Постанова 4852 № 280/5263/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 березня 2026 року м. Дніпросправа № 280/5263/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Дурасової Ю.В., Олефіренко Н.А., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року (суддя Богатинський Б.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення виготовлено 26.09.2025 року) у адміністративній справі №280/5263/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання здійснити коригування у інтегрованій картці платника податку, суд в с т а н о в и в: У червні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі по тексту відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача від 07.11.2019 року №Ф-2461-17 про сплату ним боргу в частині нарахування єдиного внеску за 2017 рік в сумі 8448 грн., за 2018 рік в сумі 9828,72 грн., за 2019 рік в сумі 11016,72 грн. та стягнути з відповідача 29293,44 грн.; визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування 3117,18 грн. єдиного внеску за 2020 рік та стягнути з відповідача 3117,18 грн. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 07.11.2019 року №Ф-2461-17 про сплату боргу ОСОБА_1 в частині нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017 рік в сумі 8448 грн., за 2018 рік в сумі 9828,72 грн., за 2019 рік в сумі 11016,72 грн.; визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо нарахування 3117,18 грн. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2020 рік; зобов`язано Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування у інтегрованій картці платника податку ОСОБА_1 , виключивши з неї суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017 рік в сумі 8448 грн., за 2018 рік в сумі 9828,72 грн., за 2019 рік в сумі 11016,72 грн., за 2020 рік в сумі 3117,18 грн. З рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління ДПС у Запорізькій області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що у розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» ОСОБА_1 я фізична особа-підприємець був платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 19.07.2012 року по 25.09.2020 року. Апелянт зазначив, що робота за трудовим договором на підприємстві не виключає можливості здійснення ним підприємницької діяльності. Апелянт вважав, що у зв`язку з внесенням змін до ст.4 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» з 01.01.2021 року ФОП, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску у місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 протягом періоду з 2013 року по 2025 рік сплачено єдиного соціального внеску у сумі 39291,6 грн., у тому числі, стягнуто в межах виконавчого провадження у сумі 37511,87 грн. у зв`язку з чим, станом на дату подання відзиву в ІПК ОСОБА_1 по коду класифікації доходів бюджету 71040000 обліковується переплата у сумі 2629,05 грн.; станом на 31.10.2019 року була наявна заборгованість у сумі 30202,92 грн. (сума зазначена у вимозі Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 17.11.2019 року №Ф-2461-17. Апелянт зазначав, що податкова вимога була сформована законно. Апелянт зазначив, що податкова вимога була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою АДРЕСА_1 , яка була вказана ОСОБА_1 при взятті на облік у податковому органі та була повернута 20.12.2019 року за зворотною адресою з відмітною Укрпошти «за закінченням терміну зберігання». Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що в інтегрованій картці ОСОБА_1 за кодом бюджетної класифікації 71040000 проведені нарахування відповідно вимог чинного законодавства, а саме: - за 2013 рік по строку 21.10.2013 року нараховано 1194,03 грн. (мінімальна заробітна плата 2013 року 1147,0 х 34,7 відсотки = 398,01 грн. в місяць, 398,01 грн. х 3 = 1194,03 грн.), - за 2017 рік відповідно по термінам 19.04.2017 року , 19.07.2017 року, 19.10.2017 року, 09.02.2018 року 8448,00 грн., (мінімальна заробітна плата з січня 2017 року 3200 х 22 відсотки = 704,0 грн./міс.), - за 2018 рік відповідно по термінам 19.04.2018 року, 19.07.2018 року, 19.10.2018 року, 21.01.2019року 9828,72 грн., або 2457,18 грн. за кожний квартал (мінімальна заробітна плата з січня 2018 року 3723 х 22 відсотки = 819,06 грн./міс.), - за 2019 рік по строку 19.04.2019 року, 19.07.2019 року, 21.10.2019 року, 20.01.2020 року 11016,72 грн. (мінімальна заробітна плата 2019 року 4173 х 22 відсотки = 918,06 грн. в місяць), - за 2020 рік відповідно по термінам 21.04.2020 року, 20.07.2020 року, у сумі 3117,18 грн., (мінімальна заробітна плата з січня 2020 року 4723 х 22 відсотки = 1039,06 грн./міс.х2=2078,12 січень, лютий та червень 2020 року 1039,06 грн./міс.). За період з 2013 року по 2020 року нараховано єдиного соціального внеску на загальну суму 36662,11 грн. (нарахування ЄСВ з урахуванням заборгованості на 01.10.2013 року у сумі 3057,46 грн). У зв`язку з наявністю у ОСОБА_1 недоїмки з ЄСВ Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2019 року №Ф-2461-17 на суму 30202,92 грн. Суд врахував, що згідно копії індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-7), які свідчать про нарахування ОСОБА_1 доходу та відомості про утримання страхових внесків, у спірний період з 2017 рік по 2020 рік ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах, тобто ОСОБА_1 у період з 2017 року по 2020 рік, в розумінні зазначеного закону, був застрахованою особою. Суд врахував, що відповідно до листа Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16.08.2024 року, під час виконавчого провадження № 73797992 з ОСОБА_1 у примусовому порядку стягнуто на користь податкового органу грошові кошти у сумі 16758,93 грн. Суд врахував, що ОСОБА_1 не надав доказів, що він звертався до контролюючого органу з заявою про повернення надміру або помилково сплачених коштів. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався ПК України; ч.1 ст.4, ч.2 ст.5, ч.4 ст.6, ч.1 ст.7, частинами 8, 3 ст.9, ст.13, ч.3 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»; розділом VI Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»; п.1 розділу І, п.1 розділу ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 року №5; пунктами 3, 5, 6 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23.07.2021 року №417 та прийшов до висновку про те, що у разі, якщо особа перебуває на обліку в органах ДПС і зареєстрована як фізична особа-підприємець (однак господарську діяльність не здійснює і доходи не отримує), та яка одночасно перебуває у трудових відносинах, то це спричиняє подвійну сплату єдиного внеску (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску. Суд вважав, що на роботодавців як страхувальників у спірний період були покладені обов`язки щодо систематичної сплати єдиного внеску із заробітної плати ОСОБА_1 , які сплачували за нього єдиний внесок, а тому він звільняється від обов`язку по сплаті у цей період єдиного внеску, а тому суд дійшов висновку про протиправність дій податкового органу, в частині нарахування ЄСВ за 2017, 2018, 2019 роки на суму 29008,89 грн., та за 2020 рік на суму 3117,18 грн. та наявність підстав скасування оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2019 року №Ф-2461-17. Суд прийшов до висновку про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об`єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов`язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці ОСОБА_1 дійсного стану зобов`язань перед бюджетом. Суд вважав, що оскільки ОСОБА_1 не надав доказів дотримання порядку щодо звернення до контролюючого органу із заявою про повернення помилково сплачених коштів, позовні вимоги про стягнення з Головного управління ДПС у Запорізькій області 29293,44 грн. та 3117,18 грн., не підлягають задоволенню, а тому такі позовні вимоги передчасні. Матеріалами справи встановлено, що згідно інтегрованої картки ОСОБА_1 за кодом бюджетної класифікації 71040000 нараховано: за 2013 рік по строку 21.10.2013 року нараховано 1194,03 грн. (мінімальна заробітна плата 2013 року 1147,0 х 34,7 відсотки = 398,01 грн в місяць, 398,01 грн. х 3 = 1194,03 грн.); за 2017 рік відповідно по термінам 19.04.2017 року, 19.07.2017 року, 19.10.2017 року, 09.02.2018 8448,00 грн., (мінімальна заробітна плата з січня 2017 року 3200 х 22 відсотки = 704,0 грн./міс.); за 2018 рік відповідно по термінам 19.04.2018 року, 19.07.2018 року, 19.10.2018 року, 21.01.2019 року - 9828,72 грн., або 2457,18 грн. за кожний квартал (мінімальна заробітна плата з січня 2018 року 3723 х 22 відсотки = 819,06 грн./міс.); за 2019 рік по строку 19.04.2019 року, 19.07.2019 року, 21.10.2019 року, 20.01.2020 року - 11016,72 грн (мінімальна заробітна плата 2019 року 4173 х 22 відсотки = 918,06 грн. в місяць); за 2020 рік відповідно по термінам 21.04.2020 року, 20.07.2020 року, у сумі 3117,18 грн., (мінімальна заробітна плата з січня 2020 року 4723 х 22 відсотки = 1039,06 грн./міс.х2=2078,12 січень, лютий та червень 2020 року 1039,06 грн./міс.). За період з 2013 року по 2020 року нараховано єдиного соціального внеску на загальну суму 36662,11 грн. (нарахування ЄСВ з урахуванням заборгованості на 01.10.2013 року у сумі 3057,46 грн). Встановлено, що у зв`язку з наявністю у ОСОБА_1 недоїмки з єдиного соціального внеску Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2019 року №Ф-2461-17 на суму 30202,92 грн. Встановлено, що 11.06.2025 року представник ОСОБА_1 адвокат А. Руденко звернувся до Головного управління ДПС у Запорізькій області із адвокатським запитом щодо сплати ОСОБА_1 єдиного соціального внеску та наявності боргу та листом Головного управління ДПС у Запорізькій області від 17.06.2025 року №28872/6/08-01-13-03-05 було надано відповідь про наявність боргу зі сплати єдиного соціального внеску за період з 2013 року по 2020 року нараховано єдиного соціального внеску на загальну суму 36662,11 грн. (нарахування ЄСВ з урахуванням заборгованості на 01.10.2013 року у сумі 3057,46 грн) та формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2019 року №Ф-2461-17 на суму 30202,92 грн. Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форми ОК-5) ОСОБА_1 працював у Національній академії внутрішніх справ, у Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України, ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», які з березня 2016 року по 2020 року включно сплачували у якості роботодавців за ОСОБА_1 єдиний соціальний внесок. Крім того, у цей період ОСОБА_1 самостійно сплачував єдиний соціальний внесок. Відповідно до ст.4, ч.4 ст.6, ч.1 ст.7, частин 8, 13 ст.9, ч.3 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування нараховують єдиний внесок на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Нарахування платнику єдиного внеску здійснюється автоматично на рівні ДПС України поквартально в розмірі мінімального страхового внеску, що відображається в інтегрованій картці платника. Платника єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи. Суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного страхування. Сума єдиного внеску своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів Відповідно до пунктів 3, 5, 6 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, який затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23.07.2021 року №417 надміру сплачені кошти - суми єдиного внеску, які на певну дату зараховані на належний рахунок 3556 понад нараховані суми єдиного внеску на таку дату (крім сум авансових платежів, граничний строк сплати яких не настав, сплачених відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 9 Закону); помилково сплачені кошти - суми єдиного внеску, які на певну дату зараховані не на належний рахунок 3556 та/або сплачені з рахунку неналежного Платника; рахунок 3556 - відповідний небюджетний рахунок за субрахунком 3556 «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску», відкритий в Державній казначейській службі України. Повернення коштів здійснюється у випадках: 1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556; 2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556; 3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями; 4) помилкової сплати податкових зобов`язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Кодексом та іншими законами, на рахунок 3556; 5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку. Повернення здійснюється на підставі заяви платника про повернення коштів. У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку. Повернення єдиного внеску у випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 5 цього Порядку, здійснюється відповідно до вимог статті 43 Кодексу. Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що на роботодавців як страхувальників у спірний період були покладені обов`язки щодо систематичної сплати єдиного внеску із заробітної плати ОСОБА_1 , які сплачували за нього єдиний внесок, а тому він звільняється від обов`язку по сплаті у цей період єдиного внеску, а тому суд дійшов висновку про протиправність дій податкового органу, в частині нарахування ЄСВ за 2017, 2018, 2019 роки на суму 29008,89 грн., та за 2020 рік на суму 3117,18 грн. та наявність підстав скасування оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2019 року №Ф-2461-17. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов`язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці ОСОБА_1 дійсного стану зобов`язань перед бюджетом. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року у адміністративній справі №280/5263/25 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Ю. В. Дурасова суддя Н.А. Олефіренко