Постанова Київський апеляційний суд № 760/10445/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. Київ, вул. Солом`янська , 2-а ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 лютого 2026 року суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кияшко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Леуса І.П. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 29.09.2025, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29.09.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Згідно з вказаною постановою ОСОБА_1 12.04.2025 о 14 год. 10 хв. по бул. Чоколівському, 42 в м. Києві керував транспортним засобом «Mersedes-Benz G-350» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР. Не погодившись з вказаним рішенням, адвокат Леус І.П. подав в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати постанову судді місцевого суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що постанова суду є необґрунтованою та прийнятою із значним порушенням процесуальних норм. Наголошує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а повідомив працівникам поліції, що він є діючим військовослужбовцем, отже огляд на стан сп`яніння мав проводитися за спеціальною процедурою, передбаченою ч.3 ст.266-1 КУпАП. Вказує на порушення працівниками поліції вимог Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", оскільки працівниками поліції фактично не встановлювалися ознаки алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 та його адвокат у судові засідання апеляційного суду призначені на 24.10.2025, 16.01.2026, 27.02.2026 не з`явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання неодноразово повідомлялися належним чином. За таких обставин, з метою дотримання вимог закону щодо розумності строків апеляційного розгляду, прийнято рішення про розгляд апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 та його захисника. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваної постанови, висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, ґрунтується на даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, направленні на огляд, протоколі про адміністративне затримання, постанові про накладення адміністративного стягнення, відеозаписі. Зокрема, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 298412 від 12.04.2025, ОСОБА_1 12.04.2025 о 14 год. 10 хв. по бул. Чоколівському, 42 в м. Києві керував транспортним засобом «Mersedes-Benz G-350» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Зміст запису нагрудних відеокамер працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, доводить факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку як на місці зупинки, так і у медичному закладі. При цьому працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його права та наслідки у разі відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Також факт перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння у сукупності з іншими доказами підтверджується письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 . З наявного у матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння також вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду. Наведені докази у своїй сукупності спростовують доводи апеляційної скарги, вказують на порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, а отже і на факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про порушення поліцейськими вимог ч.2 ст.266-1 КУпАП при проведенні огляну на стан сп`яніння є безпідставними, оскільки положення вказаної статті стосуються спеціального суб`єкта - військовослужбовців ЗСУ під час виконання обов`язків військової служби або перебування на території військових частин. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 керував транспортним засобом поза межами військової частини, доказів того, що він виконував обов`язки військової служби ним не надано. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , є приватним. Доводи апеляційної скарги про порушення поліцейськими вимог Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" при проведенні огляну на стан сп`яніння не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду. В ході апеляційного розгляду не встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б перешкодили або могли б перешкодити судді місцевого суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення. Протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 298412 від 12.04.2025 відповідає положенням ст. 256 КУпАП. Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, та доводять доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та його захисник не надали. Будь-яких клопотань щодо виклику свідків у судове засідання, витребування та дослідження додаткових доказів від учасників провадження не надходило. З огляду на викладене, приходжу до висновку, що доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення є необґрунтованими. За таких обставин постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування та закриття провадження у справі. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Леуса І.П. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29.09.2025, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, - без змін. Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О.А. Кияшко