Постанова 4852 № 160/13790/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 січня 2021 року м. Дніпросправа № 160/13790/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 року в адміністративній справі №160/13790/20 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Дніпропетровської області, Офісу Генерального прокурора про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Прокуратури Дніпропетровської області, Офісу Генерального прокурора, в якому просила: - визнати протиправними дії Дніпропетровської обласної прокуратури щодо нарахування та виплати у період з 01.07.2015 по 14.05.2020 ОСОБА_1 заробітної плати згідно з положеннями пункту 26 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01.07.2015 по 14.05.2020; - визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати у період з 01.07.2015 по 14.05.2020 ОСОБА_1 заробітної плати згідно з положеннями статті 81 Закону України «Про прокуратуру № 1697-VІІ від 14.10.2014, у період з 01.07.2015 по 14.05.2020; - стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 не нараховану та не виплачену заробітну плату у період з 27.03.2020 по 14.05.2020 у сумі 109939,68 грн. (сто дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять грн.. 68 коп.); - стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 збитки, завдані застосуванням щодо ОСОБА_1 положень пункту 26 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01.07.2015 по 14.05.2020, у вигляді недоотриманої заробітної плати в сумі 598822,15 грн. (п`ятсот дев`яносто вісім тисяч вісімсот двадцять дві грн. 15 коп.) Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто позивачу. Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти судове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначила, що остання звернулась до суду як фізична особа, якій завдано шкоди у зв`язку із застосуванням до неї положень неконституційного акту, а не як посадова чи службова особа органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Відзив від відповідачів на адресу суду не надходив. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у справі є ОСОБА_1 , проте адміністративний позов підписаний особою, посадове становище якої не вказано. Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За змістом ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. З аналізу зазначених правових норм вбачається, що кожна особа має право звернутись до суду з метою захисту своїх порушених прав, свобод та інтересів, шляхом подання адміністративного позову, сформованого з дотриманням вимог, встановлених, зокрема, статтею 160 КАС України. Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для повернення позовної заяви позивача були висновки суду першої інстанції відносно необґрунтованого незазначення позивачем свого посадового становища. Між тим, як вбачається зі змісту наявного в матеріалах справи адміністративного позову, останній підписаний ОСОБА_1 , про що свідчить підпис останньої та зазначення її найменування ( ОСОБА_1 ). Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що виходячи зі змісту наявного в матеріалах справи адміністративного позову, останній був поданий ОСОБА_1 як фізичною особою, а не службовою або посадовою особою або представником юридичної особи. Поряд з вказаним, суд апеляційної інстанції зазначає, що повернення заяв (скарг) за наявності у суду процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи відповідних повноважень під час розгляду справи (скарги) містить ознаки зайвого формалізму та ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень. З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості повернення адміністративного позову, з огляду на незазначення позивачем свого посадового становища, а тому ухвала останнього про повернення адміністративного позову є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, в тому числі неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 320 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 року в адміністративній справі №160/13790/20 - скасувати. Справу №160/13790/20 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 328 КАС України - не підлягає. Постанова в повному обсязі складена 13.01.2021 року. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай