Постанова Запорізький апеляційний суд № 317/3529/25
від 27.02.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №317/3529/25 Головуючий в 1 інст. Громова І.Б. Провадження №33/807/469/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 лютого 2026 року місто Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 18 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір,- В С Т А Н О В И В: Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що 5 липня 2025 року о 22 год. 38 хв., Запорізька область, Запорізький район, с-ще Балабине, вул. Миру, буд. 104, водій ОСОБА_1 керував мопедом YAMAHA, б/н, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою Алкотестера Драгер 6820 та у медичному закладі водій відмовився під відеозапис бодікамери 20/17028. Від керування ТЗ відсторонений шляхом паркування без порушень ПДР України. Про повторність попереджений. Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою суду, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що вона підлягає скасуванню. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що працівники поліції під час складання протоколу не роз`яснили йому права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, оскільки з відеозапису не вбачається, що саме йому роз`яснювалися наведені права. Зауважує, що відеозапис події, наданий йому на підтвердження нібито керування ним транспортним засобом, не надає можливості встановити хто саме перебував за кермом мопеду, що в подальшому і стало причиною відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Більш того, його брат повідомляв поліцейських, що саме він перебував за кермом. Разом із цим, поліцейським не було проведено його огляд на встановлення ознак сп`яніння. Натомість з відеозапису події вбачається, що працівник поліції ще не підійшовши до нього, вже вигукнув про відчуття запаху перегару, внаслідок чого запропонував пройти огляд за допомогою приладу «Драгер». При цьому, після відмови від проходження огляду на місці, йому не було запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров`я. Вважає, що відеозапис події жодним чином не підтверджує про наявність у нього ознак сп`яніння, через що в порушення вимог ст. 256 КУпАП, опис правопорушення в протоколі має формальний характер. Посилається на складання протоколу в період оголошення повітряної тривоги, а тому такий протокол складений в умовах реальної загрози життю, що унеможливлює реалізацію прав на захист та ставить під сумнів добровільність будь-яких процесуальних дій. В акті огляду відсутня дата, а саме факт його складання лише формальність без необхідних та достатніх дій для фіксації ознак сп`яніння. Направлення на огляд до закладу охорони здоров`я, яке міститься в матеріалах справи також має формальний характер, оскільки йому не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі. Звертає увагу про порушення його прав передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки судом не прийнято до уваги клопотання про відкладення розгляду справи, яке надійшло до суду 18.12.2025 року від захисника ОСОБА_2 - адвоката Мащак Н.Г., в якому адвокат посилається на необхідність ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення. При цьому, суд звертаючи увагу, що ОСОБА_2 був ознайомлений з матеріалами справи 26.09.2025 року, відповідно до заяви про ознайомлення від 12.09.2025 року прийшов до висновку про достатність часу для підготовки до судового засідання та реалізації права на захист. Однак, такі твердження суду частково не відповідають дійсності, оскільки для захисту своїх прав він 17 грудня 2025 року уклав договір із захисником про надання правової допомоги. Наголошує, що суд обмежився констатацією факту відмови від огляду не перевіривши обставини, не дослідивши відео матеріали, не надав можливості надати заперечення щодо складеного протоколу, скористатися правом на захист, що є порушенням вимог ст. 252, 268, 280 КУпАП. Просить скасувати постанову скасувати, провадження в справі закрити. 23 лютого 2026 року до Запорізького апеляційного суду надійшла заява від адвоката Мащак Н.Г., в якій вона просить провести розгляд справи без її участі у зв`язку із припиненням договору про надання правничої допомоги ОСОБА_1 . Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом доставки смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. № 28), відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 , що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Вирішуючи питання за доводами апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції констатує, що висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 382544 від 5 липня 2025 року (а.с. 1) та визнаних судом доведеними підтверджується: - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому відображені виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд з використанням спеціальних технічних засобів не проводився у зв`язку з відмовою (а.с. 3); - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції 5 липня 2025 року, в якому вказані виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд не проводився у зв`язку з відмовою (а.с. 4); - відеозаписом події (а.с. 8). Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суддя апеляційного суду. Твердження апелянта про порушення працівником поліції порядку огляду його на стан сп`яніння, зокрема те, що йому не було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, відсутності фіксації керування ним транспортним засобом, не роз`яснення його процесуальних прав, спростовуються відеозаписом події. Так, відеозаписом доданим до протоколу, зафіксовано рух мопеду YAMAHA, б/н, водій якого одягнутий у футболку чорного кольору, пасажир позаду водія одягнутий у футболку білого кольору, обидві особи в порушення ПДР України не мають захисник шоломів, що і стало причиною їх зупинки. Під час з`ясування обставин порушення водієм ОСОБА_1 ПДР поліцейський виявив у нього ознаки алкогольного сп`яніння через наявний запах алкоголю, що і було йому оголошено. Однак, ОСОБА_3 почав стверджувати, що він не керував транспортним засобом, відеозаписом також зафіксовано намагання ним «залагодити» ситуацію. Двічі слідує пропозиція водію пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння. Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку. Попередження поліцейським водія ОСОБА_1 про відповідальність, передбачену ст. 130 КУпАП. Оголошення ОСОБА_1 його процесуальних прав (час запису 00:20). Складання протоколу. Під час складання протоколу та матеріалів ОСОБА_1 також намагався залишити місце події, відмовившись від отримання будь-яких копій. Отже, обставини зафіксовані відеозаписом події, з урахуванням поведінки водія, який не дочекавшись складання протоколу та інших матеріалів працівником поліції залишив місця події, демонструють фактичну відмову ОСОБА_1 від будь-якого огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. Одночасно відео демонструє мляву мову ОСОБА_1 і загалом поведінка останнього надавала працівнику поліції небезпідставні причини вважати водія, таким що перебуває в стані алкогольного сп`яніння та, як наслідок, висунення пропозиції проходження водієм відповідного огляду. На переконання судді апеляційного суду, порядок огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, передбачений ст. 266 КУпАП не порушено. Отже, вказані дії водія ОСОБА_1 обґрунтовано розцінені як працівниками поліції, так і судом, як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. На доводи апеляційної скарги про те, що в акті огляду відсутня дата його складання, слід зазначити наступне. Так, акт огляду ОСОБА_1 складений відповідно до вимог додатку 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 р. №1452/73, в якому працівником поліції зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, означення того, що ОСОБА_1 від огляду та підпису відмовився. Відображена в акті огляду інформація повністю узгоджується із відеозаписом події. На посилання апелянта про те, що складання протоколу відбулося під час повітряної тривоги слід зазначити, що матеріалами справи не підтверджується факт того, що ОСОБА_1 зазначав поліцейським про намір пройти до укриття під час дії повітряної тривоги, як і не зазначав про факт надання відмови через дію повітряної тривоги та те, що він готовий пройти огляд після закінчення її дії. А отже, вказана обставина не впливає на правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 . Відповідаючи на доводи апеляційної скарги щодо порушення судом вимог ст. 268 КУпАП, оскільки не прийнято до уваги клопотання про відкладення розгляду справи від захисника ОСОБА_2 - адвоката Мащак Н.Г., в якому адвокат посилається на необхідність ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду виходить із наступного. Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи, справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку скаржник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції був повідомлений у встановленому законом порядку, однак в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив. Разом із цим, перед початком судового засідання, адвокат Мащак Н.Г., діючи в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи та про відкладення судового засідання, однак також в судове засідання не з`явилася та не прибула до суду для ознайомлення з матеріалами справи. Слід зазначити, що ОСОБА_1 особисто ознайомився з матеріалами справи 26 вересня 2025 року та після даної обставини судові засідання відкладалися двічі за його заявами. Сам по собі факт розгляду справи за відсутністю ОСОБА_1 не може прямо вказувати про порушення судом його права на захист, оскільки судом першої інстанції здійсненні всі необхідні процесуальні заходи для повідомлення ОСОБА_1 про час та дату судового засідання, проте останній в судове засідання не з`явися. Приймаючи до уваги, що законом передбачений обмежений строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, з урахуванням положень ст. 268 КУпАП, суддя місцевого суду розглянув справу без участі ОСОБА_1 та за відсутності беззаперечних чи вагомих обставин для відкладення розгляду справи. Разом із цим, апеляційним судом права, передбачені ст. 268 КУпАП були поновленні ОСОБА_1 шляхом призначення його апеляційної скарги до апеляційного розгляду, його виклику до суду апеляційної інстанції і останній не скористався таким правом. Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 18 грудня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.Я. Рассуждай Дата документу Справа № 317/3529/25