Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/3406/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/3406/25 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. Час і місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А. І. Ступакової І. Г. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив: - визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, від 06.11.2024 №154950005680 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, зарахувати у пільговому обчисленні трудовий стаж ОСОБА_1 у районах Крайньої Півночі та місцевості, прирівняній до районів Крайньої півночі за період з 08.08.1986 по 11.04.1987 з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців (коефіцієнт 1,5), та за період з 11.04.1987 по 05.08.1991 з розрахунку один рік роботи за два роки (коефіцієнт 2); - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити призначення пенсії за віком мені ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003; - стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 повну суму сплаченого судового збору. В обґрунтування позовних вимог зазначається, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем протиправно не зараховано у пільговому обчисленні трудовий стаж ОСОБА_1 у районах Крайньої Півночі та місцевості, прирівняній до районів Крайньої півночі за період з 08.08.1986 по 11.04.1987 з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців (коефіцієнт 1,5), та за період з 11.04.1987 по 05.08.1991 з розрахунку один рік роботи за два роки. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, від 06.11.2024 №154950005680 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, зарахувати у пільговому обчисленні трудовий стаж ОСОБА_1 у районах Крайньої Півночі та місцевості, прирівняній до районів Крайньої півночі за період з 08.08.1986 по 11.04.1987 з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців (коефіцієнт 1,5), та за період з 11.04.1987 по 05.08.1991 з розрахунку один рік роботи за два роки (коефіцієнт 2). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.10.2024 р. про призначення пенсії за віком й прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції проігноровано той факт, що зазначена позовна вимога не може бути задоволена оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не приймало рішення про відмову №154950005680 від 06.11.2024. Апелянт вказує, що Позивачем до позовної заяви не додано укладення трудового договору строком на 3 роки, відсутні законні підстави для зарахування до страхового стажу в полуторному розмірі спірні періоди роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі періоди. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.10.2024 звернувся через Вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. Відповідно до п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі Порядок №22-1) заява про призначення(перерахунок) пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України. Відповідно до п. 4.1 Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Відповідно до абз. 14 п.4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Відповідно до п.4.8 Порядку №22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Про захист персональних даних. Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій. Листом від 28.11.2024 №31757-30352/П-02/8-1500/24 Головне управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило позивачу, що до страхового стажу зараховані періоди трудової діяльності з 05.08.1981 по 31.12.2003 згідно наданих документів (трудової книжки, військового квитка, довідками про стаж), в тому числі з урахуванням періоду військової служби з 05.08.1981 по 08.08.1993, та з 01.01.2004 по 31.08.2011 згідно даних персоніфікованого обліку. Згідно з частиною 3 статті 44 Закону, орган, що призначає пенсію, має право перевіряти обґрунтованість видачі наданих документів. При перевірці відмовної електронної пенсійної справи встановлено, що довідки про стаж від 15.08.1995 №81, від 05.04.1996 №41, від 25.05.2011 №28 не містять підстав видачі, тому направлено запит від 27.11.2024 до управління контрольно-перевірочної роботи щодо проведення перевірки зазначених довідок. Після надходження акту перевірки будуть вчинені дії в межах чинного законодавства. Щодо пільгового обчислення періоду військової служби. Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 25.03.1968 №181 солдатам, матросам, сержантам, старшинам та військовим будівельникам, звільненим починаючи з 1968 року з військової служби в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до них, час їх дійсної строкової військової служби (служби у військово-будівельних загонах) в зазначених районах і місцевостях зараховується до стажу роботи, яка дає право на отримання пільг, передбачених Указами Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 та від 26.09.1967, якщо вони не пізніше 3-х місяців після звільнення з військової служби влаштувались на роботу в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до них. Згідно із Законом пільгове обчислення періоду військової служби з урахуванням вимог постанови Ради Міністрів СРСР від 08.07.1974 № 561 не передбачено. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та за захистом своїх праву звернувся до суду. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області під час прийняття рішення від 06.11.2024 №154950005680, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком, не враховано усі обставини, що мають значення для призначення даного виду пенсії позивачу, як наслідок, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області допустило неналежний розгляд поданої позивачем заяви і документів та, відповідно, прийнято необґрунтоване рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком. При цьому з урахуванням дискреційних повноважень прийшов до висновку, що належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ: 20987385), зарахувати у пільговому обчисленні трудовий стаж ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у районах Крайньої Півночі та місцевості, прирівненій до районів Крайньої півночі за період з 08.08.1986 по 11.04.1987 з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців (коефіцієнт 1,5) та повторно розглянути заяву позивача від 29.10.2024р. про призначення пенсії за віком й прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду. Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного. Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст.ст.22, 64 Конституції України). Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996 р., ратифікована Законом України від 14.09.2006 р. № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 р. (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії. Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов`язаннями України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел з 01.01.2004 р. визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII). Згідно ст.1 Закону №1788-XII, зокрема, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Відповідно до ч.3 ст.4 Закону № 1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Відповідно до ч.1 ст.26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року. Згідно з ч.1 ст.24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Приписами ч.ч.2, 3 ст.24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Отже, позивачу як особі, яка в 2024 році досягнув віку в 60 років для призначення пенсії, необхідно мати страховий стаж не менше 31 року, що вірно зазначено судом першої інстанції. Щодо правомірності не зарахування періоду трудової діяльності позивача із застосуванням кратного коефіцієнта, а саме з 08.08.1986 по 11.04.1987 з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців (коефіцієнт 1,5), та за період з 11.04.1987 по 05.08.1991 з розрахунку один рік роботи за два роки (коефіцієнт 2), то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що основним документом, підтверджуючим факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях, є її трудова книжка. Також ці обставини можуть підтверджуватися й іншими документами, зокрема архівною довідкою. Так, у постановах від 15.01.2021 р. у справі № 348/2319/16-а, від 10.01.2019 у справі № 352/1612/15а та від 18.06.2020 р. у справі № 537/1415/17 Верховний Суд зазначив, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка, або письмовий трудовий договір, або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Відтак першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про достатність одного із перерахованих документів, а не їх сукупності. Відповідно до пункту 5 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 р. "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 р. № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 р. "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 р. "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами. Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Згідно з п.3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. При цьому п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1, доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 01.01.1991 р. на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 р. і від 26.09.1967 р. "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", визначений постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 р. № 1029. Відповідно до п.110 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 р. № 590, робота в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 1 березня 1960 року зараховується в стаж в полуторному розмірі за умови, якщо працівник мав право на пільги, встановлені статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". Відповідно до пункту "д" статті 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 р. "Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах. Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 р. № 1908-VII "Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" скорочено тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 р., а саме зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності, виключно працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни за умови укладення ними трудового договору про роботу в цих районах строком на три роки. Пунктом 3 постанови Ради Міністрів СРСР від 10.02.1960 р. № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 р. "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 01.03.1960 р. зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 01.03.1960 р. за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності. Згідно з п.п.1,2 Розділу 1 Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати Президії Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок від 16.12.1967 р. № 530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 р. "Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" і від 26.09.1967 р. "Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 р., з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26.09.1967 р., надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору. Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) є сукупність наступних обставин: 1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях; 2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10.02.1960 р. та від 29.09.1967 р. та Постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 р. № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 р. "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". З матеріалів адміністративної справи вбачається, що відповідно до військового квитка позивача ГР № НОМЕР_2 позивач проходив військову службу з 05.08.1981 по 09.08.1993, з яких період з 08.08.1986 по 11.04.1987 в районі Крайної Півночі на о. Сахалін, з врахуванням кратного обчислення (півтора року за один рік), та період з 11.04.1987 по 05.08.1991 в районі Крайної Півночі на о.Кунашир, з врахуванням кратного обчислення (два роки за один рік). Відповідно до Послужного списку військовослужбовця наявні дані про роботу у військовій частині № НОМЕР_3 АДРЕСА_1 на посаді командира технічного взвод-начальника майстерних робіт матеріального обслуговування протягом 8 місяців і 4 дні. З урахуванням кратного обчислення стажу (півтора року за один) трудовий стаж складає 1 рік 4 місяці і 8 днів; про роботу у військовій частині № НОМЕР_4 АДРЕСА_2 на посаді начальника радіотехнічного пункту НОМЕР_5 окремого радіотехнічного центру протягом 4 років 3 місяців і 25 днів. З урахуванням кратного обчислення стажу (два роки за один) трудовий стаж складає 8 років 7 місяців і 19 днів. Документальне підтвердження про поширення на позивача пільг в період роботи в цих місцевостях міститься на стор.9 Послужного списку, регламентованих постановою Ради Міністрів Союзу РСР № 2358 від 14.09.1945. Відтак, коли факт роботи позивача в районах Крайньої Півночі підтверджується записами в трудовій книжці, які також безпосередньо кореспондуються з записами у відповідних довідках, то спірний період роботи позивача в районах Крайньої Півночі підлягає пільговому розрахунку як один рік роботи за один рік шість місяців. Таким чином, при прийнятті рішення від 06.11.2024 №154950005680, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком, не враховано усі обставини, що мають значення для призначення даного виду пенсії позивачу, як наслідок, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області допустило неналежний розгляд поданої позивачем заяви і документів та, відповідно, прийнято необґрунтоване рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком. Разом з тим, суд першої інстанції, зобов`язуючи Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати у пільговому обчисленні трудовий стаж ОСОБА_1 та повторно розглянути заяву від 29.10.2024 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні не врахував того, що рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відносно позивача приймало Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області за принципом екстериторіальності, і саме воно досліджувало документи позивача і вирішувало питання щодо призначення пенсії. Відтак, за наслідками судового розгляду, обов`язок щодо зарахування у пільговому обчисленні трудовий стаж ОСОБА_1 та повторно розглянути заяву від 29.10.2024 року, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні має бути покладений на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області. З урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року змінити в частині визначення органу, рішення якого визнано протиправним та на який покладено обов`язок зарахувати у пільговому обчисленні трудовий стаж ОСОБА_1 та повторно розглянути заяву від 29.10.2024 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні, виклавши абзаци другий, третій, четвертий та шостий його резолютивної частини в наступній редакції. «Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, від 06.11.2024 №154950005680 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, зарахувати у пільговому обчисленні трудовий стаж ОСОБА_1 у районах Крайньої Півночі та місцевості, прирівняній до районів Крайньої півночі за період з 08.08.1986 по 11.04.1987 з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців (коефіцієнт 1,5), та за період з 11.04.1987 по 05.08.1991 з розрахунку один рік роботи за два роки (коефіцієнт 2). Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.10.2024 р. про призначення пенсії за віком й прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.» В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України Повний текст постанови складено та підписано 23 вересня 2025 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова