Ухвала КЦС ВС № 523/13266/20
від 16.04.2026 · ЦивільнаУХВАЛА 16 квітня 2026 року м. Київ справа № 523/13266/20 провадження № 61-4269ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Костинчука Василя Васильовича на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права володіння, користування та розпорядженням нерухомим майном, зняття з реєстраційного обліку та виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення постійного особистого житлового сервітуту, визнання прав користування квартирою та визнання договору дарування недійсним, ВСТАНОВИВ: У вересні 2020 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права володіння, користування та розпорядженням нерухомим майном, зняття з реєстраційного обліку та виселення. У червні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 звернулися до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_4 про встановлення постійного особистого житлового сервітуту, визнання прав користування квартирою та визнання договору дарування недійсним. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року, позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права володіння, користування та розпорядженням нерухомим майном, зняття з реєстраційного обліку та виселення залишено без задоволення. Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення постійного особистого житлового сервітуту, визнання прав користування квартирою та визнання договору дарування недійсним залишено без задоволення. 24 березня 2026 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Костинчук В. В. засобами поштового зв`язкузвернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року (повний текст постанови виготовлено 23 лютого 2026 року, касаційна скарга надійшла до суду 31 березня 2026 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржувані судові рішення в частині залишення без задоволення зустрічного позову, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення зустрічних позовних вимог. Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2026 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Костинчука В. В. залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано сплатити судовий збір. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання. 14 квітня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Костинчука В. В. про усунення недоліків та квитанція про сплату судового збору у розмірі 5 448,00 грн. В ухвалі Верховного Суду від 02 квітня 2026 року зазначено, що заявникам необхідно сплатити судовий збір у розмірі 5 448,00 грн з кожного. До заяви про усунення недоліків представник заявників надав лише платіжну інструкцію про доплату судового збору у сумі 5 448,00 грн., тобто лише за одного з заявників, хоча касаційна скарга подається від трьох осіб, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Костинчук В. В. не надав квитанцій про сплату судового збору від двох інших заявників та не надав доказів того, що вони звільнені від сплати судового збору. Отже, станом на 15 квітня 2026 року вимоги, викладені в ухвалі Верховного Суду від 02 квітня 2026 року, не виконані, що перешкоджає Верховному Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, а тому касаційна скарга представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Костинчука В. В. підлягає визнанню неподаною та поверненню. Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Костинчука Василя Васильовича на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року вважати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. В. Коломієць