Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/3101/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/3101/21 пров. № А/857/18073/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: Головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року, головуючий суддя Чуприна О.В., ухвалене у м. Івано-Франківську, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: В червні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУПФУ в Івано-Франківській області, в якому просив визнати протиправними дії щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи з 02.07.2003 року по 30.06.2009 року в районі Крайньої півночі в ОАО ''Корпорация Севергазсервис'', а також зобов`язати зарахувати до такого стажу період роботи з 02.07.2003 року по 30.06.2009 року та здійснити перерахунок і виплату пенсії з грудня 2016 року. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні в Івано-Франківській області, та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 з 05.12.2016 року. У період з 02.07.2003 року по 30.06.2009 року він працював в районі Крайньої півночі в ОАО ''Корпорация Севергазсервис'' дизелистом-мотористом бурових установок четвертого розряду та помічником бурильника. Із листа Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 23.06.2021 року за №0900-0305-8/21909 позивачу стало відомо про незарахування відповідачем до стажу роботи спірного періоду, оскільки за інформацією Архівного відділу адміністрації м. Новий Уренгой, в документах з особового складу (накази, особова картка Т-2, відомості про зарплату) ОАО ''Корпорация Севергазсервис'' за 2003-2006 роки ОСОБА_1 не значиться, а за 2007-2009 роки документи на збереження до архіву не надходили. Позивач вважав, що весь стаж роботи на вказаному підприємстві повинен бути зарахований до страхового стажу, так як у трудовій книжці містяться відповідні записи щодо періоду роботи в районі Крайньої півночі ОАО ''Корпорация Севергазсервис'' з 02.07.2003 року по 30.06.2009 року, із зазначенням дати прийняття та звільнення, а також дати та номеру наказу з відтисками мокрих печаток підприємств та організацій. Окрім того, даний період роботи позивача підтверджено довідкою ОАО ''Корпорация Севергазсервис'' за №649 від 30.06.2009 року. Водночас за доводами ОСОБА_1 відповідачем у відповіді не наведено норму закону, на підставі якої при розрахунку його стажу не було враховано спірний період роботи до страхового, за умови наявності у трудовій книжці позивача відповідних записів. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що у трудовій книжці містяться відповідні записи щодо періоду роботи в районі Крайньої півночі ОАО ''Корпорация Севергазсервис'' з 02.07.2003 року по 30.06.2009 року, із зазначенням дати прийняття та звільнення, а також дати та номеру наказу з відтисками мокрих печаток підприємств та організацій. Окрім того, даний період роботи позивача підтверджено довідкою ОАО ''Корпорация Севергазсервис'' за №649 від 30.06.2009 року. Таким чином вказаний період підлягає зарахуванню до його страхового стажу. На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 05.12.2015 року та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2. Вказана обставина підтверджується наявними в матеріалах адміністративної справи копією заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 05.12.2016 року та протоколу №7935 від 13.12.2016 року (а.с. 93, 96). Відповідно до відомостей трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 23.09.1980 року, останній з 02.07.2003 року прийнятий на роботу в ОАО ''Корпорация Севергазсервис'' дизелистом-мотористом бурових установок четвертого розряду в прокатно-ремонтний цех бурового обладнання (запис №15), з 04.09.2006 року переведений помічником бурильника (запис №16), а 30.06.2009 року позивач звільнений з роботи в ОАО ''Корпорация Севергазсервис'', у зв`язку із закінченням строку трудового договору (запис №18) (а.с. 60-61). Згідно пояснень відповідача та беручи до уваги розрахунок стажу позивача, наявний в матеріалах справи, до стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №2 враховані наступні періоди роботи (а.с.93 зворот): - з 01.01.1982 року по 31.12.1989 року робота в Івано-Франківському пивоварному заводі (за рішенням комісії); - з 01.01.1990 року по 20.08.1992 року робота в Івано-Франківському пивоварному заводі (за рішенням суду); - з 06.06.2011 року по 31.07.2012 року робота в ООО ''КНГ-СЕРВИС''; - з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року робота в ООО ''КНГ-СЕРВИС''; - з 01.09.2012 року по 31.10.2012 року - робота в ООО ''КНГ-СЕРВИС''. До пільгового та страхового стажу роботи позивача не зараховано період з 02.07.2003 року по 30.06.2009 року в ОАО ''Корпорация Севергазсервис''. Як встановлено судом, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську направлено запит від 08.07.2015 року за №1924/03 до Управління Пенсійного фонду Російської Федерації в м. Нягань, а також запит від 13.07.2015 року за №2078/03 в ОАО ''Корпорация Севергазсервис'' (м. Новий Уренгой Ямало-Ненецького Автономного кругу Тюменської області Російської Федерації) з приводу витребування пільгової довідки за Списком №2 і довідки про заробітну плату за період роботи позивача 02.07.2003 по 30.06.2009 в ОАО ''Корпорация Севергазсервис'' дизелістом-мотористом і помічником бурильника (а.с.86 зворот, 87). За змістом відповіді Архівного відділу адміністрації м. Новий Уренгой за №1204-02/1656 від 03.08.2015 року (на запит №1108/03 від 18.02.2015) та №1204-02/3378 від 21.09.2015 року (на запит №5124/03 від 06.08.2015) в документах з особового складу (накази, особова картка Т-2, відомості про зарплату) ОАО ''Корпорация Севергазсервис'' за 2003-2006 роки ОСОБА_1 не значиться, а за 2007-2009 роки документи на збереження до архіву не надходили (зворотній бік а.с. 88, а.с. 114). Згідно матеріалів справи, позивач звертався до органу пенсійного фонду із заявою від 17.11.2020 року та від 21.05.2021 року щодо зарахування всіх періодів роботи в районах Крайньої Півночі, в тому числі спірного періоду роботи, із застосуванням пільгового коефіцієнта один рік роботи за півтора (а.с. 130-133). Відповідач, в свою чергу, листом від 30.11.2020 року за №3797-3684/В-02/8-0900/20 та від 16.06.2021 року за №4215-3740/В-02/8-0900/21, повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для обчислення спірного стажу у півторакратному розмірі, в тому числі його зарахування до стажу страхового стажу позивача, оскільки період роботи з 02.07.2003 року по 30.06.2009 року в ОАО ''Корпорация Севергазсервис'' дизелістом-мотористом і помічником бурильника, не підтверджений компетентними органами Російської Федерації (а.с.131-132, 135). Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що обставина оформлення довідки в 2009 році із занесенням до неї даних за період з 2003 по 2009 рік, за умови юридичної ліквідації суб`єкта, від імені якого таку довідку видають, та зважаючи на відомості архівної установи свідчить про неможливість використання як доказу такого документа. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Відповідно до пункту 5 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі». Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами. Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший. Пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до пункту 7 параграфу «б» цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №

637. Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. При цьому пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 1 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10 листопада 1967 року. Підпунктом «д» пункту 5 Указу Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року регламентовано, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах. Указом Президії ВР СРСР від 29 вересня 1967 року було скорочено тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, а саме: зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності, виключно працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни за умови укладення ними трудового договору про роботу в цих районах строком на три роки. Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності. Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу 1 Інструкції № 530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 «Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» і від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі». Пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору. На думку апеляційного суду, системний аналіз вказаних положень дає підстави дійти висновку, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) є сукупність наступних обставин: 1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях; 2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року та від 29 вересня 1967 року та Постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі». При цьому, основним документом, підтверджуючим факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях є її трудова книжка, а також ці обставини можуть підтверджуватися й іншими документами. Як видно з матеріалів справи, пенсію позивачу призначено 05.12.2015 року, і при такому призначенні ОСОБА_1 не подавав довідку №649 від 30.06.2009 року ОАО ''Корпорация Севергазсервис'', про що свідчить зміст розписки-повідомлення від 01.07.2015 року як додатку до заяви про призначення пенсії (а.с.57, зворот). Так, відповідно до трудової книжки позивача, в такій містяться записи про роботу ОСОБА_1 в ОАО ''Корпорация Севергазсервис'', а саме, запис №15 про прийняття на роботу з 02.07.2003 року дизелистом-мотористом бурових установок четвертого розряду в прокатно-ремонтний цех бурового обладнання, запис №16 про переведення позивача з 04.09.2006 року помічником бурильника, і запис №18 про звільнення останнього з роботи на вказаному підприємстві з 30.06.2009 року, у зв`язку із закінченням строку трудового договору (а.с. 60-61). В матеріалах справи також міститься довідка №649 від 30.06.2009 року, видана ОАО ''Корпорация Севергазсервис'' (а.с.15), яка містить відомості про роботу ОСОБА_1 в ОАО ''Корпорация Севергазсервис'' вахтовим методом в період з 02.07.2003 року по 30.06.2009 року в якості помічником бурильника, трудовий договір з яким закінчений 30.06.2009 року (а.с.134). Вказану довідку позивач не долучав до матеріалів пенсійної справи і при поданні 05.12.2016 року заяви про перерахунок пенсії, про що свідчить зміст розписки-повідомлення №9/410 від 05.12.2016 року (а.с.98, зворот). Причини ненадання вказаної довідки до органу пенсійного фонду при призначенні та перерахунку пенсії позивачем не обґрунтовуються. Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб Російської Федерації, облікованого на офіційному веб-сайті Федеральної податкової служби Російської Федерації в розділі ''Предоставление сведений из ЕГРЮЛ/ЕГРИП'' за назвою ''Корпорация Севергазсервис'', за організаційною правовою формою ''Открытое акционерное общество (ОАО)'', за місцем реєстрації ''г. Новый Уренгой Ямало-Ненецкого Автономного круга Тюменской области Российской Федерации'', встановлено наявність запису про: - ''Открытое акционерное общество (ОАО) ''Корпорация Севергазсервис'' (ОАО К СГС), якому присвоєно ''ОГРН 1028900621265''; - за адресою юридичної особи: а) мікрорайон Заозерний, 2В, м. Новий Уренгой Ямало-Ненецького Автономного кругу Тюменської області Російської Федерації, 629305; б) вул. Будівельників, Д 2в, м. Новий Уренгой Ямало-Ненецького Автономного кругу Тюменської області Російської Федерації, 629300. Із оформленої судом першої інстанції Виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб РФ від 17.09.2021 за №ЮЭ9965-21-253353209 (а.с.149-152), встановлено: - дата реєстрації юридичної особи 31.08.2002; реєстраційний номер 00175 (записи 12-13 Виписки); - повідомлення про формування ліквідаційної комісії юридичної особи і призначення ліквідатора; номер документа 366; дата 22.02.2006 (записи 70-72 Виписки); - дані про особу, яка має право без довіреності діяти від імені юридичної особи Биковський Ігор Єдуардович, дата запису 01.03.2006 (записи 24-26 Виписки); - рішення суду при призначення конкурсного управителя; дата 22.02.2006 (записи 73-74 Виписки); - ліквідація юридичної особи на основі рішення арбітражного суду; дата і номер запису ''ГРН и дата внесение в ЕГРЮЛ сведений о даним лице'' 20668904008193 від 28.12.2006 (записи 19-20, 22, 76-77 Виписки); - дата припинення 28.12.2006 (записи 22, 76 Виписки). Вказана виписка містить достовірні відомості, які не можуть ставитись судом під сумнів. При цьому, вказана Виписка ставить під сумнів достовірність відомостей, зазначених у довідці №649, яка складена 30.06.2009 року, при тому, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб РФ наявний запис за номером 20668904008193 ''Открытое акционерное общество (ОАО) ''Корпорация Севергазсервис'' 28.12.2006 року ліквідовано як юридична особа на основі рішення арбітражного суду. Вказані відомості із Виписки можуть пояснюють про причини непередавання ''Открытое акционерное общество (ОАО) ''Корпорация Севергазсервис'' до Архівного відділу адміністрації м. Новий Уренгой на зберігання документів за 2007-2009 рік, оскільки з 28.12.2006 року дана юридична особа була ліквідована. Обставина оформлення довідки в 2009 році із занесенням до неї даних за період з 2003 по 2009 рік, за умови юридичної ліквідації суб`єкта в 2006 році, від імені якого таку довідку видають, та зважаючи на відомості архівної установи свідчить про неможливість використання як доказу такого документа, та врахування цього спірного періоду. Колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про те, що наявні обґрунтовані сумніви щодо достовірності відомостей, внесених до довідки від 30.06.2009 року №649, а з урахуванням листів Архівного відділу адміністрації м. Новий Уренгой за №1204-02/1656 від 03.08.2015 року та №1204-02/3378 від 21.09.2015 року, наданих у відповідь на запити органу пенсійного фонду №1108/03 від 18.02.2015 року і №5124/03 від 06.08.2015 року, неможливо дійти переконання про можливість зарахувати спірний стаж (02.07.2003 року по 30.06.2009 року) лише виходячи із записів у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 23.09.1980 року. Колегія суддів в даному випадку погоджується з висновком суду попередньої інстанції про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог у спірних правовідносинах. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року у справі №300/3101/21 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький