Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/10073/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/10073/25 Перша інстанція: суддя Потоцька Н.В., повний текст судового рішення складено 26.12.2025, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Голуб В.А., суддів Градовського Ю.М., Скрипченка В.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року у справі № 420/10073/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 та її законного представника ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області в особі Бериславського відділу УДМС України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 та її законного представника ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області в особі Бериславського відділу УДМС України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка викладена в листі № 6515-86/6515-25 від 21.03.2025. Зобов`язано Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ. Рішення набрало законної сили 18.12.2025. 22.12.2025 до Одеського окружного адміністративного суд від ОСОБА_2 надійшла заява, у якій остання просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 420/10073/25 про розподіл судових витрат та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області на користь законного представника, ОСОБА_2 , 1 211, 20 грн. судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції. Додатковим рішенням від 26.12.2025 суд задовольнив повністю заяву ОСОБА_1 та її законного представника ОСОБА_2 за вхід. № 135021/25 від 22.12.2025 про ухвалення додаткового рішення. Стягнув на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області суму судового збору за подання адміністративного позову, сплаченого відповідно до квитанції № 1476110017 від 01.04.2025, у сумі 1 211, 20 грн. Не погоджуючись із ухваленим додатковим рішенням представником Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області надано апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зазначено наступне. Так, апелянт вказує, що ОСОБА_2 звернулася до суду з метою захисту прав та законних інтересів своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому на вказану особу поширюється дія п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». На думку представника Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області, позивачка була звільнена від сплати судового збору, а тому висновок суду першої інстанції щодо стягнення на її користь судового збору є помилковим. Поряд з цим, пунктом 12 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір не справляється за подання: заяви, апеляційної та касаційної скарг про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб. Враховуючи вищевикладене, апелянт просить суд скасувати додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року по справі № 420/10073/25 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, у повному обсязі. Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з ст. 132 КАС судовий збір належить до судових витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, які несуть сторони в судах усіх рівнів. Частиною 1 статті 3 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі Закон України "Про судовий збір") визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з частиною першою ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. В свою чергу, апелянт посилається на те, що на підставі п. 7 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачку та її законну представницю звільнено від сплати судового збору, на що колегія суддів зазначає наступне. Положеннями пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб. Суд звертає увагу на те, що зазначену норму слід враховувати в системному зв`язку зі статтею 53 КАС України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Згідно з частиною першою статті 53 КАС України, у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. Натомість, в силу частини першої статті 56 КАС України, права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. Таким чином, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , , її мати діє як законний представник неповнолітнього в розумінні частини першої статті 56 КАС України, а не як фізична особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини першої статті 53 КАС України. Поряд з цим, відповідно до п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб. Вказана норма закону не містить будь-яких винятків чи то посилань на підстави та випадки її застосування, а містить чітку вказівку, що судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі № 120/1647/20-а. Так, у постанові Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі № 120/1647/20-а вказано, що від сплати судового збору звільнені батьки, законні представники малолітніх чи неповнолітніх осіб, які звертаються із скаргами про захист прав та/або інтересів малолітньої чи неповнолітньої особи. Поряд з цим, зазначено, що право на звернення до суду відповідно до статті 5 КАС України виникає внаслідок порушення рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи, яка просить про їх захист. При вирішенні питання щодо звільнення від сплати судового збору осіб, які є законними представниками малолітньої чи неповнолітньої особи, доречно виходити з того, чи спричинено оскаржуваними рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушення законних прав та інтересів такої особи. Такі висновки також узгоджуються з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 480/2043/19, від 18 травня 2022 року у справі № 120/6155/20-а, від 07 вересня 2022 року у справі № 420/11527/21, від 23 вересня 2021 року у справі № 480/2043/19, від 18 травня 2022 року у справі № 120/6155/20-а, а також висловлені Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 22.04.2019 у справі № 9901/108/19 (провадження № 11-394заі19). Отже, колегія суддів зазначає, що норми Закону слід трактувати, надаючи перевагу найбільш сприятливому для позивачки тлумаченню законодавства України. На переконання колегії суддів, відмова ОСОБА_1 в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, яка викладена в листі відповідача № 6515-86/6515-25 від 21.03.2025, безпосередньо стосується порушення прав неповнолітньої позивачки, в інтересах якої звертається її мати. За таких умов, апеляційний суд приходить до переконання про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права. Відповідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, судом неправильно застосовано норми процесуального права, оскаржуване додаткове рішення підлягає скасуванню, а заява ОСОБА_2 , яка є законною представницею ОСОБА_1 , за вхід. № 135021/25 від 22.12.2025 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судового збору задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 287, 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року у справі № 420/10073/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 та її законного представника ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області в особі Бериславського відділу УДМС України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити. Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року у справі № 420/10073/25, - скасувати. Прийняти нове судове рішення. Заяву ОСОБА_2 , яка є законною представницею ОСОБА_1 , за вхід. № 135021/25 від 22.12.2025 про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач В.А. Голуб Судді Ю.М. Градовський В.О. Скрипченко