Постанова 4854 № 420/15983/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/15983/25 Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І., П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідачаШляхтицького О.І., суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 у справі № 420/15983/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив: - визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 3739-2545/Т-02/8-1500/25 від 13.02.2025 р. про відмову в перерахунку пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зарахувати періоди роботи з 15.09.1978 р. по 18.07.1978 р., з 22.03.1979 р. по 20.04.1979 р., з 04.06.1981 р. по 28.07.1981 р., з 10.01.1981 р. по 20.10.1981 р., з 22.10.1981 р. по 01.07.1982 р. в кратності прирівняних до районів Крайньої Півночі один рік за півтора року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії позивачу ОСОБА_1 за віком та зарахувати періоди роботи з 15.09.1978 р. по 18.07.1978 р., з 22.03.1979 р. по 20.04.1979 р., з 04.06.1981 р. по 28.07.1981 р., з 10.01.1981 р. по 20.10.1981 р., з 22.10.1981 р. по 01.07.1982 р. згідно записів трудової книжки від 29.05.1978 р. серії НОМЕР_1 в кратності прирівняних до районів Крайньої Півночі один рік за півтора року. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зарахувати періоди роботи з 15.09.1978 по 18.07.1978, з 22.03.1979 по 20.04.1979, з 04.06.1981 по 28.07.1981, з 10.01.1981 по 20.10.1981, з 22.10.1981 по 01.07.1982 в кратності прирівняних до районів Крайньої Півночі один рік за півтора року. У відповідь на заяву позивача, відповідач надав рішення про відмову у перерахунку пенсії № 3739-2545/Т-02/8-1500/25 від 13.02.2025, в якому зазначено, що позивачу відмовлено у перерахунку пенсії оскільки в електронній пенсійній справі відсутня інформація про користування пільгами, передбаченими вищевказаними нормативними актами, та про укладання трудового договору про роботу в районах Крайньої Півночі та на місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі відсутні, тому відсутні підстави зарахувати періоди роботи з 15.09.1978 по 18.07.1978, з 22.03.1979 по 20.04.1979, з 04.06.1981 по 28.07.1981, з 10.01.1981 по 20.10.1981, з 22.10.1981 по 01.07.1982 згідно записів трудової книжки від 29.05.1978 серії НОМЕР_1 в кратному обчислені. Позивач не згоден з таким рішенням відповідача, тому, звертається до суду за захистом своїх прав. Представник відповідача надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що надання пільг щодо зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі, і місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі за один рік і шість місяців при розрахунку стажу, що дає право на призначення пенсії за віком можливо лише за умови укладення трудового договору строком на 3 роки, що прямо передбачено нормою закону. Зважаючи на те, що позивачем до позовної заяви не додано укладення трудового договору строком на 3 роки, відсутні законні підстави для зарахування до страхового стажу в полуторному розмірі спірні періоди роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі періоди. Враховуючи викладене, Головне управління діяло в межах та у спосіб, що визначені чинним законодавством, як того вимагає ст.19 Конституції України. Короткий зміст рішення та мотиви суду першої інстанції. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 16.12.2025 у справі № 420/15983/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнив частково. Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 15.09.1978 по 18.07.1978, з 22.03.1979 по 20.04.1979, з 04.06.1981 по 28.07.1981, з 10.01.1981 по 20.10.1981, з 22.10.1981 по 01.07.1982 в кратності прирівняних до районів Крайньої Півночі один рік за півтора року. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України Одеській області зарахувати ОСОБА_1 страховий стаж у пільговому обчисленні за періоди роботи з 15.09.1978 по 18.07.1978, з 22.03.1979 по 20.04.1979, з 04.06.1981 по 28.07.1981, з 10.01.1981 по 20.10.1981, з 22.10.1981 по 01.07.1982 у районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців (коефіцієнт 1,5) та здійснити перерахунок пенсії позивачу з урахуванням вимог ч.4 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". В решті позовних вимог відмовив. Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки (у частині спірного періоду роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості чи вже були предметом судового розгляду. Водночас суд першої інстанції вказав, що відповідачем не заперечується той факт, що позивач працював в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, а доводи пенсійного органу мотивовані лише тим, що позивач не надав трудових договорів про періоди роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, для пільгового обчислення страхового стажу, що, однак, не може бути достатньою підставою для відмови у зарахуванні відповідних періодів, враховуючи відомості з трудової книжки позивача та додатково надані документи. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення: - суд першої інстанції не врахував, що надання пільг щодо зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі, і місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі за один рік і шість місяців при розрахунку стажу, що дає право на призначення пенсії за віком можливо лише за умови укладення трудового договору строком на 3 роки, що прямо передбачено нормою закону; - інші доводи відтворюють зміст відзиву на позовну заяву. Обставини справи. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Одеській області та з 09.01.2019 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". З матеріалів пенсійної справи вбачається, що пенсію позивачу призначена, виходячи із страхового стажу 28 років 10 місяців 12 днів, все періоди зараховано без кратного обчислення. Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії позивачу ОСОБА_1 за віком та зарахувати періоди роботи з 15.09.1978 по 18.07.1978, з 22.03.1979 по 20.04.1979, з 04.06.1981 по 28.07.1981, з 10.01.1981 по 20.10.1981, з 22.10.1981 по 01.07.1982 згідно записів трудової книжки від 29.05.1978 серії НОМЕР_1 в кратності прирівняних до районів Крайньої Півночі один рік за півтора року. Листом від 13.02.2025 № 3739-2545/Т-02/8-1500/25 відповідач повідомив позивача про те, що оскільки в електронній пенсійній справі відсутня інформація про користування пільгами, передбаченими вищевказаними нормативними актами, та про укладання трудового договору про роботу в районах Крайньої Півночі та на місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі відсутні, відсутні підстави зарахувати періоди роботи з 15.09.1978 по 18.07.1978, з 22.03.1979 по 20.04.1979, з 04.06.1981 по 28.07.1981, з 10.01.1981 по 20.10.1981, з 22.10.1981 по 01.07.1982 згідно записів трудової книжки від 29.05.1978 серії НОМЕР_1 в кратному обчислені. Трудова книжка позивача від 29.05.1978 серії НОМЕР_1 містить наступні записи про спірні періоди трудової діяльності: записи № 1-2 (стр. 2-3) період трудової діяльності з 15.09.1978 по 18.07.1978 на посаді чорноробочого по 3 розряду на ділянці № 2 на час проходження виробничої практики; записи № 3-4 (стр. 4-5) період трудової діяльності з 22.03.1979 по 20.04.1979 на посаді підземного чорноробочого очисного забою 4 розряду добувної ділянки № 11 на період проходження виробничої практики в шахті "Юр-Шор"; записи № 6-7 (стр. 6-7) період трудової діяльності період трудової діяльності з 04.06.1981 по 28.07.1981 на посаді підземного чорноробочого очисного забою 5 розряду добувної ділянки № 11 на період проходження виробничої практики в шахті "Юр-Шор"; записи № 8-9 (стр. 6-9) період трудової діяльності з 10.01.1981 по 20.10.1981 на посаді підземного прохідника 4 розряду на ділянці підготовчих робіт в шахті "Воргашовська" (Воркута, Комі, срср); записи № 10-11 (стр. 8-9) період трудової діяльності з 22.10.1981 по 01.07.1982 на посаді підземного чорноробочого очисного забою 5 розряду добувної ділянки № 11 на період проходження виробничої практики в шахті "Юр-Шор"; Вважаючи бездіяльність відповідача щодо здійснення перерахунку періодів роботи позивача в кратному розмірі протиправною, позивач звернувся до суду з даною адміністративним позовом. Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими. Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду. За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст.ст.22, 64 Конституції України). Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996 р., ратифікована Законом України від 14.09.2006 р. № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 р. (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії. Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов`язаннями України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел з 01.01.2004 р. визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII). Згідно ст.1 Закону №1788-XII, зокрема, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Відповідно до ч.3 ст.4 Закону № 1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. За ч 1 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч.2 ст.24 Закону № 1058-IV). Відповідно до ч.4 ст.24 Закон № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Положеннями пункту 5 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV встановлено, щоперіод роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 р. "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 р. № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 р. "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 р. "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. При цьому, пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 01.01.1991 на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 і від 26.09.1967 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", визначений постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 № 1029. Відповідно до пункту 110 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590, робота в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 1 березня 1960 року зараховується в стаж в полуторному розмірі за умови, якщо працівник мав право на пільги, встановлені статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". Відповідно до пункту "д" статті 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 "Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах. Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 № 1908-VII "Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" скорочено тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960, а саме зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності, виключно працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни за умови укладення ними трудового договору про роботу в цих районах строком на три роки. Пунктом 3 постанови Ради Міністрів СРСР від 10.02.1960 № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 р. "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 01.03.1960 зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 01.03.1960 за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності. Згідно з пунктами 1, 2 Розділу 1 Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати Президії Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок від 16.12.1967 р. № 530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 р. "Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" і від 26.09.1967 р. "Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26.09.1967, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору. Аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) є сукупність наступних обставин: 1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях; 2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10.02.1960 та від 29.09.1967 та Постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". При цьому основним документом, підтверджуючим факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях, є її трудова книжка. Також ці обставини можуть підтверджуватися й іншими документами, зокрема архівною довідкою. Тотожна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.02.2021 у справі № 266/258/16-а. Крім того, у постановах від 15.01.2021 у справі № 348/2319/16-а, від 10.01.2019 у справі № 352/1612/15а та від 18.06.2020 у справі № 537/1415/17 Верховний Суд вказав, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка, або письмовий трудовий договір, або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. За наведеного, колегія суддів зазначає, що достатнім є один із перерахованих документів, а не їх сукупність, про що правильно виснував суд першої інстанції. З матеріалів справи встановлено, що трудова книжка позивача від 29.05.1978 серії НОМЕР_1 містить наступні записи про спірні періоди трудової діяльності ОСОБА_1 : записи № 1-2 (стр. 2-3) період трудової діяльності з 15.09.1978 по 18.07.1978 на посаді чорноробочого по 3 розряду на ділянці № 2 на час проходження виробничої практики; записи № 3-4 (стр. 4-5) період трудової діяльності з 22.03.1979 по 20.04.1979 на посаді підземного чорноробочого очисного забою 4 розряду добувної ділянки № 11 на період проходження виробничої практики в шахті "Юр-Шор"; записи № 6-7 (стр. 6-7) період трудової діяльності період трудової діяльності з 04.06.1981 по 28.07.1981 на посаді підземного чорноробочого очисного забою 5 розряду добувної ділянки № 11 на період проходження виробничої практики в шахті "Юр-Шор"; записи № 8-9 (стр. 6-9) період трудової діяльності з 10.01.1981 по 20.10.1981 на посаді підземного прохідника 4 розряду на ділянці підготовчих робіт в шахті "Воргашовська" (Воркута, Комі, СРСР); З наведеного виходить, що позивач в періоди з 15.09.1978 по 18.07.1978, з 22.03.1979 по 20.04.1979, з 04.06.1981 по 28.07.1981, з 10.01.1981 по 20.10.1981, з 22.10.1981 по 01.07.1982 працював в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, що підтверджується трудовою книжкою. Разом з тим, як слушно зауважив суд першої інстанції, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки за спірний період містять недостовірні відомості. При цьому суд першої інстанції слушно зауважив, що відповідачем не заперечується той факт, що позивач працював в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, а доводи пенсійного органу мотивовані лише тим, що позивач не надав трудових договорів про періоди роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, для пільгового обчислення страхового стажу, що, однак, не може бути достатньою підставою для відмови у зарахуванні відповідних періодів, враховуючи відомості з трудової книжки позивача та додатково надані документи. Відтак, враховуючи усе вищевикладене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно виснував про те, що відмовляючи позивачу у зарахуванні означеного спірного періоду трудової діяльності до страхового стажу із застосуванням кратного коефіцієнта, відповідач діяв протиправно, а отже спірний період підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців (коефіцієнт 1,5). За наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги. Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги. Інші доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п.п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994. При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 у справі № 420/15983/25 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький Судді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик