулась 04.09.2024 року, акт перевірки складений 16.09.2024 року, тобто контролюючий орган, під час проведення фактичної перевірки, не встановлював чи товари, на які контролюючий орган просив надати облікові документи, дійсно перебували у місці продажу. Також суд вірно встановив помилковість висновків відповідача про порушення позивачем пунктів 1, 2 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки такі спростовуються наданим до матеріалів справи фіскальним чеком від 04.09.2024 року на суму 650 грн. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 11 листопада 2024 року № 0699070708 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), то суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11 листопада 2024 року № 0699070708. Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 29 квітня 2026 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш