Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 755/1523/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 755/1523/25 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н.П. Суддів: Кобаля М.І., Мельничука В.П. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мельника Андрія Івановича на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 28 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,- У С Т А Н О В И В: Представник ОСОБА_1 - адвокат Мельник Андрій Іванович звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - повернуто позивачеві. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, представник позивач - адвокат Мельник Андрій Іванович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 28 січня 2025 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5 - 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу про повернення позовної заяви, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для розгляд апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до частини першої ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції керувався пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України та виходив з того, що наданий ордер не відповідає Положенню про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженому Рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41, а відтак не може вважатися таким, що підтверджує повноваження адвоката Мельника Андрія Івановича як представника позивача ОСОБА_1 . Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У відповідності до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом. Відповідно до пункту 5 частин четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду. Стаття 171 КАС України передбачає, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Отже, нормами процесуального законодавства визначено імперативний обов`язок суду щодо повернення позовної заяви у випадку, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписаний або підписаний особою, яка не має права його підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Згідно з частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. За змістом частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». Відповідно до частини другої статті 26 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. У відповідності до частини сьомої статті 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (далі - Положення № 41). Пунктом 4 Положення № 41 передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону № 5076-VI (пункт 5 Положення № 41). Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи (пункт 6 Положення № 41). Верховний Суд неодноразово вказував, що ордер на надання правничої (правової) допомоги, виданий відповідно до Закону № 5076-VI, що подається до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд», вважається належним чином оформленим та підтверджує повноваження адвоката на представництво інтересів особи в суді, якщо такий ордер підписаний (засвідчений) кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП) адвоката, який ідентифікує його особу, а відповідність ордера типовій формі, затвердженій Радою адвокатів України, та наявність у ньому всіх обов`язкових реквізитів може бути перевірена судом за допомогою загальнодоступних засобів, зокрема через офіційний веб-сайт Національної асоціації адвокатів України (постанови від 29 січня 2025 року у справі №300/7062/23, від 14 березня 2025 року у справі № 343/1061/24, від 20 червня 2025 року у справі №320/15150/24, від 28 липня 2025 року у справі № 320/1194/24 та інші). Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (частина четверта статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»). Рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ № 162 від 04 серпня 2017 року» пункти 2, 9, абзац перший пункту 10 та підпункти 12.10, 12.11, абзац перший підпункту 12.12. Положення № 41 викладено у новій редакції: «

2. Ордер на надання правничої допомоги є письмовий документ (в паперовій або електронній формі), що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом № 5076-VI та іншими законами України. Електронна копія електронного ордера на надання правничої допомоги виготовляється в порядку встановленому для оригіналу ордеру на надання правничої допомоги в електронній формі (здійснюється візуальне подання електронного документа в електронній формі з накладенням електронного підпису), у т.ч. не потребує проставляння слів «Згідно з оригіналом»).». «

9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності)». «

10. Ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу на підставі цього ордера, та підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи (за її наявності)". « 12.10. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»)». Водночас, пункт 12 Положення № 41 доповнено новим підпунктом 12.15 наступного змісту: « 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі "Адвокат" міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер». На час подання позовної заяви (26 січня 2025 року) та постановлення судом ухвали про її повернення, Положення № 41 діяло в редакції зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року №

36. Як убачається з матеріалів справи, адвокатом Мельником Андрієм Івановичем подано через підсистему «Електронний суд» позовну заяву, позивачем за якою є ОСОБА_1 . На підтвердження повноважень адвокатом Мельником Андрієм Івановичем долучено ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1283128, який завантажено як додаток у вигляді файлу «pdf». При цьому, колегія суддів зазначає, що адвокат Мельник Андрій Іванович засвідчив власним цифровим підписом позовну заяву, серед додатків до якої, зокрема, був доданий ордер на надання правничої (правової) допомоги. Таким чином, доданий до позовної заяви, скріпленої електронним цифровим підписом із застосуванням підсистеми «Електронний суд», ордер уважається підписаним та підтверджує повноваження адвоката Мельника Андрія Івановича представляти інтереси ОСОБА_1 в суді. Аналогічний правовий підхід викладений у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2025 року у справі № 466/8363/24. За подібних обставин Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2024 року у справі №483/346/24 підкреслив, що гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, зокрема, в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії рф проти України та введення воєнного стану на всій території України, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів взаємодії між судами та учасниками судового процесу, способів підписання ордеру, а не їх обмеження судами. Аналогічні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20 серпня 2025 року у справі №300/7035/23, від 22 травня 2025 року у справі № 394/45/25, від 15 жовтня 2025 року у справі №160/17594/24, від 22 січня 2026 року у справі № 380/13481/24. З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що неправильне застосування судом першої інстанції положень підпункту пунктів 9, 12 Положення № 41 та порушення частин четвертої і сьомої статті 59 КАС України призвело до безпідставного повернення позовної заяви. Посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду, викладені, зокрема в ухвалах від 02 березня 2023 року у справі №522/14112/22, від 20 квітня 2023 року у справі №420/14624/22, у постановах від 22 грудня 2022 року у справі №450/569/22, від 07 лютого 2023 року у справі №466/487/22, є безпідставними, оскільки у вказаних постановах застосовано приписи Положення №41 в редакції до внесення змін в це Положення рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року №

36. Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 28 січня 2025 року про повернення позовної заяви у справі №755/1523/25 на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України є протиправною та прийнята судом з порушенням норм процесуального права, оскільки судом першої інстанції було не вірно встановлено обставини щодо повноважень адвоката у даній справі. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п.1 ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що, повертаючи позовну заяву, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи та зміст позовних вимог, що є наслідком задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 28 січня 2025 року як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мельника Андрія Івановича задовольнити. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 28 січня 2025 року скасувати, а справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення направити до Дніпровського районного суду міста Києва для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Кобаль М.І. Мельничук В.П.