Постанова 4857 № 1.380.2019.001590

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.001590 пров. № 857/11361/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Глушка І.В., суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І., за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державного підприємства "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Великомостівська" Державного підприємства "Львівугілля" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року, ухвалене суддею Хома О.П. у м.Львові о 16:15, повний текст якого складений 26 вересня 2020 року, у справі №1.380.2019.001590 за адміністративним позовом Державного підприємства "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Великомостівська" Державного підприємства "Львівугілля" до Головного управління ДФС у Львівській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання дій протиправними, зобов`язання до вчинення дій, - ВСТАНОВИВ: 04 квітня 2019 року позивач Державне підприємство "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Великомостівська" Державного підприємства "Львівугілля" звернувся до суду із позовом до відповідача Головного управління ДФС у Львівській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (т.2 а.с.98-100) просив визнати дії щодо зарахування внесків на погашення податкового боргу за минулий період з 01.11.2017 по 01.03.2019, які згідно платіжних доручень призначались на сплату недоїмки із соціального внеску, а також в частині самостійної зміни призначення платежу, яке платник податку зазначив у платіжних документах та повторності застосування штрафних санкцій та пені протиправними, зобов`язати виконати коригування в інтегрованій картці ВП Великомостівська ДП Львіввугілля з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за період з 01.11.2017 по 01.03.2019. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що станом на 01.03.2019 згідно даних електронного кабінету за відокремленого підрозділу "Шахта "Великомостівська" Державного підприємства "Львівугілля" обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску. Позивач не погоджується із наявністю заборгованості зі сплати ЄСВ за спірний період, оскільки станом на 31.01.2019 (на момент виплати заробітної плати по підприємству) основний платіж по сплаті ЄСВ сплачений пропорційно сплаченій заробітній платі, що підтверджується даними бухгалтерського оліку підприємства, зокрема звітами про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне стрхування по ВП «Великомостівська» Державного підприємства "Львівугілля" та платіжними дорученнями про сплату внесків. Однак, дані кошти, що згідно платіжних доручень за період з 01.11.2017 по 01.03.2019 призначались ВП «Великомостівська» на сплату єдиного внеску, про що платником податку вказано у платіжних документах, Головним управлінням ДФС у Львівській області зараховані в погашення недоїмки, штрафних санкцій та пені за минулі періоди. Вважає зарахування вищезазначених платежів не в рахунок сплати єдиного внеску протиправним. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким адміністративний позов задовольнити. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 2464-VI). В розумінні статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до положень частини 2 статті 8 та статті 12 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску. Згідно із абз.2 п.1 ч.1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI). У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Закону №2464-VI, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч.ч.11, 12 ст.9 Закону №2464-VI). Відповідно до п.2 ч.11 та ч. 10 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ВП Шахта Великомостівська ДП Львіввугілля є відокремленим підрозділом ДП Львіввугілля з присвоєнням коду ЄДРПОУ 32323256 та відповідно до витягу з реєстру страхувальників є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. ВП Шахта Великомостівська ДП Львіввугілля здійснено сплату до бюджету єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.11.2017 по 01.03.2019, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями з вказівкою на призначення платежу єдиний соціальний внесок. Факт сплати ВП Шахта Великомостівська ДП Львіввугілля до бюджету єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за такими платіжними дорученнями не заперечується податковим органом. Вказані кошти ГУ ДФС у Львівській області зараховано в рахунок погашення раніше не сплачених платежів у порядку календарної черговості їх виникнення. Згідно даних до інтегрованої картки платника податків заборгованість ВП Шахта Великомостівська ДП Львіввугілля по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на 28.02.2019 складає 56608 399,11 грн. На звернення ВП Шахта Великомостівська ДП Львіввугілля від 20.03.2019 №325/14 листом Головного управління ДФС у Львівській області від 22.03.2019 №15664/10/53.17-12 роз`яснено, що згідно інтегрованих карток за ВП Шахта Великомостівська ДП Львіввугілля станом на 01.03.2019 обліковується заборгованість в сумі 63499454,66 грн та надано її розшифрування (т.1 а.с. 9-10). Червоноградським відділом обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управіння Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 25.03.2019 №1235/05-74 на запит позивача надано інформацію, згідно якої відповідно до реєстру застрахованих осіб по ВП Шахта Великомостівська ДП Львіввугілля станом на 25.03.2019 зараховано єдиний соціальний внесок включно по жовтень 2017 року (т.1 а.с. 11). Позивач, вважаючи дії фіскального органу щодо зарахування внесених у період з 01.11.2017 по 01.03.2019 платежів не в рахунок сплати єдиного внеску, а на погашення заборгованості, пені та штрафних санкцій за минулі періоди, протиправними, звернувся до суду за захистом свого порушеного права. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності дій відповідача із зарахування коштів, які надходили від позивача із сплати єдиного внеску в календарній черговості їх виникнення на погашення недоїмки, штрафних санкцій та пені. Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке. Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 №449; зареєстровано в Міністерствіюстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі - Інструкція). Пунктами 2-4 розділу VI Інструкції визначено, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки). Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Частиною шостою статті 25 Закону № 2464-VI визначено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Такі ж положення кореспондовані в пункт 8 Розділу 6 Інструкції №449. Суд апеляційної інстанції враховує, що позивачем не заперечується факт наявності заборгованості із сплати єдиного соціального внеску, проте позивач вважає, що саме за період з 01.11.2017 по 01.03.2019 ним своєчасно оплачені поточні платежі по єдиному соціальному внеску. Окрім того, вважає, що спрямування фіскальним органом сплачених позивачем коштів на погашення боргу по ЄСВ за минулий період суперечить законодавству, є протиправним та призводить до незарахування працівникам страхового стажу, а нарахована їм за цей період заробітна плата не включається в розрахунок пенсії, що позбавляє застраховану особу права на соціальний захист. Такими ж доводами мотивована апеляційна скарга. Станом на 28.02.2019 (останній день спірного періоду) складає 56608399,11 грн. Протягом періоду 01.11.2017 по 01.03.2019 ВП Шахта Великомостівська ДП Львіввугілля проводились нарахування та сплата єдиного страхового внеску разом з виплатою заробітної плати, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Судом встановлено, що згідно даних інтегрованої картки станом на 31.10.2017, тобто станом на дату, що передує початку спірного періоду, кошти протягом якого фіскальним органом зараховувались на погашення наявної заборгованості, штрафів та пені, за позивачем по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування обліковувався борг в розмірі 35148924,60 грн. Відтак, Головним управлінням ДФС у Львівськійобласті з огляду на наявність у позивача станом на 31.10.2017 заборгованості по сплаті єдиного внеску та імперативність приписів частини 6 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування правомірно зараховано сплату єдиного соціального внеску з 01.11.2017 по 01.03.22019 в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Відповідно до п.4 підрозд.2 розд. ІІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 (далі-Порядок) при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення. Якщо платник не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган ДФС самостійно здійснює розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом. Тобто, відповідно за наведеного правового регулювання, у разі наявності у платника несплачених сум недоїмки, штрафів та пені, контролюючий орган не лише має повноваження, але й зобов`язаний зараховувати сплачені таким платником суми єдиного внеску в рахунок сплати існуючої недоїмки (штрафів, пені) у порядку календарної черговості їх виникнення. Крім того, правова позиція щодо правомірності погашення відповідачем сум штрафних санкцій та пені у порядку їх календарної черговості з коштів, що надійшли від платника податків, викладена у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №825/2359/15-а, яка в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України враховується апеляційної судом при виборі і застосуванні до спірних правовідносин норм права. Аналізуючи наведені правові норми, які прямо передбачають обов`язок податкового органу зі сплачених коштів здійснювати зарахування спершу в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (у разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені), та враховуючи наявність у позивача заборгованості зі сплати ЄСВ, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання дій протиправними, оскільки податковий орган як суб`єкт владних повноважень діяв в межах повноважень та у спосіб що визначені Конституцією та законами України. Як наслідок, позовні вимоги Державного підприємства "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Великомостівська" Державного підприємства "Львівугілля", звернені до Головного управління ДФС у Львівській області, в частині зобов`язання внести відповідні зміни в Інтегровану картку платника (ІКП) є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає. Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державного підприємства "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Великомостівська" Державного підприємства "Львівугілля" залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у справі №1.380.2019.001590 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний Постанова складена в повному обсязі 11.02.2020.