Постанова 4857 № 460/7922/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 березня 2026 рокуСправа № 460/7922/24 пров. № А/857/28824/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Кузьмич С.М., Онишкевича Т.В., при секретарі судового засідання Гладкій С.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Рівненська міська рада, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2024 року (суддя Дуляницька С.М., м. Рівне, повний текст складено 3 жовтня 2024 року), - ВСТАНОВИВ: У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі Головне управління), в якому просила: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення форма «Ф» від 29.03.2024 № 13926-2407-1712-UA56060470000086729 (далі ППР); визнати протиправними дії Головного управління щодо нарахування фізичної особі ОСОБА_1 орендну плату за землю за 2024 рік в розмірі 26203,92 грн; зобов`язати Головне управління здійснити нарахування орендної плати за землю згідно умов договору оренди землі від 14.06.2010 № 041058300157, укладеного між Рівненською міською радою (далі Міська рада) та ОСОБА_1 ; зобов`язати Головне управління внести зміни до інтегрованої картки з орендної плати позивача шляхом виключення з них відомостей про наявність податкового боргу на суму 26203,92 грн. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, яка із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В доводах апеляційної скарги вказує, що податкове зобов`язання з орендної плати за землю визначено відповідачем протиправно, оскільки підставою нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди землі, а розмір орендної плати встановлюється в договорі. Відповідно до пункту 9 договору оренди землі від 14.06.2010 № 041058300157 (далі Договір) розмір орендної плати в рік визначено сталою сумою та становить 7033,86 грн. Пункт 34 Договору не передбачає в односторонньому порядку зміни розміру орендної плати, або інших умов договору. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає судове рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки та представника відповідача, переглянувши справу за наявними у ній та додатково зібраними доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що саме Держгеокадастр законодавчо наділений повноваженнями для встановлення величини коефіцієнту індексації та подальшого інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель. Якщо розмір орендної плати залежить від нормативно-грошової оцінки землі, котра підлягає обов`язковій індексації в силу приписів Податкового кодексу України (далі ПК), то її величина у грошовому виразі є змінною і не залежить від волі сторін. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань. Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції, встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що між Міською радою та Публічним акціонерним товариством «Концерн Хлібпром» укладено Договір, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 87 квадратних метри для обслуговування кіоску з торгівлі хлібобулочними виробами, яка знаходиться в м.Рівне, вул. Коперніка,

6. На земельній ділянці є об`єкт нерухомого майна (пункти 1, 2). Договір укладено на 50 років (пункт 8). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 62802,30 грн розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку №04-09/40-01, виконаний Управлінням Держкомзему у місті Рівному станом на 01.01.2010 (пункт 5; далі Розрахунок). За оренду земельної ділянки орендар сплачує орендодавцю орендну плату виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 7033,86 грн, - Розрахунок. Річна орендна плата не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється чинним законодавством України. Сторони погоджується, що орендна плата за землю справляється з моменту прийняття рішення про надання земельної ділянки в оренду (рішення Міської ради від 12.11.2009 №2947) (пункт 9). Згідно з пунктом 10 Договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Пунктом 13 Договору передбачено, що розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін. Зміна розміру орендної плати при її індексації проводиться без внесення змін до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (пункт 34). Розрахунком, який підписаний сторонами Договору, прийнято для розрахунку розміру орендної плати, відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки 11,20 % (протокол від 28.04.2010 №4 засідання комісії по встановленню розмірів плати за земельні ділянки). Рішенням Міської ради від 02.07.2020 №7565 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Рівного» затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Рівного та введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Рівного з 01.01.2021. Управлінню земельних відносин виконавчого комітету Міської ради забезпечити застосування нормативної грошової оцінки земель міста Рівного під час укладення договорів оренди землі та під час перегляду річної орендної плати за землю в діючих договорах (пункт 5). Платникам земельного податку за земельні ділянки під час подання податкових декларацій до контролюючого органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику в м. Рівному, застосувати, починаючи з 01.01.2021, нормативну грошову оцінку земель міста Рівного, яка затверджена цим рішенням (пункт 6). Платникам орендної плати за земельні ділянки під час подання податкових декларацій до контролюючого органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику в м. Рівному, застосувати, починаючи з 01.01.2021, нормативну грошову оцінку земель міста Рівного, яка затверджена цим рішенням, без внесення змін до договорів оренди землі (пункт 7). Управлінню у м.Рівному Головного управління ДПС у Рівненській області (М. Калитюк) забезпечити з 01.01.2021 справляння плати за землю в місті Рівному з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земель, затвердженої цим рішенням (пункт 7). Землекористувачів повідомлялось про зміну нормативної грошової оцінки за земельні ділянки у м. Рівному через засоби масової інформації (оголошення у тижневику «Сім днів» (№28 (1383) від 09.07.2020), а також на сайті Міської ради та її виконавчого комітету (http://rivnerada.gov.ua/portal/landing). 02.03.2021 до вказаного Договору внесено зміни (далі Договір-1), відповідно до яких відбулася заміна орендаря на ОСОБА_1 , оскільки до орендаря перейшло право власності на всі об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди, будинки), які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:025:0311, що перебувало в користуванні (оренді) в попереднього власника майна. Згідно з пунктом 1 Договору-1 всі права та обов`язки орендаря в усіх зобов`язаннях, що виникли на підставі Договору, переходять до нового орендаря. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 19.03.2021 №249039485, ОСОБА_1 є орендарем земельної ділянки площею 0,0087 га з кадастровим номером 5610100000:01:025:0311. Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.03.2021 нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 175976,64 грн. На підставі інформації Міської ради щодо переліку орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності станом на 01.01.2024, Головним управлінням сформовано ППР, яким позивачу нараховано податкове зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2024 рік в сумі 26203,92 грн. При цьому у ППР визначено: нормативно грошову оцінку з урахуванням коефіцієнта індексації по орендній платі за земельну ділянку 233963,58 грн; розмір ставки орендної плати за землю 11,20 %. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України (далі ЗК) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї). Відповідно до частини першої статті 3 ЗК земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. За частиною дев`ятою статті 93 ЗК відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України (далі ПК), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 ЦК загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 627 ЦК визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Відповідно до частини першої статті 628 ЦК зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК). Відповідно до статті 632 ЦК ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору. Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За статтею 648 ЦК зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства. Згідно статті 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Як викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 листопада 2021 року у справі № 635/4233/19 «… за загальними правилами договори укладаються сторонами цивільних правовідносин, різновидами яких є правовідносини, які виникають з договорів оренди землі, на принципах рівності сторін, свободи договору, з урахуванням обов`язкових вимог щодо такого виду договорів та зазначенням його істотних умов і у відповідній формі». Відповідно до статті 792 ЦК за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. За статтею 15 вказаного Закону істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об`єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності або у користуванні на праві емфітевзису одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування). У разі укладення договору оренди (суборенди) в порядку обміну правами користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, у такому договорі зазначається договір, взамін якого він укладений. Договір оренди земельної ділянки під полезахисною лісовою смугою має також містити умови щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функції агролісотехнічної меліорації. У договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом також зазначаються: розмір орендної плати за водний об`єкт; об`єм та площа водного об`єкта (водного простору),у тому числі рибогосподарської технологічної водойми; перелік гідротехнічних споруд, лінійних споруд, мостових переходів, а також інших об`єктів інфраструктури, розташованих на земельній ділянці (за наявності), їх характеристики та стан; зобов`язання орендаря щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об`єкта, експлуатації водосховищі ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального водокористування. Невід`ємною складовою договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом є паспорт водного об`єкта. Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається. Відповідно до статті 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі. Згідно із статтею 23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини. Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення (крім випадків консервації таких земельних ділянок, а також визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами). Тобто, договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється ЦК, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються. Так, норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності. Щодо використання нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності слід зазначити, що для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України «Про оцінку земель». Відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (у разі передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки), втрат лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» встановлено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Приписами частини першої статті 15 Закону України «Про оцінку земель» унормовано, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Відповідно до статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій». У відповідності до частини другої статті 20 вказаного Закону дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Відповідно до статті 23 Закону України «Про оцінку земель» технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Підставою для відмови у затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів або розташування земель чи земельних ділянок на території іншої територіальної громади. Рішення про відмову в затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок має містити посилання на конкретні норми законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів, яким суперечить відповідна технічна документація. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України. Пунктом 271.2 статті 271 ПК передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Пунктом 289.1 статті 289 ПК передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Наступним пунктом вказаної статті (289.2) визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням

115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок. Пунктом 289.3 статті 289 ПК України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель. Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем. Водночас, обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель»). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. З моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування. Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми. Належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2024 року у справі №914/2848/21. У цій справі Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону України «Про оцінку земель», статті 21 Закону України «Про оренду землі», пункту 271.2 статті 271 ПК, викладений у постанові від 9 листопада 2021 року у справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Натомість Велика Палата Верховного Суду висновувала, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки. У постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 804/937/16 викладено правовий висновок, виходячи з якого, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком (орендної плати) враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно). Такий підхід дозволяє актуалізувати величину бази оподаткування земельним податком (орендної плати) шляхом врахування інфляційних коефіцієнтів. Тобто, сенс кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації саме у тому й полягає, щоб, застосовуючи їх за минулі роки, починаючи з дати проведення грошової оцінки, щорічно актуалізувати базу оподаткування земельним податком (орендної плати). Суд першої інстанції вірно відзначив, що норми ПК не покладають на контролюючий орган обов`язок визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, оскільки це виключна компетенція Держгеокадастру, а тому, взявши до уваги величину коефіцієнта індексації, зазначену на сайті Держгеокадастру (за посиланням вказаним в судовому рішенні), інформацію отриману від Управління земельних відносин виконавчого комітету Міської ради, а також врахувавши особливості щодо справляння плати за землю, відповідач правомірно нарахував позивачці суму податкового зобов`язання з орендної плати за землю, яка відповідає вимогам законодавства та умовам укладеного з Міською радою Договору. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06 липня 2023 року у справі № 820/5357/17. Оскільки, як встановлено вище, Договором розмір орендної плати визначено у відсотковому співвідношенні - 11,20 % до нормативної грошової оцінки, яка в свою чергу підлягає індексації, то податковий орган правомірно визначив грошове зобов`язання з орендної плати за 2024 рік з урахування нової нормативно грошової оцінки. Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2024 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Cуддя-доповідач В. Я. Качмар судді С. М. Кузьмич Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 16.03.2026.