LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857260/222/20

від 28.05.2020 ·

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/222/20 пров. № А/857/3315/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді Большакової О.О., суддів Кушнерика М.П., Старунського Д.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Березанка» до Головного управління ДФС у Закарпатській області про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Березанка» на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року про повернення позовної заяви (суддя першої інстанції Калинич Я.М., м. Ужгород), В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Березанка» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Закарпатській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії визнання протиправним та скасування розпорядження. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року позов повернуто у зв`язку з тим, що повноваження адвоката на ведення справи у суді від імені позивача не підтверджені у встановленому законом порядку. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви, так як відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо підписана особою, яка не має права її підписувати. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що позивач неправомірно був позбавлений права на судовий розгляд, оскільки суд дійшов помилкового висновку що про відсутність належних документів на підтвердження права підписання позову адвокатом Аваєвою Н.В. Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушення її права, свободи або законні інтереси. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Частиною другою статті 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Згідно з ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 57 КАС). Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Згідно з частиною четвертою статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У частині восьмій статті 59 КАС України зазначено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання. Одночасно, відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Відповідно до п. 4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України. Як встановлено, позовна заява підписана адвокатом Аваєвою Н.В. на підтвердження повноважень якого надано суду ордер від позивача від 16.12.2019 серії АВ №1002025, виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 18.12.2019 №73. На підтвердження повноважень суду було подано засвідчену самим адвокатом копію ордеру. Судом першої інстанції зроблено висновок, що поданий документ не відповідає чинному заковнодавству, оскільки законодавством передбачено подання виключно оригіналу такого документу. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів. Представник позивача є адвокатом і на нього поширюється дія Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Оскільки представник позивача у процесі здійснення адвокатської діяльності представляв інтереси ТОВ «Березанка» у суді, він як адвокат має право посвідчувати копії документів у справах, зокрема, і копії ордеру. Окрім того, відповідно до абзацу 2 частини п`ятої статті 94 КАС України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Інших вимог до копій письмового документа процесуальний закон не містить. Суд в оскаржуваній ухвалі необґрунтовано не врахував, що згідно з положеннями КАС України подання оригіналів документів на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву, не передбачено та окремих спеціальних вимог для засвідчення копій не встановлено. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 січня 2020 року у справі №446/1400/17. Крім того, в разі виникнення сумнівів в достовірності документу суд мав можливість пересвідчитися у цьому під час розгляду справи. Повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень. Таким чином, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви та ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. При цьому, судова колегія також враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні по справі «Белет проти Франції», відповідно до яких стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, у тому числі процесуальні заборони й обмеження, які полягають у тому, щоб судовий процес не перетворився на безладний рух. Разом з тим суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лиш фактичним, але й реальним. Відтак, суд повинен реалізовувати своє основне завдання, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Березанка» задовольнити. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року про повернення позовної заяви скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. Головуючий суддя О. О. Большакова судді М. П. Кушнерик Д. М. Старунський

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»