Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/6683/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 260/6683/25 пров. № А/857/46017/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Запотічний І.І., суддя Шинкар Т.І. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року у справі №260/6683/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії ( головуючий суддя Скраль Т.В., спрощене позовне провадження, м. Ужгород), - В С Т А Н О В И В: 8 серпня 2025 року ОСОБА_1 (позивач) звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (відповідач), якою просила: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо невиплати допомоги на поховання у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити допомогу на поховання у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обгрунтування своєї позиції позивач виходила з наступного. Відсутність звернення про поновлення виплати пенсії не позбавляє права на допомогу на поховання. Припинення виплати пенсії не є підставою для втрати права на її отримання та похідні виплати, зокрема на допомогу на поховання. Право на таку допомогу виникає у зв`язку з фактом смерті особи, а не з фактом отримання пенсії в конкретний період. Місце проживання на тимчасово окупованій території також не є підставою для відмови. Відповідно до ст. 2 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» держава гарантує громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, дотримання їхніх прав та свобод, у тому числі соціальних. Закон прямо передбачає, що жодне обмеження прав громадян не може бути встановлено на підставі того, що вони проживають на такій території. Відмова органу Пенсійного фонду України обґрунтована тим, що померла не звернулася із заявою про поновлення виплати пенсії, фактично є застосуванням підзаконних актів, які звужують зміст і обсяг прав, гарантованих законом. Відповідно до частини 2 статті 8 та статті 22 Конституції України звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод не допускається навіть шляхом прийняття нових законів, а тим більше підзаконних актів. Таким чином, вважає таку відмову протиправною, такою, що суперечить Конституції України, Закону № 1058, Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та судовій практиці Верховного Суду, чим зумовлено порушення прав. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 16 липня 2025 року № 965190120595 про відмову виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлої ОСОБА_2 ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлої ОСОБА_2 ; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області судові витрати у вигляду сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.); в решті позовних вимог відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу. З посилання на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права просить таке скасувати, та прийняти нове, яким в задоволені позову відмовити. Зокрема апелянт посилається на те, що положеннями статті 49 Закону 1058 передбачено, що в разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд виплата пенсії припиняється. Звертають увагу суду, що із заявою про поновленням виплати пенсії з повідомленням про одержання/неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації померла ОСОБА_2 відповідно до норм чинного законодавства не зверталась. Головним управлінням правомірно припинено виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2023, відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд, а своїм правом щодо поновлення виплати пенсії згідно норм чинного законодавства померла не скористалась. Оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримувала пенсію в органах Пенсійного фонду України, Головним управлінням правомірно з урахуванням норм чинного законодавства прийнято рішення про відмову у виплаті допомоги на поховання. 01 грудня 2025 року позивачем подано відзив на апеляційну скаргу. Мотивація відзиву фактично перекликається з доводами адміністративного позову. Позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави. ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою з фактичним місцем проживання АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою від 11 квітня 2023 року № 2106-5002702687. 13 червня 2025 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою № 6199 про виплату допомоги на поховання померлого пенсіонера ОСОБА_2 . 16 липня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області рішенням №965190120595 відмовлено у виплаті допомоги на поховання гр. ОСОБА_2 . В рішенні зазначено, що виплату пенсії ОСОБА_2 було припинено з 01 квітня 2023 року, відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. За даними електронної пенсійної справи, ОСОБА_2 з часу припинення виплати пенсії із заявою про поновлення виплати пенсії з повідомленням про одержання/неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації у встановленому порядку не зверталася. Оскільки, на момент смерті ОСОБА_2 не отримувала пенсію в органах Пенсійного фонду України, прийнято рішення про відмову у виплаті допомоги на поховання. Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернулася до суду. Задовольняючи адміністративний позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого рішення щодо відмовити у виплаті допомоги на поховання. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступного. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). Статтею 53 Закону № 1058-IV установлено, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення відповідної виплати врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1). Згідно з пунктом 5.1 Порядку № 22-1 особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави. Заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера. Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера. Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством. Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою). За життя ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону № 1058. Факт призупинення виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера. Навіть при призупиненні нарахування та виплати пенсії, ОСОБА_2 залишалась бути пенсіонером з отриманням всіх гарантій, передбачених статтею 46 Конституції України та Законом № 1058. Суд акцентує увагу на тому, що згідно наведених вище норм законодавства виплата вказаної допомоги пов`язується лише з фактом поховання пенсіонера і право на неї має особа, яка здійснила таке поховання. Жодних застережень, обмежень, заборон про виплату такої допомоги особам, що здійснили поховання пенсіонера, якому по тим чи іншим підставам призупинено виплату пенсії, діюче законодавство не містить. Позивач виконала всі умови, що визначені діючим законодавством про виплату їй допомоги на поховання, надавши перелік документів згідно з пунктом 5.1 розділу V Порядку №22-1. Відтак, жодних підстав для відмови у виплаті їй такої допомоги у відповідача не було. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року у справі № 260/6683/25 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. І. Запотічний Т. І. Шинкар