Ухвала КАС ВС № 480/2043/19

УХВАЛА 26 квітня 2021 року Київ справа №480/2043/19 адміністративне провадження №К/9901/13574/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 - законного представника ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі №480/2043/19 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, ВСТАНОВИВ: 16.04.2021 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 - законного представника ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі № 480/2043/19, яка була подана через відділення поштового зв`язку 14.04.2021. Згідно із частиною першою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалене та набрало законної сили 14.09.2020, оприлюднена 16.09.2020. Тобто, скаржником пропущено процесуальний строк касаційного оскарження судових рішень. У зв`язку з пропуском зазначеного процесуального строку, скаржником в касаційній скарзі заявляється клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення, проте жодних обгрунтованих підстав щодо його пропуску не наведено. Таким чином, скаржнику необхідно надати належні пояснення та докази в їх підтвердження щодо поважних причин пропуску на касаційне оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020 у справі № 320/5949/18. Також, відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі. Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися. Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту частини четвертої статті 328 КАС України, указана скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування мало вирішуватись судами попередніх інстанцій в межах підстав та предмета позову, але суди не надали йому відповідної правової оцінки у судових рішеннях або надали, як на думку скаржника, неправильно. Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Таким чином, відповідно до частин 1 та 2 статті 169 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме: зазначити обгрунтовані підстави касаційного оскарження судового рішення та надати належні пояснення та докази в їх підтвердження щодо поважних причин пропуску на касаційне оскарження судвого рішення. Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд-

УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі № 480/2043/19 Касаційну скаргу ОСОБА_2 - законного представника ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі № 480/2043/19 - залишити без руху, надавши скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... В.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник , Судді Верховного Суду