Постанова КАС ВС № 520/16223/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2026 року м. Київ справа №520/16223/25 адміністративне провадження № К/990/13/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року (ухвалене суддею-доповідачем Горшковою О.А.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Бегунца А.О., суддів: Подобайло З.Г., Русанової В.Б.), У С Т А Н О В И В : Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому просив: - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (далі - постанова КМУ №704) із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ №704 для проведення перерахунку основного розміру пенсії; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2024 року з обов`язковим зазначенням у такій довідці розмірів надбавки за особливості проходження служби (не менше 65%) та премії (не менше 140%), визначивши їх згідно положень постанови КМУ №704, Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок №260), окремого доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року №2683/з та з урахуванням відповідного тарифного розряду військовослужбовців, який відповідає тарифному розряду за аналогічною (прирівняною) посадою на момент звільнення ОСОБА_1 зі служби, для перерахунку пенсії з 01 лютого 2024 року.

2. В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 було вчинено протиправні дії щодо відмови йому підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2024 року. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року, відмовлено у задоволенні позову.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що перерахунок пенсії відповідно до статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ можливий лише за умови підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, яке має бути здійснене на підставі нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України. Водночас станом на 01 січня 2024 року таких змін не відбулося, оскільки з 20 травня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704» від 12 травня 2023 року №481 (далі - постанова КМУ №481), якою встановлено фіксовану розрахункову величину (1762 грн) для визначення посадових окладів та окладів за військовим званням, що виключає застосування прожиткового мінімуму як бази для їх обчислення.

5. За таких обставин суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про відсутність юридичного факту підвищення грошового забезпечення, з яким закон пов`язує виникнення права на перерахунок пенсії, а також про безпідставність посилань позивача на нечинну редакцію постанови КМУ №704. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

7. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено оскаржувані судові рішення з неправильним застосуванням положень статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ, статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року №3460-IX (далі - Закон №3460-IX), пункту 4 постанови КМУ №704 (в редакції постанови КМУ №481), за відсутності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах.

8. Скаржник наголошує на необхідності формування правового висновку щодо питання застосування вищенаведених норм права стосовно наявності підстав для виготовлення та направлення до пенсійного органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року. Необхідність формування такого висновку обґрунтовується колізією між Законом №3460-IX, яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028 грн, та постановою КМУ №481, яка обмежує розрахункову величину розміром 1762 грн, що, на думку скаржника, створює неоднозначну судову практику, зокрема у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року у справі №600/3516/24-a та від 21 жовтня 2025 року у справі №600/193/24-a.

9. Мотиви скаржника ґрунтуються на незаконності обмеження розміру його грошового забезпечення через використання застарілих показників, оскільки пункт 2 постанови КМУ №481 (який впровадив фіксований розмір прожиткового мінімуму 1762 грн) суперечить Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року №3460-IX (далі - Закон №3460-IX) та не підлягає застосуванню. Суд повинен застосовувати акт, що має вищу юридичну силу.

10. Скаржник також вказує, що пункт 2 постанови КМУ №481 вже був визнаний протиправним та нечинним рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24. Таким чином, при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, відповідач повинен визначати такі розміри з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

11. Зміна розрахункової величини з прожиткового мінімуму на фіксовану суму нівелює мету реформи грошового забезпечення та порушує конституційні права військовослужбовців на належний соціальний захист. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

12. Касаційна скарга надійшла до Суду 01 січня 2026 року.

13. Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі № 520/16223/25, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.

14. Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 06 квітня 2026 року.

15. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було. Позиція інших учасників справи

16. Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. При цьому колегія суддів зазначає, що копія ухвали Верховного Суду про відкриття касаційного провадження доставлена в кабінет Електронного суду 15 січня 2026 року о 19:14. Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

17. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно вимог Закону №2262-XII як особа, яка звільнена з військової служби.

18. Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою, в якій просив надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення, в якій просив зазначити розмір посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 01 січня 2024 року шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня відповідного року на відповідний тарифний коефіцієнт із обов`язковим зазначенням відомостей про оновлені розміри щомісячних додаткових видів забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у зв`язку зі зміною посадового окладу та окладу за військовим званням.

19. Однак, листом від 02 червня 2025 року №ФХ-126926/7511/с ІНФОРМАЦІЯ_1 на заяву позивача повідомив про відсутність підстав для виготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, зокрема, станом на 01 січня 2024 року, для перерахунку пенсії.

20. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

21. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

22. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

23. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

24. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

25. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є частково обґрунтованими з огляду на таке.

26. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

27. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

29. Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.

30. Водночас, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

31. У статті 1, частині першій статті 2 Конституції України встановлено, що Україна проголошена суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію.

32. Відповідно до частини другої статті 3 Основного Закону України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

33. В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; зокрема, закони приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).

34. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

35. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

36. Крім конституційних гарантій, право на соціальний захист в Україні ґрунтується також на міжнародних зобов`язаннях держави, зокрема на положеннях Європейської соціальної хартії (European Social Charter) (переглянутої), вчиненої у м. Страсбурзі 03 травня 1996 року та ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)» (далі - Хартія).

37. Відповідно до пункту 3 статті 12 Хартії з метою забезпечення ефективного здійснення права на соціальне забезпечення Сторони зобов`язуються докладати зусиль для поступового підвищення системи соціального забезпечення на більш високий рівень.

38. Також статтею 23 Хартії передбачено, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

39. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

40. Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу, є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону № 2262-ХІІ.

41. Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

42. У разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-ХІІ).

43. Згідно із частинами першою та другою статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

44. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

45. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статті 63 Закону № 2262-ХІІ).

46. Отже, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови та порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

47. Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

48. Згідно із пунктом 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

49. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45 (пункт 3 Порядку № 45).

50. Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ. Перерахунок пенсії здійснюється управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

51. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла постанова КМУ №481, якою внесено зміни до пункту 4 постанови КМУ № 704, у зв`язку з чим розміри посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням підлягали визначенню, виходячи з фіксованої розрахункової величини - 1762 грн, а не з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на відповідний календарний рік. За висновками судів попередніх інстанцій, оскільки зазначена постанова була чинною у відповідний період, відповідач діяв у межах наданих повноважень та у спосіб, визначений законодавством, а відтак підстави для підготовки та надання довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму відсутні.

52. Водночас, звертаючись із касаційною скаргою, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, оскільки безпідставно надали пріоритет положенням підзаконного нормативно-правового акта над нормами закону, який має вищу юридичну силу. На обґрунтування своєї позиції скаржник вказує, що положення пункту 4 постанови КМУ № 704 у редакції, зміненій Постановою КМУ № 481, суперечить закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, якими встановлюється прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт.

53. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке. 54. 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка передбачала з 01 березня 2018 року збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.

55. Пунктом 2 Постанови КМУ № 704, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

56. Додатком 1 до Постанови КМУ № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

57. Пунктом 4 Постанови КМУ № 704 (у первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. 58. 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова КМУ № 103).

59. Пунктом 6 Постанови КМУ № 103 внесено зміни до Постанови КМУ № 704, внаслідок яких пункт 4 цієї Постанови викладено у новій редакції, а саме: «

4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» . Зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.

60. Тобто з 01 січня 2018 року пункт 4 Постанови КМУ № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу застосовується така розрахункова величина, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року».

61. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови КМУ № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови КМУ № 704.

62. Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови № 704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30 липня 2018 року), згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

63. Верховний Суд, зокрема у постановах від 15 червня 2023 року у справі № 380/13603/21, від 30 квітня 2025 року у справі № 620/9741/24 та інших вказував, що оскільки зміни, внесені Постановою КМУ № 103, а саме до пункту 4 Постанови КМУ № 704, визнано у судовому порядку нечинними, то з 29 січня 2020 року діє редакція пункту 4 Постанови КМУ № 704, яка діяла до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року», а не «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року».

64. У цих та інших постановах Верховний Суд виходив з того, що положення пункту 4 Постанови КМУ № 704 у частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року», не відповідає нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, згідно з якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних відносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 у частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України про Державний бюджет на відповідний рік із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, виходячи із розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

65. Отже, з 29 січня 2020 року чинна редакція пункту 4 Постанови № 704, яка була чинною до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року», а не «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року».

66. Водночас 12 травня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704», пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови КМУ № 704, виклавши абзац перший в такій редакції: «

4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

67. Пунктом 3 Постанови КМУ № 481 установлено, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.

68. Таким чином, з дня набрання чинності Постановою КМУ № 481 (20 травня 2023 року) Кабінет Міністрів України замість розрахункової величини «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року» запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762,00 грн.

69. Водночас колегія суддів зазначає, що згідно з частинами першою - третьою статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

70. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

71. Аналізуючи вищенаведені положення Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24 сформував правовий висновок про те, що пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік, не підлягає застосуванню. Суд зазначає, що у цій справі судова палата Касаційного адміністративного суду відступила від висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 20 жовтня 2025 року у справі №600/3516/24-a та від 21 жовтня 2025 року у справі №600/193/24-a.

72. Подібний висновок (про те, що Кабінет Міністрів України не уповноважений встановлювати розрахункову величину для посадових окладів, яка суперечить акту вищої юридичної сили Закону №4059-IX) викладений Верховним Судом у постановах від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21, від 31 серпня 2022 року у справі №120/8603/21-а.

73. Така позиція також узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 09 червня 2022 року у справі №520/2098/19 та Верховного Суду, викладеними у постановах від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19 та від 10 січня 2023 року у справі № 340/507/22 про те, що правові акти, які не відповідають правовим актам вищої юридичної сили (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними.

74. Таким чином, пункт 4 Постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин.

75. Суд зазначає, що прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

76. Так, станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» і становить 3028,00 грн.

77. Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та похідне від цього зростання розмірів грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у позивача виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення у 2024 році, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою КМУ № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та право на перерахунок пенсії на її підставі.

78. Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, що стосуються реалізації конституційного права на соціальний захист, і сформулював юридичні позиції, згідно з якими за Конституцією України певні категорії громадян України потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, Рішення від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, Рішення від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016).

79. Так, у Рішенні від 20 грудня 2016 № 7-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, пов`язані з особливістю виконуваних ними обов`язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави - захист суверенітету і територіальної цілісності України (частина перша статті 17 Основного Закону України); потреба в додаткових гарантіях соціального захисту цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

80. У первинній редакції пункту 4 Постанови № 704 Кабінет Міністрів України визначив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями прожитковий мінімум, встановлений законом на поточний рік, як державний соціальний стандарт, встановлений законом, який був покликаний забезпечити достатній рівень життя військовослужбовців на фоні росту цін та інфляції в країні та уникнути необхідності одноразових, штучних підвищень грошового забезпечення за рахунок видання окремих нормативно-правових актів.

81. Відповідно до статті 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» 05 жовтня 2000 року № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

82. Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою, зокрема визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України (положення статті 2 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

83. Згідно з приписами статті 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров`я та освіти.

84. Крім того, відповідно до пояснювальної записки до проєкту Постанови КМУ № 704 необхідність її прийняття була зумовлена потребою реформування системи грошового забезпечення військовослужбовців, оптимізації структури грошового забезпечення та підвищення рівня грошового забезпечення військовослужбовців, який узгоджено з мінімальною заробітною платою в державі шляхом установлення розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням у співвідношенні до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

85. Натомість пункт 4 Постанови КМУ № 704 в редакції пункту 2 Постанови КМУ № 481 замінює такий державний соціальний стандарт як прожитковий мінімум на сталу величину - 1762,00 грн, застосування якої при визначенні посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців не лише суттєво зменшує їх розміри окладів, а й зводить нанівець мету прийняття Постанови КМУ № 704 як такої.

86. Така зміна правового регулювання щодо розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців скасовує основну новелу пункту 4 Постанови КМУ № 704, яка полягала в тому, що розміри посадових окладів, окладів за військовим званням співвідносилися до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який установлюється законом про Державний бюджет на відповідний календарний рік, а також призводить до збільшення питомої частки додаткових видів грошового забезпечення, що нівелює ідею оптимізації структури грошового забезпечення та гарантії захищеності грошового забезпечення військовослужбовців від негативних економічних факторів.

87. Узагальнюючи наведене, колегія суддів виходить з того, що при вирішенні цього спору визначальним є дотримання принципу ієрархії нормативно-правових актів та обов`язку суду застосовувати акт, який має вищу юридичну силу. Такий підхід узгоджується з конституційним принципом верховенства права, який, зокрема, передбачає пріоритет змісту права над його формальним вираженням, а також із вимогами статті 19 Конституції України, відповідно до яких суб`єкти владних повноважень можуть діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом. Вказані приписи у їх системному зв`язку виключають можливість легітимації протиправної поведінки органу влади лише з підстави формальної чинності підзаконного нормативного акта. З огляду на викладене, положення пункту 4 Постанови КМУ № 704 у редакції, зміненій Постановою КМУ № 481, якими встановлено фіксовану розрахункову величину 1762,00 грн, не можуть застосовуватися у спірних правовідносинах, оскільки вони звужують зміст та обсяг державних соціальних гарантій, визначених законом, та фактично нівелюють правове значення прожиткового мінімуму як базового державного соціального стандарту, встановленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

88. Зміст прожиткового мінімуму як базового державного соціального стандарту узгоджується і з підходом, закріпленим у пункті 3 статті 12 Хартії, відповідно до якого держава має докладати зусиль для поступового підвищення системи соціального забезпечення на більш високий рівень. Отже, використання у сфері соціального забезпечення розрахункових величин, які не відображають установленого законом актуального соціального стандарту, суперечить самій природі такого підвищення.

89. У Дайджесті практики Європейського комітету з соціальних прав (Digest of the case law of the European Committee of Social Rights) зазначено, що пункт 3 статті 12 Хартії вимагає від держав-учасниць удосконалювати свою систему соціального забезпечення, а розширення механізмів захисту від нових ризиків або підвищення рівня виплат є прикладами такого вдосконалення. Водночас частково обмежувальний розвиток системи соціального забезпечення не становить автоматичного порушення пункту 3 статті 12 Хартії, але підлягає окремій оцінці.

90. За таких обставин закріплення у підзаконному нормативному акті сталої розрахункової величини для визначення посадових окладів та окладів за військовим званням у 2024 році, попри встановлення законом іншого актуального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не узгоджується з обов`язком держави забезпечувати розвиток, а не фактичне звуження змісту соціального забезпечення.

91. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема положень статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ та пункту 4 Постанови КМУ № 704, є обґрунтованими, тоді як висновки судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність застосування фіксованої розрахункової величини 1762,00 грн та відсутність підстав для підготовки оновленої довідки про розмір грошового забезпечення - помилковими.

92. Водночас щодо вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року, з урахуванням окремого доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року №2683/з, колегія суддів вказує таке.

93. Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) та Постанови КМУ № 704 Міністерство оборони України наказом від 07 червня 2018 року № 260 затвердило Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям.

94. Згідно з пунктом 17 розділу І Порядку № 260, який застосовується в умовах дії воєнного стану, виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України. 95. 01 лютого 2023 року з метою виконання завдань Президента України та Кабінету Міністрів України, направлених на забезпечення належного соціального захисту військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, організації виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» і забезпечення виконання поставлених перед Міністерством оборони України завдань щодо своєчасної виплати військовослужбовцям і працівникам належних видів грошового забезпечення та заробітної плати та нагородження особового складу, керуючись вимогами пункту 17 розділу І Порядку № 260 Міністр оборони України видав окреме доручення № 2683/з, яким відповідним керівникам, зокрема Збройних Сил України, доручено в 2023 році встановити, зокрема іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України): надбавку за особливості проходження служби в мінімальному розмірі - 65 % посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; щомісячну премію: з 01 січня 2023 року - у розмірах згідно з Додатком 1 до цього доручення; з 01 лютого 2023 року - у розмірах згідно з Додатком 2 до цього доручення (підпункт 1.2 пункту 1 окремого доручення). Додатком 2 до окремого доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року № 2683/з визначено розміри щомісячної премії за відповідними тарифними розрядами з 01 лютого 2023 року військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом (призовом) на посадах рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу (крім військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом (призовом) у військових частинах, підпорядкованих Командуванню Сил спеціальних операцій, Командуванню Десантно-штурмових військ, Командуванню морської піхоти Військово-Морських Сил, в екіпажах надводних кораблів (суден, катерів), які перебувають у строю (в ремонті), в управліннях груп, ланок, загонів, дивізіонів, бригад та центрів, до складу яких входять кораблі, морські судна, самохідні рейдові судна або катери, які постійно розміщені на кораблях (суднах, катерах) та у військових частинах А0952, А1420, А1420-А, А1420-Б, А1420-Г, А1420-М, А1556, А1778, А1927, А4267, А3715, А3892, А3029), згідно із якими, поміж іншого доручено керівникам органів, у яких проходять службу такі військовослужбовці встановити у 2023 році цим військовослужбовцям за тарифною сіткою розрядів посадових окладів з 21 по 60 премію у розмірі 390 %.

96. Зі змісту зазначеного доручення вбачається, що воно адресоване керівникам військових формувань, має організаційно-розпорядчий характер, спрямоване на регулювання порядку виплати грошового забезпечення діючим військовослужбовцям у межах відповідного бюджетного періоду та не містить нормативно-правових приписів загальної дії.

97. Отже, вказане доручення Міністра оборони України не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов`язаний обов`язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, водночас є відомчим, внутрішнім документом, який носить тимчасовий характер та не породжує правових підстав для проведення перерахунку пенсій відповідно до статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ.

98. Наведені висновки узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 11 червня 2024 року у справі № 520/17087/23, 12 вересня 2024 року у справі № 260/9408/23, від 17 вересня 2024 року у справі № 520/17089/23 та від 30 січня 2025 року у справі № 520/27798/23.

99. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 травня 2020 року у справі № 592/5164/16-а зробила висновок про те, що накази Міністра оборони України, якими встановлювався розмір премії для військовослужбовців, є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії. Встановлені зазначеними наказами премії не можуть стосуватися колишніх військовослужбовців. Таким чином, встановлення премії, передбаченої наказами Міністра оборони України, не є підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

100. Таким чином, окреме доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року №2683/з не є обставиною, яка відповідно до статей 43, 51, 63 Закону № 2262-ХІІ зумовлює виникнення права на перерахунок пенсії, а відтак позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

101. Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

102. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

103. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

104. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна скарга - частковому задоволенню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Cуд У Х В А Л И В: Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2024 року основного розміру його пенсії. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними станом на 01 січня 2024 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премію за аналогічною (прирівняною) посадою на момент звільнення позивача зі служби, для здійснення перерахунку його пенсії з 01 лютого 2024 року. В іншій частині позовних вимог відмовити. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач Я.О. Берназюк Судді: В.М. Кравчук В.М. Шарапа