Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 339/401/25

Справа № 339/401/25 Провадження № 33/4808/183/26 Категорія ч. 1 ст.172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Кілик М. П. Суддя-доповідач Васильєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2026 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника адвоката Шиян Л.І. та прокурора Ляхович Д.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 27 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених частиною 1 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення: - за ч.1 ст.172-7 КУпАП у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень; - за ч.2 ст.172-7 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень. У порядку ч.2 ст.36 КУпАП накладено остаточне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень, стягнуто судовий збір на користь держави в розмірі 665 гривень 60 копійок, - встановив: Судом першої інстанції встановлено, що депутат Болехівської міської ради Івано-Франківської області та одночасно начальник управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради ОСОБА_1 , будучи відповідно до п.п. «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, порушила вимоги ст. 28 Закону, а саме: не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомила колегіальний орган - сесію Болехівської міської ради про наявність у неї реального конфлікту інтересів, під час голосування на засіданні 53 позачергової сесії Болехівської міської ради 29.01.2025 за питання №17 порядку денного «Про впорядкування оплати праці міського голови» на користь міського голови Болехівської міської ради ОСОБА_2 , у прямому підпорядкуванні котрого вона перебуває, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім цього, депутат Болехівської міської ради Івано-Франківської області та одночасно начальник управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради ОСОБА_1 , будучи відповідно до п.п. «б» п.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, порушила вимоги ст. 28 Закону, а саме: вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, взяла участь у голосуванні на засіданні 53 позачергової сесії Болехівської міської ради 29.01.2025 за питання №17 порядку денного «Про впорядкування оплати праці міського голови» на користь міського голови Болехівської міської ради ОСОБА_2 , у прямому підпорядкуванні котрого вона перебуває, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не погодившись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову щодо неї та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю і її діях події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч. 2 ст 172-7 КУпАП. Вважає вказану постанову Болехівського міського суду від 27.01.2026 року незаконною, оскільки судом під час розгляду справи неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, не досліджено в повному обсязі усі докази та не надав їм належної оцінки. Вважає, що матеріали справи не містять жодних доказів, що дозволяють встановити наявність пільг та переваг, які міський голова ОСОБА_2 міг би надати ОСОБА_1 , а також негативні наслідки від яких він міг би її позбавити. У справі відсутні будь-які докази щодо порядку надання та надання ОСОБА_1 премії, а саме: - положення про порядок преміювання працівників Болехівської міської ради (зокрема начальника управління праці та соціального захисту населення Болехівської міської ради), - рішення чи будь якого іншого документу про те, що міський голова ОСОБА_3 уповноважений преміювати її, як начальника управління, - розпоряджень міського голови ОСОБА_2 про надання премій начальнику управління праці та соціального захисту населення Болехівської міської ради ОСОБА_1 . Зазначає, що висновок суду про її вину у вчиненні зазначених адмінправопорушень ґрунтувалися виключно на переконанні суду, без належних та допустимих доказів. Окрім того, на час подання до Болехівського міського суду протоколів про адміністративні правопорушення разом із відповідними письмовими доказами зібраними уповноваженою особою на складання протоколу, у матеріалах адміністративної справи не було доказів про порядок надання та надання ОСОБА_1 премій, що є підтвердженням реального конфлікту інтересів. Крім того, вважає, що на час винесення оскаржуваної постанови Болехівського міського суду від 27.01 2026 р. і на час складання Протоколів про адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією від 07.10.2025 року закінчилися строки для притягнення мене до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 38 КУпАП. В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник адвокат Шиян Л.І. та ОСОБА_1 повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили скасувати постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Прокурор Ляхович Д.С. вважала постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову судді залишити без змін з наступних підстав. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд, враховуючи недосконалість КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.1984 року, вважає за необхідне здійснювати правосуддя, виходячи з загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності. Так, судове рішення суду першої інстанції підлягає обов`язковому скасуванню у тому, випадку, коли за наявності підстав для закриття судом провадження його не було закрито або ухвалено незаконним складом суду. Зокрема, підлягає обов`язковому скасуванню судове рішення у тому разі, коли вину особи, яка притягається до адміністративною відповідальністю не доведено сукупністю належних та допустимих доказів по справі, коли відсутня подія правопорушення або коли в діях особи, яка притягається до відповідальності відсутній склад відповідного правопорушення. Суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційний суд приймає до уваги, що доводи апеляційної скарги, яку подано ОСОБА_1 за своїм змістом аналогічні тим доводам, які наводились стороною захисту під час розгляду провадження в суді першої інстанції. При цьому, суд першої інстанції ретельно перевіряв вищевказані доводи та прийшов до висновку що вони є необґрунтованими та повністю спростовується сукупністю доказів які містяться в матеріалах провадження. Так, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідно до рішення Болехівської міської ради №01-01/20 від 26.11.2020 «Про підсумки виборів, визнання повноважень і реєстрацію депутатів Болехівської міської ради та Болехівського міського голови» визнано повноваження ОСОБА_1 як депутата Болехівської міської ради Івано-Франківської області (а.с.11-13). Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 відповідно до підпункту «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону - як на депутата місцевої ради (Болехівської міської ради Івано-Франківської обл.) та є суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП. При цьому, під реальним конфліктом інтересів необхідно розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. За змістом п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Відповідно до п.п. 1-4 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. Невід`ємною складовою конфлікту інтересів є службові/представницькі повноваження та вплив (можливість впливу) приватного інтересу на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій під час реалізації таких повноважень. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Згідно з п. 2.4 Методичних рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» від 21.10.2022 № 13, суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов`язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу. Суд першої інстанцію обґрунтовано звернув увагу на те, що навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів. Згідно п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що сукупністю досліджених доказів повністю доведено, що депутат Болехівської міської ради Івано-Франківської області та одночасно начальник управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради ОСОБА_1 будучи суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомила колегіальний орган сесію Болехівської міської ради про наявність у неї реального конфлікту інтересів, під час голосування на засіданні 53 позачергової сесії Болехівської міської ради 29.01.2025 за питання №17 порядку денного «Про впорядкування оплати праці міського голови» на користь міського голови Болехівської міської ради ОСОБА_2 , у прямому підпорядкуванні котрого вона перебуває, а також в порушення вимоги п.п. б п. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, взяла участь у голосуванні на засіданні 53 позачергової сесії Болехівської міської ради 29.01.2025 за питання №17 порядку денного «Про впорядкування оплати праці міського голови» на користь міського голови Болехівської міської ради ОСОБА_2 , у прямому підпорядкуванні котрого вона перебуває, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП. Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що підпорядковані працівники схильні діяти в інтересах керівника, оскільки в разі прийняття рішення на користь керівника, підпорядкована особа може розраховувати або на його лояльне ставлення, додаткове матеріальне заохочення, або на уникнення негативної реакції керівника, застосування дисциплінарного стягнення/ініціювання дисциплінарного стягнення щодо підпорядкованого працівника тощо. Своєю чергою, керівник прагнутиме віддячити підлеглому працівнику, який задовольнив приватний інтерес керівника. Крім цього, фінансові питання завжди створюють для особи, на яку поширюється дія Закону «Про запобігання корупції», передумови для виникнення приватного інтересу, зумовлені особистою вигодою, а саме: покращенням свого матеріального стану. Відповідно наявність у такої особи представницьких повноважень, пов`язаних з вчиненням/невчиненням дій, прийняттям рішень стосовно свого керівника ( ОСОБА_2 ), утворює потенційний конфлікт інтересів, а реалізація стосовно таких повноважень - реальний конфлікт інтересів. Апеляційний суд погоджується із переконаннями суду першої інстанції, а саме, що ОСОБА_1 , взявши участь в обговоренні та прийнятті рішення позачергової 53 сесії Болехівської міської ради восьмого демократичного скликання №17-53/25 від 29.01.2025 «Про впорядкування оплати праці міського голови» на користь особи, якій вона прямо підпорядкована (міського голови м. Болехів), та голосуючи за вказане рішення, очевидно діяла в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки у неї була наявна суперечність між її приватним інтересом (у т.ч. майновим інтересом, зумовленим особистою зацікавленістю в отриманні премій чи інших доплат, оскільки її преміювання, як начальника управління праці та соціального захисту населення, здійснюється виключно за розпорядженням міського голови ОСОБА_2 ) та її представницькими повноваженнями (участь у голосуванні ради 29.01.2025 з питання оплати праці міського голови м. Болехів, якому вона безпосередньо підпорядкована), що впливало на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Суд першої інстанції належним чином мотивував свої висновки та обґрунтовано зазначив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідальність за які передбаченого ч.ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП, повністю доводиться даними протоколів про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією (а.с.38-47, 2-10), копією рішення І сесії VIII скликання Болехівської міської ради №01-01/20 від 26.11.2020 «Про підсумки виборів, визнання повноважень і реєстрацію депутатів Болехівської міської ради та Болехівського міського голови», яким визнано повноваження депутатів Болехівської міської ради Івано-Франківської області згідно зі списком, у якому під номером 18 значиться ОСОБА_1 (а.с.11-13, 48-50), копією розпорядження міського голови м.Болехова Яцинина І. від 04.06.2024 №153-К, яким призначено ОСОБА_1 з 05.06.2024 на вакантну посаду начальника управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради до призначення на цю посаду переможця конкурсу, але не довше ніж 12 міс. з дня призначення чи скасування воєнного стану (а.с.14, 51); копією посадової інструкції начальника управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради, затвердженого міським головою м.Болехів Яцининим І., відповідно до якої безпосереднім керівником для ОСОБА_1 є міський голова (а.с.15-17, 52-54); копією Положення про управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради, відповідно до якого Управління підзвітне і підконтрольне Болехівській міській раді, підпорядковане її виконавчому комітету та міському голові (п.1.2). Штатний розпис та кошторис Управління затверджує міський голова за поданням начальника Управління (п.1.7). Управління у своїй діяльності керується, зокрема, розпорядженнями міського голови (п.1.9). Управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади міським головою відповідно до законодавства про службу в органах місцевого самоврядування (п.5.1) (а.с.18-19, 55-56); копією рішення І сесії VIII скликання Болехівської міської ради №13-01/20 від 26.11.2020 «Про виконавчий комітет Болехівської міської ради», відповідно до якого очолює виконавчий комітет міський голова ОСОБА_2 (а.с.20, 57); копією протоколу пленарного засідання 53 позачергової сесії Болехівської міської ради восьмого демократичного скликання від 29.01.2025, відповідно до якого за питання №17 «Про впорядкування оплати праці міського голови» ОСОБА_1 проголосувала «За». При цьому, у протоколі відсутні записи про повідомлення ОСОБА_1 про конфлікт інтересів перед голосуванням за вказане питання №17. Рішення міської ради ухвалене (а.с.21-23, 28-73); копією рішення позачергової 53 сесії Болехівської міської ради восьмого демократичного скликання №17-53/25 від 29.01.2025 «Про впорядкування оплати праці міського голови» (а.с.24, 74); письмовою відповіддю Болехівської міської ради від 21.08.2025 №2950/021-16/25 за підписом міського голови ОСОБА_4 , витягом з протоколу пленарного засідання сесії від 18.06.2025 №59 (а.с. 75,76), копією Положення про преміювання працівників міської ради, виконавчого комітету, керівників управлінь та відділів виконавчого комітету Болехівської міської ради, затвердженого рішенням Болехівської міської ради №05-51/20 від 25.02.2020 (а.с.124-126). У відповідності до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що складання адміністративних матеріалів органами національної поліції регулюється нормами КУпАП, Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, згідно яких, протокол про адміністративне правопорушення це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП і складається за наслідками встановлення працівником поліції всіх обставин у справі. Днем виявлення вчиненого правопорушення необхідно вважати дату зібрання всіх матеріалів перевірки та складання адміністративних протоколів, оскільки тільки після збору необхідної інформації уповноважена посадова особа приходить до висновку про наявність складу адміністративного правопорушення в діях певної особи та складає протокол. Враховуючи наведене , апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відсутні правові підстави для закриття провадження по справах за якими, протоколи про адміністративне правопорушення було складено 22.10.2025 року. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення поза розумним сумнівом повністю доводиться належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах провадження та були досліджені судом першої інстанції під час розгляду провадження. Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, матеріали, що характеризують особу, яка притягається до відповідальності, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують її відповідальність Суд першої інстанції обґрунтував свої висновки щодо розміру стягнення за вчинені правопорушення, врахував особу правопорушника, характер i ступінь суспільної небезпеки вчинених правопорушень та у відповідності до вимог ст. 36 КУпАП, призначив законне, обґрунтоване та справедливе стягнення. Керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 27 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду О.П. Васильєв